Покинутий дім (англ. The Shunned House) — новела американського письменника Говарда Лавкрафта, написана 16-19 жовтня 1924 року та вперше опублікована у жовтневому номері журналу «Weird Tales» за 1937 рік.
Автор | Говард Лавкрафт |
---|---|
Країна | США |
Мова | англійська |
Жанр | література жахів |
Видано | 1937 |
Видано українською | Видавництво Жупанського |
Перекладач(і) | Остап Українець, |
Попередній твір | |
Наступний твір | |
У «Гутенберзі» | 31469 |
|
Сюжет
Протягом тривалого часу оповідач від першої особи має справу з чутками, здогадками та інсинуаціями навколо будинку 18-го століття в колоніальному стилі в Провіденсі, який належав родині Гаррісів протягом багатьох поколінь. З часом багато мешканців будинку захворіли і померли у незвичний спосіб, в той час, як сусідні будинки оминула ця хвороба. Через ці події будинок довгий час стояв незаселеним.
Більшість мешканців громади не вважають будівлю класичним будинком з привидами, оскільки історії про «брязкіт ланцюгів, холодні протяги, перегоріле світло чи обличчя у вікні» не поширюються.
Оповідач, який у дитинстві грав там з друзями та зачарований похмурою аурою будівлі, заглиблюється в її історію, а згодом також вивчає літописи родини власників. Вже будучи підлітком, він розпізнав «хворобливу дивність моторошної рослинності» і відчув примарну атмосферу будівлі. Своєрідне коріння дерев у саду та плями плісняви нагадували людські контури. Здається, що приреченість конденсується в темному і вологому підвалі, який видає неприємний запах і оточений губками моторошної форми, які дивно світяться, коли гниють. На підлозі є пляма селітри або плісняви, що нагадує скорчену людську істоту.
Дядько оповідача, Еліху Віппл, провів власне дослідження, яким ділиться з уже дорослим племінником після певних наполягань: Здається, що там розмножується зла сила, яка висмоктує життєву силу з мешканців, через що вони хворіють на анемію, чахотку, знижують інтелект і часто помирають. Залишається дивним, що деякі жертви незадовго до смерті заїкалися своєрідною французькою ідіомою, хоча вони ніколи не переймалися мовою.
Оповідач досліджує далі і знаходить зв'язок із французами у вигляді поселенця-гугенота, на ім'я Етьєн Руле. Руле заснували власний цвинтар у вісімнадцятому столітті на тому самому місці, де зараз стоїть будинок, якого уникають. Вони зустріли великий опір, який, здавалося, перекрив застереження щодо іммігрантів. Тривожними є жахливі подробиці про чоловіка, на ім'я Жак Руле, якого спочатку засудили як чаклуна, а потім замкнули в «божевільні». Його знайшли вкритого кров'ю і пошматованим м'ясом у лісі, де раніше вовки розтерзали дитину.
Коли оповідач знову заходить до підвалу, йому здається, що він бачить світлий видих, який виходить з плями цвілі, схожої на людину. Він і його дядько не вважають себе забобонними і хочуть пояснити факти з наукової точки зору. Вони підозрюють злий вплив, який тягнеться від французьких поселенців з їхнім захопленням забороненими знаннями та огидними сферами, і «який досі присутній через рідкісні та невідомі закони руху атомів та електронів». У світлі нових наукових відкриттів, таких як теорія відносності та «внутрішньоатомні впливи», це припущення не є цілком абсурдним.
Незалежно від того, ворожа ця істота чи керується сліпим інстинктом самозбереження, знищити її — обов'язок кожного гуманіста. Сподіваючись виманити його своєю присутністю, а потім знищити, вони вирішують провести ніч у підвалі будинку. Озброївшись вогнеметами для захисту від матеріальної загрози та тіньовою трубкою для захисту від нематеріальної загрози, вони починають своє чергування. Коли Віпл втомлюється, він лягає на розкладачку і занурюється в сон, який через деякий час стає міцним. Він дихає нерівномірно і починає стогнати. Коли племінник освітлює його обличчя, спотворені та дивні риси шокують його. Він починає бурмотіти, і з жахом оповідач розуміє, що це французька мова. З криком він прокидається і розповідає, що йому наснився сон у далекому світі, в якому він впізнав обличчя сім'ї Гаррісів.
