Студене (пол. Studenne) — колишнє лемківське село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в Закерзонні на лівому березі Сяну.
село
|
Назва
Під час кампанії ліквідації українських назв село у 1977—1981 роках мало назву Студзєнне (пол. Studzienne).
Історія
Закріпачене до 1580 року на волоському праві у власності Кмітів. Згадується разом з присілком Присліп в Актах гродських сяноцьких у 1583 і 1589 рр. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1890 році село належало до Ліського повіту, було 37 будинків, мешкало 199 греко-католиків і 26 юдеїв.
У 1919—1939 роках входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 роках входило до ґміни Вовковия). У 1921 році у 37 житлових будинках мешкало 217 осіб (205 греко-католиків, 1 римокатолик, 11 юдеїв). На 1 січня 1939 року у селі було 320 жителів (310 українців і 10 євреїв). У 1941—1942 роках німці винищили євреїв.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі.
Церква
Церкви в селі почергово будувалися з незапам'ятних часів. Остання збудована 1926 р., дерев’яна церква Різдва Пр. Богородиці, була дочірньою церквою парафії Райське Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква зруйнована.
Також у селі була дерев'яна каплиця Положення Ризи Пресвятої Богородиці, збудована у 1873 році місцевим господарем Григорієм Яворницьким коло цілющого джерела, тепер зруйнована.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44. — .
- Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
Джерела
- Studenne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 495. (пол.)
- Studenne [ 14 липня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Studene pol Studenne kolishnye lemkivske selo v Polshi u gmini Solina Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane v Zakerzonni na livomu berezi Syanu selo Studene pol Studenne Koordinati 49 16 pn sh 22 26 sh d 49 267 pn sh 22 433 sh d 49 267 22 433 Koordinati 49 16 pn sh 22 26 sh d 49 267 pn sh 22 433 sh d 49 267 22 433 Krayina PolshaPolsha Voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo Povit Liskij povitGmina SolinaPersha zgadka 1580Naselennya 0 osib Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Avtomobilnij kod RLSSIMC 1042561OSM 2973314 R Gmina Solina StudeneStudene Polsha StudeneStudene Pidkarpatske voyevodstvo NazvaPid chas kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo u 1977 1981 rokah malo nazvu Studzyenne pol Studzienne IstoriyaZakripachene do 1580 roku na voloskomu pravi u vlasnosti Kmitiv Zgaduyetsya razom z prisilkom Prislip v Aktah grodskih syanockih u 1583 i 1589 rr Do 1772 r selo znahodilosya v Syanockij zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rokah selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1890 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu bulo 37 budinkiv meshkalo 199 greko katolikiv i 26 yudeyiv U 1919 1939 rokah vhodilo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rokah vhodilo do gmini Vovkoviya U 1921 roci u 37 zhitlovih budinkah meshkalo 217 osib 205 greko katolikiv 1 rimokatolik 11 yudeyiv Na 1 sichnya 1939 roku u seli bulo 320 zhiteliv 310 ukrayinciv i 10 yevreyiv U 1941 1942 rokah nimci vinishili yevreyiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu Chastina pereselena na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr Rodini yakim vdalos uniknuti viselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli deportovani na ponimecki zemli CerkvaCerkvi v seli pochergovo buduvalisya z nezapam yatnih chasiv Ostannya zbudovana 1926 r derev yana cerkva Rizdva Pr Bogorodici bula dochirnoyu cerkvoyu parafiyi Rajske Lyutoviskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Pislya viselennya ukrayinciv cerkva zrujnovana Takozh u seli bula derev yana kaplicya Polozhennya Rizi Presvyatoyi Bogorodici zbudovana u 1873 roci miscevim gospodarem Grigoriyem Yavornickim kolo cilyushogo dzherela teper zrujnovana PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 44 ISBN 3 447 02376 7 Akciya Visla Spisok viselenih sil i mistechok lemky com originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017 DzherelaStudenne Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 495 pol Studenne 14 lipnya 2016 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi