Гаваїкі

Гаваїки (кукс. Avaiki; самоан. Savaiʻi; таїт. Havaiʻi; гав. Hawaiʻi) — міфічна країна-прабатьківщина народів Полінезії; місце, звідки вони розселилися, і куди по смерті повертаються душі гідних людей, героїв та вождів. Гаваїки не завжди виступає в міфах у ролі такої країни, зокрема, за уявленнями західних полінезійців, вони вирушають у країну Пулоту, розташовану на заході. На островах Кука та Маркізьких островах назва з часом стала використовуватися як позначення підземного світу, аналогічного пеклу.

Новозеландці вважали Гаваїки місцем, де мешкав Мауї. Там також розташовувався особливий храм.

Ймовірне географічне місце

Як правило, вірування жителів островів Полінезії мали Гаваїки на заході; саме з найзахіднішої точки острова туди мали вирушати душі померлих. Однак у Новій Зеландії місце, звідки душі вирушали в Гаваїки, було північною точкою Північного острова. Одна з новозеландських легенд має у своєму розпорядженні Гаваїки «там, де сходить червоне сонце».

Дослідник Те Рангі Хіроа припускав, що Гаваїки — одна з назв острова Раїатеа — одного з Підвітряних островів архіпелагу островів Товариства. Саме там, на території Опоа, знаходився великий культовий центр, в якому кодифікувалися полінезійські традиції. Висловлювалися також версії про те, що Гаваїки — це Гаваї, або ж острів Саваї у складі Самоа; їх жителі, однак, зберігали вірування про Гаваїки як про прабатьківщину.

Примітки

1. [1] / Сергей Александрович Токарев. — Москва : Сов. энциклопедия, 1980. з джерела 28 лютого 2022
2. Edward Tregear. The Maori-Polynesian comparative dictionary. — Wellington, N.Z., Lyon and Blair, 1891. — 705 с.