Моско Москов | ||||
---|---|---|---|---|
болг. Моско Москов | ||||
Народився | 12 вересня 1863 Лясковець, Болгарія | |||
Помер | 12 лютого 1947 (83 роки) Тирново, Болгарія | |||
Країна | Болгарія | |||
Національність | болгарин | |||
Діяльність | поет, краєзнавець, історик, перекладач | |||
Мова творів | болгарська | |||
Жанр | романтизм | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Мо́ско Мо́сков (12 вересня 1863, Лясковець — 12 лютого 1947) — болгарський краєзнавець, історик, лінгвіст, фольклорист, лінгвіст, суспільний діяч, поет, перекладач.
Навчався у Лясковці, потім у богословському училищі при Петропавлівському монастирі, та в семінарії в Одесі. У 1886 році вступив до Женевського університету, де вивчав суспільні науки та літератури, який закінчив у 1890 році, опісля повернувся у Болгарію. В 1892 році переїхав у Тирново, де почав працювати вчителем місцевої гімназії, де займається краєзнавством. Його зусиллями створено національну бібліотеку, археологічну спільноту.
Найвідоміші твори: «Стояна» (1881) — поема, «Мома слава» (1883) — поема, «За старите времена» (1885) — повість, «Тъгите на Македония» (1886) — поезія, «Отмъщение» — драма, «Пролетна китка», «Съвременни напеви» и «Летна китка» — поезія, «Калина» — поема, «Беззащитна жертва» (1890) — повість, «На отпуска» — розповіді, «Дедо Желю Хаджията» — історична повість, «Съдбата ми е зла» — повість, «Четата на Христа Ботев» — історичні свідчення, «Емигрантът» — розповідь, «По нашето изложение», «Петко Р. Славейков, като писатель» — літературний нарис, «За Българските народни песни» — літературно-наукові дослідження, «Лесковската обитель» — історична повість, «История на Българската литература» (1895). Співпрацював з періодичними виданнями, перекладав твори з російської та французької мов, складав словники. У 1902 році отримав премію від Французької академії наук. Український переклад поезії Моско Москова здійснив Павло Грабовський, опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.
Джерела
- Москов, Моско // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Грабовський П. З чужого поля. — Львів : Накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100
Посилання
- Біографія (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Mosko Moskovbolg Mosko MoskovNarodivsya12 veresnya 1863 1863 09 12 Lyaskovec BolgariyaPomer12 lyutogo 1947 1947 02 12 83 roki Tirnovo BolgariyaKrayina BolgariyaNacionalnistbolgarinDiyalnistpoet krayeznavec istorik perekladachMova tvorivbolgarskaZhanrromantizm Roboti u Vikidzherelah Mo sko Mo skov 12 veresnya 1863 Lyaskovec 12 lyutogo 1947 bolgarskij krayeznavec istorik lingvist folklorist lingvist suspilnij diyach poet perekladach Navchavsya u Lyaskovci potim u bogoslovskomu uchilishi pri Petropavlivskomu monastiri ta v seminariyi v Odesi U 1886 roci vstupiv do Zhenevskogo universitetu de vivchav suspilni nauki ta literaturi yakij zakinchiv u 1890 roci opislya povernuvsya u Bolgariyu V 1892 roci pereyihav u Tirnovo de pochav pracyuvati vchitelem miscevoyi gimnaziyi de zajmayetsya krayeznavstvom Jogo zusillyami stvoreno nacionalnu biblioteku arheologichnu spilnotu Najvidomishi tvori Stoyana 1881 poema Moma slava 1883 poema Za starite vremena 1885 povist Tgite na Makedoniya 1886 poeziya Otmshenie drama Proletna kitka Svremenni napevi i Letna kitka poeziya Kalina poema Bezzashitna zhertva 1890 povist Na otpuska rozpovidi Dedo Zhelyu Hadzhiyata istorichna povist Sdbata mi e zla povist Chetata na Hrista Botev istorichni svidchennya Emigrantt rozpovid Po nasheto izlozhenie Petko R Slavejkov kato pisatel literaturnij naris Za Blgarskite narodni pesni literaturno naukovi doslidzhennya Leskovskata obitel istorichna povist Istoriya na Blgarskata literatura 1895 Spivpracyuvav z periodichnimi vidannyami perekladav tvori z rosijskoyi ta francuzkoyi mov skladav slovniki U 1902 roci otrimav premiyu vid Francuzkoyi akademiyi nauk Ukrayinskij pereklad poeziyi Mosko Moskova zdijsniv Pavlo Grabovskij opublikovana u zbirci Z chuzhogo polya v 1895 roci DzherelaMoskov Mosko Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Grabovskij P Z chuzhogo polya Lviv Nakladom Kostya Pankovskogo 1895 S 100PosilannyaBiografiya bolg Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela