Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Розрита могила» — вірш Тараса Шевченка, написаний 9 жовтня 1843 року в Березані. Це перший відверто антиімперський вірш поета, у якому він висловлює протест проти соціального й національного гноблення українського народу царизмом і картає українське панство й чиновництво, що здійснювали політику самодержавства в Україні.
| Розрита могила | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1843 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Передумови створення
Ідеї, висловлені в «Розритій могилі», поступово визрівали в перших творах Шевченка («До Основ'яненка», «Думи мої, думи мої» (1839), «Гайдамаки»). Безпосереднім поштовхом до написання вірша стали розкопки археологічних пам'яток, зокрема могил, проведення яких в 1830—40-х роках пожвавилось в Україні. У Шевченкові часи могили були характерною рисою українського степового ландшафту. «Розриту могилу» написано під враженням од археологічних розкопок могил, зокрема після відвідин поетом розкопок однойменного кургану Котелевщини. Проте вірш пов'язаний з осмисленням усього комплексу вражень від баченого в Україні 1843 року. Ішлося не тільки про наругу над історичною пам'яттю українців, чи про розчарування в тих або інших представниках українського панства, бо воно було тільки частиною величезної кріпосницької структури, що душила селянство і лягала гнітючим тягарем на всі вияви національного життя. Усе це побачив і відчув Шевченко за кілька місяців своєї поїздки в Україну. Бачив степи, «запродані жидові й німоті» — німецькі колонії й величезні маєтки барона Штіґліца на давніх запорізьких землях. Перші німецькі колонії були засновані у 1789 році на острові Хортиця та в Павлоградському і Новомосковському повітах Катеринославської губернії переселенцями з Пруссії. У 1845 році на півдні України налічувалось вже близько ста тисяч німецьких колоністів. Єврейська колонізація причорноморських степів почалася пізніше — у 1807 році засновано перші колонії на Херсонщині, однак через відсутність у переселенців досвіду господарювання довго вони не протримались. Пишучи про колонізацію українських степів євреями, Шевченко міг мати на увазі родину баронів Штігліців — царських придворних банкірів, яким належали землі, де була колись Стара і Нова Січ, бо у 1843 році Шевченко побував на острові Хортиця. Ця картина здавалась йому профануванням пролитої там лицарської крови, образою для пам'яті героїчного козацтва, і він пізніше картав ним запроданих Москві земляків, що вміли свій російський патріотизм погоджувати з козацько-запорізькою романтикою, питаючись їх: «А чиєю кров'ю // Ота земля напоєна, // Що картоплю родить?». Ідеї цих рядків постали власне тут, на зганьблених руїнах колишньої слави.
«І перебування вдома по чотирнадцятьох роках розлуки з рідним селом та родиною, і подорож до Чигирина та до Січі були великим етапом на його життєвому і творчому шляху. Враження від них виорали глибокі борозни-рани в його серці, і перо його потім писало вже тільки їхньою кров'ю»
Відбувається дуже важлива зміна в його настроях і поглядах. Поет усвідомлює, що попри героїчне козацьке минуле, незаперечним фактом є сучасні Шевченкові реалії підмосковської України, яка тепер розплачувалася за те, що не втримала тієї волі, яку могла здобути (чи здобула на короткий час) у добу Богдана Хмельницького, у Визвольну війну 1648—1654 років. Так народжується антицаристська, антиколонізаторська політична лірика Шевченка, яка, разом із багатим емоційним спектром викриття кріпацтва, надасть основний зміст поезії «Трьох літ». Першою в цьому ряду стала поезія «Розрита могила», написана 9 жовтня 1843 року в Березані.
Історія написання
Автограф — в альбомі «Три літа». У квітні — червні 1846 року, перебуваючи в Києві, Шевченко переписав вірш з невідомого первісного автографа до рукописної збірки «Три літа» (під час переписування поправив 19-й, 43-й рядки). На початку 1847 року, найімовірніше, в лютому — березні, під час перебування у селі Седневі в О. І. Лизогуба, Шевченко зробив у збірці виправлення і переробки олівцем у рядках 1, 39, 43 і дописав назву. Тоді текст вірша набув остаточного вигляду.
