Алькасар-де-Колон, або Алькасар Колумба (Alcázar de Colón), є першим укріпленим європейським палацом, побудованим на американському континенті. Він розташований у колоніальному районі Домініканської Республіки в місті Санто-Домінго та є частиною Сьюдад-Колоніального об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Побудований між 1510 і 1514 роками переважно в стилі готики та ренесансу.
Алькасар де Колон | |
---|---|
Світова спадщина | |
Alcázar de Colón вид з річки Озама | |
18°28′39″ пн. ш. 69°52′57″ зх. д. / 18.47750000002777782° пн. ш. 69.88275000002778370° зх. д. | |
Країна | Домініканська Республіка |
Тип | музей |
(Критерії) | (ii), (iv), (vi) |
Об'єкт № | 526 |
Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
Алькасар де Колон у Вікісховищі |
Це єдина відома резиденція члена родини Христофора Колумба в Новому Світі, його первістка Дієго Колумба , діти якого Хуана, Ізабель, Луїс і Христофор народилися в палаці. Дієго Колумб помер в Іспанії в 1526 році, але Марія Альварес де Толедо, його вдова, залишалася там до своєї смерті в 1549 році. Три покоління родини Колумбів жили в резиденції, можливо, до кінця 16 століття.
Колекція гобеленів (з 15-го по 17-е століття) є особливо важливою та унікальною в Карибському басейні та включає вироби, виготовлені фламандською родиною Ван Ден Гекке з картушів, створених Чарльзом Ле Брюном. Алькасар є найбільш відвідуваним музеєм Санто-Домінго.
Історія
Алькасар-де-Колон був побудований між 1510 і 1514 роками, у 1509 році сам Колумб став губернатором і віце-королем колонії , він був побудований під впливом існуючого в Мансера-де-Абахо, в Саламанці (Іспанія). Ім'я архітектора, який здійснив будівництво цього укріпленого палацу, невідоме. Переважно в готичному стилі, він також має деякі ренесансні риси, помітні в його аркадах.
Деякі з найвідоміших іспанських конкістадорів, такі як Ернан Кортес і Педро де Альварадо, відвідували резиденцію. Під час раннього іспанського колоніального періоду особняк займав дуже важливе місце в історії. Саме звідси було сплановано багато завойовницьких і дослідницьких експедицій. У 1586 році палац був захоплений і пограбований британським піратом сером Френсісом Дрейком і його силами, які забрали з собою багато цінностей. Право власності на палац було предметом судових спорів протягом майже двох століть з того року.
Це єдина відома резиденція члена родини Колумба, окрім місця народження Крістофера, яке все ще знаходиться в Генуї. Хуана, Ізабель, Луїс і Крістобаль Колумбус де Толедо, діти дона Дієго Колумба та його дружини доньї Марії Альварес де Толедо, народилися в палаці. Дієго Колумб помер в Іспанії в 1526 році, але Марія Альварес де Толедо, його вдова, залишалася там до своєї смерті в 1549 році. Три покоління родини Колумба де Толедо населяли його, можливо, до 1577 року.
Коли вплив Санто-Домінго впав, будинок занепав і до середини 18 століття був покинутий і опинився під загрозою знищення. Спочатку в резиденції було 55 кімнат, з яких залишилося лише 22. Згодом його покинули, і час почав руйнувати структуру палацу. До 1776 року будівля почала занепадати і була ледь не перетворена на в'язницю, проект, який не був здійснений.
Майже століття потому, у 1870 році, палац було оголошено національним пам’ятником, і домініканський уряд зрештою відновив палац. Він був відреставрований між 1955 і 1957 роками, перетворений на 22 кімнатний музей, наповнений старовинними меблями, творами мистецтва та іншими аксесуарами. Самостійна екскурсія за допомогою портативного аудіодинаміка, яка обговорює функції кожної кімнати, доступна різними мовами.
