Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вашингтон Джордж Ва шингтон Дело нг англ George Washington DeLong 2

Джордж Вашингтон Де-Лонг

Джордж Вашингтон Де-Лонг
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вашингтон.

Джордж Ва́шингтон Дело́нг (англ. George Washington DeLong, 22 серпня 1844 — 31 жовтня 1881) — американський дослідник Арктики, капітан-лейтенант флоту США. У 1879 р. одним із перших спробував досягти Північного полюса через Берингову протоку. Повертаючись із невдалого походу, ДеЛонг і його команда загинули від голоду та хвороб в гирлі р. Лени в Східному Сибіру.

Джордж Делонг
image
Народився22 серпня 1844(1844-08-22)[2][3][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Помер31 жовтня 1881(1881-10-31)[1] (37 років)
Якутська область, Російська імперія
ПохованняВудлон[1]
Країнаimage США
Діяльністьмандрівник-дослідник, офіцер ВМФ
Alma materВійськово-морська Академія США
Знання мованглійська[5]
Військове званняd
У шлюбі зd

Біографія

Джордж Делонг народився в м. Нью-Йорку в родині французького походження. 1865 р. закінчив Академію морських сил США в м. Аннаполісі (штат Меріленд). Морську кар'єру почав на пароплаві «Канандайгва», де дослужився до звання лейтенанта флоту. У 1873 р. у складі рятувальної експедиції досліджував Баффінову затоку і береги Гренландії (метою експедиції було знайти корабель «Поляріс», що зник біля гренландського узбережжя). Пізніше ДеЛонг керував навчальним судном «Діва Марія». Одружився з Еммою Джейн Воттон.

Експедиція на Північний полюс

Після подорожі до Гренландії він зацікавився полярними дослідженнями і охоче відгукнувся на пропозицію , видавця газети , спорядити експедицію на Північний полюс.

Мета і організація походу

У 70-х роках XIX ст. набула поширення теорія про те, що тепла течія Куро-Сіво, яка проходить біля японських берегів, нібито сягає Північного полюса і може за сприятливих умов винести корабель просто на полюс, минаючи небезпечні для моряків крижані поля Арктики. Видавець і меценат Беннетт (відомий на той час як спонсор рятувальної експедиції Стенлі до Африки) вирішив перевірити цю гіпотезу. Беннетт погодився взяти на себе частину фінансування експедиції, організованої під егідою американських морських сил. У 1878 р. він за власні гроші придбав британський пароплав «Пандора», перейменував його на і віддав у користування ДеЛонгові та його команді. Цей 420-тонний корабель, завдовжки 43 м, спеціально зміцнили, щоб пристосувати до ймовірного контакту з кригою, і обладнали найновішими приладами для метеорологічних і астрономічних досліджень.

До складу екіпажу ввійшли старший помічник Чіпп, другий помічник Дейненгавер, інженер , лікарі Амблер та Еріксен, біолог Ньюкомб, метеоролог і журналіст Коллінз, лоцман Данбар, моряки Ніндеманн, Норос, Іверсен, Дресслер, Бойд, Ґорц, Каак, Лі та інші. Всього на борту «Жаннетти» вирушило 33 особи.

Шлях «Жаннетти»

Команда стартувала 8 липня 1879 р. із Сан-Франциско і дорогою до Берингової протоки побувала на Алясці, щоб узяти на борт додаткове обладнання і тяглових собак. Останнє повідомлення від експедиції, надіслане з , датоване 27 серпня. Уже на початку вересня сподівання на теплу течію виявились надто оптимістичними і корабель вмерз у кригу поблизу о. Врангеля. ДеЛонг сподівався, що крига скресне і відкриє «Жаннетті» шлях до полюса, проте цього так і не сталось, і команда дрейфувала далі на північний захід на вмерзлому в лід судні. Дрейф тривав до червня 1881 р.

