Ру́дня — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 278 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Жихівська сільська рада.
село Рудня | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район | Шосткинський район | ||||
Громада | Середино-Будська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA59100130220013312 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 278 | ||||
Поштовий індекс | 41036 | ||||
Телефонний код | +380 5451 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 52°11′05″ пн. ш. 33°37′35″ сх. д. / 52.18472° пн. ш. 33.62639° сх. д.Координати: 52°11′05″ пн. ш. 33°37′35″ сх. д. / 52.18472° пн. ш. 33.62639° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 143 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 | ||||
Карта | |||||
Рудня | |||||
Рудня | |||||
Мапа | |||||
Географія
Село Рудня знаходиться на лівому березі річки Свига, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Жихове, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Уралове.
Назва
Свою назву Рудня запозичила від назви невеликого підприємства з виплавки заліза — рудні, поблизу якої її поселили ченці Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. У документах різних років вона згадується під різними назвами: Рудня, Чернеча Рудня Рудня-Чернецька.
Символіка
На землі зображена піч для виплавки металу, що вказує на назву населеного пункту (герб є промовистим). Дві кирки та білка між ними з прихованим жолудем у хвості вказує на видобуток корисних копалин (руд) у минулому в районі села.
Історія
За твердженням А. М. Лазаревського, Рудня була «поселена Спаським ченцями не раніше кінця XVII століття». На доказ цього він посилався на грамоту царя Олексія Михайловича від 3 вересня 1667, в якій Рудня не згадувалася.
Не згадувалася Рудня і в універсалі гетьмана Івана Самойловича від 21 серпня 1673 р. про затвердження розділу володінь Чернігівської архієпископії. У зв'язку з цим можна припустити, що вона була поселена після зазначеної дати і перша згадка про неї датується вереснем 1702 р.
З дня свого заснування Рудня перебувала у володінні Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря, який в 1723 році володів в ній 14 дворами і 30 хатами, в 1765—1768 рр.- 20 дворами і 6 бездворовими хатами, а в 1779—1781 рр.- 30 дворами, 40 хатами і 7 бездворовими хатами, одним приїжджим монастирським двором з 4 хатами, млином на річці Свига і винокурнею. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. в селі проживало 49 обивателів зі своїми сім'ями, які займалися вирощуванням конопель і винним промислом. Коноплі вони продавали в монастирську економію, а горілку відвозили для продажу в Севськ, Орел і Кроми.
На підставі іменного указу Катерини ІІ від 10 квітня 1786 «Про штат Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій» Рудня була вилучена у Спасо-Преображенського монастиря та передана в казенне відомство. З вказаного часу її жителі мали статус державних селян і платили грошовий податок державі.
У пореформений час в селі працювали 4 вітряні і 1 водяний млини, 1 заїжджий двір, 1 крамниця, 1 сукновальня, 1 торгово-промислове підприємство з продажу прядива і конопель, 1 магазин з продажу бакалійних товарів Залмана Єселєва (1900) та ряд інших невеликих промислових і торгових підприємств.
У 1883 році у Рудні була відкрита медична дільниця з виїзними пунктами у селах Протопопівка, Білоусівка, Чернацьке, Кам'янка (Середино-Будський район), Хильчичі, Очкине і Вовні та лікарнею на 20 ліжок. На дільниці працював один лікар і два фельдшери, які обслуговували 42 000 жителів.
У 1764 році в селі була зведена дерев'яна Богоявленська церква, в якій зберігалася чудотворна ікона Смоленської Божої Матері. У 1864 році церква була оновлена, а 17 січня 1876 включена до складу Олтар- Рудновсько- Жихівського приходу, настоятелем якого в 1879 році був священик Покровської церкви села Олтар Василь Пиневич, а помічником настоятеля — священик Михайлівської церкви села Жихове Василь Андрієвський.
Покровська церква проіснувала до початку 30-х років ХХ століття, після чого її зруйнували. У різний час у ній служили О. Померанцев (? — 1895 — ?), Василь Кончаловський (? — 1900 — ?) та інші священики.
