Елен чи Гелена Спарроу (5 червня 1891, Богуслав, Київська область — 13 листопада 1970) — французька лікарка та мікробіолог, родом з території України.
Елен Спарров | |
---|---|
фр. Hélène Sparrow | |
Народилася | 5 червня 1891 Богуслав, Російська імперія |
Померла | 22 грудня 1953 (62 роки) П'єтранера, Сан-Мартіно-ді-Лота, Корсика, Франція |
Країна | Франція Російська імперія Республіка Польща |
Діяльність | наукова працівниця, лікарка, професор, завлабораторією, біолог, мікробіолог |
Alma mater | Київські вищі жіночі курси |
Галузь | фізіологія, медицина |
Заклад | Київський університет, Познанський університет, Варшавський університет |
Посада | професор |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Науковий керівник | Володимир Ліндеман, Шарль Ніколь |
Відома завдяки: | боротьба з епідемічним висипним тифом |
Елен Спарроу у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 1891 року в Богуславі Київської губернії в родині чиновника англійського походження Леопольда Павловича Спарро та його дружини Кс. Стефанської, доньки лікаря.
Навчалася в Подільській жіночій гімназії, яку закінчила із золотою медаллю. Вступила на медичний факультет Київського університету в 1909 році, закінчила його в 1915 році з відзнакою. Надалі поїхала лікарем у діючу армію, де брала участь у боротьбі з тифами, натуральною віспою, холерою, шигельозом (дизентерією). Там познайомилася з хірургом Робертом фон Кюгельгеном, за якого вийшла заміж у 1917 році. Того ж року працювала в Юр'єві в клініці Юр'ївського університету під керівництвом професора Олександра Зеліславовича Билини.
У 1918 році повернулася до Києва, де працювала в Бактеріологічному інституті під керівництвом Володимира Ліндемана. Разом з Олексієм Кронтовським та Л. І. Полєвим досліджувала збудника епідемічного висипного тифу на культурах клітин.
У червні 1920 року разом з польсько-українськими військами, які ненадовго відбили у більшовиків Київ, виїхала до Польщі, де працювала з доктором Людвіком Райхманом, директором [en].
У 1922 році вона була призначена начальницею служби, а потім у 1928 році стала начальницею служби превентивної вакцинації. В її діяльність входила організація вакцинаційних кампаній, а також розслідування спалахів холери. З 1921 по 1933 роки вона також працювала з Рудольфом Вайглем в університеті Львова над проблемою епідемічного висипного тифу. За цей час вона брала участь у створенні чотирьох лабораторій охорони здоров'я на сході Польщі, щоб допомогти переселеним людям, а також наглядала за масштабними програмами вакцинації проти дифтерії та скарлатини у варшавському регіоні за підтримки Роберта Дебре.
У 1923 році отримала грант від Ліги Націй, який дав їй змогу поїхати до Франції, для стажування в Інституті Пастера. Вона досліджувала туберкульоз разом з [en] та [en] у Ліллі, потім працювала з Жулем Борде у Брюсселі, а також з Амедеєм Боррелем в Інституті охорони здоров'я в Страсбурзі. У 1924 році її знову відправили до Франції для удосконалення з мікробіології в Інституті Пастера та в лабораторію Олександра Безредка. Там вона познайомилася з Шарлем Ніколем під час його щорічної конференції, присвяченій епідемічному висипному тифу, що змінила хід її життя. У 1925 році Інститут Пастера фінансував її разом із Шарлем Ніколем дослідження епідемічного висипного тифу в Тунісі. В Інституті Пастера в Тунісі вона ще й продовжувала свої дослідження з вакцинації проти епідемічного висипного тифу, використовуючи повторні ін'єкції малих доз ослабленої рикетсії Провасека.
У 1924 році працювала в Парижі під керівництвом Олександра Безредки.
