Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жи́хове — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 626 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Жихівська сільська рада.
| село Жихове | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Середино-Будська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 626 | ||||
| Поштовий індекс | 41034 | ||||
| Телефонний код | +380 5451 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 52°09′57″ пн. ш. 33°42′13″ сх. д. / 52.16583° пн. ш. 33.70361° сх. д.Координати: 52°09′57″ пн. ш. 33°42′13″ сх. д. / 52.16583° пн. ш. 33.70361° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 156 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 | ||||
| Карта | |||||
  Жихове | |||||
 Жихове | |||||
| Мапа | |||||
Географія
Село Жихове знаходиться на лівому березі річки Свига, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Луг, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Рудня, на протилежному березі - село Гутко-Ожинка. На річці велика загата.
Символіка
На гербі зображені булава поверх двох козацьких шабель, що символізує постійну боротьбу місцевих козаків за свої права на протязі дуже тривалого періоду історії. Шаблі і булава зображені так, що утворюють літеру «Ж», першу в назві села. Троянди зображені в пам'ять про поета і автора відомих пісень Бердника Іллю Дементійовича і про його найвидатніший твір "Чому квіти не в'януть?". Булава в цьому гербі виступає наче третя квітка і символізує вираз: Як не в'януть квіти любові так і не зав'яне славетне село Жихове.
Історія
За твердженням А.М. Лазаревського, Жихове було засновано в першій половині XVII століття. Під час польського правління воно входило до складу Землянських володінь Новгород-Сіверського повіту і якийсь час перебувало у володінні Станіслава Драгомира, який, за припущенням А.М. Лазаревського, і був засновником Жихова. Однак інших підтверджень цьому немає.
Після звільнення України від поляків Станіслав Драгомир добровільно поступився Жиховим Чернігівській єпископії, що знаходилася на території Спасо-Преображенського Новгород-Сіверського монастиря, а гетьман Юрій Хмельницький закріпив його за нею своїм універсалом від 21 січня 1660 р.
6 серпня 1673 р. архієпископ чернігівський, новгородський і всієї півночі Лазар Баранович розділив володіння Чернігівської архієпископії і виділив село Жихове Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю, а гетьман Іван Самойлович закріпив його за ним своїм універсалом від 21 серпня 1673 р.
Однак частина жихівських селян цьому чинила спротив і, відмовившись підкорятися новому власнику, записалася в козаки. У відповідь на це керівництво монастиря подало скаргу Івану Самойловичу, який визнав дії селян незаконними і 7 жовтня 1673 зобов'язав «новозаписанних козаків» віддавати монастирю «звичайну повинність і належний послух». Жихівські козаки не підкорилися зазначеному розпорядженню, і гетьман Мазепа 28 листопада 1688 змушений був видати новий універсал, яким зобов'язав не тільки «новозаписанних козаків», а й тих, які самі або їх предки козацьких вольностей не заробили, повернутися в селянство.
Але і його вимоги жихівські козаки проігнорували. Вони наполегливо домагалися своїх прав і змусили Івана Скоропадського визнати в 1711 році в селі Жихове та інших монастирських селах кілька десятків козаків, «яких діди, батьки і самі вони служили козацько». Вважаючи таке рішення незаконним, керівництво Спасо-Преображенського монастиря відмовилося від його виконання, і «коли жихівські козаки прийшли з полтавського походу, чернці новгородські насильно повернули їх собі в підданство».
У відповідь на це козаки подали скаргу до Малоросійської колегії, яка 16 квітня 1723 визнала дії ченців незаконними і перевела одну частину жихівських селян в козаки, а іншу залишила в селянстві. Після цього ченці почали утискати козаків. З цієї причини між ними спалахнув конфлікт, який вилився в 1730 році в масштабну бійку. Дізнавшись, що Ямпільський сотник Оболонський «вписує підданих монастиря до своєї сотні», намісник Спасо-Преображенського монастиря монах Герасим вирушили по селах Дмитрівської волості, щоб перешкодити цьому. Однак коли вони доїхали до села Жихове, їх , за словами архімандрита Ніла, «спіткала повна невдача. Ті жихівці, піддані монастирські, ще не бачивши в селі батька намісника і жодного слова, злого чи доброго, від нього не чувши, вже приготувалися до бійки». Вони почали з того , що «посланому по войта і по громаду парубку лоб розбили. Коли ж після цього намісник велів взяти і зв'язати двох з них і забрати з собою, то вся безліч супротивників, наздогнав батька намісника біля церкви з кілками і списами, почали його і колишніх при ньому бити нещадно і прибили б його на тому ж місці в смерть, якби не будка міцна захистила і коні не понесли». Але і швидкість коней не врятувала намісника від жихівців. «В іншому місці села інші бунтівники перейняли його і били його, батька, намісника, а потім гналися слідом за ним і на півдорозі до Дмитрівского палацу наздогнали і мало не до смерті, як сніп молотячи, прибили, і завернули з собою в село» , а потім «при безлічі розбійників» відправили в Ямпіль до сотника, а від нього під конвоєм до Глухова.
Жихівські козаки у своїй скарзі до гетьмана Апостола описували конфліктну ситуацію інакше: «чернці новгородські, як і колись за козацство наше смертним боєм бували, від якого деякі і померли, і всі наші пожитки розікрали, так і тепер вищезгадані чернці, почувши, що, як діди і батьки наші в різних походах службу козацьку його імператорській величності відбували, напали вночі, інших повязавши козаків, били без пощади, відправили в монастир новгородський у в'язницю, а коней, худобу, овець, свиней з усім приплодом до монастиря свого відібрали».
Своїми діями ченці змусили більшість жихівських селян повернутися в їх підданство. Однак не відразу. Деякі з них ще довго противилися переходу під монастирську влада, у зв'язку з чим архімандрит монастиря Ніл змушений був 22 липня 1730 скаржитися на них гетьману Данилу Апостолу: «І донині дворів кілька жихівських залишилося нескорених, а взяти їх і представити суду не можна, оскільки озбройні косами криються днем в пущі, а в ночі, прийшовши в село, обурюють змирившихся селян».
В 1733 році Жихове було відібрано у Спасо-Преображенського монастиря і за рішенням генерального суду передано графу Гавриїлу Івановичу Головкіну в рахунок відшкодування шкоди в сумі 1600 руб., заподіяної йому монастирським керуючим, незаконно захопившими майно його селян. Про це 12 червня 1733 генеральний хорунжий Микола Ханенко особисто оголосив жителям Жихова. Однак після того, як винуватців покарали, граф Г.І. Головкін пом'якшав і повернув монастирю відібране у нього село.
По ревізії 1723 Спасо-Преображенський монастир володів у Жихові 19 дворами і 20 хатами, а на момент опису Новгород- Сіверського намісництва 1779-1781 рр. - 46 дворами, 75 хатами і 7 бездворнимі хатами. У зазначений час в селі проживало 132 обивателя зі своїми сім'ями, які займалися вирощуванням конопель та інших сільськогосподарських культур. Коноплю вони поставляли в монастирську економію, а з насіння робили масло, яке продавали в Глухові та Новгород-Сіверському.
У 1786 році на підставі іменного указу Катерини ІІ від 10 квітня 1786 «Про штат Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій» Жихове було вилучено у Спасо-Преображенського монастиря та передано в казенне відомство. З вказаного часу воно перебувало у віданні казни, а його жителі мали статус державних селян і платили грошовий податок державі.
Під час першої російської революції 1905 року значних селянських виступів в Жихові не було. Незважаючи на це, влада мала в селі кінний загін жандармів на чолі зі становим приставом.
Здавна в Жихові діяв дерев'яний Михайлівський храм, який був зведений в 1728 році. У 1768 року при ньому функціонувала невелика церковно-приходська школа, у якій викладав дяк. До середини XIX століття Михайлівській храм занепав, і в 1858 році на його місці був зведений новий цегляний храм, який був освячений в 1859 році.
До революції в Жихові працювало кілька навчальних закладів. У жовтні 1860 в селі була відкрита церковно-приходська школа, у якій в 1860-1861 навчальному році навчалося 27 хлопчиків, в 1886 році - школа грамоти, у якій на 1 січня 1899 навчалося 63 хлопчика і 4 дівчинки, а в 1897 році - земська школа. Земська школа розміщувалася в громадському будинку і утримувалася за рахунок коштів Новгород-Сіверського земства в сумі 250 руб. і сільського товариства в сумі 135 руб. У 1901 році в ній навчалося 44 хлопчика і 6 дівчаток. Вчителькою в школі працювала Стефанида Іванівна Пустовойтова, а законовчителем священик Михайло Одринський.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Персоналії
В селі народився Кизя Лука Єгорович — український дипломат, історик.
Бердник Ілля Дементійович -журналіст, поет, автор популярних пісень
Посилання
- Погода в селі Жихове [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Żychowo, wieś nad Świhą ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 879. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhi hove selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 626 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Zhihivska silska rada selo Zhihove Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Osnovni dani Naselennya 626 Poshtovij indeks 41034 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 09 57 pn sh 33 42 13 sh d 52 16583 pn sh 33 70361 sh d 52 16583 33 70361 Koordinati 52 09 57 pn sh 33 42 13 sh d 52 16583 pn sh 33 70361 sh d 52 16583 33 70361 Serednya visota nad rivnem morya 156 m Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Zhihove Zhihove MapaGeografiyaSelo Zhihove znahoditsya na livomu berezi richki Sviga vishe za techiyeyu na vidstani 6 km roztashovane selo Lug nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Rudnya na protilezhnomu berezi selo Gutko Ozhinka Na richci velika zagata SimvolikaNa gerbi zobrazheni bulava poverh dvoh kozackih shabel sho simvolizuye postijnu borotbu miscevih kozakiv za svoyi prava na protyazi duzhe trivalogo periodu istoriyi Shabli i bulava zobrazheni tak sho utvoryuyut literu Zh pershu v nazvi sela Troyandi zobrazheni v pam yat pro poeta i avtora vidomih pisen Berdnika Illyu Dementijovicha i pro jogo najvidatnishij tvir Chomu kviti ne v yanut Bulava v comu gerbi vistupaye nache tretya kvitka i simvolizuye viraz Yak ne v yanut kviti lyubovi tak i ne zav yane slavetne selo Zhihove IstoriyaZa tverdzhennyam A M Lazarevskogo Zhihove bulo zasnovano v pershij polovini XVII stolittya Pid chas polskogo pravlinnya vono vhodilo do skladu Zemlyanskih volodin Novgorod Siverskogo povitu i yakijs chas perebuvalo u volodinni Stanislava Dragomira yakij za pripushennyam A M Lazarevskogo i buv zasnovnikom Zhihova Odnak inshih pidtverdzhen comu nemaye Pislya zvilnennya Ukrayini vid polyakiv Stanislav Dragomir dobrovilno postupivsya Zhihovim Chernigivskij yepiskopiyi sho znahodilasya na teritoriyi Spaso Preobrazhenskogo Novgorod Siverskogo monastirya a getman Yurij Hmelnickij zakripiv jogo za neyu svoyim universalom vid 21 sichnya 1660 r 6 serpnya 1673 r arhiyepiskop chernigivskij novgorodskij i vsiyeyi pivnochi Lazar Baranovich rozdiliv volodinnya Chernigivskoyi arhiyepiskopiyi i vidiliv selo Zhihove Novgorod Siverskomu Spaso Preobrazhenskomu monastiryu a getman Ivan Samojlovich zakripiv jogo za nim svoyim