Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вілянув або Вілянів пол Wilanów район дільниця Варшави розташований на лівому березі Вісли та на півдні польської столиц

Вілянув

Вілянув

Вілянув, або Вілянів (пол. Wilanów) — район (дільниця) Варшави, розташований на лівому березі Вісли та на півдні польської столиці. Площа дільниці становить 36,73 км2. На півночі межує з дільницею Мокотув (пол. Mokotów), на заході — з дільницею Урсинув (пол. Ursynów), на сході — з дільницею Вавер (пол. Wawer) (розташована на правому березі Вісли). На півдні проходить адміністративна межа Варшави. Станом на 31 грудня 2015 на території дільниці Вілянув проживає 30183 мешканця, серед них 1784 — тимчасові.

Вілянув
—  Дільниця Варшави  —
image
Вілянівський палац
Вілянівський палац
image
Герб
Координати: 52°10′ пн. ш. 21°05′ сх. д. / 52.167° пн. ш. 21.083° сх. д. / 52.167; 21.083
Країна image
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Головні місця Вілянівський палац, Музей Плакату
Уряд
 - Голова Рафал Мястовський
Площа
 - Повна 36,73 км²
Населення (2015)
 - Усього 30 183
 - Густота 821,8/км²
Часовий пояс CET ()
 - Літній час CEST ()
Телефонний код(и) +48 22
Вебсайт: wilanow.pl
image
Location of Wilanów within Warsaw
Location of Wilanów within Warsaw

Історія

Вперше згадується в офіційних документах на початку XIII століття під назвою Мілянув (пол. Milanów). До кінця 30-х років XIV століття поселення Мілянув було власністю монахів-бенедиктинців, у 1338 воно перейшло у власність Тройдену, який мав титул князя черського та сохачевського. У цьому ж столітті власником поселення став мазовецький князь Казимир, який, у свою чергу, отримав його у володіння від лицаря Станіслава зі Стшельчикова. Власники Мілянова змінювалися досить часто. У 1677 Мілянув перейшов у власність руському воєводі Марекові Матчинському, який, до того ж, був коронним підскарбієм та другом короля Яна Собеського.

Ян Собеський за допомогою Матчинського збудував у Мілянові резиденцію, наближену за особистим бажанням короля до західноєвропейських зразків, яка отримала назву Вілла Нова (італ. Villa Nova). Західна архітектурна традиція гармонійно співіснує в ній з античною та польською. Від назви палацу й походить нинішня назва спочатку населеного пункту, а потім — і столичної дільниці. До моменту смерті короля Яна Собеського у 1696 Вілла Нова двічі перебудовувалася.

Після смерті Яна Собеського темпи розвитку палацу та всього поселення значно сповільнилися. Друга хвиля розвитку почалася у 1720, коли власницею стала дружина великого коронного гетьмана Ельжбета Сенявська. Вілянув активно розбудовувався і при її доньці, Ізабеллі Любомирській, і при онуці Александрі Любомирській (після укладення шлюбу — Потоцькій). Робота над палацом була повністю завершена у 1870. У 1892 став власністю графа Браницького, до часів Другої світової війни палац належав його нащадкам. В часи Першої та Другої світової війни був розграблений та частково зруйнований. У 1945 був націоналізований та включений до складу Національного музею у Варшаві.

На початку XIX століття були побудовані «філії» палацу Вілянув — Морисін (пол. Morysin), Натолін (пол. Natolin) та Ґуцін (пол. Gucin), названі на честь нащадків Станіслава Потоцького (чоловіка Александри Любомирської).

Наприкінці XIX століття Вілянув — популярне місце відпочинку серед жителів польської столиці. У 1891 до Вілянува почала прокладатися залізнична колія, у 1892—94 туди почали курсувати потяги — спочатку використовувалася кінна тяга, невдовзі потім її замінили локомотивами.

У 1951 включений до складу Варшави. З 1976 по 1994 — частина дільниці Мокотув. З 1994 по 2002 — столична ґміна Варшава—Мокотув. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Походження назви

Початкова назва — Міляново (пол. Milanowo), або Мілянув. У середньовічних записках зустрічаються також назви Милинов (пол. Mylynow), Мільоново (пол. Milonowo) та Мільонув (пол. Milonów). Походить від власних назв Мільон (пол. Milon) та Мілян (пол. Milan), які, у свою чергу, ймовірно, походять від імен Мілослав, Мілобрат та ін.

Сучасний варіант — Вілянув — найімовірніше пов'язаний з палацом Вілла Нова, побудованим у XVII столітті.

Палац Вілла Нова

image
Вілянівський палац. Художник Зиґмунт Фоґель. 1791-92
Докладніше: Вілянівський палац

Палац Вілла Нова у Вілянуві є одним із найцінніших пам'ятників польської національної культури. Він був улюбленою літньою резиденцією короля Яна III Собеського. У 1805 там почав діяти один із перших музеїв Польщі — тоді Станіслав Потоцький, видатний діяч епохи Просвітництва, відкрив свою резиденцію для відвідувачів. Під час Другої світової війни та гітлерівської окупації Польщі у палаці розміщувалися місцеві відділи СС. 12 вересня 1944 останні власники палацу — представники роду Браницьких — були евакуйовані німецькими військами до Нєборова (пол. Nieborów), звідки після повалення нацистського режиму в Німеччині були вивезені співробітниками НКВС до СРСР. У 1945 був переданий у державну власність. У 1954 на території палацу були проведені генеральний ремонт і консервація багатьох пам'ятників.

Палац є одним з найкрасивіших пам'ятників європейського бароко. Тут також проводяться культурні події, а у прилеглих садах люблять прогулюватися жителі польської столиці. Є одним з небагатьох пам'ятників у Варшаві, що майже не постраждали під час Другої світової війни.

image
Церква св. Анни
image
Мавзолей Потоцьких
image
Парк біля Вілянівського палацу

Поділ на райони

Офіційно Вілянув ділиться на вісім районів:

  • Вілянув Високі (пол. Wilanów Wysoki)
  • Вілянув Нізкі (пол. Wilanów Niski)
  • Вілянув Крулєвський (пол. Wilanów Królewski)
  • Блоні Віляновські (пол. Błonia Wilanowskie)
  • Повсінек (пол. Powsinek)
  • Завади (пол. Zawady)
  • Кемпа Завадовська (пол. Kępa Zawadowska)
  • Повсін (пол. Powsin)

Однак є ще традиційний поділ Вілянова, який значно відрізняється від офіційного. За ним район Завади ділиться на такі одиниці:

  • Надвілянувка (пол. Nadwilanówka)
  • Надвіслянка (пол. Nadwiślanka)
  • власне Завади
  • Бартики (пол. Bartyki)

Кемпа Завадовська визначена правильно.

Повсін ділиться на такі одиниці:

  • Замость (пол. Zamość)
  • Лятошки (пол. Latoszki)
  • Ліси (пол. Lisy)
  • Кемпа Лятошкова (пол. Kępa Latoszkowa)

На території району Блоні Віляновські розрізняють такі одиниці:

  • Воліца (пол. Wolica)
  • Натолінський парк (пол. Park Natoliński)

До складу району Вілянув Крулєвський входить Морисін.

Вілянув Нізкі та Вілянув Високі за традиційним поділом об'єднуються в один район.

Кордони

Вілянув межує:

Найголовніші місця та пам'ятники

  • Вілянівський палац
  • Палацово-парковий ансамбль у Натоліні (пол. Zespół pałacowo-parkowy w Natolinie)
  • Музей Плакату (пол. Muzeum Plakatu w Wilanowie)
  • Мавзолей Станіслава Костки й Александри Потоцьких (пол. Mauzoleum Stanisława Kostki i Aleksandry Potockich)
  • Вілянівський цвинтар (пол. Cmentarz w Wilanowie)
  • Храм Провидіння Божого (пол. Świątynia Opatrzności Bożej)
  • Церква св. Анни (пол. Kościół św. Anny)
  • Церква св. Єлизавети (пол. Kościół św. Elżbiety)
  • Варшавська мечеть
  • Містечко Вілянув (пол. Miasteczko Wilanów)
  • Затока червоних свиней (пол. Zatoka czerwonych świń)

Природні заповідники

  • Природний заповідник Морисін (пол. Rezerwat przyrody Morysin)
  • Скарпа Урсиновська (пол. Rezerwat krajobrazowy Skarpa Ursynowska)
  • Натолінський ліс (пол. Rezerwat przyrody Las Natoliński)
  • Завадовські острови (пол. Wyspy Zawadowskie)

