Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іноземний капітал в Україні 18 – початку 20 століть
Іноземний капітал у тій чи іншій країні — це капіталовкладення в економіку цієї країни фінансових ресурсів інших держав. Стосовно ж історичного минулого країн, що в ході військових і економічних змагань ін. країн тимчасово втрачали свою державність і їхні землі опинялися в межах кордонів ін. держав, то іноземні капіталовкладення в ці країни в періоди їхньої бездержавності слід розглядати як капіталовкладення в той чи інший їхній регіон тих держав (підданих тих держав), яким цей регіон не був підвладний. У різні роки 18 – початку 20 ст. сьогочасні українські землі перебували в складі Речі Посполитої, Молдавського князівства, Кримського ханства, Османської імперії, Російської імперії, Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). Говорити про іноземні інвестиції в українські землі на поч. 18 ст. можна лише побіжно.
Економічний прогрес 18 століття
Загальний економічний прогрес 18 ст. позначився на подальшому розвитку господарської діяльності в усіх країнах, до складу яких входили чи яким належали українські землі. Це проявилося як у поступі їхньої промисловості, так і в розширенні їхніх внутрішніх ринків і зміцненні їхніх зв'язків з зовнішніми ринками. Розвиток фабрик і заводів стимулював зростання попиту на продовольчі продукти (хліб, м'ясо, сало, мед, горілку) та с.-г. сировину (прядиво, шкіри, вовну). Це відкрило для землевласників (передусім великих) перспективу збільшення їхніх доходів шляхом нарощування виробництва с.-г. продуктів для продажу, в т. ч. й за кордон. Відомо, наприклад, що чернігівський полковник П.Полуботок продав 1715 польському комерсантові Цибульському 575 пудів тютюну приблизно за 460 рублів, причому такі операції, як свідчать тогочасні документи, не були поодинокими. Рух товарів через українські землі був достатньо жвавим, а місцеве купецтво ходило з крамом місцевого виробництва, зокрема, до Пруссії, Голландії (нині Нідерланди), Франції, Кримського ханства, Османської імперії. Іноземний капітал у цей час обслуговував передусім оптові торгові операції. Торгівля із зарубіжними країнами відбувалася за рахунок обопільного кредиту, в більшості випадків довготермінового. Українські купці, шукаючи кредитів, вдавалися до послуг лихварів, тодішніх банкірів. Так, у джерелах зафіксовано, зокрема, що "знатний купець" Роман Якимович, "їдучи з України до Шльонська (Силезії), позичил по дорозі в місті польському Острозі несколько (певну) суму в тамошніх жидів". Кількість позичених Романом Якимовичем грошей за тогочасними мірками була немалою, про це говорить те, що з Вроцлава (нині місто в Польщі) Роман Якимович повернувся з товарами "на кілько сот тисячей злотих". Таких прикладів можна навести дуже і дуже багато, й усі вони фактично свідчать про значну роль лихварського, переважно іноземного, капіталу в торгових операціях українського панства та купецтва. Великі землевласники та багаті поміщики торгували хлібом. Як констатує акад. Й.-А.Гільденштедт, більша частина зібраних у маєтках К.Розумовського хлібів "експортувалася через Чорне й Середземне море й давала великі доходи". Значну частину хлібів "за поручительство в борг і за готівку" продавали й ін. великі землевласники, зокрема поміщики Базилевські. Вело торгівлю й Запорожжя, особливо в період Нової Січі. Торгівля велася з Лівобережною Україною, Правобережною Україною, Росією, Кримським ханством, Османською імперією. Запорожці продавали горілку, рибу, сіль, продукти землеробства, худобу, коней, смушки (хутро ягнят) тощо. Про розмах торгівлі у Вольностях Війська Запорозького низового свідчать, напр., такі слова очевидця – козака І.Розсолоди: "Усякі гроші треба було заводити: сьогодні запорожець торгується з москалем, треба московські гроші, завтра з ляхом, треба ляцькі, а там з турком, треба турецькі; усякі гроші требувались".