Ідейно-тематичний зміст
Ця невелика поезія має характерний для Шевченка динамічний сюжет думки і спонтанність емоційно-інтонаційних переходів, що стрімко змінюють ракурси подання теми. Типовий «шевченківський» зачин «Світе тихий, краю милий, // Моя Україно! // За що тебе сплюндровано, // За що, мамо, гинеш? // Чи ти рано до схід сонця // Богу не молилась? // Чи ти діточок непевних // Звичаю не вчила?» — цей зачин вимагає відповіді на фатальне запитання, і відповідь дається щиро-материнська: «Молилася, турбувалась, // День і ніч не спала, // Малих діток доглядала, // Звичаю навчала. // Виростали мої квіти, // Мої добрі діти, //Панувала і я колись // На широкім світі..» — і тут голос мовби зривається, подих збивається: «Панувала…» — і за короткою паузою-спазмою набирає сили у звинуваченні: «…Ой Богдане! // Нерозумний сину! // Подивись тепер на матір, // На свою Вкраїну… …// Ой Богдане, Богданочку! // Якби була знала, // У колисці б задушила, // Під серцем приспала». Такий розпачливо-відчайдушний материнський присуд потребує великої сили мотивації, і вона дається: «Степи мої запродані // Жидові, німоті, // Сини мої на чужині, // На чужій роботі. // Дніпро, брат мій, висихає, // Мене покидає, // І могили мої милі // Москаль розриває…». У цьому контексті розкопування могил — це не дослідження старовини, а вражаюча метафора викорчовування історичної пам'яті та національного самоусвідомлення українського народу з усіма трагічними наслідками, серед яких і поява земляків-«перевертнів», які стануть опорою й ударною силою колоніального режиму. Звідси гнів, що переходить у біль розпачу, біль визнання поразки: «Нехай риє, розкопує, — // Не своє шукає; // А тим часом перевертні // Нехай підростають // Та поможуть Москалеві // Господарювати, // Та з матері полатану // Сорочку здіймати… // Помагайте, недолюдки, // Матір катувати!…». Перевертнями Шевченко називає українців, які з корисливою метою нехтували національними та соціальними інтересами рідного народу. Асиміляцію козацької старшини, котрій надавались у володіння земля та кріпаки, російська влада почала проводити з початку XVIII століття. Особливо посилилася проімперська орієнтація української знаті після 1785 року, коли Катерина II зрівняла її з російським дворянством, що відкривало можливості зробити кар'єру й отримати посаду. Душі народу не докопались, не викорчували найглибшого кореня, отож залишається надія на воскресіння. Ця метафора розритої — недорозритої могили, знищуваної, але незнищенної України — одна з ключових у поезії Шевченка.
Списки і перші публікації
У середині 1840-х років, до арешту Шевченка 5 квітня 1847 року, вірш поширюється в рукописних списках, зокрема, в колі кирило-мефодіївців та близьких до них осіб. Під час арешту кирило-мефодіївців список «Розритої могили» відібрано у В. М. Білозерського. Список, хоч і не безпосередньо, походить від рукописної збірки «Три літа». Список О. М. Бодянського, датований 25 грудня 1845 року, не має розходжень з автографом у збірці «Три літа». Список невідомою рукою, що належав М. О. Максимовичу, близький до автографа у збірці «Три літа». Відміни іншого списку Максимовича подав В. М. Доманицький. Наприкінці 1850-х років вірш переписав до свого збірника О. М. Лазаревський (зберігається в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України). Той список не відбивав тексту, створеного в рукописній збірці «Три літа», містив спотворення й викривлення. Особливо перекручено в ньому заключні рядки твору (47—53). Переглядаючи цей список після повернення із заслання, Шевченко зробив у ньому багато виправлень, усунув частину спотворень, частково відновив варіанти збірки «Три літа», подекуди створив нові варіанти. Заключні рядки (47—53) Шевченко закреслив, нічим їх не замінивши. Правку не доведено до кінця й облишено. Список твору мав П. О. Куліш. Найімовірніше, за цим списком вірш уперше надруковано у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859). Відомі також списки в рукописних збірках «Стихотворения Шевченка», «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862), у рукописному «Кобзарі» 1863 року, у рукописному «Кобзарі», датованому 1866 роком, у примірнику «Кобзаря» 1860 року з рукописними вставками, який належав Л. Г. Лопатинському, списки невідомою рукою. Вперше введено до збірки творів у львівському виданні поезій Тараса Шевченка, де подано за першодруком, здійсненим з багатьма друкарськими помилками.
Мистецькі інтерпретації
Сучасний рок-гурт «Кому вниз» створив пісню на слова вірша «Розрита могила».
Література
- Дзюба І. М. Перша поїздка в Україну // Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К., 2008 — с. 224—227.
- Зайцев П. І. Життя Тараса Шевченка . Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 127—130.
- Івакін Ю. О."Розрита могила" // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1977. — с.171.
Примітки
- «Розрита могила» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 252—253; С. 691—694.] litopys.org.ua Процитовано 24 квітня 2023
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
- Багалей Д. И. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры. — Киев, 1889.
- Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії до заслання. — С. 131.
Посилання
| У Вікіджерелах є Розрита могила |
- «Розрита могила» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 511-515.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozrita mogila virsh Tarasa Shevchenka napisanij 9 zhovtnya 1843 roku v Berezani Ce pershij vidverto antiimperskij virsh poeta u yakomu vin vislovlyuye protest proti socialnogo j nacionalnogo gnoblennya ukrayinskogo narodu carizmom i kartaye ukrayinske panstvo j chinovnictvo sho zdijsnyuvali politiku samoderzhavstva v Ukrayini Rozrita mogilaFaksimile rukopisu z virshem Rozrita mogila Zhanr virshAvtor Taras ShevchenkoNapisano 1843 Cej tvir u VikidzherelahPeredumovi stvorennyaIdeyi vislovleni v Rozritij mogili postupovo vizrivali v pershih tvorah Shevchenka Do Osnov yanenka Dumi moyi dumi moyi 1839 Gajdamaki Bezposerednim poshtovhom do napisannya virsha stali rozkopki arheologichnih pam yatok zokrema mogil provedennya yakih v 1830 40 h rokah pozhvavilos v Ukrayini U Shevchenkovi chasi mogili buli harakternoyu risoyu ukrayinskogo stepovogo landshaftu Rozritu mogilu napisano pid vrazhennyam od arheologichnih rozkopok mogil zokrema pislya vidvidin poetom rozkopok odnojmennogo kurganu Kotelevshini Prote virsh pov yazanij z osmislennyam usogo kompleksu vrazhen vid bachenogo v Ukrayini 1843 roku Ishlosya ne tilki pro narugu nad istorichnoyu pam yattyu ukrayinciv chi pro rozcharuvannya v tih abo inshih predstavnikah ukrayinskogo panstva bo vono bulo tilki chastinoyu velicheznoyi kriposnickoyi strukturi sho dushila selyanstvo i lyagala gnityuchim tyagarem na vsi viyavi nacionalnogo zhittya Use ce pobachiv i vidchuv Shevchenko za kilka misyaciv svoyeyi poyizdki v Ukrayinu Bachiv stepi zaprodani zhidovi j nimoti nimecki koloniyi j velichezni mayetki barona Shtiglica na davnih zaporizkih zemlyah Pershi nimecki koloniyi buli zasnovani u 1789 roci na ostrovi Horticya ta v Pavlogradskomu i Novomoskovskomu povitah Katerinoslavskoyi guberniyi pereselencyami z Prussiyi U 1845 roci na pivdni Ukrayini nalichuvalos vzhe blizko sta tisyach nimeckih kolonistiv Yevrejska kolonizaciya prichornomorskih stepiv pochalasya piznishe u 1807 roci zasnovano pershi koloniyi na Hersonshini odnak cherez vidsutnist u pereselenciv dosvidu gospodaryuvannya dovgo voni ne protrimalis Pishuchi pro kolonizaciyu ukrayinskih stepiv yevreyami Shevchenko mig mati na uvazi rodinu baroniv Shtigliciv carskih pridvornih bankiriv yakim nalezhali zemli de bula kolis Stara i Nova Sich bo u 1843 roci Shevchenko pobuvav na ostrovi Horticya Cya kartina zdavalas jomu profanuvannyam prolitoyi tam licarskoyi krovi obrazoyu dlya pam yati geroyichnogo kozactva i vin