universalom vid 21 serpnya 1673 r Odnak chastina zhihivskih selyan comu chinila sprotiv i vidmovivshis pidkoryatisya novomu vlasniku zapisalasya v kozaki U vidpovid na ce kerivnictvo monastirya podalo skargu Ivanu Samojlovichu yakij viznav diyi selyan nezakonnimi i 7 zhovtnya 1673 zobov yazav novozapisannih kozakiv viddavati monastiryu zvichajnu povinnist i nalezhnij posluh Zhihivski kozaki ne pidkorilisya zaznachenomu rozporyadzhennyu i getman Mazepa 28 listopada 1688 zmushenij buv vidati novij universal yakim zobov yazav ne tilki novozapisannih kozakiv a j tih yaki sami abo yih predki kozackih volnostej ne zarobili povernutisya v selyanstvo Ale i jogo vimogi zhihivski kozaki proignoruvali Voni napoleglivo domagalisya svoyih prav i zmusili Ivana Skoropadskogo viznati v 1711 roci v seli Zhihove ta inshih monastirskih selah kilka desyatkiv kozakiv yakih didi batki i sami voni sluzhili kozacko Vvazhayuchi take rishennya nezakonnim kerivnictvo Spaso Preobrazhenskogo monastirya vidmovilosya vid jogo vikonannya i koli zhihivski kozaki prijshli z poltavskogo pohodu chernci novgorodski nasilno povernuli yih sobi v piddanstvo U vidpovid na ce kozaki podali skargu do Malorosijskoyi kolegiyi yaka 16 kvitnya 1723 viznala diyi chenciv nezakonnimi i perevela odnu chastinu zhihivskih selyan v kozaki a inshu zalishila v selyanstvi Pislya cogo chenci pochali utiskati kozakiv Z ciyeyi prichini mizh nimi spalahnuv konflikt yakij vilivsya v 1730 roci v masshtabnu bijku Diznavshis sho Yampilskij sotnik Obolonskij vpisuye piddanih monastirya do svoyeyi sotni namisnik Spaso Preobrazhenskogo monastirya monah Gerasim virushili po selah Dmitrivskoyi volosti shob pereshkoditi comu Odnak koli voni doyihali do sela Zhihove yih za slovami arhimandrita Nila spitkala povna nevdacha Ti zhihivci piddani monastirski she ne bachivshi v seli batka namisnika i zhodnogo slova zlogo chi dobrogo vid nogo ne chuvshi vzhe prigotuvalisya do bijki Voni pochali z togo sho poslanomu po vojta i po gromadu parubku lob rozbili Koli zh pislya cogo namisnik veliv vzyati i zv yazati dvoh z nih i zabrati z soboyu to vsya bezlich suprotivnikiv nazdognav batka namisnika bilya cerkvi z kilkami i spisami pochali jogo i kolishnih pri nomu biti neshadno i pribili b jogo na tomu zh misci v smert yakbi ne budka micna zahistila i koni ne ponesli Ale i shvidkist konej ne vryatuvala namisnika vid zhihivciv V inshomu misci sela inshi buntivniki perejnyali jogo i bili jogo batka namisnika a potim gnalisya slidom za nim i na pivdorozi do Dmitrivskogo palacu nazdognali i malo ne do smerti yak snip molotyachi pribili i zavernuli z soboyu v selo a potim pri bezlichi rozbijnikiv vidpravili v Yampil do sotnika a vid nogo pid konvoyem do Gluhova Zhihivski kozaki u svoyij skarzi do getmana Apostola opisuvali konfliktnu situaciyu inakshe chernci novgorodski yak i kolis za kozacstvo nashe smertnim boyem buvali vid yakogo deyaki i pomerli i vsi nashi pozhitki rozikrali tak i teper vishezgadani chernci pochuvshi sho yak didi i batki nashi v riznih pohodah sluzhbu kozacku jogo imperatorskij velichnosti vidbuvali napali vnochi inshih povyazavshi kozakiv bili bez poshadi vidpravili v monastir novgorodskij u v yaznicyu a konej hudobu ovec svinej z usim priplodom do monastirya svogo vidibrali Svoyimi diyami chenci zmusili bilshist zhihivskih selyan povernutisya v yih piddanstvo Odnak