Чорноморська торгівля
Після російсько-турецької війни 1768–1774, що завершилася Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774, починають доволі інтенсивно нарощуватися чорноморські торгові зв'язки південних українських земель з європейськими країнами. Розвивається чорноморська торгівля з Австрією, державами Італії (зокрема з Венецією), Іспанією, Францією. На південних українських землях виникають нові міста, і саме сюди потягнувся великий іноземний капітал. Так, невдовзі після заснування Херсона (1778) тут створив свою торгову компанію й почав вивозити до Франції корабельний ліс французький комерсант Антуань. Притокові іноземного капіталу сприяло видання царським урядом закону про зменшення мита в усіх чорноморських портах на привізні та відпускні товари, а також постанов про безмитне зберігання товарів, що доставляються в чорноморські порти, в особливих магазинах протягом тривалого строку. Ще більше стимулювало ввіз іноземного капіталу оголошення Одеси містом порто-франко (див. Порто-франко в портах України) за маніфестом від 16 квітня 1817. Причиною видання цього маніфесту був брак достатніх капіталів у російських та українських купців (так, таврійські губернатори у своїх повідомленнях до уряду неодноразово вказували на те, що у місцевих купців замало грошей і це є головною перешкодою розвиткові торгівлі) та майже повна відсутність торгового флоту. Після введення в Одесі порядку порто-франко торгові операції з іноземцями здійснювалися тут у межах чітко визначеної частини території міста та його околиць (кордони цієї території були огороджені й суворо охоронялися) за нижчими цінами, ніж в інших місцях Російської імперії. Серед іноземних купців, котрі торгували в Одесі, переважали греки, вірмени та італійці, менше було французів, австрійців та англійців.
Вже наприкінці 18 ст. торгові операції, які раніше на укр. землях укр. купецтво проводило самостійно, почали переходити до рук чужоземців. Цей процес ще більше посилився з поч. 19 ст., тоді ж в укр. містах почав збільшуватися відсоток неукраїнців. Наприклад, очевидці фіксували значну кількісну перевагу над українцями росіян в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), греків, вірмен, поляків, французів – у Херсоні, греків – у Маріуполі. На Правобережжі більшість купецтва складалася з поляків та євреїв. Уряд Рос. імперії навіть примусово переселяв на укр. землі рос. купців: так, у 1830-х рр. за указом імп. Миколи I з Росії до Києва було переселено рос. купців, які мали чималі капітали (зокрема Богатирьова, І. і П.Дегтерьових (див. Дегтерьови), Єлісєєва, Масалітінова, Фоломіна). У Києві ж тим часом купців-українців випроваджували з центру міста на околиці, а їхні місця віддавали купцям з Росії.
Промисловий переворот у Франції, що був прискорений Французькою революцією кінця 18 століття та війнами Наполеона (див. Наполеон I), спричинив посилення інтересу Франції до чорноморської торгівлі. 1816 у Франції було організовано акціонерну "Чорноморську компанію" з керівним центром у Парижі, торг. агентством у Марселі та двома конторами – в Одесі та Стамбулі. З метою популяризації "Чорноморської компанії" (обов'язки тимчасового її казначея взяв на себе впливовий французький банкір Ж.Лаффіт) поширювався лист для збору підписів бажаючих брати участь в її діяльності. Першим, хто поставив під листом свій підпис і придбав білет у 10 акцій, був А.-Е.Рішельє, він добре розумів перспективи проекту, оскільки незадовго до цього обіймав посаду градоначальника Одеси й генерал-губернатора Новоросійського краю.
Доба побудови залізниць
Після поразки Росії в Кримській війні 1853–1856 та початку ери реформ 1860-х рр. в Російській імперії почалася доба побудови залізниць. Перше залізничне акціонерне товариство (Головне товариство російських залізничних шляхів) було засноване французьким банкірським домом братів Перейра. За відносно короткий час – з 1865 до 1890 – Харків, Київ, Кременчук, Катеринослав (нині м. Дніпро), Одеса перетворилися на великі залізничні вузли, а всього тоді було прокладено 6350 верст залізниць (див. Залізничні шляхи в Україні). Це сприяло розвиткові внутрішнього ринку й посиленню торгових зв'язків із зовнішнім світом, а також формуванню на українських землях крупних промислових центрів загальноімперського значення: Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого та Південно-Західного цукрового. На кінець 19 ст. українські землі стають одними із найрозвиненіших територій у Російській імперії. Стимулюючи розвиток місцевої промисловості та враховуючи економічні тенденції в передових капіталістичних країнах, для яких вивіз капіталу став основним джерелом прибутків, царський уряд обклав високими тарифними ставками імпортні товари. Це привело до того, що стало вигідним ввозити в Російську імперію не товари, а капітали. Припливові іноземного капіталу в Росію сприяла також грошова реформа 1895–97, внаслідок якої було досягнуто стабілізації валюти й встановлено золотий монометалізм (див. Золотий рубль). Іноземні інвестори скуповували в Російській імперії акції вже діючих підприємств і засновували тут нові заводи й фабрики. Англійські, французькі та бельгійські капіталісти захопили ключові позиції в гірничо-металургійній індустрії Донбасу, Криворіжжя, Придністров'я.
Гірнича промисловість
Наприкінці 19 ст. українські землі стають центром видобутку залізної руди і кам'яного вугілля. Значну роль зіграла в цьому Катерининська залізниця (збудована 1884), котра сполучила залізорудні копальні з вугільними копальнями Донбасу. Якщо 1860 в усій Російській імперії було видобуто 18,2 млн пудів вугілля, а в Донбасі 6 млн пудів (32,8 % загальнорос. видобутку), то вже 1900 в усій імперії було видобуто 10 млрд пудів при частці в ньому вугілля Донбасу 68,9 %. Хоча за потужністю заводів уся чорна металургія Росії поступалася передовим капіталістичним країнам в 2–3 рази, металургія, сконцентрована на українських теренах, перевищувала середню західноєвропейську. 1913 на частку іноземного капіталу припадало 70 % загального видобутку вугілля в Донбасі й 86 % усього видобутку руди в Криворізькому басейні. Іноземний капітал контролював величезні синдикати – "Продвугілля", "Продамета", "Урожай", мав значну частку акцій цукрового синдикату тощо. Напередодні Першої світової війни в Україні діяло 83 іноземні компанії, їхній капітал, вкладений в місцеву промисловість, складав 413,8 млн руб., це було більше 30 % загальної суми іноземних капіталів, вкладених у промисловість усієї Російської імперії. Іноземні капіталісти одержували величезні прибутки. Наприклад, англійський підприємець Джон Юз, який від 1872 володів металургійним заводом у Бахмутському повіті Катеринославської губернії (за його прізвищем завод було названо Юзівським, а робітниче селище поблизу нього – Юзівкою, нині це м. Донецьк), за 25 років своєї підприємницької діяльності вивіз до Англії 25 млн рублів золотом.
Галичина, Буковина й Закарпатська Україна
Галичина, Буковина й Закарпатська Україна у 18–19 ст. залишалися в основному аграрними регіонами, наявна в них промисловість була переважно дрібною. Лише наприкінці 19 ст. в Галичині, в т. ч. й у Східній Галичині, почала формуватися велика фабрично-заводська промисловість. Роль іноземного капіталу в цьому розвиткові була значною. Крім місцевої промисловості й с.-г. сировини, увагу іноземних інвесторів привертали тут борошномельна, лісопильна й нафтово-озокеритна галузі. Майже такими самими, як у Сх. Галичині, були напрями інвестування іноземного капіталу в економіці Буковини Північної та Закарпаття. В 1880-х рр. канадські підприємці Берггейм і Мак-Гарвей під впливом збільшення світового попиту на нафтопродукти застосували в Сх. Галичині удосконалений метод буріння глибоких свердловин. Це привело до значного росту видобутку тут нафти. 1895 у Відні було створено Галицько-Карпатське нафтове товариство з капіталом у 10 млн крон, через 19 років капітал товариства збільшився вдвічі. Особливий інтерес до нафти виявляли німецькі, англійські та американські нафтові компанії. В Галичині діяли філії американських нафтових концернів "Соконі вакуум ойл" та "Стандарт ойл оф Нью-Джерсі".
Усі хімічні заводи на Закарпатті належали іноземцям. Оптова торгівля в західних українських регіонах теж була в їхніх руках. Від 1908 у Львові активно діяло Англо-польське торгове товариство.
Широке проникнення іноземного капіталу в економіку українських земель 19 – поч. 20 ст. мало виразний колоніальний характер. Воно сприяло розвиткові тут лише тих галузей економіки, продукція яких була потрібною для іноземних держав, що в підсумку істотно порушувало оптимальний для місцевого люду баланс господарського та культурного поступу. Не маючи власної держави та сильної національної буржуазії, український народ змушений був поступатися своїми потребами та інтересами на користь потреб та інтересів чужих держав та інших народів. Разом з тим іноземний капітал сприяв пришвидшенню індустріалізації українських земель та прилученню їх до тогочасних новітніх цивілізаційних процесів.