Примітки

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілянув
  • Офіційний сайт дільниці Вілянув (пол.) [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Сайт Warszawikia (пол.) [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilyanuv abo Vilyaniv pol Wilanow rajon dilnicya Varshavi roztashovanij na livomu berezi Visli ta na pivdni polskoyi stolici Plosha dilnici stanovit 36 73 km2 Na pivnochi mezhuye z dilniceyu Mokotuv pol Mokotow na zahodi z dilniceyu Ursinuv pol Ursynow na shodi z dilniceyu Vaver pol Wawer roztashovana na pravomu berezi Visli Na pivdni prohodit administrativna mezha Varshavi Stanom na 31 grudnya 2015 na teritoriyi dilnici Vilyanuv prozhivaye 30183 meshkancya sered nih 1784 timchasovi Vilyanuv Dilnicya Varshavi Vilyanivskij palacVilyanivskij palac Gerb Koordinati 52 10 pn sh 21 05 sh d 52 167 pn sh 21 083 sh d 52 167 21 083 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Golovni miscya Vilyanivskij palac Muzej Plakatu Uryad GolovaRafal Myastovskij Plosha Povna 36 73 km Naselennya 2015 Usogo 30 183 Gustota 821 8 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt wilanow pl Location of Wilanow within WarsawLocation of Wilanow within WarsawIstoriyaVpershe zgaduyetsya v oficijnih dokumentah na pochatku XIII stolittya pid nazvoyu Milyanuv pol Milanow Do kincya 30 h rokiv XIV stolittya poselennya Milyanuv bulo vlasnistyu monahiv benediktinciv u 1338 vono perejshlo u vlasnist Trojdenu yakij mav titul knyazya cherskogo ta sohachevskogo U comu zh stolitti vlasnikom poselennya stav mazoveckij knyaz Kazimir yakij u svoyu chergu otrimav jogo u volodinnya vid licarya Stanislava zi Stshelchikova Vlasniki Milyanova zminyuvalisya dosit chasto U 1677 Milyanuv perejshov u vlasnist ruskomu voyevodi Marekovi Matchinskomu yakij do togo zh buv koronnim pidskarbiyem ta drugom korolya Yana Sobeskogo Yan Sobeskij za dopomogoyu Matchinskogo zbuduvav u Milyanovi rezidenciyu nablizhenu za osobistim bazhannyam korolya do zahidnoyevropejskih zrazkiv yaka otrimala nazvu Villa Nova ital Villa Nova Zahidna arhitekturna tradiciya garmonijno spivisnuye v nij z antichnoyu ta polskoyu Vid nazvi palacu j pohodit ninishnya nazva spochatku naselenogo punktu a potim i stolichnoyi dilnici Do momentu smerti korolya Yana Sobeskogo u 1696 Villa Nova dvichi perebudovuvalasya Pislya smerti Yana Sobeskogo tempi rozvitku palacu ta vsogo poselennya znachno spovilnilisya Druga hvilya rozvitku pochalasya u 1720 koli vlasniceyu stala druzhina velikogo koronnogo getmana Elzhbeta Senyavska Vilyanuv aktivno rozbudovuvavsya i pri yiyi donci Izabelli Lyubomirskij i pri onuci Aleksandri Lyubomirskij pislya ukladennya shlyubu Potockij Robota nad palacom bula povnistyu zavershena u 1870 U 1892 stav vlasnistyu grafa Branickogo do chasiv Drugoyi svitovoyi vijni palac nalezhav jogo nashadkam V chasi Pershoyi ta Drugoyi svitovoyi vijni buv rozgrablenij ta chastkovo zrujnovanij U 1945 buv nacionalizovanij ta vklyuchenij do skladu Nacionalnogo muzeyu u Varshavi Na pochatku XIX stolittya buli pobudovani filiyi palacu Vilyanuv Morisin pol Morysin Natolin pol Natolin ta Gucin pol Gucin nazvani na chest nashadkiv Stanislava Potockogo cholovika Aleksandri Lyubomirskoyi Naprikinci XIX stolittya Vilyanuv populyarne misce vidpochinku sered zhiteliv polskoyi stolici U 1891 do Vilyanuva pochala prokladatisya zaliznichna koliya u 1892 94 tudi pochali kursuvati potyagi spochatku vikoristovuvalasya kinna tyaga nevdovzi potim yiyi zaminili lokomotivami U 1951 vklyuchenij do skladu Varshavi Z 1976 po 1994 chastina dilnici Mokotuv Z 1994 po 2002 stolichna gmina Varshava Mokotuv Z 2002 odna z visimnadcyati dilnic Varshavi Pohodzhennya nazviPochatkova nazva Milyanovo pol Milanowo abo Milyanuv U serednovichnih zapiskah zustrichayutsya takozh nazvi Milinov pol Mylynow