ne vidrazu Deyaki z nih she dovgo protivilisya perehodu pid monastirsku vlada u zv yazku z chim arhimandrit monastirya Nil zmushenij buv 22 lipnya 1730 skarzhitisya na nih getmanu Danilu Apostolu I donini dvoriv kilka zhihivskih zalishilosya neskorenih a vzyati yih i predstaviti sudu ne mozhna oskilki ozbrojni kosami kriyutsya dnem v pushi a v nochi prijshovshi v selo oburyuyut zmirivshihsya selyan V 1733 roci Zhihove bulo vidibrano u Spaso Preobrazhenskogo monastirya i za rishennyam generalnogo sudu peredano grafu Gavriyilu Ivanovichu Golovkinu v rahunok vidshkoduvannya shkodi v sumi 1600 rub zapodiyanoyi jomu monastirskim keruyuchim nezakonno zahopivshimi majno jogo selyan Pro ce 12 chervnya 1733 generalnij horunzhij Mikola Hanenko osobisto ogolosiv zhitelyam Zhihova Odnak pislya togo yak vinuvatciv pokarali graf G I Golovkin pom yakshav i povernuv monastiryu vidibrane u nogo selo Po reviziyi 1723 Spaso Preobrazhenskij monastir volodiv u Zhihovi 19 dvorami i 20 hatami a na moment opisu Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr 46 dvorami 75 hatami i 7 bezdvornimi hatami U zaznachenij chas v seli prozhivalo 132 obivatelya zi svoyimi sim yami yaki zajmalisya viroshuvannyam konopel ta inshih silskogospodarskih kultur Konoplyu voni postavlyali v monastirsku ekonomiyu a z nasinnya robili maslo yake prodavali v Gluhovi ta Novgorod Siverskomu U 1786 roci na pidstavi imennogo ukazu Katerini II vid 10 kvitnya 1786 Pro shtat Kiyivskoyi Chernigivskoyi ta Novgorod Siverskoyi yeparhij Zhihove bulo vilucheno u Spaso Preobrazhenskogo monastirya ta peredano v kazenne vidomstvo Z vkazanogo chasu vono perebuvalo u vidanni kazni a jogo zhiteli mali status derzhavnih selyan i platili groshovij podatok derzhavi Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 roku znachnih selyanskih vistupiv v Zhihovi ne bulo Nezvazhayuchi na ce vlada mala v seli kinnij zagin zhandarmiv na choli zi stanovim pristavom Zdavna v Zhihovi diyav derev yanij Mihajlivskij hram yakij buv zvedenij v 1728 roci U 1768 roku pri nomu funkcionuvala nevelika cerkovno prihodska shkola u yakij vikladav dyak Do seredini XIX stolittya Mihajlivskij hram zanepav i v 1858 roci na jogo misci buv zvedenij novij ceglyanij hram yakij buv osvyachenij v 1859 roci Do revolyuciyi v Zhihovi pracyuvalo kilka navchalnih zakladiv U zhovtni 1860 v seli bula vidkrita cerkovno prihodska shkola u yakij v 1860 1861 navchalnomu roci navchalosya 27 hlopchikiv v 1886 roci shkola gramoti u yakij na 1 sichnya 1899 navchalosya 63 hlopchika i 4 divchinki a v 1897 roci zemska shkola Zemska shkola rozmishuvalasya v gromadskomu budinku i utrimuvalasya za rahunok koshtiv Novgorod Siverskogo zemstva v sumi 250 rub i silskogo tovaristva v sumi 135 rub U 1901 roci v nij navchalosya 44 hlopchika i 6 divchatok Vchitelkoyu v shkoli pracyuvala Stefanida Ivanivna Pustovojtova a zakonovchitelem svyashenik Mihajlo Odrinskij 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu PersonaliyiV seli narodivsya Kizya Luka Yegorovich ukrayinskij diplomat istorik Berdnik Illya Dementijovich zhurnalist poet avtor populyarnih pisenPosilannyaPogoda v seli Zhihove 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Zychowo wies nad Swiha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 879 pol Ce nezavershena stattya pro Sumsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv