Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівство Орунгу (порт. Reino da Orungu, фр. Royaume d'Orungu) — невелика доколоніальна держава на території сучасного Габону в Центральній Африці, що існувала у період з 1700 до 1927 року. Завдяки своєму контролю над работоргівлею в XVIII і XIX століттях вона змогла стати найпотужнішим торговим центром на території Габону в той період.
Витоки
Королівство Орунгу отримало свою назву на честь невідомого походження, що розмовляв мовою [en]. Більшість вчених вважають, що вони мігрували в дельту річки Огове на початку XVII століття з півдня африканського континенту Це додатково підтверджується тим фактом, що орунгу, здавалося, зазнали сильного впливу Королівства Лоанго або принаймні його торговців БаВілі. Під час цього періоду міграції орунгу витіснили інший м'єнемовний народ, [en], до [en], намагаючись домінувати в торгівлі з європейцями. План був успішним, й на мисі Лопес виникло процвітаюче королівство.
Уряд
Королівство Орунгу складалося з близько 20 кланів. Один з цих кланів утримував лінію спадкоємства короля, тоді як інші здійснювали контроль над морською торгівлею.
Королівство було унікальним у регіоні, де основною політичною одиницею зазвичай був клан, який керував селом чи декількома селами, де проживав, колективно. Орунгу відкинули традиційний урядовий звичай, обравши собі великого вождя/короля, який, за їхньою традицією, походить від легендарної особи під назвою Мані Понго. Титули політичних посад у королівстві, як і кланова ієрархія, були запозичені з королівства Лоанго. Королівський титул Агамвінбоні, схоже, походить від самих орунгу і не запозичений від префікса «мані», який додається до таких королівств, як Лоанго та Конго .
Економіка
Королівство Орунгу розвинуло торгівельну культуру завдяки своєму положенню на узбережжі. У XVII столітті голландці домінували в прибережній торгівлі, а [en] була основним експортним товаром. Орунгу були представниками металообробної та судобудівної культури, що дозволило їм домінувати в річковій торгівлі. Морська торгівля була поділена між некоролівськими кланами і включала торгівлю слоновою кісткою, бджолиним воском, фарбувальним деревом (дерево, що використовувалося для виготовлення барвників), копалом і чорним деревом. До початку XIX століття крихітне, але багате королівство змогло імпортувати рабів, яких зазвичай брали в полон або викрадали з віддалених регіонів континенту.
Рабство
Узбережжя Габону, як і узбережжя Камеруну, відігравало лише незначну роль у трансатлантичній работоргівлі порівняно з дельтою Нігеру, узбережжям Лоанго чи Анголи. Експорт рабів став значним лише після 1770 року. Спочатку королівство було радше покупцем, ніж продавцем рабів, яких вони купували за слонову кістку. Крім імпорту рабів, королівство Орунгу також імпортувало залізо. До 1760-х років орунгу торгували рабами, за допомогою яких агамвінбоні змогли розбагатіти через податки на річках Назарет і Сан-Мексіас. І все ж торгівля на території Орунгу тьмяніла в порівнянні з південним сусідом. У 1788 році мис Лопес і [en] експортували близько 5000 рабів на рік на противагу 13 500 рабів з узбережжя Лоанго. На початку XIX століття [en] на південь від мису Лопес постачала велику кількість рабів у Королівство Орунгу. До середини XIX століття більшість багаточисельних прибережних племен, таких як [en], не продавали у рабство людей зі свого племені, натомість здійснюючи набіги на більш слабкі сусідні племена. Однак орунгу часто продавали боржників, чаклунів, перелюбників і шахраїв зі свого народу португальським работорговцям. У 1853 році монархія Орунгу під керівництвом вождя погодилася відмовитися від работоргівлі; старі рабські баракуни (або бараки) поблизу сучасного Лібревіля, вже були передані американським місіонерам. Вони створили школу та церковну громаду, яку назвали Барака. Верховний вождь просто переніс работоргівлю вгору за течією і спробував продовжити торгівлю людьми таємно. До 1870-х років нелегальні работорговці відправляли людей із інших районів річки до португальських покупців на узбережжі Тихого океану.
