Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Габону
Доколоніальний період
Вік наскельних малюнків, виявлених на мисі Лопес, оцінюється приблизно в 8000 років. Це найдавніше свідчення перебування людей на території нинішнього Габону. Першими жителями країни були пігмеї, що прийшли сюди з Центральної Африки. Вони жили невеликими групами в тропічних лісах, основними їх заняттями були полювання і збирання.
Наприкінці XI століття почалася міграція племен банту до узбережжя Атлантичного океану. Вони селилися на території нинішнього Габону рятуючись від ворогів або просто в пошуках нових земель. На сході і півдні Габону розселилося плем'я теке, на півночі — плем'я мпонгве. Обидва племені прийшли з півночі, з території нинішнього Камеруну. Про їхнє життя до приходу європейців відомо вкрай мало, однак збережені вироби ремісників і предмети мистецтва говорять про багаті культурні традиції.
У XIX-му столітті в Габон прийшло плем'я фанґ, відтіснивши колишніх жителів і стали найчисельнішою етнічною групою населення країни. До моменту появи європейців в Габоні місцеве населення жило первіснообщинним ладом і не мало навіть зачатків державності.
Першими з європейців біля узбережжя сучасного Габону з'явилися португальці. У 1472 році капітан виявив бухту в гирлі річки Комо. За формою цієї бухти він назвав країну португальським словом gabão, що означає плащ з рукавами і капюшоном. Відкрите Сікейрою узбережжі стало центром работоргівлі.
У XVI—XVII століттях в Габон стали припливати голландці, французи, іспанці та англійці. Вони обмінювали свої товари (сіль, зброю, порох, намиста, алкогольні напої тощо) на слонову кістку, ебенове дерево, віск, мед, пальмову олію. У прибережних районах створювалися торгові факторії і католицькі місії.
Колоніальний період (1839—1960)
Початок колонізації Францією території Габону поклав капітан Л. Е. Буе — Війомез, який заснував у бухті Габон стоянку для кораблів і уклав в 1839 році договір з вождем племені мпонгве Анчуве Кові Рапончомбе, якого французький капітан звернув в християнство і назвав «король Дені».
У 1840-60 роках французькі колонізатори уклали договори з усіма вождями місцевих племен на узбережжі — про «захист і заступництво Франції». У 1849 році французи захопили португальський корабель работоргівців, і звільнені французами негри заснували поселення Лібревіль, нинішню столицю Габону.
З середини XIX-го століття почалося проникнення французів у глибинні райони країни. У 1875-80 роках П'єр де Бразза, який досліджував басейн річки Конго, уклав ряд договорів з вождями місцевих племен. У 1880 році де Бразза заснував місто Франсвіль на сході нинішнього Габону. У 1883 році де Бразза був призначений урядовим комісаром Французької республіки в Західній Африці (території сучасних Габону та Конго).
З кінця XIX-го століття французькі колонізатори стали створювати в Габоні плантації експортних культур — кави і какао, вести лісозаготівлі, а також будувати дороги і морські порти. У 1910 році Габон став однією з чотирьох територій, що входили у Французьку Екваторіальну Африку.
Під час Першої світової війни солдати з Габона брали участь у бойових діях у складі французьких частин. У провінції Волю-Нтем відбувалися зіткнення між сенегальськими стрільцями і німецькими підрозділами з Камеруну.
У період Другої світової війни в Габоні йшли бої між місцевими колоніальними військами (формувались з негрів) проти висадившихся в листопаді 1940 військ генерала Шарля де Голля. Габонці виступали проти де Голля, оскільки вважали його бунтівником, повсталим проти законного уряду Франції.
Період незалежності (1960 — теперішній час)
Габон отримав незалежність в 1960 році. З тієї пори Габон залишається однією з найстабільніших країн континенту, дохід на душу населення в країні — один з найвищих в Африці. За перші 50 років незалежності Габона на чолі цієї країни стояло всього 2 людини.
Першим президентом був Леон Мба, за конституцією, оприлюдненою, в лютому 1961 , що отримав практично необмежені повноваження. У лютому 1964 четверо молодших офіцерів здійснили військовий переворот в Габоні. Вони запропонували владу лідеру лівої партії ГДСС Обамі. Проте дві роти французьких військ, перекинутих із Сенегалу та Конго, відновили владу президента Мба.
Після смерті Мба в листопаді 1967 президентом став 32-річний Альберт Бернар Бонго (у 1973 він перейшов з християнства в іслам і взяв ім'я ель- Хадж Омар Бонго). Бонго був сином вождя племені теке, з 1964 виконував обов'язки міністра оборони і був спеціальним урядовим комісаром з держбезпеки. Потім він отримав також пости міністра інформації і міністра туризму, а з березня 1967 ще й посаду віце-президента країни.
У 1968 році Бонго офіційно затвердив однопартійний режим в країні, дозволивши існування тільки Габонській демократичної партії (призначивши себе її генеральним секретарем). Для ослаблення міжплемінного суперництва Бонго збільшив кількість міністерських постів, призначивши на них вождів найбільших племен Габону. У березні 1991 Бонго оголосив нову конституцію, яка містила роздільну багатопартійну систему в Габоні.