Milonovo pol Milonowo ta Milonuv pol Milonow Pohodit vid vlasnih nazv Milon pol Milon ta Milyan pol Milan yaki u svoyu chergu jmovirno pohodyat vid imen Miloslav Milobrat ta in Suchasnij variant Vilyanuv najimovirnishe pov yazanij z palacom Villa Nova pobudovanim u XVII stolitti Palac Villa NovaVilyanivskij palac Hudozhnik Zigmunt Fogel 1791 92 Dokladnishe Vilyanivskij palac Palac Villa Nova u Vilyanuvi ye odnim iz najcinnishih pam yatnikiv polskoyi nacionalnoyi kulturi Vin buv ulyublenoyu litnoyu rezidenciyeyu korolya Yana III Sobeskogo U 1805 tam pochav diyati odin iz pershih muzeyiv Polshi todi Stanislav Potockij vidatnij diyach epohi Prosvitnictva vidkriv svoyu rezidenciyu dlya vidviduvachiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta gitlerivskoyi okupaciyi Polshi u palaci rozmishuvalisya miscevi viddili SS 12 veresnya 1944 ostanni vlasniki palacu predstavniki rodu Branickih buli evakujovani nimeckimi vijskami do Nyeborova pol Nieborow zvidki pislya povalennya nacistskogo rezhimu v Nimechchini buli vivezeni spivrobitnikami NKVS do SRSR U 1945 buv peredanij u derzhavnu vlasnist U 1954 na teritoriyi palacu buli provedeni generalnij remont i konservaciya bagatoh pam yatnikiv Palac ye odnim z najkrasivishih pam yatnikiv yevropejskogo baroko Tut takozh provodyatsya kulturni podiyi a u prileglih sadah lyublyat progulyuvatisya zhiteli polskoyi stolici Ye odnim z nebagatoh pam yatnikiv u Varshavi sho majzhe ne postrazhdali pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Cerkva sv Anni Mavzolej Potockih Park bilya Vilyanivskogo palacuPodil na rajoniOficijno Vilyanuv dilitsya na visim rajoniv Vilyanuv Visoki pol Wilanow Wysoki Vilyanuv Nizki pol Wilanow Niski Vilyanuv Krulyevskij pol Wilanow Krolewski Bloni Vilyanovski pol Blonia Wilanowskie Povsinek pol Powsinek Zavadi pol Zawady Kempa Zavadovska pol Kepa Zawadowska Povsin pol Powsin Odnak ye she tradicijnij podil Vilyanova yakij znachno vidriznyayetsya vid oficijnogo Za nim rajon Zavadi dilitsya na taki odinici Nadvilyanuvka pol Nadwilanowka Nadvislyanka pol Nadwislanka vlasne Zavadi Bartiki pol Bartyki Kempa Zavadovska viznachena pravilno Povsin dilitsya na taki odinici Zamost pol Zamosc Lyatoshki pol Latoszki Lisi pol Lisy Kempa Lyatoshkova pol Kepa Latoszkowa Na teritoriyi rajonu Bloni Vilyanovski rozriznyayut taki odinici Volica pol Wolica Natolinskij park pol Park Natolinski Do skladu rajonu Vilyanuv Krulyevskij vhodit Morisin Vilyanuv Nizki ta Vilyanuv Visoki za tradicijnim podilom ob yednuyutsya v odin rajon KordoniVilyanuv mezhuye na zahodi z dilniceyu Ursinuv na pivnochi z dilniceyu Mokotuv na shodi z dilniceyu Vaver roztashovana na pravomu berezi Visli na pivdni z gminoyu Konstancin Yezorna Pyasechinskij povit Najgolovnishi miscya ta pam yatnikiVilyanivskij palac Palacovo parkovij ansambl u Natolini pol Zespol palacowo parkowy w Natolinie Muzej Plakatu pol Muzeum Plakatu w Wilanowie Mavzolej Stanislava Kostki j Aleksandri Potockih pol Mauzoleum Stanislawa Kostki i Aleksandry Potockich Vilyanivskij cvintar pol Cmentarz w Wilanowie Hram Providinnya Bozhogo pol Swiatynia Opatrznosci Bozej Cerkva sv Anni pol Kosciol sw Anny Cerkva sv Yelizaveti pol Kosciol sw Elzbiety Varshavska mechet Mistechko Vilyanuv pol Miasteczko Wilanow Zatoka chervonih svinej pol Zatoka czerwonych swin Prirodni zapovidnikiPrirodnij zapovidnik Morisin pol Rezerwat przyrody Morysin Skarpa Ursinovska pol Rezerwat krajobrazowy Skarpa Ursynowska Natolinskij lis pol Rezerwat przyrody Las Natolinski Zavadovski ostrovi pol Wyspy Zawadowskie PrimitkiPosilannyaVilyanuv Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilyanuv Oficijnij sajt dilnici Vilyanuv pol 30 grudnya 2013 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 21 lipnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