Першу посаду педагогічного працівника вона отримала в 1928 році, ставши доцентом на медичному факультеті Варшавського університету. Захистила докторську дисертацію на тему «Problèmes de la vaccination contre le typhus exanthématique» («Проблеми щеплень проти висипу тифу») і згодом стала професором бактеріології. Вона керувала навчанням з мікробіології та активно брала участь у медичних товариствах у Польщі та варшавському відділенні французької біології 1930-х років. У 1931 р. уряд її відрядив разом із Шарлем Ніколем для вивчення епідемічного висипного тифу в Мексиці та Гватемалі. У 1933 році вона поїхала разом з Ніколем, і стала керівницею лабораторії Інституту Пастера в Тунісі та впровадила розробки Вайгля по виробництву вакцин. Її знання лабораторного культивування вошей мали важливе значення для прогресу боротьби проти епідемічного висипного тифу в Інституті Пастера в Тунісі.
З 1935 р. вона працювала над мишачими вірусами, розглядаючи їх як потенційну основу проти висипнотифозної вакцини, а в 1940 р. разом із Полем Дурандом розробили противисипнотифозну вакцину Дуранда-Спарроу.
Під час Другої світової війни вона приймала в Тунісі французьких біженців (включно з Андре Жідом) та польських дезертирів.
З 1955 року вона керувала роботою з дослідження поворотних гарячок в Ефіопії для Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Спарроу працювала над своїми унікальними дослідженнями до кінця життя. Написала 103 наукові праці про інфекційні хвороби й винайшла кілька вакцин. Інститут Пастера за час роботи в ньому Елен Спарроу та її колег став усесвітньо відомим центром дослідження бактерій, розробки вакцин і сироваток. Спарроу запобігла багатьом епідеміям у Європі та Північній Африці. Вона організовувала масові вакцинації, чим зберегла десятки тисяч життів.
Особисте життя
Вона вийшла заміж за барона Роберта фон Кугельгена у 1917 році, хірурга російської армії, і у них народилася дочка Марі Бонья Сейлер фон Кугельген. Зрештою вони розлучилися. Після переїзду до Тунісу вона стала громадянкою Франції в 1933 році. У жовтні 1933 року вийшла заміж за інженера-агронома Філіппе Герма.
Спарроу та її другий чоловік разом посадили апельсиновий сад у Сукрі, Туніс.
Нагороди й посади
- Лауреат премії Краківська медична академія, 1922 рік
- Завідувач лабораторії Інституту охорони здоров'я, Варшава 1922 рік
- Голова служби превентивної вакцинації, Інститут охорони здоров'я, Варшава 1928 рік
- Керівник лабораторії, Інститут Пастера, Туніс, 1933 рік
- Керівник служби вакцинації Інституту Аастера, Туніс 1945—1961 рік
- Член Société de Pathologie Exotique (Французьке товариство екзотичної патології) 1945 рік
Вибрані праці
- Sparrow H. «Sur une souche de Rickettsia quintana isolee en Tunisie» Pathologia et Microbiologia, Vol. 24 (1961) pp. 140 — * Heisch RB., Sparrow H., Harvey AE. «The behavior of Spirochaeta recurrentis Lebert in lice.» Bulletin de la Societe de pathologie exotique et de ses filiales, Vol 53 (1960) pp. 140—143
- Sparrow, H. «Etude du foyer ethiopien de fievre recurrente (Study of the Ethiopian source of recurrent fever)» Bulletin of the World Health Organization Vol. 19, No. 2 (1958) pp. 673—710
- Sparrow H. «Emploi des ratons noveaunes pour entrien de Borrelia recurrentis.(Use of newborn rats for maintenance of Borrelia recurrentis)» Bulletin de la Societe de pathologie exotique et de ses filiales, Vol. 49 No. 4 (1956) pp. 630 — * Durand P., Sparrow H., «Pulmonary inoculation in typhic and spotty viruses» Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L'Acadamie des Sciences, Vol. 210 (1940) pp. 420—422
- Nicolle C., Sparrow H., «Experiments on the river virus of Japan (Tsutsugamushi).» Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L'Acadamie des Sciences, Vol. 199 pp. (1934) 1349—1351
- Nicolle C., Sparrow H., Conseil E. «Preventative vaccination of man against exanthematic typhus by use of small repeated virulent doses (the brain of guinea pig).» Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L'Acadamie des Sciences, Vol. 184 (1927) pp. 859—861
- Sparrow H. «Immunization against scarlet fever with the aid of the scarlet fever toxoid» Comptes Rendus des Seances de la Societe de Biologie et de ses filiales, Vol. 97 (1927) pp. 957—959
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
- Газета «Кiевлянинъ» / Киевлянин № 160, 11.06.1908; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015.
Джерела
- Justin O'Brien, The Journals of Andre Gide Volume IV 1939—1949. Translated from the French., Secker & Warburg, 1951.
- Ludwig Anigstein, Helene Sparrow-Germa, M. D. (1891—1970) A Pioneer in World Health, «Polish Medical Science and History Bulletin», 3, 14, s. 100—101.
- Jean Lindermann, Women Scientists in Typhus Research During the First Half of the Twentieth Century, «Gesnerus», 62, s. 257—272.
- Hélène Sparrow (1891—1970), Archives de l'Institut Pasteur.
- Anigstein, Ludwig (1971). «Helene Sparrow-Germa, M. D. (1891—1970) A Pioneer in World Health». Polish Medical Science and History Bulletin. 14 (3): 100—101.
- Paul Durand (1886—1960)". Archives de l'Institut Pasteur. Retrieved 13 May 2014.
- O'Brien, Justin (1951). The Journals of Andre Gide Volume IV 1939—1949. Translated from the French. Secker & Warburg.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elen chi Gelena Sparrou 5 chervnya 1891 18910605 Boguslav Kiyivska oblast 13 listopada 1970 francuzka likarka ta mikrobiolog rodom z teritoriyi Ukrayini Elen Sparrovfr Helene SparrowNarodilasya5 chervnya 1891 1891 06 05 Boguslav Rosijska imperiyaPomerla22 grudnya 1953 1953 12 22 62 roki P yetranera San Martino di Lota Korsika FranciyaKrayina Franciya Rosijska imperiya Respublika PolshaDiyalnistnaukova pracivnicya likarka profesor zavlaboratoriyeyu biolog mikrobiologAlma materKiyivski vishi zhinochi kursiGaluzfiziologiya medicinaZakladKiyivskij universitet Poznanskij universitet Varshavskij universitetPosadaprofesorNaukovij stupindoktor mediciniNaukovij kerivnikVolodimir Lindeman Sharl NikolVidoma zavdyaki borotba z epidemichnim visipnim tifom Elen Sparrou u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 1891 roku v Boguslavi Kiyivskoyi guberniyi v rodini chinovnika anglijskogo pohodzhennya Leopolda Pavlovicha Sparro ta jogo druzhini Ks Stefanskoyi donki likarya Navchalasya v Podilskij zhinochij gimnaziyi yaku zakinchila iz zolotoyu medallyu Vstupila na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu v 1909 roci zakinchila jogo v 1915 roci z vidznakoyu Nadali poyihala likarem u diyuchu armiyu de brala uchast u borotbi z tifami naturalnoyu vispoyu holeroyu shigelozom dizenteriyeyu Tam poznajomilasya z hirurgom Robertom fon Kyugelgenom za yakogo vijshla zamizh u 1917 roci Togo zh roku pracyuvala v Yur yevi v klinici Yur yivskogo universitetu pid kerivnictvom profesora Oleksandra Zelislavovicha Bilini U 1918 roci povernulasya do Kiyeva de pracyuvala v Bakteriologichnomu instituti pid kerivnictvom Volodimira Lindemana Razom z Oleksiyem Krontovskim ta L I Polyevim doslidzhuvala zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu na kulturah klitin U chervni 1920 roku razom z polsko ukrayinskimi vijskami yaki nenadovgo vidbili u bilshovikiv Kiyiv viyihala do Polshi de pracyuvala z doktorom Lyudvikom Rajhmanom direktorom en U 1922 roci vona bula priznachena nachalniceyu sluzhbi a potim u 1928 roci stala nachalniceyu sluzhbi preventivnoyi vakcinaciyi V yiyi diyalnist vhodila organizaciya vakcinacijnih kampanij a takozh rozsliduvannya spalahiv holeri Z 1921 po 1933 roki vona takozh pracyuvala z Rudolfom Vajglem v universiteti Lvova nad problemoyu epidemichnogo visipnogo tifu Za cej chas vona brala uchast u