Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Марк Юній Брут Марк Юній Брут Молодший лат Marcus Junius Brutus 85 42

Марк Юній Брут

Марк Юній Брут
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Марк Юній Брут.

Марк Юній Брут Молодший (лат. Marcus Junius Brutus) (85 —42 рр до н.е) — представник політичної еліти пізньореспубліканського Риму, один із найвідоміших діячів політичного життя античного Риму першої половини І століття до н. е., який народився у 85 році до н. е. у Римі. Походив зі знатної плебейської родини Юніїв. Із юних років вважався добрим оратором і навіть отримав титул princeps iuventutis — «перший серед молоді». У конфлікті Гнея Помпея Великого і Гая Юлія Цезаря спочатку підтримував першого, а після поразки перейшов на бік другого. Марк Юній Брут користувався великими привілеями від Цезаря і належав до найближчого його оточення. Був призначений монетарем Римської Республіки у 55 році до н. е. У 53 році до н. е. Брут — квестор Римської Республіки. Отримав посаду претора у 44 році до н. е. і проконсула Криту. Став одним із організаторів і виконавців змови проти Гая Юлія Цезаря, під час якого диктатор загинув. За свідченнями, саме Брут був останнім, хто завдав удару Цезарю. Октавіан Август та Марк Антоній, які були прихильниками убитого, вирішили помститися Марку Юнію та усім змовникам. Вирішальна битва між ними відбулася у 23 жовтня 42 році до н. е при Філліпах, де війська Брута були розбиті, а він сам наклав на себе руки. Брут, як політик пізньої Республіки, залишив глибокий слід в історії своєї держави. Він дотримувався староримських традицій. Цицерон цінував Брута за те, що той зберігав вірність республіканським ідеалам. Марку Бруту він присвятив частину своїх творів, зокрема діалог «Брут» і трактат «Оратор».

Марк Юній Брут Молодший
Marcus Junius Brutus
image
Марк Юній Брут Молодший
Погруддя Брута, створене Мікеланжело
Монетарій Римської республіки
55 рік до н.е
Квестор
53 рік до н.е
Претор та проконсул Криту
44 рік до н.е
Проконсул Македонії
43 рік до н.е — 42 рік до н.е
Народився лютий 85 року до н.е
Рим, Римська республіка
Помер 23 жовтня 42 року до н.е
Філліпи, Греція
Відомий як політичний діяч пізньої Республіки, один з організаторів вбивства Цезаря
Країна Стародавній Рим
Політична партія оптимати
Рід Юніїв
Батько Марк Юній Брут Старший
Мати Сервілія
У шлюбі з Клавдія, Порція
Почесні звання princeps iuventutis – «перший серед молоді»
image Медіафайли у Вікісховищі

Походження

Марк Юній Брут походив зі знатної плебейської сім'ї Юніїв. За свідченнями деяких давньоримських істориків, зокрема Діонісія Галікарнаського, представники цього роду входили до складу першої колегії народних трибунів. Він також у своїх «Римських давностях» описує, що родовід Юніїв починається з товариша легендарного Енея. У 325 році один із Юніїв досяг [[консульства. І до часів ІІ Пунічної війни представники цього роду регулярно зустрічалися в Капітолійських фастах. Серед них — Марк та Публій, які були народними трибунами у 195 році до н. е. Саме перший, який досяг консульства в 178 році до н. е., став предком наступних поколінь Брутіїв. Одним із найвизначніших представників цієї сім'ї був Луцій Юній Брут, легендарний засновник Римської Республіки та людина, яка скинула останнього римського царя Тарквінія Гордого. Марк Юній Брут, будучи на посаді монетарія Римської Республіки, карбував монети із зображенням свого відомого предка.

Батьки

Марк Юній Брут був єдиною дитиною в сім'ї Марка Юнія Брута Старшого та Сервілії. Його батько був народним трибуном у 83 році до н. е., який виступив на боці Марка Емілія Лепіда, під час Громадянської війни в Римі у 83-82 роках до н. е. За наказом Гнея Помпея Великого він був убитий. Сервілія походила із знатних патриціанських родів Риму (з роду Сервіліїв Цепіонів). Серед видатних представників можна назвати Квінта Сервілія Цепіона Молодшого, батька Сервілії, який був претором 91 року до н. е. та проконсулом 90 року до н. е., а також Квінта Сервілія Цепіона, який був воєнним трибуном у 129–127 роках до н. е., претором у 109 році до н. е., проконсулом Далекої Іспанії в 108–107 роках до н. е, консулом у 106 році, проконсулом Нарбонської Галлії у 105 році до н. е. Відомий тим, що під його керівництвом римське військо було розгромлене германцями при Араузіоні. Зведеним братом Сервілії був Марк Порцій Катон Молодший, який став авторитетом для Брута та вплинув на його розвиток як особистості. Після смерті свого чоловіка Сервілія стає дружиною Децима Юнія Сілана. Вона народила три дочки. За свідченнями Аппіана Александрійського та Плутарха, Сервілія була коханкою Гая Юлія Цезаря і Брут був його сином, проте Плутарх у своїй біографії Цезаря згадує цей зв'язок у 63 році до н. е., а Светоній Транквіл — у період першого консульства Цезаря в 59 році до н.е. Сьогодні більшість істориків вважає, що це вигадка, бо на час народження Брута Гаю Юлію Цезарю було близько 15 років. У 59 році до н.е Марк Юній Брут був усиновлений своїм дядьком Квінтом Сервілієм Цепіоном, і став відомий як Квінт Сервілій Цепіон Брут. Але згодом Брут почав знову використовувати ім'я, яке йому дали під час народження. А після вбивства Цезаря він повернув своє прийомне ім'я для того, щоб продемонструвати свою схожість з відомим тирановбивцем .

