Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кельнська марка (нім. Kölner Mark, Kölnische Mark) — основна вагова одиниця маси коштовних металів у Німеччині, а також інших країнах Європи. Її вага складала 233,856 г.
Марка, як одиниця маси коштовних металів
Див. також Марка (вагова і грошова одиниця), Стародавні одиниці вимірювання, Любецька марка, Нюрнберзька марка
Термін «марка» вперше згадується в англо-саксонських письменах в ІХ-Х століттях як міра ваги, що складала 2/3 або 1/2 римського фунту. Вперше марка виникла в Скандинавії. У часи Середньовіччя марка в Скандинавії поділялася на 8 ере. Вага 1-го ере дорівнювала вазі 1-й римській унції (27,3 г) = 3 ертуги. В окремих місцевостях ере дорівнював 10, 12, 16 або й 20 пфенігам. Ертуг (9,096 г.) = 8 римським скрупулам (по 1,137 г.). У Німеччині фунти поділяли на 2 марки. Срібну німецьку марку поділяли за системою двох: 2 півмарки = 16 лотів = 32 сетіни = 64 квентіни = 256 ріхтпфенігів = 512 галерів = 4352 есхени. Головною розрахунковою одиницею, в системі поділу марки, став лот — 1/16 її частини. В Німеччині головний еталон римської вагової системи сілікву — боб ріжкового дерева, замінили масою зерна пшениці. Маса есхена (зерна) = 0, 5075 г, німецька марка = 220,864 г.= 8 римським унціям (по 27,608 г).
Кельнська марка
З XV століття найбільше розповсюджена в Німеччині отримала кельнська марка. Її вага складала 233,856 г. У кельнській марці було на 12,992 г більше чистого срібла, ніж у класичній. Тобто, різниця на 1/17 частину. Як одиниця маси коштовних металів, кельнська марка була покладена в основу карбування монет в Німеччині та в інших країнах Європи
Кельнська золота марка = 233,856 г щирого золота = 24 карати = 288 гранів = 4608 асів; гран = 16 асам (зерен) по 0,5057 гр. До європейської системи співвідношення було таким: 1 кельнська марка = 8 унціям = 16 лотам = 64 драхм = 256 скрупулів (фенігів) = 512 гранів = 65536 ріхтпфенігів = 4864 асів; скрупул = 19 асів (зерен) по 0,048 г.
Кельнська срібна марка = 4864 аси; Золота кельнська марка = 4608 аси. Різниця поміж ними в 256 асах, що є 1/18 числа 4608. Кількість асів кельнської марки були збільшені на 1/18 частин. При однаковій масі кельнської золотої і срібної марок збільшення кількості асів у срібному стандарті проведено шляхом зменшення маси аса з 0,05075 до 0,048 г порівняно з золотим стандартом.
Торгова вага в Німеччині поділялася на два типи — легка та важка. У XIX столітті кельнська марка часто вживалася на німецьких землях не лише як марочна та монетна, але й як торгова марка. Так в Берліні, Кенігсбергу та Бранденбурзі торговий фунт в 465, 884 г = 2 кельнським маркам в 232,942 г. У Дрездені, Лейпцигу та інших землях Саксонії торговий фунт в 467,086 г = 2 кельнським маркам в 233, 543 г. В Нассау торговий фунт в 470,68 г = 2 кельнським маркам в 235,24 г. В Бамберзі торговий фунт в 468,384 г = 2 кельнським маркам в 234,192 г. В Аугсбурзі торговий фунт в 472, 423 г = 2 кельнським маркам в 236,211 г. В Франкфурті-на-Майні торговий фунт в 467,92 г = 2 кельнським маркам в 233,962 г.
У деяких містах були створені нові марки, похідні від кельнської. Так в Баварії торговий фунт в 560 г = 2 маркам по 280 г. Марка баварська в Мюнхені 286,692 г = 12/10 кельської марки в 233,91 г. Однак домінування в XIX столітті кельнської марки привело до поступового підлаштування місцевих мір ваги під стандарт її маси. Так у Бадені та Гесен-Дармштадті торговий фунт в 500 гр 107 % кельнського фунта в 467,712 гр. Торговий фунт Бремена в 498,5 г; Торговий фунт Гейдельберга 505,408 г; Великий бітценський фунт Тіроля 500,99 г (малий бітценський фунт (⅔ великого) 330, 657 г).