Незважаючи на небезпеку, яка щодня загрожувала людям на некерованому кораблі, члени експедиції провадили наукові спостереження, зокрема метеорологічні. Навесні 1881 р., сподіваючись дістатись Землі Франца-Йосифа, вони відкрили групу островів навколо 77° пн. ш. (о. Генрієтти, о. Жаннетти та о. Беннетта). Згодом цей архіпелаг та прилеглі острови названо іменем ДеЛонга. Протягом дрейфу експедиція зібрала важливий науковий матеріал — зокрема, вона довела, що о. Врангеля не є частиною якогось континенту, як вважали деякі географи. Загалом «Жаннетта» перетнула 129 тис. км². океану.

Проте в червні ситуація погіршала: чергова атака крижаних уламків розтрощила корпус «Жаннетти», і команда ледве встигла евакуюватись, щоб не затонути разом із судном. Вони вивантажили на лід три човни, трохи їжі та мисливське знаряддя, якого мало вистачити, щоб дістатись населеної частини Сибіру.

Повернення і загибель експедиції

image
«Жаннетта»

Дотягнувши човни по кризі до відкритої води, експедиція розділилась на три частини. Підрозділ лейтенанта Чіппа відстав від інших у морі 12 вересня і зник безвісти. Другий, під керівництвом , зумів дістатись гирла р. Лени і врятуватись. Третя група, де за керівника був сам Делонг, досягла сибірського узбережжя і почала довгий та виснажливий похід тундрою, сподіваючись дійти до найближчого населеного пункту.

Через брак детальних карт місцевості залишки експедиції просувались повільно і часто збивались зі шляху. Щоденник ДеЛонга за жовтень 1881 р. рясніє згадками про брак їжі, фізичну слабкість і хвороби:

6 жовтня, четвер. 116-й день походу. […] Я послав Алексі на полювання. […] О 8:45 пішов із життя наш товариш Еріксен. […] Алексі повернувся з порожніми руками — надто сильна завірюха. […] Нема сили копати могилу для Еріксена — ґрунт промерз, а інструментів нема. Лишається поховати його в річці. […] Але ми настільки ослабли, що невідомо, чи зможемо рухатись […]
7 жовтня, п'ятниця. 117-й день. Сніданок складався з півфунта собачого м'яса і чаю. Я висипав в окріп останню дрібку чаю, тож на двадцятип'ятимильний перехід у нас лишається трохи старої заварки та дві кварти спирту. Але я вірю, що Бог, який годував нас досі, не покине нас на голодну смерть.

9 жовтня ДеЛонг послав Ніндеманна й Нороса на пошуки людей, чим урятував їм життя — ці двоє змогли дістатись населеного пункту. Решта повільно рухалась слідом, але надії на порятунок дедалі меншало:

11 жовтня, вівторок. 121-й день. Пд-зх вітер і сніг. Нема сили рухатись. На полювання не пішли. Їжа — ложка гліцерину в гарячій воді. Більше нема дерева на розпал.
12 жовтня, середа. 122-й день. Сніданок — остання ложка гліцерину і гаряча вода. На обід залили вербове листя окропом, а настій випили. Всі дедалі слабшають. Ледве назбирали хмизу […]
15 жовтня, субота. 125-й день. Сніданок — вербовий чай і пара старих чобіт. Вирішили рушати на сході сонця. Алексі дуже підупав, Лі також […]
21 жовтня, п'ятниця. 131-й день. Каак помер опівночі, лежачи між мною та лікарем. Лі помер десь опівдні. Ми саме молилися за хворих, коли побачили, що він уже відходить […]
27 жовтня, четвер. 137-й день. Іверсен зовсім ослаб.
28 жовтня, п'ятниця. 138-й день. Іверсен помер уранці.
29 жовтня, субота. 139-й день. Дресслер помер уночі.
30 жовтня, неділя. 140-й день. Бойд і Ґорц померли вночі. М-р Коллінз помирає.

Очевидно, ДеЛонг помер незабаром після цього останнього запису.