Дитинство та юність

Марк Юній Брут втратив батька дуже рано, тому вихованням займалися мати Сервілія та дядько Марк Порцій Катон Молодший. Особливу увагу розвитку юнака приділяв останній. Саме Катон прищепив йому любов до грецької філософії. Брут став великим прихильником Платонівської Академії. Хлопець отримав гарну освіту. Відомо, що його вчителем із граматики був відомий сирієць . Далі Брут відправився до Афін, де продовжив своє навчання та знайомство з грецькою філософією. В Афінах він познайомився з відомим філософом , а також зі Тітом Помпонієм Аттіком, який сприяв молодому Бруту в утвердженні його в колах римської еліти. Після Афін Марк вирушив до Родосу, який був відомий своїми вчителями з ораторства, де і навчався цьому мистецтву. Пізніше став одним із найкращих у цій справі. На формування особистості Брута вплинуло ряд факторів, серед яких були приналежність до роду першого напівлегендарного консула, «виховання по Катону», захоплення філософією, вплив Сервілії та її брата Катона. Сім'я Брута була в центрі політичних подій. Навіть Сервілія, яка не брала участі в житті держави в офіційному статусі, мала активну життєву позицію й висловлювала її Катону та Цезарю. Брут був для неї можливістю проводити свою політичну лінію, тому вона намагалася відволікти сина від філософії й направити в русло суспільного життя.

Політична кар'єра

Політична кар'єра Марка Юнія Брута почалася з того, що він став помічником свого дядька, коли той був губернатором на Кіпрі. За цей час він розбагатів, даючи гроші під великі відсотки. У Рим Брут повернувся людиною з великим статком. У 54 році до н. е він став монетарієм. На цій посаді Брут відкарбував денарії з зображеннями двох героїв ранньої римської історії, які вважалися його предками: Луція Юнія Брута та Гая Сервілія Агали. У той період Марк Юній одружується на Клавдії яка була дочкою Аппія Клавдія Пульхра, консула 54 року до н. е. У наступному році його тесть відправляється проконсулом в Кілікію, а Брут квестором при ньому. На цій посаді Марк Юній збагачується, даючи під великі відсотки гроші царям із Каппадокії та Арменії. Повернувшись до Риму, Брут бере активну участь у політичному житті Риму, зокрема виголошує промови проти Помпея, який у той період мав майже диктаторські повноваження. Марк Брут від природи мав філософський склад розуму, був розсудливим, і, що особливо викликало симпатію й повагу сучасників, щирість та чесність. Він намагався діяти під впливом переконань та уявлень про справедливість, суспільне благополуччя, приносячи в жертву власні інтереси та почуття: до заговору 44 г. до н. е. Брут був успішний як політик.

Війна між Помпеєм та Цезарем

За свідченням Плутарха, на початковій стадії конфлікту майже всі вважали, що Брут підтримає Цезаря, адже він ще з дитячих років ненавидів Помпея, бо той убив його батька. Проте він виступив на чолі Оптиматів, головою яких був Гней Помпей Великий. У 52 році до н. е він відмовився стати квестором при Цезарю в Галлії. Вважається, що з того періоду Брут уже був прихильником партії Оптиматів. На початку війни Марк Юній відправляється в якості легата до Кілікії, щоб домовитися з тамтешніми місцевими общинами про надання війську Помпея воїнів, кораблів та грошей. Після цього Брут вирушив до табору Помпея. За свідченням Плутарха, Гней так був радий приїзду Марка Юнія, що навіть обійняв його. Після поразки при Фарсалі, Брут перейшов на бік Гая Юлія Цезаря. Уцілівши під час битви, Марк Юній відправився до Лариса, звідки написав листа до Цезаря, якому останній дуже зрадів. У давньоримських історичних творах навіть згадується, що Цезар наказав своїм воєначальникам не вбивати Брута в битві, а взяти в полон, а якщо він не погодиться їхати до нього, то воїни повинні його відпустити. За Плутархом, саме Брут порекомендував Гаю Юлію шукати Помпея в Єгипті. Перед від'їздом в Африку, Цезар призначив Брута намісником Цизальпійської Галлії, що було свідченням великої довіри до нього, адже Марк Юній не був ще ні претором, ні консулом. На цій посаді Брут зарекомендував себе як умілий керівник і навіть заслужив схвальні відгуки від самого Цезаря. Навесні 45 року до н. е. Марк Юній повертається до Риму. Там його було призначено претором разом із побратимом Кассієм. Вони обидва претендували на посаду міського претора, але Цезар віддав перевагу саме Бруту. У 41 році до н. е планувалося, що Брут отримає посаду консула. У той період він розірвав шлюб із дружиною та одружився зі своєю двоюрідною сестрою Порцією Катоніс, яка була дочкою Катона. За свідченнями Цицерона, цей шлюб викликав певний конфлікт у середовищі римської еліти, адже Брут не надав вагомих аргументів щодо розлучення зі своєю колишньою дружиною Клавдією. Новий шлюб викликав також сварку між Марком Юнієм та його матір'ю, яка була незадоволена прив'язаністю Брута до Порції.

