Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ара червонолобий Охоронний статус Під загрозою зникнення Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини

Ара червонолобий

Ара червонолобий
Ара червонолобий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Попугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Arinae
Триба: Arini
Рід: Ара (Ara)
Вид: Ара червонолобий
Lafresnaye, 1847
Біноміальна назва
Ara rubrogenys
Посилання
image Вікісховище: Ara rubrogenys
image Віківиди: Ara rubrogenys
image EOL: 1177963
image ITIS: 177670
image МСОП: 22685572

Ара червонолобий (Ara rubrogenys) — птах родини папугові.

Зовнішній вигляд

Тіло завдовжки 58-60 см. Забарвлення оперення лимонно-маслиново-зелене. Гола зона голови невелика, пересічена маленьким чорним пір'ям, розташованим у ряд. Чоло, передня частина голови, вушка й «штанці» червоні. Малі криючі крила, кромка й вигин крила — червоно-жовтогарячі. Зовнішня сторона махових та їх криючи — блакитні. Хвостове пір'я із блакитними кінчиками. Лапи сірі. Дзьоб чорний. Райдужка світло-жовта. У деяких особин на животі проявляється червоне пір'я. У молодих особин темна райдужка, менша насиченість кольорів, червоні тільки вушка й чоло.

Розповсюдження

Живе в Болівії.

Спосіб життя

Населяє напіваридні долини ланцюгів гір Кордильєра-Реаль, із ксерофітами, терниками, глодом, кактусами, з рідкими деревами, окультурені землі до висоти 1300-3000 м над рівнем моря.

Розмноження

Гніздяться в травні. У кладці 2-3 яйця. Насиджування триває 27 днів.

Загрози й охорона

Рідкісний, популяція до кінця XX століття нараховувала менше 3000 особин. Головна причина — втрата природного середовища проживання (окультурення землі, зруб дерев), вилов для продажу й відстріл, коли птахи відвідують плантації кукурудзи й арахісу. Захищений законодавством Болівії (на вивіз і продаж), Законом Міжнародного Ринку.

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Література

  • Винокуров А. А. Редкие птицы мира. — М.: Агропромиздат, 1987. — 207 с

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ara chervonolobij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Popugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Pidrodina Arinae Triba Arini Rid Ara Ara Vid Ara chervonolobij Lafresnaye 1847 Binomialna nazva Ara rubrogenys Posilannya Vikishovishe Ara rubrogenys Vikividi Ara rubrogenys EOL 1177963 ITIS 177670 MSOP 22685572 Ara chervonolobij Ara rubrogenys ptah rodini papugovi Zovnishnij viglyadTilo zavdovzhki 58 60 sm Zabarvlennya operennya limonno maslinovo zelene Gola zona golovi nevelika peresichena malenkim chornim pir yam roztashovanim u ryad Cholo perednya chastina golovi vushka j shtanci chervoni Mali kriyuchi krila kromka j vigin krila chervono zhovtogaryachi Zovnishnya storona mahovih ta yih kriyuchi blakitni Hvostove pir ya iz blakitnimi kinchikami Lapi siri Dzob chornij Rajduzhka svitlo zhovta U deyakih osobin na zhivoti proyavlyayetsya chervone pir ya U molodih osobin temna rajduzhka mensha nasichenist koloriv chervoni tilki vushka j cholo RozpovsyudzhennyaZhive v Boliviyi Sposib zhittyaNaselyaye napivaridni dolini lancyugiv gir Kordilyera Real iz kserofitami ternikami glodom kaktusami z ridkimi derevami okultureni zemli do visoti 1300 3000 m nad rivnem morya RozmnozhennyaGnizdyatsya v travni U kladci 2 3 yajcya Nasidzhuvannya trivaye 27 dniv Zagrozi j ohoronaRidkisnij populyaciya do kincya XX stolittya narahovuvala menshe 3000 osobin Golovna prichina vtrata prirodnogo seredovisha prozhivannya okulturennya zemli zrub derev vilov dlya prodazhu j vidstril koli ptahi vidviduyut plantaciyi kukurudzi j arahisu Zahishenij zakonodavstvom Boliviyi na viviz i prodazh Zakonom Mizhnarodnogo Rinku PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaVinokurov A A Redkie pticy mira M Agropromizdat 1987 207 sPosilannya

    Дата публікації:
    Топ