29 листопада 2005 року оголошені підсумки чергових президентських виборів. Набравши майже 80 % голосів, в черговий раз переміг 70-річний президент ель- Хадж Омар Бонго, який займає цей пост вже 38 років. 8 червня 2009 Омар Бонго помер. Виконуючою обов'язки президента Габону стала Роза Рогомбе, як президент Сенату Габону.
30 серпня 2009 року в Габоні відбулися президентські вибори, в яких брало участь близько двадцяти кандидатів. Перемогу на виборах, набравши 41,7 % голосів, здобув син Омара Бонго Алі Бонго. 16 жовтня 2009 року він офіційно вступив на посаду.
7 січня 2019 року відбулася невдала спроба державного перевороту. Кілька офіцерів спробували захопити владу. Вони записали відеоролик на місцевій радіостанції. Відео поширили соцмережами. Але досить швидко (радіостанцію захопили вранку, а вже в обід офіційна влада придушила заколот) заколотників було схоплено, у столицю Габону ввели війська.
11 травня 2021 року делегація Співдружності вирушила до Габону, коли Алі Бонго відвідав Лондон для зустрічі з генеральним секретарем організації, яка об'єднує 54 англомовні країни.
Див. також
Примітки
- . БіБіСі. 7 січня 2019. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
Джерела
- Г. М. Чиркова. Габонская Республика. Москва. «Знание». 1983. -64с. Серия «У политической карты мира». № 1.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. -672с. с.403-407.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya GabonuDokolonialnij periodVik naskelnih malyunkiv viyavlenih na misi Lopes ocinyuyetsya priblizno v 8000 rokiv Ce najdavnishe svidchennya perebuvannya lyudej na teritoriyi ninishnogo Gabonu Pershimi zhitelyami krayini buli pigmeyi sho prijshli syudi z Centralnoyi Afriki Voni zhili nevelikimi grupami v tropichnih lisah osnovnimi yih zanyattyami buli polyuvannya i zbirannya Naprikinci XI stolittya pochalasya migraciya plemen bantu do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Voni selilisya na teritoriyi ninishnogo Gabonu ryatuyuchis vid vorogiv abo prosto v poshukah novih zemel Na shodi i pivdni Gabonu rozselilosya plem ya teke na pivnochi plem ya mpongve Obidva plemeni prijshli z pivnochi z teritoriyi ninishnogo Kamerunu Pro yihnye zhittya do prihodu yevropejciv vidomo vkraj malo odnak zberezheni virobi remisnikiv i predmeti mistectva govoryat pro bagati kulturni tradiciyi U XIX mu stolitti v Gabon prijshlo plem ya fang vidtisnivshi kolishnih zhiteliv i stali najchiselnishoyu etnichnoyu grupoyu naselennya krayini Do momentu poyavi yevropejciv v Gaboni misceve naselennya zhilo pervisnoobshinnim ladom i ne malo navit zachatkiv derzhavnosti Pershimi z yevropejciv bilya uzberezhzhya suchasnogo Gabonu z yavilisya portugalci U 1472 roci kapitan viyaviv buhtu v girli richki Komo Za formoyu ciyeyi buhti vin nazvav krayinu portugalskim slovom gabao sho oznachaye plash z rukavami i kapyushonom Vidkrite Sikejroyu uzberezhzhi stalo centrom rabotorgivli U XVI XVII stolittyah v Gabon stali priplivati gollandci francuzi ispanci ta anglijci Voni obminyuvali svoyi tovari sil zbroyu poroh namista alkogolni napoyi tosho na slonovu kistku ebenove derevo visk med palmovu oliyu U priberezhnih rajonah stvoryuvalisya torgovi faktoriyi i katolicki misiyi Kolonialnij period 1839 1960 Francuzke Kongo Miscevi meshkanci Gabonu zobrazhennya kolonialnogo periodu 1905 r Pochatok kolonizaciyi Franciyeyu teritoriyi Gabonu poklav kapitan L E Bue Vijomez yakij zasnuvav u buhti Gabon stoyanku dlya korabliv i uklav v 1839 roci dogovir z vozhdem plemeni mpongve Anchuve Kovi Raponchombe yakogo francuzkij kapitan zvernuv v hristiyanstvo i nazvav korol Deni U 1840 60 rokah francuzki kolonizatori uklali dogovori z usima vozhdyami miscevih plemen na uzberezhzhi pro zahist i zastupnictvo Franciyi U 1849 roci francuzi zahopili portugalskij korabel rabotorgivciv i zvilneni francuzami negri zasnuvali poselennya Librevil ninishnyu stolicyu Gabonu Z seredini XIX go stolittya pochalosya proniknennya francuziv u glibinni rajoni krayini U 1875 80 rokah P yer de Brazza yakij doslidzhuvav basejn richki Kongo uklav ryad dogovoriv z vozhdyami miscevih plemen U 1880 roci de Brazza zasnuvav misto Fransvil na shodi ninishnogo Gabonu U 1883 roci de Brazza buv priznachenij uryadovim komisarom Francuzkoyi respubliki v Zahidnij Africi teritoriyi suchasnih Gabonu ta Kongo Z kincya XIX go stolittya francuzki kolonizatori stali stvoryuvati v Gaboni plantaciyi eksportnih kultur kavi i kakao vesti lisozagotivli a takozh buduvati dorogi i morski porti U 1910 roci Gabon stav odniyeyu z chotiroh teritorij sho vhodili u Francuzku Ekvatorialnu Afriku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni soldati z Gabona brali uchast u bojovih diyah u skladi francuzkih chastin U provinciyi Volyu Ntem vidbuvalisya zitknennya mizh senegalskimi strilcyami i nimeckimi pidrozdilami z Kamerunu U period Drugoyi svitovoyi vijni v Gaboni jshli boyi mizh miscevimi kolonialnimi vijskami formuvalis z negriv proti visadivshihsya v listopadi 1940 vijsk generala Sharlya de Gollya Gabonci vistupali proti de Gollya oskilki vvazhali jogo buntivnikom povstalim proti zakonnogo uryadu Franciyi Period nezalezhnosti 1960 teperishnij chas Gabon otrimav nezalezhnist v 1960 roci Z tiyeyi pori Gabon zalishayetsya odniyeyu z najstabilnishih krayin kontinentu dohid na dushu naselennya v krayini odin z najvishih v Africi Za pershi 50 rokiv nezalezhnosti Gabona na choli ciyeyi krayini stoyalo vsogo 2 lyudini Pershim prezidentom buv Leon Mba za konstituciyeyu oprilyudnenoyu v lyutomu 1961 sho otrimav praktichno neobmezheni povnovazhennya U lyutomu 1964 chetvero molodshih oficeriv zdijsnili vijskovij perevorot v Gaboni Voni zaproponuvali vladu lideru livoyi partiyi GDSS Obami Prote dvi roti francuzkih vijsk perekinutih iz Senegalu ta Kongo vidnovili vladu prezidenta Mba Pislya smerti Mba v listopadi 1967 prezidentom stav 32 richnij Albert Bernar Bongo u 1973 vin perejshov z hristiyanstva v islam i vzyav im ya el Hadzh Omar Bongo Bongo buv sinom vozhdya plemeni teke z 1964 vikonuvav obov yazki ministra oboroni i buv specialnim uryadovim komisarom z derzhbezpeki Potim vin otrimav takozh posti ministra informaciyi i ministra turizmu a z bereznya 1967 she j posadu vice prezidenta krayini U 1968 roci Bongo oficijno zatverdiv odnopartijnij rezhim v krayini dozvolivshi isnuvannya tilki Gabonskij demokratichnoyi partiyi priznachivshi sebe yiyi generalnim sekretarem Dlya oslablennya mizhpleminnogo supernictva Bongo zbilshiv kilkist ministerskih postiv priznachivshi na nih vozhdiv najbilshih plemen Gabonu U berezni 1991 Bongo ogolosiv novu konstituciyu yaka mistila rozdilnu bagatopartijnu sistemu v Gaboni 29 listopada 2005 roku ogolosheni pidsumki chergovih prezidentskih viboriv Nabravshi majzhe 80 golosiv v chergovij raz peremig 70 richnij prezident el Hadzh Omar Bongo yakij zajmaye cej post vzhe 38 rokiv 8 chervnya 2009 Omar Bongo pomer Vikonuyuchoyu obov yazki prezidenta Gabonu stala Roza Rogombe yak prezident Senatu Gabonu 30 serpnya 2009 roku v Gaboni vidbulisya prezidentski vibori v yakih bralo uchast blizko dvadcyati kandidativ Peremogu na viborah nabravshi 41 7 golosiv zdobuv sin Omara Bongo Ali Bongo 16 zhovtnya 2009 roku vin oficijno vstupiv na posadu 7 sichnya 2019 roku vidbulasya nevdala sproba derzhavnogo perevorotu Kilka oficeriv sprobuvali zahopiti vladu Voni zapisali videorolik na miscevij radiostanciyi Video poshirili socmerezhami Ale dosit shvidko radiostanciyu zahopili vranku a vzhe v obid oficijna vlada pridushila zakolot zakolotnikiv bulo shopleno u stolicyu Gabonu vveli vijska 11 travnya 2021 roku delegaciya Spivdruzhnosti virushila do Gabonu koli Ali Bongo vidvidav London dlya zustrichi z generalnim sekretarem organizaciyi yaka ob yednuye 54 anglomovni krayini Div takozhKorolivstvo OrunguPrimitki BiBiSi 7 sichnya 2019 Arhiv originalu za 8 sichnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2019 DzherelaG M Chirkova Gabonskaya Respublika Moskva Znanie 1983 64s Seriya U politicheskoj karty mira 1 Afrika enciklopedicheskij spravochnik T 1 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 672s s 403 407