Посмертна доля ДеЛонга

Історія ДеЛонга не закінчилась восени трагічного 1881 року. Інженер «Жаннетти» , якому вдалося врятуватись після загибелі корабля, дістався до одного з сибірських сіл і організував дві рятувальні експедиції з допомогою місцевих мешканців. Під час першої виправи він зустрів Нороса та Ніндеманна, які розповіли йому про ймовірне місце перебування Делонґа. 23 березня 1882 р. друга експедиція Мелвілла знайшла тіла капітана «Жаннетти» та його товаришів. Після цього ні в кого не лишилося сумнівів щодо долі екіпажу. На місці смерті команди Мелвілл спорудив кам'яний насип, згодом відтворений у формі пам'ятника на території Академії морських сил США.

У 1884 р. вдова ДеЛонга Емма видала його щоденники під назвою «Подорож Жаннетти». Цією книгою користувався, зокрема, Фрітьйоф Нансен, готуючись до дослідження арктичних територій.

Іменем ДеЛонга названі відкриті ним острови на північ від Східного Сибіру, а також гірське пасмо в Алясці. На його честь охрестили також два кораблі флоту США. Дотепер він вважається одним із героїв американського мореплавання.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Існують також правописи Де-Лонг і Де Лонг.

Джерела

  • «A Lengthy Deployment: The Jeannette Expedition in Arctic Waters» [Архівовано 7 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Jon E. Lewis (ed.)The Mammoth Book of Polar Journeys. New York, 2007.
  • «It Seemed A Good Idea At The Time» (анотація до книги Л. Гуттріджа «ICEBOUND The Jeannette Expedition's Quest for the North Pole» з газети New York Times, 10 серпня 1986 р.) (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashington Dzhordzh Va shington Delo ng angl George Washington DeLong 22 serpnya 1844 31 zhovtnya 1881 amerikanskij doslidnik Arktiki kapitan lejtenant flotu SShA U 1879 r odnim iz pershih sprobuvav dosyagti Pivnichnogo polyusa cherez Beringovu protoku Povertayuchis iz nevdalogo pohodu DeLong i jogo komanda zaginuli vid golodu ta hvorob v girli r Leni v Shidnomu Sibiru Dzhordzh DelongNarodivsya22 serpnya 1844 1844 08 22 2 3 Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 Pomer31 zhovtnya 1881 1881 10 31 1 37 rokiv Yakutska oblast Rosijska imperiyaPohovannyaVudlon 1 Krayina SShADiyalnistmandrivnik doslidnik oficer VMFAlma materVijskovo morska Akademiya SShAZnannya movanglijska 5 Vijskove zvannyadU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhordzh Delong narodivsya v m Nyu Jorku v rodini francuzkogo pohodzhennya 1865 r zakinchiv Akademiyu morskih sil SShA v m Annapolisi shtat Merilend Morsku kar yeru pochav na paroplavi Kanandajgva de dosluzhivsya do zvannya lejtenanta flotu U 1873 r u skladi ryatuvalnoyi ekspediciyi doslidzhuvav Baffinovu zatoku i beregi Grenlandiyi metoyu ekspediciyi bulo znajti korabel Polyaris sho znik bilya grenlandskogo uzberezhzhya Piznishe DeLong keruvav navchalnim sudnom Diva Mariya Odruzhivsya z Emmoyu Dzhejn Votton Ekspediciya na Pivnichnij polyusPislya podorozhi do Grenlandiyi vin zacikavivsya polyarnimi doslidzhennyami i ohoche vidguknuvsya na propoziciyu vidavcya gazeti sporyaditi ekspediciyu na Pivnichnij polyus Meta i organizaciya pohodu U 70 h rokah XIX st nabula poshirennya teoriya pro te sho tepla techiya Kuro Sivo yaka prohodit bilya yaponskih beregiv nibito syagaye