Змова та вбивство Цезаря

Після повернення у 45 році до н. е. Цезаря до Риму більшість людей були незадоволені його рішеннями, адже він порушував багато законів, і в різних колах населення почали виникати розмови про його наміри узурпувати владу, ставши диктатором. Спочатку Брут вірив у відновлення Республіки Гаєм Юлієм, але ці надії почали швидко розвінчуватися. За свідченнями Плутарха, Кассій, а не Марк Юній був організатором змови. Саме він умовив Брута стати на чолі змовників, адже вважав його найпочеснішим з кола прибічників. А позаяк Марк Юній був найщирішим прибічником Республіки, він згодився на цей крок. Сам Цезар, за Плутархом, боявся мужності, відомого імені та багаточисленних друзів Брута, проте щиро довіряв йому та вірив, що Марк Юній буде підтримувати Цезаря протягом усього його правління і стане після його смерті. З листів Брута до Цицерона дізнаємося, що він би вбив навіть рідного батька, якщо б довідався, що той має наміри стати тираном. За різними свідченнями, число змовників було різним. Аппіан називає 15, а Светоній у своїй праці описує, що змовників усього було 60. Про змову знала також дружина Брута Порція. Змовники вирішили убити Цезаря в день останнього засідання Сенату, перед від'їздом Цезаря в парфянський похід (15 березня 44 року до н. е.). Усі зібралися в портику Помпея та очікували Цезаря. У той день він спізнювався й усі змовники почали нервувати, навіть дружина Брута, яка була вдома, але не могла зберігати спокій та постійно посилала слуг до Сенату. Коли вже ж таки Гай Юлій з'явився в залі Сенату, його увагу відволік , який просив Цезаря випустити на свободу його брата, а після розмови схопив його тогу. Після цієї дії усі учасники змови накинулися на Гая Юлія. Спочатку він боровся з нападниками, але коли серед змовників побачив Брута, якому безмежно довіряв, Цезар промовив: «І ти, Бруте?» Після цього він перестав чинити опір, підкорившись своїй долі. Відразу після вбивства, Брут виступив уперед та хотів проголосити промову, проте більшість сенаторів були в розпачі та почали втікати, хоча їх ніхто не чіпав. Змовники вирушили на Капітолій, закликаючи усіх громадян до свободи. Багаточисленна громада зібралася біля Капітолію, де Брут виголосив промову, пояснюючи, що сталося. Люди відповідали похвалою та закликали змовників спуститися на форум, де Брута поставили на ораторський майданчик, де він ще один раз проголосив промову. Проте коли Цінна почав виступати та говорити погані речі про Цезаря, громадяни почали демонструвати своє незадоволення. Змовникам знову прийшлося піднятися на Капітолій.. Наступного дня відбулося засідання сенату в храмі Землі, де Марк Антоній, Цицерон постановили не тільки вважати змовників вільними за свій злочин, а й нагородити їх. Також між ними були поділені провінції: Бруту — Крит, Кассію — Африка, Требонію — Азія,  — Віфінія, іншому Бруту- Галлія, що лежить по Еридану. Щодо поховання Цезаря, то Брут, прислухавшись поради Марка Антонія, вирішує провести в останню путь Гая Юлія з усіма почестями.

Громадянська війна між Марком Юнієм Брутом та Октавіаном Августом

Ситуація в Римі була нестабільною, поширювалися чутки про те, що до столиці збираються військові ветерани Цезаря, які хочуть помститися за свого полководця. За цих обставин змовники вирішують покинути Рим, вирушивши до Антії. Саме в той час до Риму приїжджає молодий Октавіан, внучатий племінник Цезаря, який за заповітом був усиновлений Гаєм Юлієм та ставав його наступником. Октавіан відразу почав здобувати прихильність римського населення, роздаючи щедрі пожертви на честь смерті Цезаря. У той період держава розділилась на два табори — Октавіана та Марка. Розчарований Брут вирушає до Елеї, а звідти до Афін. Там він поринув у філософію та науку, але разом із тим готувався до війни. Брут відправляє в Македонію Герострата, для підтримки його військами, які базувалися там. До Марка Юнія приєднуються залишки воїнів Помпея. Брут захопив великий військовий склад в Деметріаді, а також змусив віддати 500 тис. драхм від Атістія, який віз їх до Італії. У цей час Сенат підтримав Октавіана у конфлікті з Антонієм і останній покинув Італію. Проте Октавіан, незважаючи на Сенат, прагнув консульства і мав велике військо. Вищі органи Римської Республіки були незадоволені діями Октавіана та хотіли повернути Брута, закріпивши за ним його провінції. Однак Октавіан звернувся до Антонія з проханням створити разом союз, відомий як ІІ Тріумвірат. Взявши в облогу Рим, Октавіан досяг консульства та відразу видав наказ про помсту вбивцям Цезаря. У цей час Брут активно збирає війська і переправляється з ними до Малої Азії для будівництва сильного флоту. У Сардах війська Кассія та Брута об'єдналися і їх обох визнали імператорами. Уже готуючись до переправи з Малої Азії до Європи, за свідченням Плутарха, до намету Брута прийшов невідомий дух, який на питання Марка Юнія про те, хто він, відповів: «Я твій злий геній, ти побачиш мене при Філліпах». Вирішальна битва відбулася 3-23 жовтня 42 року при Філліпах. Першу битву переміг Брут, який захопив табір Октавіана, проте війська Октавіана вдарили по флангу Кассія та змусили його відступити. Покинувши свої позиції, він з невеликою частиною свого війська став на пагорбі і, побачивши вершників, яких послав Брут, Кассій подумав, що це війська Октавіана та у відчаї накладає на себе руки. Марк Юній, думаючи, що його соратник перемагає, не надав йому допомоги, а другий вважав, що Брут розгромлений. Дізнавшись про таке нещастя, Брут відступає, намагається зібрати своє військо для останньої битви. Також він виплатив усі кошти, які обіцяв воїнам. У той час кораблі Марка Юнія розгромили ескадру, яка йшла на допомогу Октавіану. Октавіан з Антонієм пришвидшили приготування до наступу. Плутарх говорить, що у ніч перед битвою до Марка Юнія знову приходив дух. На початку другого бою війська Брута перемагали загони Октавіана, проте поступово над Марком Юнієм нависла загроза оточення, і, не змігши втримати опір, армія Брута почала відступати. Брут, вражений поразкою, оплакував своїх близьких, які загинули в битві. Після цього він порадив своїм друзям відступати, а сам вкоротив собі віку, адже не бачив далі перспективи в боротьбі і промовив, що краще померти вільним ніж рабом і встромив собі в груди меч. Так закінчується яскраве життя одного з улюбленців Гая Юлія Цезаря, який зрадив свого покровителя. Марк Антоній звелів урочисто поховати Марка Юнія Брута, загорнувши його тіло у свою найдорожчу свиту. А Октавіан наказав йому відрубати голову, як свідчення перемоги та помсти за вбивство Цезаря, яку було відправлено до Риму, а прах Брута передано його матері Сервілії. Марк Брут, вихований в дусі звичаїв предків, намагався бути достойним представником свого роду. Для того, щоб не забруднити пам'ять про свій рід, Брут вирішив стати на захист республіканської форми правління. Він був захисником римських цінностей. Ніхто із його сучасників, навіть політичних противників, таких як Антоній, не запідозрили Брута в корисливості й бажанні задовольнити власні амбіції. Не звинувачували вони Марка Юнія Брута і в зраді Цезаря, бо для багатьох було очевидним, що змова була не проти конкретної людини, а в ім'я ідеї. Ім'я Брута згадано в багатьох творах Середньовіччя, Нового часу, зокрема Данте і Шекспіра. У художній літературі образ Брута найчастіше пов'язаний із темою зради. Але таке трактування з'явилося пізніше.