Його племінник, переможений втомою, також занурюється в неспокійний сон, з якого його вириває гучний крик дядька. Кімната наповнюється неприємним запахом, жовтувате світло виділяє контури. Він злякано озирається і завмирає. Нудотне трупне світло підіймається та утворює хмароподібну структуру, що складається з безлічі насмішкуватих очей, які підіймаються до стелі. Вона огортає дядька і змушує його жахливо трансформуватися і розчинитися. Оскільки це здається несуттєвою загрозою, племінник тягнеться до трубчастого апарату і спрямовує «ефірне випромінювання» на жахливу хмару. Він розуміє, що це неефективно, за винятком деяких змін кольору та форми, і його виганяє з підвалу інший жах: у міру того, як Віпл розріджується, його обличчя набуває міріади чужих і диявольських рис, аж поки тепер уже желатинова маса не розтікається по підлозі.
Наступного дня оповідач купує шість великих балонів з сірчаною кислотою і, переборюючи огиду, копає велику яму в підлозі льоху. У якийсь момент він натрапляє на рибоподібну поверхню, що нагадує напіврозкладене желе. У ямі, що дедалі глибшає, і незабаром сягає йому по шию, він впізнає оголений шматок гігантської частини тіла. Він підіймається і виливає кислоту в «цю печеру-труп, на немислиму аномалію, чий гігантський лікоть» він бачив і яку він може знищити в такий спосіб. Наступної весни дивні бур'яни і бліда трава зникають, і будинок знову можна здавати в оренду.
Персонажі
- Еліху Віппл: Описується як «розсудливий, консервативний лікар старої школи… холостяк; сивий, чисто поголений, старомодний джентльмен і відомий місцевий історик». Пітер Кеннон пише, що Віппл «ймовірно, є складеним портретом двох вчених дядьків Лавкрафта та дідуся по матері»; діда звали Віппл Філліпс. Дім доктора Віппла — «грузинська садиба зі сходами з залізними поручнями, що моторошно балансує на крутому підйомі Норт-Корт-стріт поруч зі старовинним цегляним двором і будинком колонії», з «вогкою бібліотекою з низькою стелею, обшитою запліснявілою білою вагонкою, важким різьбленим каміном і затіненими виноградною лозою вікнами з маленькими шибками» — заснований на будинку Кушинга на Норт-Корт-стріт, 40, збудованому в 1737 році, — найстарішому будинку на Колледж-гіллі.
- Етьєн Руле: Гугенот з міста Коде, поблизу Анже, Франція, який оселився у Східному Гринвічі, Род-Айленд, у 1686 році і переїхав до Провіденса у 1696 році; Будинок, якого цураються, був побудований на місці його родинного кладовища. Згідно з історією, «сім'я Руле мала ненормальну прихильність до зовнішніх кіл сутності — темних сфер, які для нормальних людей викликають лише відраза і жах». Кажуть, що Етьєн був «схильний… до читання дивних книг і малювання дивних діаграм». Його син, Поль Руле, описаний як «похмурий хлопець» з «нестабільною поведінкою»; «старі дружини» натякали, що «його молитви не були ні вимовлені в належний час, ні спрямовані на належний об'єкт». Оповідач історії підозрює, що сім'я пов'язана з Жаком Руле з Кода, якого у 1598 році засудили до страти за лікантропію, а потім помістили до божевільні. Жак Руле був реальною особою, про яку Лавкрафт читав у книзі Джона Фіска «Міфи та міфотворці».
Критика
[en] назвав «Покинутий дім» «однією з найкращих новел Лавкрафта».
Примітки
- Weinberg, The Weird Tales Story, p. 42.