Архітектура
Будівля була побудована з використанням кладки з коралових порід, на ділянці поблизу скелястого острівця, який дивиться на річку , подарований Дієго Колумбу, первістку першовідкривача Америки Христофора Колумба, королем Арагону Фердинандом II для будівництва житла для нього та його нащадків на острові Еспаньйола, куди він прибув у 1509 році як губернатор. У будівлі розташований Музей Алькасара Дієго Колона, колекція якого представляє найважливіший у Карибському басейні ансамбль європейських творів мистецтва пізнього середньовіччя та Відродження, придбаних у 1950-х роках.
Галерея
Екстер'єр
- Історична табличка
-
-
- Вид з півдня
- Вікно
- Балкон
Інтер'єр
Посилання
- Відеоекскурсія по Санто домінго
Примітки
- Andrea Ragusa (11 травня 2017). Cultural Heritage in a Comparative Approach: In the Name of Aphrodite. Cambridge Scholars Publishing. с. 37. ISBN .
- Lebawit Lily Girma (2019). Moon Dominican Republic (вид. Sixth). . ISBN .
- Moisés de Soto David. . . Архів оригіналу за 15 жовтня 2009. Процитовано 26 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2010. Процитовано 26 грудня 2009.
- Lebawit Lily Girma (2019). Moon Dominican Republic (вид. Sixth). . ISBN .
- Organization of American States. General Secretariat, Pan American Union (1971). Américas. с. 16.
- Andrea Ragusa (11 травня 2017). Cultural Heritage in a Comparative Approach: In the Name of Aphrodite. Cambridge Scholars Publishing. с. 37. ISBN .
- Clare Cardinal-Pett (2015). A History of Architecture and Urbanism in the Americas. Routledge. с. 139. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alkasar de Kolon abo Alkasar Kolumba Alcazar de Colon ye pershim ukriplenim yevropejskim palacom pobudovanim na amerikanskomu kontinenti Vin roztashovanij u kolonialnomu rajoni Dominikanskoyi Respubliki v misti Santo Domingo ta ye chastinoyu Syudad Kolonialnogo ob yekta Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Pobudovanij mizh 1510 i 1514 rokami perevazhno v stili gotiki ta renesansu Alkasar de KolonSvitova spadshinaAlcazar de Colon vid z richki Ozama18 28 39 pn sh 69 52 57 zh d 18 47750000002777782 pn sh 69 88275000002778370 zh d 18 47750000002777782 69 88275000002778370Krayina Dominikanska RespublikaTipmuzejKriteriyi ii iv vi Ob yekt 526Zareyestrovano 1990 14 sesiya Alkasar de Kolon u Vikishovishi Ce yedina vidoma rezidenciya chlena rodini Hristofora Kolumba v Novomu Sviti jogo pervistka Diyego Kolumba diti yakogo Huana Izabel Luyis i Hristofor narodilisya v palaci Diyego Kolumb pomer v Ispaniyi v 1526 roci ale Mariya Alvares de Toledo jogo vdova zalishalasya tam do svoyeyi smerti v 1549 roci Tri pokolinnya rodini Kolumbiv zhili v rezidenciyi mozhlivo do kincya 16 stolittya Kolekciya gobeleniv z 15 go po 17 e stolittya ye osoblivo vazhlivoyu ta unikalnoyu v Karibskomu basejni ta vklyuchaye virobi vigotovleni flamandskoyu rodinoyu Van Den Gekke z kartushiv stvorenih Charlzom Le Bryunom Alkasar ye najbilsh vidviduvanim muzeyem Santo Domingo IstoriyaAlkasar de Kolon buv pobudovanij mizh 1510 i 1514 rokami u 1509 roci sam Kolumb stav gubernatorom i vice korolem koloniyi vin buv pobudovanij pid vplivom isnuyuchogo v Mansera de Abaho v Salamanci Ispaniya Im ya arhitektora yakij zdijsniv budivnictvo cogo ukriplenogo palacu nevidome Perevazhno v gotichnomu stili vin takozh maye deyaki renesansni risi pomitni v jogo