Джерела

  • Секст Аврелий Виктор. О знаменитых людях [ 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Римские историки IV века. — М.: Росспэн, 1997.
  • Аппиан Александрийский. Римская история. [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.] — М.: Ладомир, 2002. — 880 с.
  • Дионисий Галікарнасский. Римские древности. [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Капитолийские фасты.
  • Дион Кассий. Римская история. [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Плутарх. Сравнительные жизнеописания [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Светоний. Властелины Рима. — М.: Ладомир, 1999.
  • Марк Туллий Цицерон. Брут // Три трактата об ораторском искусстве. [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.] — М.: Ладомир, 1994. — С. 253—328.
  • Марк Туллий Цицерон. Об обязанностях // О старости. О дружбе. Об обязанностях [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.]. — М.: Наука, 1974. — С. 58—158.
  • Марк Туллий Цицерон. Письма Марка Туллия Цицерона к Аттику, близким, брату Квинту, М. Бруту. [ 16 травня 2019 у Wayback Machine.] — СПб.: Наука, 2010

Література

  • Жаровская А. 2009: Отражение политических идеалов Марка Юния Брута на монетах его чеканки // Проблемы истории, филологии, культуры. 3, 9-16.
  • Зарщиков А. Familiares et amici в структуре цезарианской партии // Античность: общество и идеи. — 2001. — С. 136—141.
  • Марков К. Начало политической карьеры Октавиана Августа в оценке Диона Кассия // Из истории античного общества. — 2007. — № 9—10. — С. 323—341.
  • Моммзен Т. История Рима. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — Т. 2. — 642 с. — ISBN 5-222-00046-Х.
  • Рязанов В. Монеты и монетарии Римской республики. Денарии М.Юния Брута
  • Циркин Ю. Гражданские войны в Риме. Побеждённые. — СПб.: Издательство СПбГУ, 2006. — 314 с. — -8.
  • Balsdon J. The Ides of March (англ.) // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1958. — Т. 7, № 1. — С. 80—94.
  • Billows R. Julius Caesar: The Colossus of Rome. — London, New-York, 2009. — 312 с. — .
  • Broughton R. Magistrates of the Roman Republic. — New York, 1952. — Vol. II. — P. 558.
  • Clarke M. The Noblest Roman: Marcus Brutus and his Reputation. — New-York: Cornell University Press, 1981. — .

Примітки

  1. Дионисий Галикарнасский, Римские Древности [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.] VI, 70, 2
  2. Капитолийские фасты [Архівовано 16 квітня 2013 у Archive.is], 325 год до н. э.
  3. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2019.
  5. М. Э. Дойч СЫН И НАСЛЕДНИК ЦЕЗАРЯ [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  7. . Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  8. . Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 6 червня 2019.
  9. . Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 6 червня 2019.
  10. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 6 червня 2019.
  12. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  14. . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  15. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  16. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2019.
  17. . Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
  18. Светоний, 1999, Божественный Юлий, 49, 2 [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.].
  19. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  20. . Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  21. Аппиан, 2002, XIV, 112 [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.].
  22. . Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
  23. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  24. . Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 6 червня 2019.
  25. Марк Туллий Цицерон ПИСЬМА МАРКА ТУЛЛИЯ ЦИЦЕРОНА, 669—774. [ 16 травня 2019 у Wayback Machine.]
  26. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  27. . Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 6 червня 2019.
  28. . Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 6 червня 2019.
  29. . Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 6 червня 2019.
  30. . Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 6 червня 2019.
  31. Плутарх, Сравнительные жизнеописания, Брут, 18.
  32. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  33. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  34. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  35. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  36. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  37. . Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 6 червня 2019.
  38. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  39. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  40. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
  41. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mark Yunij Brut Mark Yunij Brut Molodshij lat Marcus Junius Brutus 85 42 rr do n e predstavnik politichnoyi eliti piznorespublikanskogo Rimu odin iz najvidomishih diyachiv politichnogo zhittya antichnogo Rimu pershoyi polovini I stolittya do n e yakij narodivsya u 85 roci do n e u Rimi Pohodiv zi znatnoyi plebejskoyi rodini Yuniyiv Iz yunih rokiv vvazhavsya dobrim oratorom i navit otrimav titul princeps iuventutis pershij sered molodi U konflikti Gneya Pompeya Velikogo i Gaya Yuliya Cezarya spochatku pidtrimuvav pershogo a pislya porazki perejshov na bik drugogo Mark Yunij Brut koristuvavsya velikimi privileyami vid Cezarya i nalezhav do najblizhchogo jogo otochennya Buv priznachenij monetarem Rimskoyi Respubliki u 55 roci do n e U 53 roci do n e Brut kvestor Rimskoyi Respubliki Otrimav posadu pretora u 44 roci do n e i prokonsula Kritu Stav odnim iz organizatoriv i vikonavciv zmovi proti Gaya Yuliya Cezarya pid chas yakogo diktator zaginuv Za svidchennyami same Brut buv ostannim hto zavdav udaru Cezaryu Oktavian Avgust ta Mark Antonij yaki buli prihilnikami ubitogo virishili pomstitisya Marku Yuniyu ta usim zmovnikam Virishalna bitva mizh nimi vidbulasya u 23 zhovtnya 42 roci do n e pri Fillipah de vijska Bruta buli rozbiti a vin sam naklav na sebe ruki Brut yak politik piznoyi Respubliki zalishiv glibokij slid v istoriyi svoyeyi derzhavi Vin dotrimuvavsya starorimskih tradicij Ciceron cinuvav Bruta za te sho toj zberigav virnist respublikanskim idealam Marku Brutu vin prisvyativ chastinu svoyih tvoriv zokrema dialog Brut i traktat Orator Mark Yunij Brut MolodshijMarcus Junius BrutusMark Yunij Brut MolodshijPogruddya Bruta stvorene MikelanzheloMonetarij Rimskoyi respubliki55 rik do n eKvestor53 rik do n ePretor ta prokonsul Kritu44 rik do n eProkonsul Makedoniyi43 rik do n e 42 rik do n eNarodivsya lyutij 85 roku do n e Rim Rimska respublikaPomer 23 zhovtnya 42 roku do n e Fillipi GreciyaVidomij yak politichnij diyach piznoyi Respubliki odin z organizatoriv vbivstva CezaryaKrayina Starodavnij RimPolitichna partiya optimatiRid YuniyivBatko Mark Yunij Brut StarshijMati ServiliyaU shlyubi z Klavdiya PorciyaPochesni zvannya princeps iuventutis pershij sered molodi Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaMark Yunij Brut pohodiv zi znatnoyi plebejskoyi sim yi Yuniyiv Za svidchennyami deyakih davnorimskih istorikiv zokrema Dionisiya Galikarnaskogo predstavniki cogo rodu vhodili do skladu pershoyi kolegiyi narodnih tribuniv Vin takozh u svoyih Rimskih davnostyah opisuye sho rodovid Yuniyiv pochinayetsya z tovarisha legendarnogo Eneya U 325 roci odin iz Yuniyiv dosyag konsulstva I do chasiv II Punichnoyi vijni predstavniki cogo rodu regulyarno zustrichalisya v Kapitolijskih fastah Sered nih Mark ta Publij yaki buli narodnimi tribunami u 195 roci do n e Same pershij yakij dosyag konsulstva v 178 roci do n e stav predkom nastupnih pokolin Brutiyiv Odnim iz najviznachnishih predstavnikiv ciyeyi sim yi buv Lucij Yunij Brut legendarnij zasnovnik Rimskoyi Respubliki ta lyudina yaka skinula ostannogo rimskogo carya Tarkviniya Gordogo Mark Yunij Brut buduchi na posadi monetariya Rimskoyi Respubliki karbuvav moneti iz