Pivnichnogo polyusa i mozhe za spriyatlivih umov vinesti korabel prosto na polyus minayuchi nebezpechni dlya moryakiv krizhani polya Arktiki Vidavec i mecenat Bennett vidomij na toj chas yak sponsor ryatuvalnoyi ekspediciyi Stenli do Afriki virishiv pereviriti cyu gipotezu Bennett pogodivsya vzyati na sebe chastinu finansuvannya ekspediciyi organizovanoyi pid egidoyu amerikanskih morskih sil U 1878 r vin za vlasni groshi pridbav britanskij paroplav Pandora perejmenuvav jogo na i viddav u koristuvannya DeLongovi ta jogo komandi Cej 420 tonnij korabel zavdovzhki 43 m specialno zmicnili shob pristosuvati do jmovirnogo kontaktu z krigoyu i obladnali najnovishimi priladami dlya meteorologichnih i astronomichnih doslidzhen Do skladu ekipazhu vvijshli starshij pomichnik Chipp drugij pomichnik Dejnengaver inzhener likari Ambler ta Eriksen biolog Nyukomb meteorolog i zhurnalist Kollinz locman Danbar moryaki Nindemann Noros Iversen Dressler Bojd Gorc Kaak Li ta inshi Vsogo na bortu Zhannetti virushilo 33 osobi Shlyah Zhannetti Komanda startuvala 8 lipnya 1879 r iz San Francisko i dorogoyu do Beringovoyi protoki pobuvala na Alyasci shob uzyati na bort dodatkove obladnannya i tyaglovih sobak Ostannye povidomlennya vid ekspediciyi nadislane z datovane 27 serpnya Uzhe na pochatku veresnya spodivannya na teplu techiyu viyavilis nadto optimistichnimi i korabel vmerz u krigu poblizu o Vrangelya DeLong spodivavsya sho kriga skresne i vidkriye Zhannetti shlyah do polyusa prote cogo tak i ne stalos i komanda drejfuvala dali na pivnichnij zahid na vmerzlomu v lid sudni Drejf trivav do chervnya 1881 r Nezvazhayuchi na nebezpeku yaka shodnya zagrozhuvala lyudyam na nekerovanomu korabli chleni ekspediciyi provadili naukovi sposterezhennya zokrema meteorologichni Navesni 1881 r spodivayuchis distatis Zemli Franca Josifa voni vidkrili grupu ostroviv navkolo 77 pn sh o Genriyetti o Zhannetti ta o Bennetta Zgodom cej arhipelag ta prilegli ostrovi nazvano imenem DeLonga Protyagom drejfu ekspediciya zibrala vazhlivij naukovij material zokrema vona dovela sho o Vrangelya ne ye chastinoyu yakogos kontinentu yak vvazhali deyaki geografi Zagalom Zhannetta peretnula 129 tis km okeanu Prote v chervni situaciya pogirshala chergova ataka krizhanih ulamkiv roztroshila korpus Zhannetti i komanda ledve vstigla evakuyuvatis shob ne zatonuti razom iz sudnom Voni vivantazhili na lid tri chovni trohi yizhi ta mislivske znaryaddya yakogo malo vistachiti shob distatis naselenoyi chastini Sibiru Povernennya i zagibel ekspediciyi Zhannetta Dotyagnuvshi chovni po krizi do vidkritoyi vodi ekspediciya rozdililas na tri chastini Pidrozdil lejtenanta Chippa vidstav vid inshih u mori 12 veresnya i znik bezvisti Drugij pid kerivnictvom zumiv distatis girla r Leni i vryatuvatis Tretya grupa de za kerivnika buv sam Delong dosyagla sibirskogo uzberezhzhya i pochala dovgij ta visnazhlivij pohid tundroyu spodivayuchis dijti do najblizhchogo naselenogo punktu Cherez brak detalnih kart miscevosti zalishki ekspediciyi prosuvalis povilno i chasto zbivalis zi shlyahu Shodennik DeLonga za zhovten 1881 r ryasniye zgadkami pro brak yizhi fizichnu slabkist i hvorobi 6 zhovtnya chetver 116 j den pohodu Ya poslav Aleksi na polyuvannya O 8 45 pishov iz zhittya nash tovarish Eriksen