Посилання
- Покинутий дім в бібліотеці Лавкрафта.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokinutij dim angl The Shunned House novela amerikanskogo pismennika Govarda Lavkrafta napisana 16 19 zhovtnya 1924 roku ta vpershe opublikovana u zhovtnevomu nomeri zhurnalu Weird Tales za 1937 rik Pokinutij dim AvtorGovard LavkraftKrayinaSShAMovaanglijskaZhanrliteratura zhahivVidano1937Vidano ukrayinskoyuVidavnictvo ZhupanskogoPerekladach i Ostap Ukrayinec Poperednij tvirNastupnij tvirU Gutenberzi 31469 Pokinutij dim u VikishovishiSyuzhetProtyagom trivalogo chasu opovidach vid pershoyi osobi maye spravu z chutkami zdogadkami ta insinuaciyami navkolo budinku 18 go stolittya v kolonialnomu stili v Providensi yakij nalezhav rodini Garrisiv protyagom bagatoh pokolin Z chasom bagato meshkanciv budinku zahvorili i pomerli u nezvichnij sposib v toj chas yak susidni budinki ominula cya hvoroba Cherez ci podiyi budinok dovgij chas stoyav nezaselenim Bilshist meshkanciv gromadi ne vvazhayut budivlyu klasichnim budinkom z prividami oskilki istoriyi pro bryazkit lancyugiv holodni protyagi peregorile svitlo chi oblichchya u vikni ne poshiryuyutsya Opovidach yakij u ditinstvi grav tam z druzyami ta zacharovanij pohmuroyu auroyu budivli zagliblyuyetsya v yiyi istoriyu a zgodom takozh vivchaye litopisi rodini vlasnikiv Vzhe buduchi pidlitkom vin rozpiznav hvoroblivu divnist motoroshnoyi roslinnosti i vidchuv primarnu atmosferu budivli Svoyeridne korinnya derev u sadu ta plyami plisnyavi nagaduvali lyudski konturi Zdayetsya sho prirechenist kondensuyetsya v temnomu i vologomu pidvali yakij vidaye nepriyemnij zapah i otochenij gubkami motoroshnoyi formi yaki divno svityatsya koli gniyut Na pidlozi ye plyama selitri abo plisnyavi sho nagaduye skorchenu lyudsku istotu Dyadko opovidacha Elihu Vippl proviv vlasne doslidzhennya yakim dilitsya z uzhe doroslim pleminnikom pislya pevnih napolyagan Zdayetsya sho tam rozmnozhuyetsya zla sila yaka vismoktuye zhittyevu silu z meshkanciv cherez sho voni hvoriyut na anemiyu chahotku znizhuyut intelekt i chasto pomirayut Zalishayetsya divnim sho deyaki zhertvi nezadovgo do smerti zayikalisya svoyeridnoyu francuzkoyu idiomoyu hocha voni nikoli ne perejmalisya movoyu Opovidach doslidzhuye dali i znahodit zv yazok iz francuzami u viglyadi poselencya gugenota na im ya Etyen Rule Rule zasnuvali vlasnij cvintar u visimnadcyatomu stolitti na tomu samomu misci de zaraz stoyit budinok yakogo unikayut Voni zustrili velikij opir yakij zdavalosya perekriv zasterezhennya shodo immigrantiv Trivozhnimi ye zhahlivi podrobici pro cholovika na im ya Zhak Rule yakogo spochatku zasudili yak chakluna a potim zamknuli v bozhevilni Jogo znajshli vkritogo krov yu i poshmatovanim m yasom u lisi de ranishe vovki rozterzali ditinu Koli opovidach znovu zahodit do pidvalu jomu zdayetsya sho vin bachit svitlij vidih yakij vihodit z plyami cvili shozhoyi na lyudinu Vin i jogo dyadko ne vvazhayut sebe zabobonnimi i hochut poyasniti fakti z naukovoyi tochki zoru Voni pidozryuyut zlij vpliv yakij tyagnetsya vid francuzkih poselenciv z yihnim zahoplennyam zaboronenimi znannyami ta ogidnimi sferami i yakij dosi prisutnij cherez ridkisni ta nevidomi zakoni ruhu atomiv ta elektroniv U svitli novih naukovih vidkrittiv takih yak teoriya vidnosnosti ta vnutrishnoatomni vplivi ce pripushennya ne ye cilkom absurdnim Nezalezhno vid togo vorozha cya istota chi keruyetsya slipim instinktom samozberezhennya znishiti yiyi obov yazok kozhnogo gumanista Spodivayuchis vimaniti jogo svoyeyu prisutnistyu a potim znishiti voni virishuyut provesti nich u pidvali budinku Ozbroyivshis vognemetami dlya zahistu vid materialnoyi zagrozi ta tinovoyu trubkoyu dlya zahistu vid nematerialnoyi zagrozi voni pochinayut svoye cherguvannya Koli Vipl