Культура
Незважаючи на репутацію затятих работорговців у регіоні, деякі відвідувачі королівства залишили схвальні відгуки про регіон та його людей. Джон Ньютон відвідав цю територію в 1743 році і зазначив, що вони здавалися «найбільш гуманними і моральними людьми, яких я коли-небудь зустрічав в Африці; й вони були людьми, які найменше спілкувалися з Європою того часу». З часом орунгу перейняли європейський одяг і звичаї, однак продовжували твердо дотримуватися своїх традиційних вірувань і вороже ставилися до європейських місіонерів; християнська місія у Бараці була дипломатичним маневром у рамках їхніх переговорів із силами, що борються з рабством. Як наслідок, мало хто з орунгу отримував принаймні середню освіту, що обмежувало їхній вплив на колоніальну адміністрацію чи постколоніальну політику Габону. Сьогодні плем'я колишніх работорговців є однією з невеликих етнічних груп Габону, яка налічує близько 10 000 осіб.
Падіння
Падіння Королівства Орунгу було безпосередньо пов'язане з придушенням работоргівлі в Європі. Казна королівства стала залежною від «рабських» грошей, що почало дестабілізаційні процеси всередині держави. Це призвело до розпаду королівства, і в 1873 році підписав угоду про надання французам керівних посад на території Орунгу. У 1927 році французи колонізували залишки королівства.
Див. також
Примітки
- Гейтс, ст. 1468
- Грей, ст. 28
- Єйтс, ст. 88
- Ісічей, ст. 406
- Єйтс, ст. 89
- Грей, ст. 31
- Грей, ст. 32
- Меєр, ст. 28
Джерела
- Гейтс, Генрі Луїс; Аппіа, Кваме Ентоні (1999). Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience [Африкана: Енциклопедія африканського та афроамериканського досвіду] (англ.). Нью-Йорк: Basic Civitas Books. с. 2095. ISBN .
- Грей, Крістофер (2002). Colonial Rule and Crisis in Equatorial Africa: Southern Gabon. 1850-1940 [Колоніальне правління та криза в Екваторіальній Африці: Південний Габон. 1850-1940] (англ.). Рочестер, штат Нью-Йорк: University of Rochester Press. с. 304. ISBN .
- Ісічей, Елізабет (1997). A history of African Societies to 1870 [Історія африканських суспільств до 1870 року] (англ.). Кембридж: Cambridge University Press. с. 590. ISBN .
- Меєр, Лайсл (1992). The Farther Frontier: Six Case Studies of Americans and Africa, 1848-1936 [Дальній кордон: шість прикладів американців і Африки, 1848-1936] (англ.). Торонто: Susquehanna University Press. с. 267. ISBN .
- Єйтс, Дуглас (1996). The Renter State in Africa: Oil Rent Dependency and Neocolonialsm in the Republic of Gabon [Держава-орендар в Африці: залежність від нафтової ренти та неоколоніалізм у Республіці Габон] (англ.). Трентон, штат Нью-Джерсі: Africa World Press. с. 249. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Orungu port Reino da Orungu fr Royaume d Orungu nevelika dokolonialna derzhava na teritoriyi suchasnogo Gabonu v Centralnij Africi sho isnuvala u period z 1700 do 1927 roku Zavdyaki svoyemu kontrolyu nad rabotorgivleyu v XVIII i XIX stolittyah vona zmogla stati najpotuzhnishim torgovim centrom na teritoriyi Gabonu v toj period VitokiKorolivstvo Orungu otrimalo svoyu nazvu na chest nevidomogo pohodzhennya sho rozmovlyav movoyu en Bilshist vchenih vvazhayut sho voni migruvali v deltu richki Ogove na pochatku XVII stolittya z pivdnya afrikanskogo kontinentu Ce dodatkovo pidtverdzhuyetsya tim faktom sho orungu zdavalosya zaznali silnogo vplivu Korolivstva Loango abo prinajmni jogo torgovciv BaVili Pid chas cogo periodu migraciyi orungu vitisnili inshij m yenemovnij narod en do en namagayuchis dominuvati v torgivli z yevropejcyami Plan buv uspishnim j na misi Lopes viniklo procvitayuche korolivstvo UryadKorolivstvo Orungu skladalosya z blizko 20 klaniv Odin z cih klaniv utrimuvav liniyu spadkoyemstva korolya todi yak inshi zdijsnyuvali kontrol nad morskoyu torgivleyu Korolivstvo bulo unikalnim u regioni de osnovnoyu politichnoyu odiniceyu zazvichaj buv klan yakij keruvav selom chi dekilkoma selami de prozhivav kolektivno Orungu vidkinuli tradicijnij uryadovij zvichaj obravshi sobi velikogo vozhdya korolya yakij za yihnoyu tradiciyeyu pohodit vid legendarnoyi osobi pid nazvoyu Mani Pongo Tituli politichnih posad u korolivstvi yak i klanova iyerarhiya buli zapozicheni z korolivstva Loango Korolivskij titul Agamvinboni shozhe pohodit vid samih orungu i ne zapozichenij vid prefiksa mani yakij dodayetsya do takih korolivstv yak Loango ta Kongo EkonomikaKorolivstvo Orungu rozvinulo torgivelnu kulturu zavdyaki svoyemu polozhennyu na uzberezhzhi U XVII stolitti gollandci dominuvali v priberezhnij torgivli a en bula osnovnim eksportnim tovarom Orungu buli predstavnikami metaloobrobnoyi ta sudobudivnoyi kulturi sho dozvolilo yim dominuvati v richkovij torgivli Morska torgivlya bula podilena mizh nekorolivskimi klanami i vklyuchala torgivlyu slonovoyu kistkoyu bdzholinim voskom farbuvalnim derevom derevo sho vikoristovuvalosya dlya vigotovlennya barvnikiv kopalom i chornim derevom Do pochatku XIX stolittya krihitne ale bagate korolivstvo zmoglo importuvati rabiv yakih zazvichaj brali v polon abo vikradali z viddalenih regioniv kontinentu Rabstvo Uzberezhzhya Gabonu yak i uzberezhzhya Kamerunu vidigravalo lishe neznachnu rol u transatlantichnij rabotorgivli porivnyano z deltoyu Nigeru uzberezhzhyam Loango chi Angoli Eksport rabiv stav znachnim lishe pislya 1770 roku Spochatku korolivstvo bulo radshe pokupcem nizh prodavcem rabiv yakih voni kupuvali za slonovu kistku Krim importu rabiv korolivstvo Orungu takozh importuvalo zalizo Do 1760 h rokiv orungu torguvali rabami za dopomogoyu yakih agamvinboni zmogli rozbagatiti cherez podatki na richkah Nazaret i San Meksias I vse zh torgivlya na teritoriyi Orungu tmyanila v porivnyanni z pivdennim susidom U 1788 roci mis Lopes i en eksportuvali blizko 5000 rabiv na rik na protivagu 13 500 rabiv z uzberezhzhya Loango Na pochatku XIX stolittya en na pivden vid misu Lopes postachala veliku kilkist rabiv u Korolivstvo Orungu Do seredini XIX stolittya bilshist bagatochiselnih priberezhnih plemen takih yak en ne prodavali u rabstvo lyudej zi svogo plemeni natomist zdijsnyuyuchi nabigi na bilsh slabki susidni plemena Odnak orungu chasto prodavali borzhnikiv chakluniv perelyubnikiv i shahrayiv zi svogo narodu portugalskim rabotorgovcyam U 1853 roci monarhiya Orungu pid kerivnictvom vozhdya pogodilasya vidmovitisya vid rabotorgivli stari rabski barakuni abo baraki poblizu suchasnogo Librevilya vzhe buli peredani amerikanskim misioneram Voni stvorili shkolu ta cerkovnu gromadu yaku nazvali Baraka Verhovnij vozhd prosto perenis rabotorgivlyu vgoru za techiyeyu i sprobuvav prodovzhiti torgivlyu lyudmi tayemno Do 1870 h rokiv nelegalni rabotorgovci vidpravlyali lyudej iz inshih rajoniv richki do portugalskih pokupciv na uzberezhzhi Tihogo okeanu KulturaNezvazhayuchi na reputaciyu zatyatih rabotorgovciv u regioni deyaki vidviduvachi korolivstva zalishili shvalni vidguki pro region ta jogo lyudej Dzhon Nyuton vidvidav cyu teritoriyu v 1743 roci i zaznachiv sho voni zdavalisya najbilsh gumannimi i moralnimi lyudmi yakih ya koli nebud zustrichav v Africi j voni buli lyudmi yaki najmenshe spilkuvalisya z Yevropoyu togo chasu Z chasom orungu perejnyali yevropejskij odyag i zvichayi odnak prodovzhuvali tverdo dotrimuvatisya svoyih tradicijnih viruvan i vorozhe stavilisya do yevropejskih misioneriv hristiyanska misiya u Baraci bula diplomatichnim manevrom u ramkah yihnih peregovoriv iz silami sho boryutsya z rabstvom Yak naslidok malo hto z orungu otrimuvav prinajmni serednyu osvitu sho obmezhuvalo yihnij vpliv na kolonialnu administraciyu chi postkolonialnu politiku Gabonu Sogodni plem ya kolishnih rabotorgovciv ye odniyeyu z nevelikih etnichnih grup Gabonu yaka nalichuye blizko 10 000 osib PadinnyaPadinnya Korolivstva Orungu bulo bezposeredno pov yazane z pridushennyam rabotorgivli v Yevropi Kazna korolivstva stala zalezhnoyu vid rabskih groshej sho pochalo destabilizacijni procesi vseredini derzhavi Ce prizvelo do rozpadu korolivstva i v 1873 roci pidpisav ugodu pro nadannya francuzam kerivnih posad na teritoriyi Orungu U 1927 roci francuzi kolonizuvali zalishki korolivstva Div takozhIstoriya Gabonu Transatlantichna rabotorgivlyaPrimitkiGejts st 1468 Grej st 28 Yejts st 88 Isichej st 406 Yejts st 89 Grej st 31 Grej st 32 Meyer st 28DzherelaGejts Genri Luyis Appia Kvame Entoni 1999 Africana The Encyclopedia of the African and African American Experience Afrikana Enciklopediya afrikanskogo ta afroamerikanskogo dosvidu angl Nyu Jork Basic Civitas Books s 2095 ISBN 0 465 00071 1 Grej Kristofer 2002 Colonial Rule and Crisis in Equatorial Africa Southern Gabon 1850 1940 Kolonialne pravlinnya ta kriza v Ekvatorialnij Africi Pivdennij Gabon 1850 1940 angl Rochester shtat Nyu Jork University of Rochester Press s 304 ISBN 1 58046 048 8 Isichej Elizabet 1997 A history of African Societies to 1870 Istoriya afrikanskih suspilstv do 1870 roku angl Kembridzh Cambridge University Press s 590 ISBN 0 521 45599 5 Meyer Lajsl 1992 The Farther Frontier Six Case Studies of Americans and Africa 1848 1936 Dalnij kordon shist prikladiv amerikanciv i Afriki 1848 1936 angl Toronto Susquehanna University Press s 267 ISBN 0 945636 19 9 Yejts Duglas 1996 The Renter State in Africa Oil Rent Dependency and Neocolonialsm in the Republic of Gabon Derzhava orendar v Africi zalezhnist vid naftovoyi renti ta neokolonializm u Respublici Gabon angl Trenton shtat Nyu Dzhersi Africa World Press s 249 ISBN 0 86543 521 9