piznishe kartav nim zaprodanih Moskvi zemlyakiv sho vmili svij rosijskij patriotizm pogodzhuvati z kozacko zaporizkoyu romantikoyu pitayuchis yih A chiyeyu krov yu Ota zemlya napoyena Sho kartoplyu rodit Ideyi cih ryadkiv postali vlasne tut na zganblenih ruyinah kolishnoyi slavi I perebuvannya vdoma po chotirnadcyatoh rokah rozluki z ridnim selom ta rodinoyu i podorozh do Chigirina ta do Sichi buli velikim etapom na jogo zhittyevomu i tvorchomu shlyahu Vrazhennya vid nih viorali gliboki borozni rani v jogo serci i pero jogo potim pisalo vzhe tilki yihnoyu krov yu Pavlo Zajcev Suchasnij viglyad kurganu Vidbuvayetsya duzhe vazhliva zmina v jogo nastroyah i poglyadah Poet usvidomlyuye sho popri geroyichne kozacke minule nezaperechnim faktom ye suchasni Shevchenkovi realiyi pidmoskovskoyi Ukrayini yaka teper rozplachuvalasya za te sho ne vtrimala tiyeyi voli yaku mogla zdobuti chi zdobula na korotkij chas u dobu Bogdana Hmelnickogo u Vizvolnu vijnu 1648 1654 rokiv Tak narodzhuyetsya anticaristska antikolonizatorska politichna lirika Shevchenka yaka razom iz bagatim emocijnim spektrom vikrittya kripactva nadast osnovnij zmist poeziyi Troh lit Pershoyu v comu ryadu stala poeziya Rozrita mogila napisana 9 zhovtnya 1843 roku v Berezani Istoriya napisannyaAvtograf v albomi Tri lita U kvitni chervni 1846 roku perebuvayuchi v Kiyevi Shevchenko perepisav virsh z nevidomogo pervisnogo avtografa do rukopisnoyi zbirki Tri lita pid chas perepisuvannya popraviv 19 j 43 j ryadki Na pochatku 1847 roku najimovirnishe v lyutomu berezni pid chas perebuvannya u seli Sednevi v O I Lizoguba Shevchenko zrobiv u zbirci vipravlennya i pererobki olivcem u ryadkah 1 39 43 i dopisav nazvu Todi tekst virsha nabuv ostatochnogo viglyadu Idejno tematichnij zmistCya nevelika poeziya maye harakternij dlya Shevchenka dinamichnij syuzhet dumki i spontannist emocijno intonacijnih perehodiv sho strimko zminyuyut rakursi podannya temi Tipovij shevchenkivskij zachin Svite tihij krayu milij Moya Ukrayino Za sho tebe splyundrovano Za sho mamo ginesh Chi ti rano do shid soncya Bogu ne molilas Chi ti ditochok nepevnih Zvichayu ne vchila cej zachin vimagaye vidpovidi na fatalne zapitannya i vidpovid dayetsya shiro materinska Molilasya turbuvalas Den i nich ne spala Malih ditok doglyadala Zvichayu navchala Virostali moyi kviti Moyi dobri diti Panuvala i ya kolis Na shirokim sviti i tut golos movbi zrivayetsya podih zbivayetsya Panuvala i za korotkoyu pauzoyu spazmoyu nabiraye sili u zvinuvachenni Oj Bogdane Nerozumnij sinu Podivis teper na matir Na svoyu Vkrayinu Oj Bogdane Bogdanochku Yakbi bula znala U kolisci b zadushila Pid sercem prispala Takij rozpachlivo vidchajdushnij materinskij prisud potrebuye velikoyi sili motivaciyi i vona dayetsya Stepi moyi zaprodani Zhidovi nimoti Sini moyi na chuzhini Na chuzhij roboti Dnipro brat mij visihaye Mene pokidaye I mogili moyi mili Moskal rozrivaye U comu konteksti rozkopuvannya mogil ce ne doslidzhennya starovini a vrazhayucha metafora vikorchovuvannya istorichnoyi pam yati ta nacionalnogo samousvidomlennya ukrayinskogo narodu z usima tragichnimi naslidkami sered yakih i poyava zemlyakiv perevertniv yaki stanut oporoyu j udarnoyu siloyu kolonialnogo rezhimu Zvidsi gniv sho perehodit u bil rozpachu bil viznannya porazki Nehaj riye rozkopuye Ne svoye shukaye A tim chasom perevertni Nehaj pidrostayut Ta pomozhut Moskalevi Gospodaryuvati Ta z materi polatanu Sorochku