Морська змія Дюбуа | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Aipysurus duboisii (, 1869) | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Aipysurus australis | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Морська змія Дюбуа (Aipysurus duboisii) — отруйна змія з родини Аспідові.
Опис
Звичайна довжина становить 80—110 см. Інколи трапляються особини до 1,48 м. Голова невелика, округла, але трохи перевищує ширину тулуба. Має недовгий тулуб трохи стиснутий з боків, який закінчується досить довгим й широким хвостом. Луска дрібна з маленькими кілями. Забарвлення блідо-коричневого кольору з темно-коричневими поперечними плямами на спинці та з боків.
Спосіб життя
Полюбляють глибини від 1 до 30 м, серед коралів, рифів, а також піщаних й мулистих відкладень, де виростає багато водоростей. Часто зустрічається на мілині. Можуть перебувати під водою до 2 годин. Харчуються невеликий рибкою та вуграми, які зазвичай не перевищують 7 см у діаметрі, інакше змія просто не зможе їх проковтнути.
Це живородна змія. Самиця народжує до 5—8 дитинчат.
Отруйність
Це одна з найотруйніший змій, поступається лише тайпану та австралійській бурій змії. Дія отрути цієї змії не викликає пухлин або крововиливів. Токсини діють на нервову систему та пригнічують імпульси, що відповідають за дихання, відбувається параліч дихального центру і жертва швидко гине.
Щоб отримати порцію смертельного коктейлю, людині «треба» дуже постаратися з огляду на те, що морська змія Дюбуа не відрізняється особливою агресивністю і без причини не нападає. Якщо ж підпливає до людини, то лише з цікавості. У ці моменти слід зберігати спокій і не дражнити змію, тоді все скінчиться без пригод.
Розповсюдження
Мешкає біля о.Нова Гвінея, у північних, східних і західних районах Австралії. Саме тут вони зустрічаються найчастіше. Крім цього їх середовищем проживання також є прибережні зони Нової Каледонії, Коралового, Арафурського й Тиморського морів.
Джерела
- Phillips, Steve 1991. A New South Wales record for Aipysurus duboisii Bavay, 1869 (Hydrophiidae) Herpetofauna (Sydney) 21 (1): 35
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Cogger,H.G. 2000. Reptiles and Amphibians of Australia, 6th ed. Ralph Curtis Publishing, Sanibel Island, 808 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morska zmiya Dyubua Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Aspidovi Rid Aipysurus Vid Morska zmiya Dyubua Binomialna nazva Aipysurus duboisii 1869 Sinonimi Aipysurus australis Posilannya Vikividi Aipysurus duboisii MSOP 176748 NCBI 355675 Morska zmiya Dyubua Aipysurus duboisii otrujna zmiya z rodini Aspidovi OpisZvichajna dovzhina stanovit 80 110 sm Inkoli traplyayutsya osobini do 1 48 m Golova nevelika okrugla ale trohi perevishuye shirinu tuluba Maye nedovgij tulub trohi stisnutij z bokiv yakij zakinchuyetsya dosit dovgim j shirokim hvostom Luska dribna z malenkimi kilyami Zabarvlennya blido korichnevogo koloru z temno korichnevimi poperechnimi plyamami na spinci ta z bokiv Sposib zhittyaPolyublyayut glibini vid 1 do 30 m sered koraliv rifiv a takozh pishanih j mulistih vidkladen de virostaye bagato vodorostej Chasto zustrichayetsya na milini Mozhut perebuvati pid vodoyu do 2 godin Harchuyutsya nevelikij ribkoyu ta vugrami yaki zazvichaj ne perevishuyut 7 sm u diametri inakshe zmiya prosto ne zmozhe yih prokovtnuti Ce zhivorodna zmiya Samicya narodzhuye do 5 8 ditinchat OtrujnistCe odna z najotrujnishij zmij postupayetsya lishe tajpanu ta avstralijskij burij zmiyi Diya otruti ciyeyi zmiyi ne viklikaye puhlin abo krovoviliviv Toksini diyut na nervovu sistemu ta prignichuyut impulsi sho vidpovidayut za dihannya vidbuvayetsya paralich dihalnogo centru i zhertva shvidko gine Shob otrimati porciyu smertelnogo koktejlyu lyudini treba duzhe postaratisya z oglyadu na te sho morska zmiya Dyubua ne vidriznyayetsya osoblivoyu agresivnistyu i bez prichini ne napadaye Yaksho zh pidplivaye do lyudini to lishe z cikavosti U ci momenti slid zberigati spokij i ne drazhniti zmiyu todi vse skinchitsya bez prigod RozpovsyudzhennyaMeshkaye bilya o Nova Gvineya u pivnichnih shidnih i zahidnih rajonah Avstraliyi Same tut voni zustrichayutsya najchastishe Krim cogo yih seredovishem prozhivannya takozh ye priberezhni zoni Novoyi Kaledoniyi Koralovogo Arafurskogo j Timorskogo moriv DzherelaPhillips Steve 1991 A New South Wales record for Aipysurus duboisii Bavay 1869 Hydrophiidae Herpetofauna Sydney 21 1 35 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Cogger H G 2000 Reptiles and Amphibians of Australia 6th ed Ralph Curtis Publishing Sanibel Island 808 pp