zobrazhennyam svogo vidomogo predka Batki Mark Yunij Brut buv yedinoyu ditinoyu v sim yi Marka Yuniya Bruta Starshogo ta Serviliyi Jogo batko buv narodnim tribunom u 83 roci do n e yakij vistupiv na boci Marka Emiliya Lepida pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rimi u 83 82 rokah do n e Za nakazom Gneya Pompeya Velikogo vin buv ubitij Serviliya pohodila iz znatnih patricianskih rodiv Rimu z rodu Serviliyiv Cepioniv Sered vidatnih predstavnikiv mozhna nazvati Kvinta Serviliya Cepiona Molodshogo batka Serviliyi yakij buv pretorom 91 roku do n e ta prokonsulom 90 roku do n e a takozh Kvinta Serviliya Cepiona yakij buv voyennim tribunom u 129 127 rokah do n e pretorom u 109 roci do n e prokonsulom Dalekoyi Ispaniyi v 108 107 rokah do n e konsulom u 106 roci prokonsulom Narbonskoyi Galliyi u 105 roci do n e Vidomij tim sho pid jogo kerivnictvom rimske vijsko bulo rozgromlene germancyami pri Arauzioni Zvedenim bratom Serviliyi buv Mark Porcij Katon Molodshij yakij stav avtoritetom dlya Bruta ta vplinuv na jogo rozvitok yak osobistosti Pislya smerti svogo cholovika Serviliya staye druzhinoyu Decima Yuniya Silana Vona narodila tri dochki Za svidchennyami Appiana Aleksandrijskogo ta Plutarha Serviliya bula kohankoyu Gaya Yuliya Cezarya i Brut buv jogo sinom prote Plutarh u svoyij biografiyi Cezarya zgaduye cej zv yazok u 63 roci do n e a Svetonij Trankvil u period pershogo konsulstva Cezarya v 59 roci do n e Sogodni bilshist istorikiv vvazhaye sho ce vigadka bo na chas narodzhennya Bruta Gayu Yuliyu Cezaryu bulo blizko 15 rokiv U 59 roci do n e Mark Yunij Brut buv usinovlenij svoyim dyadkom Kvintom Serviliyem Cepionom i stav vidomij yak Kvint Servilij Cepion Brut Ale zgodom Brut pochav znovu vikoristovuvati im ya yake jomu dali pid chas narodzhennya A pislya vbivstva Cezarya vin povernuv svoye prijomne im ya dlya togo shob prodemonstruvati svoyu shozhist z vidomim tiranovbivcem Ditinstvo ta yunist Mark Yunij Brut vtrativ batka duzhe rano tomu vihovannyam zajmalisya mati Serviliya ta dyadko Mark Porcij Katon Molodshij Osoblivu uvagu rozvitku yunaka pridilyav ostannij Same Katon prishepiv jomu lyubov do greckoyi filosofiyi Brut stav velikim prihilnikom Platonivskoyi Akademiyi Hlopec otrimav garnu osvitu Vidomo sho jogo vchitelem iz gramatiki buv vidomij siriyec Dali Brut vidpravivsya do Afin de prodovzhiv svoye navchannya ta znajomstvo z greckoyu filosofiyeyu V Afinah vin poznajomivsya z vidomim filosofom a takozh zi Titom Pomponiyem Attikom yakij spriyav molodomu Brutu v utverdzhenni jogo v kolah rimskoyi eliti Pislya Afin Mark virushiv do Rodosu yakij buv vidomij svoyimi vchitelyami z oratorstva de i navchavsya comu mistectvu Piznishe stav odnim iz najkrashih u cij spravi Na formuvannya osobistosti Bruta vplinulo ryad faktoriv sered yakih buli prinalezhnist do rodu pershogo napivlegendarnogo konsula vihovannya po Katonu zahoplennya filosofiyeyu vpliv Serviliyi ta yiyi brata Katona Sim ya Bruta bula v centri politichnih podij Navit Serviliya yaka ne brala uchasti v zhitti derzhavi v oficijnomu statusi mala aktivnu zhittyevu poziciyu j vislovlyuvala yiyi Katonu ta Cezaryu Brut buv dlya neyi mozhlivistyu provoditi svoyu politichnu liniyu tomu vona namagalasya vidvolikti sina vid filosofiyi j napraviti v ruslo suspilnogo zhittya Politichna kar yeraPolitichna kar yera Marka Yuniya Bruta pochalasya z togo sho vin stav pomichnikom svogo dyadka koli toj buv gubernatorom na Kipri Za cej chas vin rozbagativ dayuchi groshi pid veliki vidsotki U Rim Brut povernuvsya lyudinoyu z velikim statkom U 54 roci do n e vin stav monetariyem Na cij posadi Brut vidkarbuvav denariyi z zobrazhennyami dvoh geroyiv rannoyi rimskoyi istoriyi yaki vvazhalisya jogo predkami Luciya Yuniya Bruta ta Gaya Serviliya Agali U toj period Mark Yunij odruzhuyetsya na Klavdiyi yaka bula dochkoyu Appiya Klavdiya Pulhra konsula 54 roku do n e U nastupnomu roci jogo test vidpravlyayetsya prokonsulom v Kilikiyu a Brut kvestorom pri nomu Na cij posadi Mark Yunij zbagachuyetsya dayuchi pid veliki vidsotki groshi caryam iz Kappadokiyi ta Armeniyi Povernuvshis do Rimu Brut bere aktivnu uchast u politichnomu zhitti Rimu zokrema vigoloshuye promovi proti Pompeya yakij u toj period mav majzhe diktatorski povnovazhennya Mark Brut vid prirodi mav filosofskij sklad rozumu buv rozsudlivim i sho osoblivo viklikalo simpatiyu j povagu suchasnikiv shirist ta chesnist Vin namagavsya diyati pid vplivom perekonan ta uyavlen pro spravedlivist suspilne blagopoluchchya prinosyachi v zhertvu vlasni interesi ta pochuttya do zagovoru 44 g do n e Brut buv uspishnij yak politik Vijna mizh Pompeyem ta Cezarem Za svidchennyam Plutarha na pochatkovij stadiyi konfliktu majzhe vsi vvazhali sho Brut pidtrimaye Cezarya adzhe vin she z dityachih rokiv nenavidiv Pompeya bo toj ubiv jogo batka Prote vin vistupiv na choli Optimativ golovoyu yakih buv Gnej Pompej Velikij U 52 roci do n e vin vidmovivsya stati kvestorom pri Cezaryu v Galliyi Vvazhayetsya sho z togo periodu Brut uzhe buv prihilnikom partiyi Optimativ Na pochatku vijni Mark Yunij vidpravlyayetsya v yakosti legata do Kilikiyi shob domovitisya z tamteshnimi miscevimi obshinami pro nadannya vijsku Pompeya voyiniv korabliv ta groshej Pislya cogo Brut virushiv do taboru Pompeya Za svidchennyam Plutarha Gnej tak buv radij priyizdu Marka Yuniya sho navit obijnyav jogo Pislya porazki pri Farsali Brut perejshov na bik Gaya Yuliya Cezarya Ucilivshi pid chas bitvi Mark Yunij vidpravivsya do Larisa zvidki napisav lista do Cezarya yakomu ostannij duzhe zradiv U davnorimskih istorichnih tvorah navit zgaduyetsya sho Cezar nakazav svoyim voyenachalnikam ne vbivati Bruta v bitvi a vzyati v polon a yaksho vin ne pogoditsya yihati do nogo to voyini povinni jogo vidpustiti Za Plutarhom same Brut porekomenduvav Gayu Yuliyu shukati Pompeya v Yegipti Pered vid yizdom v Afriku Cezar priznachiv Bruta namisnikom Cizalpijskoyi Galliyi sho bulo svidchennyam velikoyi doviri do nogo adzhe Mark Yunij ne buv she ni pretorom ni konsulom Na cij posadi Brut zarekomenduvav sebe yak umilij kerivnik i navit zasluzhiv shvalni vidguki vid samogo Cezarya Navesni 45 roku do n e Mark Yunij povertayetsya do Rimu Tam jogo bulo priznacheno pretorom razom iz pobratimom Kassiyem Voni obidva pretenduvali na posadu miskogo pretora ale Cezar viddav perevagu same Brutu U 41 roci do n e planuvalosya sho Brut otrimaye posadu konsula U toj period vin rozirvav shlyub iz druzhinoyu ta odruzhivsya zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Porciyeyu Katonis yaka bula dochkoyu Katona Za svidchennyami Cicerona cej shlyub viklikav pevnij konflikt u seredovishi rimskoyi eliti adzhe Brut ne nadav vagomih argumentiv shodo rozluchennya zi svoyeyu kolishnoyu druzhinoyu Klavdiyeyu Novij shlyub viklikav takozh svarku mizh Markom Yuniyem ta jogo matir yu yaka bula nezadovolena priv yazanistyu Bruta do Porciyi Zmova ta vbivstvo CezaryaPislya povernennya u 45 roci do n e Cezarya do Rimu bilshist lyudej buli nezadovoleni jogo rishennyami adzhe vin porushuvav bagato zakoniv i v riznih kolah naselennya pochali vinikati rozmovi pro jogo namiri uzurpuvati vladu stavshi diktatorom Spochatku Brut viriv u vidnovlennya Respubliki Gayem Yuliyem ale ci nadiyi pochali shvidko rozvinchuvatisya Za svidchennyami Plutarha Kassij a ne Mark Yunij buv organizatorom zmovi Same vin umoviv Bruta stati na choli zmovnikiv adzhe vvazhav jogo najpochesnishim z kola pribichnikiv A pozayak Mark Yunij buv najshirishim pribichnikom Respubliki vin zgodivsya na cej krok Sam Cezar za Plutarhom boyavsya muzhnosti vidomogo imeni ta bagatochislennih druziv Bruta prote shiro doviryav jomu ta viriv sho Mark Yunij bude pidtrimuvati Cezarya protyagom usogo jogo pravlinnya i stane pislya jogo smerti Z listiv Bruta do Cicerona diznayemosya sho vin bi vbiv navit ridnogo batka yaksho b dovidavsya sho toj maye namiri stati tiranom Za riznimi svidchennyami chislo zmovnikiv bulo riznim Appian nazivaye 15 a Svetonij u svoyij praci opisuye sho zmovnikiv usogo bulo 60 Pro zmovu znala takozh druzhina Bruta Porciya Zmovniki virishili ubiti Cezarya v den ostannogo zasidannya Senatu pered vid yizdom Cezarya v parfyanskij pohid 15 bereznya 44 roku do n e Usi zibralisya v portiku Pompeya ta ochikuvali Cezarya U toj den vin spiznyuvavsya j usi zmovniki pochali nervuvati navit druzhina Bruta yaka bula vdoma ale ne mogla zberigati spokij ta postijno posilala slug do Senatu Koli vzhe zh taki Gaj Yulij z yavivsya v zali Senatu jogo uvagu vidvolik yakij prosiv Cezarya vipustiti na svobodu jogo brata a pislya rozmovi shopiv jogo togu Pislya ciyeyi diyi usi uchasniki zmovi nakinulisya na Gaya Yuliya Spochatku vin borovsya z napadnikami ale koli sered zmovnikiv pobachiv Bruta yakomu bezmezhno doviryav Cezar promoviv I ti Brute Pislya cogo vin perestav chiniti opir pidkorivshis svoyij doli Vidrazu pislya vbivstva Brut vistupiv upered ta hotiv progolositi promovu prote bilshist senatoriv buli v rozpachi ta pochali vtikati hocha yih nihto ne chipav Zmovniki virushili na Kapitolij zaklikayuchi usih gromadyan do svobodi Bagatochislenna gromada zibralasya bilya Kapitoliyu de Brut vigolosiv promovu poyasnyuyuchi sho stalosya Lyudi vidpovidali pohvaloyu ta zaklikali zmovnikiv spustitisya na forum de Bruta postavili na oratorskij majdanchik de vin she odin raz progolosiv promovu Prote koli Cinna pochav vistupati ta govoriti pogani rechi pro Cezarya gromadyani pochali demonstruvati svoye nezadovolennya Zmovnikam znovu prijshlosya pidnyatisya na Kapitolij Nastupnogo dnya vidbulosya zasidannya senatu v hrami Zemli de Mark Antonij Ciceron postanovili ne tilki vvazhati zmovnikiv vilnimi za svij zlochin a j nagoroditi yih Takozh mizh nimi buli podileni provinciyi Brutu Krit Kassiyu Afrika Treboniyu Aziya Vifiniya inshomu Brutu Galliya sho lezhit po Eridanu Shodo pohovannya Cezarya to Brut prisluhavshis poradi Marka Antoniya virishuye provesti v ostannyu put Gaya Yuliya z usima pochestyami Gromadyanska vijna mizh Markom Yuniyem Brutom ta Oktavianom AvgustomSituaciya v Rimi bula nestabilnoyu poshiryuvalisya chutki pro te sho do stolici zbirayutsya vijskovi veterani Cezarya yaki hochut pomstitisya za svogo polkovodcya Za cih obstavin zmovniki virishuyut pokinuti Rim virushivshi do Antiyi Same v toj chas do Rimu priyizhdzhaye molodij Oktavian vnuchatij pleminnik Cezarya yakij za zapovitom buv usinovlenij Gayem Yuliyem ta stavav jogo nastupnikom Oktavian vidrazu pochav zdobuvati prihilnist rimskogo naselennya rozdayuchi shedri pozhertvi na chest smerti Cezarya U toj period derzhava rozdililas na dva tabori Oktaviana ta Marka Rozcharovanij Brut virushaye do Eleyi a zvidti do Afin Tam vin porinuv u filosofiyu ta nauku ale razom iz tim gotuvavsya do vijni Brut vidpravlyaye v Makedoniyu Gerostrata dlya pidtrimki jogo vijskami yaki bazuvalisya tam Do Marka Yuniya priyednuyutsya zalishki voyiniv Pompeya Brut zahopiv velikij vijskovij sklad v Demetriadi a takozh zmusiv viddati 500 tis drahm vid Atistiya yakij viz yih do Italiyi U cej chas Senat pidtrimav Oktaviana u konflikti z Antoniyem i ostannij pokinuv Italiyu Prote Oktavian nezvazhayuchi na Senat pragnuv konsulstva i mav velike vijsko Vishi organi Rimskoyi Respubliki buli nezadovoleni diyami Oktaviana ta hotili povernuti Bruta zakripivshi za nim jogo provinciyi Odnak Oktavian zvernuvsya do Antoniya z prohannyam stvoriti razom soyuz vidomij yak II Triumvirat Vzyavshi v oblogu Rim Oktavian dosyag konsulstva ta vidrazu vidav nakaz pro pomstu vbivcyam Cezarya U cej chas Brut aktivno zbiraye vijska i perepravlyayetsya z nimi do Maloyi Aziyi dlya budivnictva silnogo flotu U Sardah vijska Kassiya ta Bruta ob yednalisya i yih oboh viznali imperatorami Uzhe gotuyuchis do perepravi z Maloyi Aziyi do Yevropi za svidchennyam Plutarha do nametu Bruta prijshov nevidomij duh yakij na pitannya Marka Yuniya pro te hto vin vidpoviv Ya tvij zlij genij ti pobachish mene pri Fillipah Virishalna bitva vidbulasya 3 23 zhovtnya 42 roku pri Fillipah Pershu bitvu peremig Brut yakij zahopiv tabir Oktaviana prote vijska Oktaviana vdarili po flangu Kassiya ta zmusili jogo vidstupiti Pokinuvshi svoyi poziciyi vin z nevelikoyu chastinoyu svogo vijska stav na pagorbi i pobachivshi vershnikiv yakih poslav Brut Kassij podumav sho ce vijska Oktaviana ta u vidchayi nakladaye na sebe ruki Mark Yunij dumayuchi sho jogo soratnik peremagaye ne nadav jomu dopomogi a drugij vvazhav sho Brut rozgromlenij Diznavshis pro take neshastya Brut vidstupaye namagayetsya zibrati svoye vijsko dlya ostannoyi bitvi Takozh vin viplativ usi koshti yaki obicyav voyinam U toj chas korabli Marka Yuniya rozgromili eskadru yaka jshla na dopomogu Oktavianu Oktavian z Antoniyem prishvidshili prigotuvannya do nastupu Plutarh govorit sho u nich pered bitvoyu do Marka Yuniya znovu prihodiv duh Na pochatku drugogo boyu vijska Bruta peremagali zagoni Oktaviana prote postupovo nad Markom Yuniyem navisla zagroza otochennya i ne zmigshi vtrimati opir armiya Bruta pochala vidstupati Brut vrazhenij porazkoyu oplakuvav svoyih blizkih yaki zaginuli v bitvi Pislya cogo vin poradiv svoyim druzyam vidstupati a sam vkorotiv sobi viku adzhe ne bachiv dali perspektivi v borotbi i promoviv sho krashe pomerti vilnim nizh rabom i vstromiv sobi v grudi mech Tak zakinchuyetsya yaskrave zhittya odnogo z ulyublenciv Gaya Yuliya Cezarya yakij zradiv svogo pokrovitelya Mark Antonij zveliv urochisto pohovati Marka Yuniya Bruta zagornuvshi jogo tilo u svoyu najdorozhchu svitu A Oktavian nakazav jomu vidrubati golovu yak svidchennya peremogi ta pomsti za vbivstvo Cezarya yaku bulo vidpravleno do Rimu a prah Bruta peredano jogo materi Serviliyi Mark Brut vihovanij v dusi zvichayiv predkiv namagavsya buti dostojnim predstavnikom svogo rodu Dlya togo shob ne zabrudniti pam yat pro svij rid Brut virishiv stati na zahist respublikanskoyi formi pravlinnya Vin buv zahisnikom rimskih cinnostej Nihto iz jogo suchasnikiv navit politichnih protivnikiv takih yak Antonij ne zapidozrili Bruta v korislivosti j bazhanni zadovolniti vlasni ambiciyi Ne zvinuvachuvali voni Marka Yuniya Bruta i v zradi Cezarya bo dlya bagatoh bulo ochevidnim sho zmova bula ne proti konkretnoyi lyudini a v im ya ideyi Im ya Bruta zgadano v bagatoh tvorah Serednovichchya Novogo chasu zokrema Dante i Shekspira U hudozhnij literaturi obraz Bruta najchastishe pov yazanij iz temoyu zradi Ale take traktuvannya z yavilosya piznishe DzherelaSekst Avrelij Viktor O znamenityh lyudyah 26 grudnya 2019 u Wayback Machine Rimskie istoriki IV veka M Rosspen 1997 Appian Aleksandrijskij Rimskaya istoriya 20 travnya 2022 u Wayback Machine M Ladomir 2002 880 s Dionisij Galikarnasskij Rimskie drevnosti 23 chervnya 2019 u Wayback Machine Kapitolijskie fasty Dion Kassij Rimskaya istoriya 10 travnya 2019 u Wayback Machine Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya 7 chervnya 2019 u Wayback Machine Gaj Svetonij Trankvill Zhizn dvenadcati cezarej 26 grudnya 2013 u Wayback Machine Svetonij Vlasteliny Rima M Ladomir 1999 Mark Tullij Ciceron Brut Tri traktata ob oratorskom iskusstve 5 chervnya 2019 u Wayback Machine M Ladomir 1994 S 253 328 Mark Tullij Ciceron Ob obyazannostyah O starosti O druzhbe Ob obyazannostyah 23 travnya 2019 u Wayback Machine M Nauka 1974 S 58 158 Mark Tullij Ciceron Pisma Marka Tulliya Cicerona k Attiku blizkim bratu Kvintu M Brutu 16 travnya 2019 u Wayback Machine SPb Nauka 2010LiteraturaZharovskaya A 2009 Otrazhenie politicheskih idealov Marka Yuniya Bruta na monetah ego chekanki Problemy istorii filologii kultury 3 9 16 Zarshikov A Familiares et amici v strukture cezarianskoj partii Antichnost obshestvo i idei 2001 S 136 141 Markov K Nachalo politicheskoj karery Oktaviana Avgusta v ocenke Diona Kassiya Iz istorii antichnogo obshestva 2007 9 10 S 323 341 Mommzen T Istoriya Rima Rostov na Donu Feniks 1997 T 2 642 s ISBN 5 222 00046 H Ryazanov V Monety i monetarii Rimskoj respubliki Denarii M Yuniya Bruta Cirkin Yu Grazhdanskie vojny v Rime Pobezhdyonnye SPb Izdatelstvo SPbGU 2006 314 s ISBN 5 0288 03867 8 Balsdon J The Ides of March angl Historia Zeitschrift fur Alte Geschichte 1958 T 7 1 S 80 94 Billows R Julius Caesar The Colossus of Rome London New York 2009 312 s ISBN 0 415 33314 8 Broughton R Magistrates of the Roman Republic New York 1952 Vol II P 558 Clarke M The Noblest Roman Marcus Brutus and his Reputation New York Cornell University Press 1981 ISBN 9780801413933 PrimitkiDionisij Galikarnasskij Rimskie Drevnosti 23 chervnya 2019 u Wayback Machine VI 70 2 Kapitolijskie fasty Arhivovano 16 kvitnya 2013 u Archive is 325 god do n e Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2019 M E Dojch SYN I NASLEDNIK CEZARYa 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 11 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2019 Svetonij 1999 Bozhestvennyj Yulij 49 2 26 grudnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 28 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Appian 2002 XIV 112 20 travnya 2022 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2019 Mark Tullij Ciceron PISMA MARKA TULLIYa CICERONA 669 774 16 travnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2019 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Brut 18 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019

Дата публікації:
Топ