arkadah Deyaki z najvidomishih ispanskih konkistadoriv taki yak Ernan Kortes i Pedro de Alvarado vidviduvali rezidenciyu Pid chas rannogo ispanskogo kolonialnogo periodu osobnyak zajmav duzhe vazhlive misce v istoriyi Same zvidsi bulo splanovano bagato zavojovnickih i doslidnickih ekspedicij U 1586 roci palac buv zahoplenij i pograbovanij britanskim piratom serom Frensisom Drejkom i jogo silami yaki zabrali z soboyu bagato cinnostej Pravo vlasnosti na palac bulo predmetom sudovih sporiv protyagom majzhe dvoh stolit z togo roku Ce yedina vidoma rezidenciya chlena rodini Kolumba okrim miscya narodzhennya Kristofera yake vse she znahoditsya v Genuyi Huana Izabel Luyis i Kristobal Kolumbus de Toledo diti dona Diyego Kolumba ta jogo druzhini donyi Mariyi Alvares de Toledo narodilisya v palaci Diyego Kolumb pomer v Ispaniyi v 1526 roci ale Mariya Alvares de Toledo jogo vdova zalishalasya tam do svoyeyi smerti v 1549 roci Tri pokolinnya rodini Kolumba de Toledo naselyali jogo mozhlivo do 1577 roku Koli vpliv Santo Domingo vpav budinok zanepav i do seredini 18 stolittya buv pokinutij i opinivsya pid zagrozoyu znishennya Spochatku v rezidenciyi bulo 55 kimnat z yakih zalishilosya lishe 22 Zgodom jogo pokinuli i chas pochav rujnuvati strukturu palacu Do 1776 roku budivlya pochala zanepadati i bula led ne peretvorena na v yaznicyu proekt yakij ne buv zdijsnenij Majzhe stolittya potomu u 1870 roci palac bulo ogolosheno nacionalnim pam yatnikom i dominikanskij uryad zreshtoyu vidnoviv palac Vin buv vidrestavrovanij mizh 1955 i 1957 rokami peretvorenij na 22 kimnatnij muzej napovnenij starovinnimi meblyami tvorami mistectva ta inshimi aksesuarami Samostijna ekskursiya za dopomogoyu portativnogo audiodinamika yaka obgovoryuye funkciyi kozhnoyi kimnati dostupna riznimi movami ArhitekturaBudivlya bula pobudovana z vikoristannyam kladki z koralovih porid na dilyanci poblizu skelyastogo ostrivcya yakij divitsya na richku podarovanij Diyego Kolumbu pervistku pershovidkrivacha Ameriki Hristofora Kolumba korolem Aragonu Ferdinandom II dlya budivnictva zhitla dlya nogo ta jogo nashadkiv na ostrovi Espanjola kudi vin pribuv u 1509 roci yak gubernator U budivli roztashovanij Muzej Alkasara Diyego Kolona kolekciya yakogo predstavlyaye najvazhlivishij u Karibskomu basejni ansambl yevropejskih tvoriv mistectva piznogo serednovichchya ta Vidrodzhennya pridbanih u 1950 h rokah GalereyaEkster yer Istorichna tablichka Vid z pivdnya Vikno Balkon Inter yerPosilannyaVideoekskursiya po Santo domingoPrimitkiAndrea Ragusa 11 travnya 2017 Cultural Heritage in a Comparative Approach In the Name of Aphrodite Cambridge Scholars Publishing s 37 ISBN 144389186X Lebawit Lily Girma 2019 Moon Dominican Republic vid Sixth ISBN 1640490442 Moises de Soto David Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2009 Procitovano 26 grudnya 2009 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2010 Procitovano 26 grudnya 2009 Lebawit Lily Girma 2019 Moon Dominican Republic vid Sixth ISBN 1640490442 Organization of American States General Secretariat Pan American Union 1971 Americas s 16 Andrea Ragusa 11 travnya 2017 Cultural Heritage in a Comparative Approach In the Name of Aphrodite Cambridge Scholars Publishing s 37 ISBN 144389186X Clare Cardinal Pett 2015 A History of Architecture and Urbanism in the Americas Routledge s 139 ISBN 1317431251