Цумур, Сіміра (фінік. , грец. Σιμύρα) — стародавнє місто на східному узбережжі Середземного моря, нині — Тель-Казель у Сирії на правому березі річки (стародавня Елевтерос).
Одне з найдавніших поселень, заснованих фінікійцями. За легендою засновник міста був сином Ханаана. Піднесення міста пов'язують із розвитком торгівлі з Месопотамією.
У XV ст. до н. е. був приєднаний до Єгипту. За Тутмоса III став адміністративним центром єгипетської провінції, що охоплювала усю Північну Фінікію, і резиденцією намісника («рабіцу»). Згодом Цумур — завдяки змові з місцевим правителем — захопив ватажок «хапіру» Абдаширта, що прагнув створити незалежну державу Амурру. Єгиптяни швидко повернули місто під свою владу, проте вже син Абдаширти Азіру знову взяв Цумур в облогу — цього разу з допомогою арвадців, а здобувши місто — таки перетворив його на столицю Амурру.
Близько 1200 р. до н. е. місто буле спалено «народами моря». Загибеллю Амурру скористалися арвадці, які приєднали Цумур до своїх володінь. Місто — під час повернення з Арваду — відвідав ассирійський цар Тіглатпаласар I ( — ), проте приєднувати його до свої володінь не став.
У 738 р. до н. е., після розгрому чергової антиассирійської коаліції, місто було зруйноване Тіглатпаласаром III. Проте одразу ж після цього у Північній Фінікії була створена ассирійська провінція з центром в саме в Цумурі. Тож місто стало базою для походів ассирійців проти Тіру (727 р. до н. е. і 701 р. до н. е.), Кіпру і Сідону. Після смерті Ашшурбаніпала — Цумур знову опинився під владою Арвада, а разом з ним потрапив спочатку під вавилонську, а потім і під перську зверхність. У складі держави Ахеменідів Цумур перетворився на визначний торговельний і ремісничий центр, тут була збудована потужна фортеця, проте самоврядування місто і не отримало.
Після завоювань Александра потрапив під владу Птолемеїв і занепав, поступившись своєю роллю сусіднім Амріту і Антараду. У 129 р. до н. е. був остаточно приєднаний до Арвада, а громадяни Цумуру навіть стали громадянами «метрополії» (чого не було за всіх попередніх випадків встановлення арвадської влади).
Література
- Birgit Brandau, Hartmut Schickert: Hethiter, die unbekannte Weltmacht. Piper, München 2001, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cumur Simira finik grec Simyra starodavnye misto na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya nini Tel Kazel u Siriyi na pravomu berezi richki starodavnya Elevteros Odne z najdavnishih poselen zasnovanih finikijcyami Za legendoyu zasnovnik mista buv sinom Hanaana Pidnesennya mista pov yazuyut iz rozvitkom torgivli z Mesopotamiyeyu U XV st do n e buv priyednanij do Yegiptu Za Tutmosa III stav administrativnim centrom yegipetskoyi provinciyi sho ohoplyuvala usyu Pivnichnu Finikiyu i rezidenciyeyu namisnika rabicu Zgodom Cumur zavdyaki zmovi z miscevim pravitelem zahopiv vatazhok hapiru Abdashirta sho pragnuv stvoriti nezalezhnu derzhavu Amurru Yegiptyani shvidko povernuli misto pid svoyu vladu prote vzhe sin Abdashirti Aziru znovu vzyav Cumur v oblogu cogo razu z dopomogoyu arvadciv a zdobuvshi misto taki peretvoriv jogo na stolicyu Amurru Blizko 1200 r do n e misto bule spaleno narodami morya Zagibellyu Amurru skoristalisya arvadci yaki priyednali Cumur do svoyih volodin Misto pid chas povernennya z Arvadu vidvidav assirijskij car Tiglatpalasar I prote priyednuvati jogo do svoyi volodin ne stav U 738 r do n e pislya rozgromu chergovoyi antiassirijskoyi koaliciyi misto bulo zrujnovane Tiglatpalasarom III Prote odrazu zh pislya cogo u Pivnichnij Finikiyi bula stvorena assirijska provinciya z centrom v same v Cumuri Tozh misto stalo bazoyu dlya pohodiv assirijciv proti Tiru 727 r do n e i 701 r do n e Kipru i Sidonu Pislya smerti Ashshurbanipala Cumur znovu opinivsya pid vladoyu Arvada a razom z nim potrapiv spochatku pid vavilonsku a potim i pid persku zverhnist U skladi derzhavi Ahemenidiv Cumur peretvorivsya na viznachnij torgovelnij i remisnichij centr tut bula zbudovana potuzhna fortecya prote samovryaduvannya misto i ne otrimalo Pislya zavoyuvan Aleksandra potrapiv pid vladu Ptolemeyiv i zanepav postupivshis svoyeyu rollyu susidnim Amritu i Antaradu U 129 r do n e buv ostatochno priyednanij do Arvada a gromadyani Cumuru navit stali gromadyanami metropoliyi chogo ne bulo za vsih poperednih vipadkiv vstanovlennya arvadskoyi vladi LiteraturaBirgit Brandau Hartmut Schickert Hethiter die unbekannte Weltmacht Piper Munchen 2001 ISBN 3 492 04338 0