stvorenni chotiroh laboratorij ohoroni zdorov ya na shodi Polshi shob dopomogti pereselenim lyudyam a takozh naglyadala za masshtabnimi programami vakcinaciyi proti difteriyi ta skarlatini u varshavskomu regioni za pidtrimki Roberta Debre U 1923 roci otrimala grant vid Ligi Nacij yakij dav yij zmogu poyihati do Franciyi dlya stazhuvannya v Instituti Pastera Vona doslidzhuvala tuberkuloz razom z en ta en u Lilli potim pracyuvala z Zhulem Borde u Bryusseli a takozh z Amedeyem Borrelem v Instituti ohoroni zdorov ya v Strasburzi U 1924 roci yiyi znovu vidpravili do Franciyi dlya udoskonalennya z mikrobiologiyi v Instituti Pastera ta v laboratoriyu Oleksandra Bezredka Tam vona poznajomilasya z Sharlem Nikolem pid chas jogo shorichnoyi konferenciyi prisvyachenij epidemichnomu visipnomu tifu sho zminila hid yiyi zhittya U 1925 roci Institut Pastera finansuvav yiyi razom iz Sharlem Nikolem doslidzhennya epidemichnogo visipnogo tifu v Tunisi V Instituti Pastera v Tunisi vona she j prodovzhuvala svoyi doslidzhennya z vakcinaciyi proti epidemichnogo visipnogo tifu vikoristovuyuchi povtorni in yekciyi malih doz oslablenoyi riketsiyi Provaseka U 1924 roci pracyuvala v Parizhi pid kerivnictvom Oleksandra Bezredki Pershu posadu pedagogichnogo pracivnika vona otrimala v 1928 roci stavshi docentom na medichnomu fakulteti Varshavskogo universitetu Zahistila doktorsku disertaciyu na temu Problemes de la vaccination contre le typhus exanthematique Problemi sheplen proti visipu tifu i zgodom stala profesorom bakteriologiyi Vona keruvala navchannyam z mikrobiologiyi ta aktivno brala uchast u medichnih tovaristvah u Polshi ta varshavskomu viddilenni francuzkoyi biologiyi 1930 h rokiv U 1931 r uryad yiyi vidryadiv razom iz Sharlem Nikolem dlya vivchennya epidemichnogo visipnogo tifu v Meksici ta Gvatemali U 1933 roci vona poyihala razom z Nikolem i stala kerivniceyu laboratoriyi Institutu Pastera v Tunisi ta vprovadila rozrobki Vajglya po virobnictvu vakcin Yiyi znannya laboratornogo kultivuvannya voshej mali vazhlive znachennya dlya progresu borotbi proti epidemichnogo visipnogo tifu v Instituti Pastera v Tunisi Z 1935 r vona pracyuvala nad mishachimi virusami rozglyadayuchi yih yak potencijnu osnovu proti visipnotifoznoyi vakcini a v 1940 r razom iz Polem Durandom rozrobili protivisipnotifoznu vakcinu Duranda Sparrou Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona prijmala v Tunisi francuzkih bizhenciv vklyuchno z Andre Zhidom ta polskih dezertiriv Z 1955 roku vona keruvala robotoyu z doslidzhennya povorotnih garyachok v Efiopiyi dlya Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya Sparrou pracyuvala nad svoyimi unikalnimi doslidzhennyami do kincya zhittya Napisala 103 naukovi praci pro infekcijni hvorobi j vinajshla kilka vakcin Institut Pastera za chas roboti v nomu Elen Sparrou ta yiyi koleg stav usesvitno vidomim centrom doslidzhennya bakterij rozrobki vakcin i sirovatok Sparrou zapobigla bagatom epidemiyam u Yevropi ta Pivnichnij Africi Vona organizovuvala masovi vakcinaciyi chim zberegla desyatki tisyach zhittiv Osobiste zhittyaVona vijshla zamizh za barona Roberta fon Kugelgena u 1917 roci hirurga rosijskoyi armiyi i u nih narodilasya dochka Mari Bonya Sejler fon Kugelgen Zreshtoyu voni