Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Galeus mincaronei | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Galeus mincaronei Soto, 2001 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Galeus mincaronei — акула роду Пилкохвостих котячих акул родини Котячі акули. Інші назви «бразильська пилкохвоста котяча акула», «південна пилкохвоста котяча акула». Наукову назву отримала на честь біолога М. Мінкароне.
Опис
Довжина тіла сягає 42,5 см. Зовнішністю схожа на Galeus arae, Galeus antillensis, Galeus cadenati, Galeus springeri. Голова помірно довга. Морда трохи загострена. Очі відносно великі, овальні, горизонтальної форми, з мигальною перетинкою. Зіниці щілиноподібні. Під очима присутні маленькі щічні горбики. За очима розташовані крихітні бризкальця. Ніздрі порівняно невеликі з трикутними носовими клапанами. Губні борозни не дуже довгі. Рот широкий, дугоподібний. Зуби розташовані у декілька рядків. На верхній щелепі — 57-71 робочих зубів, на нижній — 56-63. Зуби дрібні, з багатьма верхівками, з яких центральна є високою і гострою, бокові — маленькі та притуплені. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб стрункий. Грудні плавці дуже великі. Має 2 невеличких спинних плавця з округлими верхівками. Передній розташовано навпроти заднього частини черевних плавців, задній спинний — навпроти кінця анального плавця. Анальний плавець широкий (ширина сягає 11-14 % довжини усього тіла) та низький. Хвостовий плавець помірно довгий, вузький, гетероцеркальний. На верхній лопаті розташований зубчастий гребінь, утворений великою шкіряною лускою.
Забарвлення сіро-коричневе. На спині та боках довільно розкидані темні сідлоподібні плями зі світлою облямівкою. У хвостовій частині плями розмиті. На боках розташовані овальні темні плямочки зі світлою облямівкою. Слизова рота чорна. Плавці темніші за загальний фон. Черево майже білого кольору.
Спосіб життя
Тримається на глибинах від 236 та 600 м (зазвичай до 400 м), континентальному шельфі. Воліє до рифових та скелястих донних ґрунтів. Доволі млява та повільна акула. Полює біля дна, є бентофагом. Живиться дрібними ракоподібними та молюсками, а також невеличкими костистими рибами.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 36-38 см, самиць — 35-39 см. Це яйцекладна акула. Самиця відкладає 2 яйця завдовжки 5-6 см та 4 см завширшки.
Не є об'єктом промислового вилову. На чисельність впливає глибоководний промисел кальмарів.
Розповсюдження
Мешкає біля узбережжя штатів Санта-Катарина та Ріо-Гранде-ду-Сул (Бразилія). Звідси походить одна з назв цієї акули. Площа ареалу складає 20 тисяч км².
Джерела
- Compagno, L.J.V., M. Dando and S. Fowler (2005). Sharks of the World. Princeton University Press. pp. 227—228. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galeus mincaronei Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Kotyachi akuli Scyliorhinidae Rid Pilkohvosta kotyacha akula Galeus Vid Galeus mincaronei Binomialna nazva Galeus mincaronei Soto 2001 Posilannya Vikishovishe Galeus mincaronei Vikividi Galeus mincaronei EOL 46560080 ITIS 621098 Galeus mincaronei akula rodu Pilkohvostih kotyachih akul rodini Kotyachi akuli Inshi nazvi brazilska pilkohvosta kotyacha akula pivdenna pilkohvosta kotyacha akula Naukovu nazvu otrimala na chest biologa M Minkarone OpisDovzhina tila syagaye 42 5 sm Zovnishnistyu shozha na Galeus arae Galeus antillensis Galeus cadenati Galeus springeri Golova pomirno dovga Morda trohi zagostrena Ochi vidnosno veliki ovalni gorizontalnoyi formi z migalnoyu peretinkoyu Zinici shilinopodibni Pid ochima prisutni malenki shichni gorbiki Za ochima roztashovani krihitni brizkalcya Nizdri porivnyano neveliki z trikutnimi nosovimi klapanami Gubni borozni ne duzhe dovgi Rot shirokij dugopodibnij Zubi roztashovani u dekilka ryadkiv Na verhnij shelepi 57 71 robochih zubiv na nizhnij 56 63 Zubi dribni z bagatma verhivkami z yakih centralna ye visokoyu i gostroyu bokovi malenki ta pritupleni U neyi 5 par zyabrovih shilin Tulub strunkij Grudni plavci duzhe veliki Maye 2 nevelichkih spinnih plavcya z okruglimi verhivkami Perednij roztashovano navproti zadnogo chastini cherevnih plavciv zadnij spinnij navproti kincya analnogo plavcya Analnij plavec shirokij shirina syagaye 11 14 dovzhini usogo tila ta nizkij Hvostovij plavec pomirno dovgij vuzkij geterocerkalnij Na verhnij lopati roztashovanij zubchastij grebin utvorenij velikoyu shkiryanoyu luskoyu Zabarvlennya siro korichneve Na spini ta bokah dovilno rozkidani temni sidlopodibni plyami zi svitloyu oblyamivkoyu U hvostovij chastini plyami rozmiti Na bokah roztashovani ovalni temni plyamochki zi svitloyu oblyamivkoyu Slizova rota chorna Plavci temnishi za zagalnij fon Cherevo majzhe bilogo koloru Sposib zhittyaTrimayetsya na glibinah vid 236 ta 600 m zazvichaj do 400 m kontinentalnomu shelfi Voliye do rifovih ta skelyastih donnih gruntiv Dovoli mlyava ta povilna akula Polyuye bilya dna ye bentofagom Zhivitsya dribnimi rakopodibnimi ta molyuskami a takozh nevelichkimi kostistimi ribami Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmiri 36 38 sm samic 35 39 sm Ce yajcekladna akula Samicya vidkladaye 2 yajcya zavdovzhki 5 6 sm ta 4 sm zavshirshki Ne ye ob yektom promislovogo vilovu Na chiselnist vplivaye glibokovodnij promisel kalmariv RozpovsyudzhennyaMeshkaye bilya uzberezhzhya shtativ Santa Katarina ta Rio Grande du Sul Braziliya Zvidsi pohodit odna z nazv ciyeyi akuli Plosha arealu skladaye 20 tisyach km DzherelaCompagno L J V M Dando and S Fowler 2005 Sharks of the World Princeton University Press pp 227 228 ISBN 978 0 691 12072 0