vtomlyuyetsya vin lyagaye na rozkladachku i zanuryuyetsya v son yakij cherez deyakij chas staye micnim Vin dihaye nerivnomirno i pochinaye stognati Koli pleminnik osvitlyuye jogo oblichchya spotvoreni ta divni risi shokuyut jogo Vin pochinaye burmotiti i z zhahom opovidach rozumiye sho ce francuzka mova Z krikom vin prokidayetsya i rozpovidaye sho jomu nasnivsya son u dalekomu sviti v yakomu vin vpiznav oblichchya sim yi Garrisiv Jogo pleminnik peremozhenij vtomoyu takozh zanuryuyetsya v nespokijnij son z yakogo jogo virivaye guchnij krik dyadka Kimnata napovnyuyetsya nepriyemnim zapahom zhovtuvate svitlo vidilyaye konturi Vin zlyakano ozirayetsya i zavmiraye Nudotne trupne svitlo pidijmayetsya ta utvoryuye hmaropodibnu strukturu sho skladayetsya z bezlichi nasmishkuvatih ochej yaki pidijmayutsya do steli Vona ogortaye dyadka i zmushuye jogo zhahlivo transformuvatisya i rozchinitisya Oskilki ce zdayetsya nesuttyevoyu zagrozoyu pleminnik tyagnetsya do trubchastogo aparatu i spryamovuye efirne viprominyuvannya na zhahlivu hmaru Vin rozumiye sho ce neefektivno za vinyatkom deyakih zmin koloru ta formi i jogo viganyaye z pidvalu inshij zhah u miru togo yak Vipl rozridzhuyetsya jogo oblichchya nabuvaye miriadi chuzhih i diyavolskih ris azh poki teper uzhe zhelatinova masa ne roztikayetsya po pidlozi Nastupnogo dnya opovidach kupuye shist velikih baloniv z sirchanoyu kislotoyu i pereboryuyuchi ogidu kopaye veliku yamu v pidlozi lohu U yakijs moment vin natraplyaye na ribopodibnu poverhnyu sho nagaduye napivrozkladene zhele U yami sho dedali glibshaye i nezabarom syagaye jomu po shiyu vin vpiznaye ogolenij shmatok gigantskoyi chastini tila Vin pidijmayetsya i vilivaye kislotu v cyu pecheru trup na nemislimu anomaliyu chij gigantskij likot vin bachiv i yaku vin mozhe znishiti v takij sposib Nastupnoyi vesni divni bur yani i blida trava znikayut i budinok znovu mozhna zdavati v orendu PersonazhiElihu Vippl Opisuyetsya yak rozsudlivij konservativnij likar staroyi shkoli holostyak sivij chisto pogolenij staromodnij dzhentlmen i vidomij miscevij istorik Piter Kennon pishe sho Vippl jmovirno ye skladenim portretom dvoh vchenih dyadkiv Lavkrafta ta didusya po materi dida zvali Vippl Fillips Dim doktora Vippla gruzinska sadiba zi shodami z zaliznimi poruchnyami sho motoroshno balansuye na krutomu pidjomi Nort Kort strit poruch zi starovinnim ceglyanim dvorom i budinkom koloniyi z vogkoyu bibliotekoyu z nizkoyu steleyu obshitoyu zaplisnyaviloyu biloyu vagonkoyu vazhkim rizblenim kaminom i zatinenimi vinogradnoyu lozoyu viknami z malenkimi shibkami zasnovanij na budinku Kushinga na Nort Kort strit 40 zbudovanomu v 1737 roci najstarishomu budinku na Kolledzh gilli Etyen Rule Gugenot z mista Kode poblizu Anzhe Franciya yakij oselivsya u Shidnomu Grinvichi Rod Ajlend u 1686 roci i pereyihav do Providensa u 1696 roci Budinok yakogo curayutsya buv pobudovanij na misci jogo rodinnogo kladovisha Zgidno z istoriyeyu sim ya Rule mala nenormalnu prihilnist do zovnishnih kil sutnosti temnih sfer yaki dlya normalnih lyudej viklikayut lishe vidraza i zhah Kazhut sho Etyen buv shilnij do chitannya divnih knig i malyuvannya divnih diagram Jogo sin Pol Rule opisanij yak pohmurij hlopec z nestabilnoyu povedinkoyu stari druzhini natyakali sho jogo molitvi ne buli ni vimovleni v nalezhnij chas ni spryamovani na nalezhnij ob yekt Opovidach istoriyi pidozryuye sho sim ya pov yazana z Zhakom Rule z Koda yakogo u 1598 roci zasudili do strati za likantropiyu a potim pomistili do bozhevilni Zhak Rule buv realnoyu osoboyu pro yaku Lavkraft chitav u knizi Dzhona Fiska Mifi ta mifotvorci Kritika en nazvav Pokinutij dim odniyeyu z najkrashih novel Lavkrafta PrimitkiWeinberg The Weird Tales Story p 42 PosilannyaPokinutij dim v biblioteci Lavkrafta