rozluchilisya Pislya pereyizdu do Tunisu vona stala gromadyankoyu Franciyi v 1933 roci U zhovtni 1933 roku vijshla zamizh za inzhenera agronoma Filippe Germa Sparrou ta yiyi drugij cholovik razom posadili apelsinovij sad u Sukri Tunis Nagorodi j posadiLaureat premiyi Krakivska medichna akademiya 1922 rik Zaviduvach laboratoriyi Institutu ohoroni zdorov ya Varshava 1922 rik Golova sluzhbi preventivnoyi vakcinaciyi Institut ohoroni zdorov ya Varshava 1928 rik Kerivnik laboratoriyi Institut Pastera Tunis 1933 rik Kerivnik sluzhbi vakcinaciyi Institutu Aastera Tunis 1945 1961 rik Chlen Societe de Pathologie Exotique Francuzke tovaristvo ekzotichnoyi patologiyi 1945 rikVibrani praciSparrow H Sur une souche de Rickettsia quintana isolee en Tunisie Pathologia et Microbiologia Vol 24 1961 pp 140 Heisch RB Sparrow H Harvey AE The behavior of Spirochaeta recurrentis Lebert in lice Bulletin de la Societe de pathologie exotique et de ses filiales Vol 53 1960 pp 140 143 Sparrow H Etude du foyer ethiopien de fievre recurrente Study of the Ethiopian source of recurrent fever Bulletin of the World Health Organization Vol 19 No 2 1958 pp 673 710 Sparrow H Emploi des ratons noveaunes pour entrien de Borrelia recurrentis Use of newborn rats for maintenance of Borrelia recurrentis Bulletin de la Societe de pathologie exotique et de ses filiales Vol 49 No 4 1956 pp 630 Durand P Sparrow H Pulmonary inoculation in typhic and spotty viruses Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L Acadamie des Sciences Vol 210 1940 pp 420 422 Nicolle C Sparrow H Experiments on the river virus of Japan Tsutsugamushi Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L Acadamie des Sciences Vol 199 pp 1934 1349 1351 Nicolle C Sparrow H Conseil E Preventative vaccination of man against exanthematic typhus by use of small repeated virulent doses the brain of guinea pig Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de L Acadamie des Sciences Vol 184 1927 pp 859 861 Sparrow H Immunization against scarlet fever with the aid of the scarlet fever toxoid Comptes Rendus des Seances de la Societe de Biologie et de ses filiales Vol 97 1927 pp 957 959Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 29 lipnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 29 lipnya 2017 Gazeta Kievlyanin Kievlyanin 160 11 06 1908 Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Cifrova biblioteka istoriko kulturnoyi spadshini PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 DzherelaJustin O Brien The Journals of Andre Gide Volume IV 1939 1949 Translated from the French Secker amp Warburg 1951 Ludwig Anigstein Helene Sparrow Germa M D 1891 1970 A Pioneer in World Health Polish Medical Science and History Bulletin 3 14 s 100 101 Jean Lindermann Women Scientists in Typhus Research During the First Half of the Twentieth Century Gesnerus 62 s 257 272 Helene Sparrow 1891 1970 Archives de l Institut Pasteur Anigstein Ludwig 1971 Helene Sparrow Germa M D 1891 1970 A Pioneer in World Health Polish Medical Science and History Bulletin 14 3 100 101 Paul Durand 1886 1960 Archives de l Institut Pasteur Retrieved 13 May 2014 O Brien Justin 1951 The Journals of Andre Gide Volume IV 1939 1949 Translated from the French Secker amp Warburg