Aleksi povernuvsya z porozhnimi rukami nadto silna zaviryuha Nema sili kopati mogilu dlya Eriksena grunt promerz a instrumentiv nema Lishayetsya pohovati jogo v richci Ale mi nastilki oslabli sho nevidomo chi zmozhemo ruhatis 7 zhovtnya p yatnicya 117 j den Snidanok skladavsya z pivfunta sobachogo m yasa i chayu Ya visipav v okrip ostannyu dribku chayu tozh na dvadcyatip yatimilnij perehid u nas lishayetsya trohi staroyi zavarki ta dvi kvarti spirtu Ale ya viryu sho Bog yakij goduvav nas dosi ne pokine nas na golodnu smert 9 zhovtnya DeLong poslav Nindemanna j Norosa na poshuki lyudej chim uryatuvav yim zhittya ci dvoye zmogli distatis naselenogo punktu Reshta povilno ruhalas slidom ale nadiyi na poryatunok dedali menshalo 11 zhovtnya vivtorok 121 j den Pd zh viter i snig Nema sili ruhatis Na polyuvannya ne pishli Yizha lozhka glicerinu v garyachij vodi Bilshe nema dereva na rozpal 12 zhovtnya sereda 122 j den Snidanok ostannya lozhka glicerinu i garyacha voda Na obid zalili verbove listya okropom a nastij vipili Vsi dedali slabshayut Ledve nazbirali hmizu 15 zhovtnya subota 125 j den Snidanok verbovij chaj i para starih chobit Virishili rushati na shodi soncya Aleksi duzhe pidupav Li takozh 21 zhovtnya p yatnicya 131 j den Kaak pomer opivnochi lezhachi mizh mnoyu ta likarem Li pomer des opivdni Mi same molilisya za hvorih koli pobachili sho vin uzhe vidhodit 27 zhovtnya chetver 137 j den Iversen zovsim oslab 28 zhovtnya p yatnicya 138 j den Iversen pomer uranci 29 zhovtnya subota 139 j den Dressler pomer unochi 30 zhovtnya nedilya 140 j den Bojd i Gorc pomerli vnochi M r Kollinz pomiraye Ochevidno DeLong pomer nezabarom pislya cogo ostannogo zapisu Posmertna dolya DeLongaIstoriya DeLonga ne zakinchilas voseni tragichnogo 1881 roku Inzhener Zhannetti yakomu vdalosya vryatuvatis pislya zagibeli korablya distavsya do odnogo z sibirskih sil i organizuvav dvi ryatuvalni ekspediciyi z dopomogoyu miscevih meshkanciv Pid chas pershoyi vipravi vin zustriv Norosa ta Nindemanna yaki rozpovili jomu pro jmovirne misce perebuvannya Delonga 23 bereznya 1882 r druga ekspediciya Melvilla znajshla tila kapitana Zhannetti ta jogo tovarishiv Pislya cogo ni v kogo ne lishilosya sumniviv shodo doli ekipazhu Na misci smerti komandi Melvill sporudiv kam yanij nasip zgodom vidtvorenij u formi pam yatnika na teritoriyi Akademiyi morskih sil SShA U 1884 r vdova DeLonga Emma vidala jogo shodenniki pid nazvoyu Podorozh Zhannetti Ciyeyu knigoyu koristuvavsya zokrema Fritjof Nansen gotuyuchis do doslidzhennya arktichnih teritorij Imenem DeLonga nazvani vidkriti nim ostrovi na pivnich vid Shidnogo Sibiru a takozh girske pasmo v Alyasci Na jogo chest ohrestili takozh dva korabli flotu SShA Doteper vin vvazhayetsya odnim iz geroyiv amerikanskogo moreplavannya PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Isnuyut takozh pravopisi De Long i De Long Dzherela A Lengthy Deployment The Jeannette Expedition in Arctic Waters Arhivovano 7 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl Jon E Lewis ed The Mammoth Book of Polar Journeys New York 2007 It Seemed A Good Idea At The Time anotaciya do knigi L Guttridzha ICEBOUND The Jeannette Expedition s Quest for the North Pole z gazeti New York Times 10 serpnya 1986 r angl

Дата публікації:
Топ