З 1894 року в селі функціонувала школа грамоти, яка перебувала в найманому приміщенні і займала в ньому одну кімнату, а з вересня 1900 — земська школа. Незважаючи на це, відсоток грамотності серед Руднянському жителів був одним з найнижчих в Дмитрівській волості і на початок 1897 р. становив усього 3,7 %.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 385 осіб, з яких 158 чоловіків та 227 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 274 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 57,55 % |
російська | 42,09 % |
молдовська | 0,36 % |
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Рудня
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru dnya selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 278 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Zhihivska silska rada selo Rudnya Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Kod KATOTTG UA59100130220013312 Osnovni dani Naselennya 278 Poshtovij indeks 41036 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 11 05 pn sh 33 37 35 sh d 52 18472 pn sh 33 62639 sh d 52 18472 33 62639 Koordinati 52 11 05 pn sh 33 37 35 sh d 52 18472 pn sh 33 62639 sh d 52 18472 33 62639 Serednya visota nad rivnem morya 143 m Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Rudnya Rudnya Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rudnya GeografiyaSelo Rudnya znahoditsya na livomu berezi richki Sviga vishe za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Zhihove nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Uralove NazvaSvoyu nazvu Rudnya zapozichila vid nazvi nevelikogo pidpriyemstva z viplavki zaliza rudni poblizu yakoyi yiyi poselili chenci Novgorod Siverskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya U dokumentah riznih rokiv vona zgaduyetsya pid riznimi nazvami Rudnya Chernecha Rudnya Rudnya Chernecka SimvolikaNa zemli zobrazhena pich dlya viplavki metalu sho vkazuye na nazvu naselenogo punktu gerb ye promovistim Dvi kirki ta bilka mizh nimi z prihovanim zholudem u hvosti vkazuye na vidobutok korisnih kopalin rud u minulomu v rajoni sela IstoriyaZa tverdzhennyam A M Lazarevskogo Rudnya bula poselena Spaskim chencyami ne ranishe kincya XVII stolittya Na dokaz cogo vin posilavsya na gramotu carya Oleksiya Mihajlovicha vid 3 veresnya 1667 v yakij Rudnya ne zgaduvalasya Ne zgaduvalasya Rudnya i v universali getmana Ivana Samojlovicha vid 21 serpnya 1673 r pro zatverdzhennya rozdilu volodin Chernigivskoyi arhiyepiskopiyi U zv yazku z cim mozhna pripustiti sho vona bula poselena pislya zaznachenoyi dati i persha zgadka pro neyi datuyetsya veresnem 1702 r Z dnya svogo zasnuvannya Rudnya perebuvala u volodinni Novgorod Siverskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya yakij v 1723 roci volodiv v nij 14 dvorami i 30 hatami v 1765 1768 rr 20 dvorami i 6 bezdvorovimi hatami a v 1779 1781 rr 30 dvorami 40 hatami i 7 bezdvorovimi hatami odnim priyizhdzhim monastirskim dvorom z 4 hatami mlinom na richci Sviga i vinokurneyu Na moment opisu Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr v seli prozhivalo 49 obivateliv zi svoyimi sim yami yaki zajmalisya viroshuvannyam konopel i vinnim promislom Konopli voni prodavali v monastirsku ekonomiyu a gorilku vidvozili dlya prodazhu v Sevsk Orel i Kromi Na pidstavi imennogo ukazu Katerini II vid 10 kvitnya 1786 Pro shtat Kiyivskoyi Chernigivskoyi ta Novgorod Siverskoyi yeparhij Rudnya bula viluchena u Spaso Preobrazhenskogo monastirya ta peredana v kazenne vidomstvo Z vkazanogo chasu yiyi zhiteli mali status derzhavnih selyan i platili groshovij podatok derzhavi U poreformenij chas v seli pracyuvali 4 vitryani i 1 vodyanij mlini 1 zayizhdzhij dvir 1 kramnicya 1 suknovalnya 1 torgovo promislove pidpriyemstvo z prodazhu pryadiva i konopel 1 magazin z prodazhu bakalijnih tovariv Zalmana Yeselyeva 1900 ta ryad inshih nevelikih promislovih i torgovih pidpriyemstv U 1883 roci u Rudni bula vidkrita medichna dilnicya z viyiznimi punktami u selah Protopopivka Bilousivka Chernacke Kam yanka Seredino Budskij rajon Hilchichi Ochkine i Vovni ta likarneyu na 20 lizhok Na dilnici pracyuvav odin likar i dva feldsheri yaki obslugovuvali 42 000 zhiteliv U 1764 roci v seli bula zvedena derev yana Bogoyavlenska cerkva v yakij zberigalasya chudotvorna ikona Smolenskoyi Bozhoyi Materi U 1864 roci cerkva bula onovlena a 17 sichnya 1876 vklyuchena do skladu Oltar Rudnovsko Zhihivskogo prihodu nastoyatelem yakogo v 1879 roci buv svyashenik Pokrovskoyi cerkvi sela Oltar Vasil Pinevich a pomichnikom nastoyatelya svyashenik Mihajlivskoyi cerkvi sela Zhihove Vasil Andriyevskij Pokrovska cerkva proisnuvala do pochatku 30 h rokiv HH stolittya pislya chogo yiyi zrujnuvali U riznij chas u nij sluzhili O Pomerancev 1895 Vasil Konchalovskij 1900 ta inshi svyasheniki Z 1894 roku v seli funkcionuvala shkola gramoti yaka perebuvala v najmanomu primishenni i zajmala v nomu odnu kimnatu a z veresnya 1900 zemska shkola Nezvazhayuchi na ce vidsotok gramotnosti sered Rudnyanskomu zhiteliv buv odnim z najnizhchih v Dmitrivskij volosti i na pochatok 1897 r stanoviv usogo 3 7 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 385 osib z yakih 158 cholovikiv ta 227 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 274 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 57 55 rosijska 42 09 moldovska 0 36 Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Rudnya