На підставі маси кельнської марки були введені єдині вагові міри — марочні, каратні, пробні, монетні. Певний час поряд з ними використовувалися місцеві вагові міри. В XIX столітті поступово посилювався вплив на німецькі метричні системи. В результаті в Німеччині, в 1868 році, була введена метрична система як обов'язкова..
Література
- August Flor: Münz-Zustände. Altona 1838, S. 3 ff., abgerufen 14. August 2013
- Bernd Sprenger (1981) Währungswesen und Geldpolitik in Deutschland von 1834 bis 1875. Forschungsinstitut für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte an der Universität zu Köln. Anlage 1: Auszug aus dem Münchner Münzvertrag vom 25. August 1837
- Schrötter, Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde / Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin: J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — 757 S. —
- Klimterz R. Lexikon der Munzer, Masse, Gewicht. Berlin, 1896.
- Alberti H. I. Mass und Gewicht. Berlin, 1957.
Примітки
- Зубко А. М. Вагові системи німецьких земель в XVIII—XIX ст. Стор. 2
- Зубко А. М. Вагові системи німецьких земель в XVIII—XIX ст. Стор. 2-3
- Schneider K. Hatten die Reichsmünzreformen eine Chance? Ein Rückblick aus dem 18. Jahrhundert // Harz-Zeitschrift. — Lukas Verlag für Kunst- und Geistesgeschichte, 2010. — Т. 61. — С. 112—124.
- Зубко А. М. Вагові системи німецьких земель в XVIII—XIX ст. Стор. 3
- August Flor: Münz-Zustände. Altona 1838, S. 3 ff., abgerufen 14. August 2013
- Schilbach E. Byzantinische Metrologie. Munchen. 1970
Джерела
- Eighteenth Century Weights [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kelnska marka nim Kolner Mark Kolnische Mark osnovna vagova odinicya masi koshtovnih metaliv u Nimechchini a takozh inshih krayinah Yevropi Yiyi vaga skladala 233 856 g Marka yak odinicya masi koshtovnih metalivDiv takozh Marka vagova i groshova odinicya Starodavni odinici vimiryuvannya Lyubecka marka Nyurnberzka marka Taler Targovickoyi konfederaciyi 1793 Nadpis na aversi po kolu 10 7 16 chastin kelnskoyi marki 1793 lat 10 7 16 EX MARCA PURA COLONIENSI 1793 Termin marka vpershe zgaduyetsya v anglo saksonskih pismenah v IH H stolittyah yak mira vagi sho skladala 2 3 abo 1 2 rimskogo funtu Vpershe marka vinikla v Skandinaviyi U chasi Serednovichchya marka v Skandinaviyi podilyalasya na 8 ere Vaga 1 go ere dorivnyuvala vazi 1 j rimskij unciyi 27 3 g 3 ertugi V okremih miscevostyah ere dorivnyuvav 10 12 16 abo j 20 pfenigam Ertug 9 096 g 8 rimskim skrupulam po 1 137 g U Nimechchini funti podilyali na 2 marki Sribnu nimecku marku podilyali za sistemoyu dvoh 2 pivmarki 16 lotiv 32 setini 64 kventini 256 rihtpfenigiv 512 galeriv 4352 esheni Golovnoyu rozrahunkovoyu odiniceyu v sistemi podilu marki stav lot 1 16 yiyi chastini V Nimechchini golovnij etalon rimskoyi vagovoyi sistemi silikvu bob rizhkovogo dereva zaminili masoyu zerna pshenici Masa eshena zerna 0 5075 g nimecka marka 220 864 g 8 rimskim unciyam po 27 608 g Kelnska markaZ XV stolittya najbilshe rozpovsyudzhena v Nimechchini otrimala kelnska marka Yiyi vaga skladala 233 856 g U kelnskij marci bulo na 12 992 g bilshe chistogo sribla nizh u klasichnij Tobto riznicya na 1 17 chastinu Yak odinicya masi koshtovnih metaliv kelnska marka bula pokladena v osnovu karbuvannya monet v Nimechchini ta v inshih krayinah Yevropi Kelnska zolota marka 233 856 g shirogo zolota 24 karati 288 graniv 4608 asiv gran 16 asam zeren po 0 5057 gr Do yevropejskoyi sistemi spivvidnoshennya bulo takim 1 kelnska marka 8 unciyam 16 lotam 64 drahm 256 skrupuliv fenigiv 512 graniv 65536 rihtpfenigiv 4864 asiv skrupul 19 asiv zeren po 0 048 g Kelnska sribna marka 4864 asi Zolota kelnska marka 4608 asi Riznicya pomizh nimi v 256 asah sho ye 1 18 chisla 4608 Kilkist asiv kelnskoyi marki buli zbilsheni na 1 18 chastin Pri odnakovij masi kelnskoyi zolotoyi i sribnoyi marok zbilshennya kilkosti asiv u sribnomu standarti provedeno shlyahom zmenshennya masi asa z 0 05075 do 0 048 g porivnyano z zolotim standartom Torgova vaga v Nimechchini podilyalasya na dva tipi legka ta vazhka U XIX stolitti kelnska marka chasto vzhivalasya na nimeckih zemlyah ne lishe yak marochna ta monetna ale j yak torgova marka Tak v Berlini Kenigsbergu ta Brandenburzi torgovij funt v 465 884 g 2 kelnskim markam v 232 942 g U Drezdeni Lejpcigu ta inshih zemlyah Saksoniyi torgovij funt v 467 086 g 2 kelnskim markam v 233 543 g V Nassau torgovij funt v 470 68 g 2 kelnskim markam v 235 24 g V Bamberzi torgovij funt v 468 384 g 2 kelnskim markam v 234 192 g V Augsburzi torgovij funt v 472 423 g 2 kelnskim markam v 236 211 g V Frankfurti na Majni torgovij funt v 467 92 g 2 kelnskim markam v 233 962 g U deyakih mistah buli stvoreni novi marki pohidni vid kelnskoyi Tak v Bavariyi torgovij funt v 560 g 2 markam po 280 g Marka bavarska v Myunheni 286 692 g 12 10 kelskoyi marki v 233 91 g Odnak dominuvannya v XIX stolitti kelnskoyi marki privelo do postupovogo pidlashtuvannya miscevih mir vagi pid standart yiyi masi Tak u Badeni ta Gesen Darmshtadti torgovij funt v 500 gr 107 kelnskogo funta v 467 712 gr Torgovij funt Bremena v 498 5 g Torgovij funt Gejdelberga 505 408 g Velikij bitcenskij funt Tirolya 500 99 g malij bitcenskij funt velikogo 330 657 g Na pidstavi masi kelnskoyi marki buli vvedeni yedini vagovi miri marochni karatni probni monetni Pevnij chas poryad z nimi vikoristovuvalisya miscevi vagovi miri V XIX stolitti postupovo posilyuvavsya vpliv na nimecki metrichni sistemi V rezultati v Nimechchini v 1868 roci bula vvedena metrichna sistema yak obov yazkova LiteraturaAugust Flor Munz Zustande Altona 1838 S 3 ff abgerufen 14 August 2013 Bernd Sprenger 1981 Wahrungswesen und Geldpolitik in Deutschland von 1834 bis 1875 Forschungsinstitut fur Sozial und Wirtschaftsgeschichte an der Universitat zu Koln Anlage 1 Auszug aus dem Munchner Munzvertrag vom 25 August 1837 Schrotter Friedrich Freiherr von Worterbuch der Munzkunde Worterbuch der Munzkunde zweite unveranderte Auflage Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 757 S ISBN 978 3110012279 Klimterz R Lexikon der Munzer Masse Gewicht Berlin 1896 Alberti H I Mass und Gewicht Berlin 1957 PrimitkiZubko A M Vagovi sistemi nimeckih zemel v XVIII XIX st Stor 2 Zubko A M Vagovi sistemi nimeckih zemel v XVIII XIX st Stor 2 3 Schneider K Hatten die Reichsmunzreformen eine Chance Ein Ruckblick aus dem 18 Jahrhundert Harz Zeitschrift Lukas Verlag fur Kunst und Geistesgeschichte 2010 T 61 S 112 124 Zubko A M Vagovi sistemi nimeckih zemel v XVIII XIX st Stor 3 August Flor Munz Zustande Altona 1838 S 3 ff abgerufen 14 August 2013 Schilbach E Byzantinische Metrologie Munchen 1970DzherelaEighteenth Century Weights 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Portal Nimechchina