zdijmati Pomagajte nedolyudki Matir katuvati Perevertnyami Shevchenko nazivaye ukrayinciv yaki z korislivoyu metoyu nehtuvali nacionalnimi ta socialnimi interesami ridnogo narodu Asimilyaciyu kozackoyi starshini kotrij nadavalis u volodinnya zemlya ta kripaki rosijska vlada pochala provoditi z pochatku XVIII stolittya Osoblivo posililasya proimperska oriyentaciya ukrayinskoyi znati pislya 1785 roku koli Katerina II zrivnyala yiyi z rosijskim dvoryanstvom sho vidkrivalo mozhlivosti zrobiti kar yeru j otrimati posadu Dushi narodu ne dokopalis ne vikorchuvali najglibshogo korenya otozh zalishayetsya nadiya na voskresinnya Cya metafora rozritoyi nedorozritoyi mogili znishuvanoyi ale neznishennoyi Ukrayini odna z klyuchovih u poeziyi Shevchenka Spiski i pershi publikaciyiU seredini 1840 h rokiv do areshtu Shevchenka 5 kvitnya 1847 roku virsh poshiryuyetsya v rukopisnih spiskah zokrema v koli kirilo mefodiyivciv ta blizkih do nih osib Pid chas areshtu kirilo mefodiyivciv spisok Rozritoyi mogili vidibrano u V M Bilozerskogo Spisok hoch i ne bezposeredno pohodit vid rukopisnoyi zbirki Tri lita Spisok O M Bodyanskogo datovanij 25 grudnya 1845 roku ne maye rozhodzhen z avtografom u zbirci Tri lita Spisok nevidomoyu rukoyu sho nalezhav M O Maksimovichu blizkij do avtografa u zbirci Tri lita Vidmini inshogo spisku Maksimovicha podav V M Domanickij Naprikinci 1850 h rokiv virsh perepisav do svogo zbirnika O M Lazarevskij zberigayetsya v Instituti literaturi imeni Tarasa Shevchenka NAN Ukrayini Toj spisok ne vidbivav tekstu stvorenogo v rukopisnij zbirci Tri lita mistiv spotvorennya j vikrivlennya Osoblivo perekrucheno v nomu zaklyuchni ryadki tvoru 47 53 Pereglyadayuchi cej spisok pislya povernennya iz zaslannya Shevchenko zrobiv u nomu bagato vipravlen usunuv chastinu spotvoren chastkovo vidnoviv varianti zbirki Tri lita podekudi stvoriv novi varianti Zaklyuchni ryadki 47 53 Shevchenko zakresliv nichim yih ne zaminivshi Pravku ne dovedeno do kincya j oblisheno Spisok tvoru mav P O Kulish Najimovirnishe za cim spiskom virsh upershe nadrukovano u zbirniku Novye stihotvoreniya Pushkina i Shevchenki Lejpcig 1859 Vidomi takozh spiski v rukopisnih zbirkah Stihotvoreniya Shevchenka Sochineniya T G Shevchenka 1862 u rukopisnomu Kobzari 1863 roku u rukopisnomu Kobzari datovanomu 1866 rokom u primirniku Kobzarya 1860 roku z rukopisnimi vstavkami yakij nalezhav L G Lopatinskomu spiski nevidomoyu rukoyu Vpershe vvedeno do zbirki tvoriv u lvivskomu vidanni poezij Tarasa Shevchenka de podano za pershodrukom zdijsnenim z bagatma drukarskimi pomilkami Mistecki interpretaciyiSuchasnij rok gurt Komu vniz stvoriv pisnyu na slova virsha Rozrita mogila LiteraturaDzyuba I M Persha poyizdka v Ukrayinu Taras Shevchenko Zhittya i tvorchist K 2008 s 224 227 Zajcev P I Zhittya Tarasa Shevchenka Nyu Jork Parizh Myunhen 1955 s 127 130 Ivakin Yu O Rozrita mogila Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 s 171 Primitki Rozrita mogila Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 1 Poeziya 1837 1847 S 252 253 S 691 694 litopys org ua Procitovano 24 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2015 Bagalej D I Kolonizaciya Novorossijskogo kraya i pervye shagi ego po puti kultury Kiev 1889 Ivakin Yu O Komentar do Kobzarya Shevchenka Poeziyi do zaslannya S 131 PosilannyaU Vikidzherelah ye Rozrita mogila Rozrita mogila Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 511 515