Джерела та література
- Голобуцький П.В. Іноземний капітал в Україні 18 – початку 20 століть [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inozemnij kapital v Ukrayini 18 pochatku 20 stolit Inozemnij kapital u tij chi inshij krayini ce kapitalovkladennya v ekonomiku ciyeyi krayini finansovih resursiv inshih derzhav Stosovno zh istorichnogo minulogo krayin sho v hodi vijskovih i ekonomichnih zmagan in krayin timchasovo vtrachali svoyu derzhavnist i yihni zemli opinyalisya v mezhah kordoniv in derzhav to inozemni kapitalovkladennya v ci krayini v periodi yihnoyi bezderzhavnosti slid rozglyadati yak kapitalovkladennya v toj chi inshij yihnij region tih derzhav piddanih tih derzhav yakim cej region ne buv pidvladnij U rizni roki 18 pochatku 20 st sogochasni ukrayinski zemli perebuvali v skladi Rechi Pospolitoyi Moldavskogo knyazivstva Krimskogo hanstva Osmanskoyi imperiyi Rosijskoyi imperiyi Avstriyi z 1867 Avstro Ugorshina Govoriti pro inozemni investiciyi v ukrayinski zemli na poch 18 st mozhna lishe pobizhno Ekonomichnij progres 18 stolittyaZagalnij ekonomichnij progres 18 st poznachivsya na podalshomu rozvitku gospodarskoyi diyalnosti v usih krayinah do skladu yakih vhodili chi yakim nalezhali ukrayinski zemli Ce proyavilosya yak u postupi yihnoyi promislovosti tak i v rozshirenni yihnih vnutrishnih rinkiv i zmicnenni yihnih zv yazkiv z zovnishnimi rinkami Rozvitok fabrik i zavodiv stimulyuvav zrostannya popitu na prodovolchi produkti hlib m yaso salo med gorilku ta s g sirovinu pryadivo shkiri vovnu Ce vidkrilo dlya zemlevlasnikiv peredusim velikih perspektivu zbilshennya yihnih dohodiv shlyahom naroshuvannya virobnictva s g produktiv dlya prodazhu v t ch j za kordon Vidomo napriklad sho chernigivskij polkovnik P Polubotok prodav 1715 polskomu komersantovi Cibulskomu 575 pudiv tyutyunu priblizno za 460 rubliv prichomu taki operaciyi yak svidchat togochasni dokumenti ne buli poodinokimi Ruh tovariv cherez ukrayinski zemli buv dostatno zhvavim a misceve kupectvo hodilo z kramom miscevogo virobnictva zokrema do Prussiyi Gollandiyi nini Niderlandi Franciyi Krimskogo hanstva Osmanskoyi imperiyi Inozemnij kapital u cej chas obslugovuvav peredusim optovi torgovi operaciyi Torgivlya iz zarubizhnimi krayinami vidbuvalasya za rahunok obopilnogo kreditu v bilshosti vipadkiv dovgoterminovogo Ukrayinski kupci shukayuchi kreditiv vdavalisya do poslug lihvariv todishnih bankiriv Tak u dzherelah zafiksovano zokrema sho znatnij kupec Roman Yakimovich yiduchi z Ukrayini do Shlonska Sileziyi pozichil po dorozi v misti polskomu Ostrozi neskolko pevnu sumu v tamoshnih zhidiv Kilkist pozichenih Romanom Yakimovichem groshej za togochasnimi mirkami bula nemaloyu pro ce govorit te sho z Vroclava nini misto v Polshi Roman Yakimovich povernuvsya z tovarami na kilko sot tisyachej zlotih Takih prikladiv mozhna navesti duzhe i duzhe bagato j usi voni faktichno svidchat pro znachnu rol lihvarskogo perevazhno inozemnogo kapitalu v torgovih operaciyah ukrayinskogo panstva ta kupectva Veliki zemlevlasniki ta bagati pomishiki torguvali hlibom Yak konstatuye akad J A Gildenshtedt bilsha chastina zibranih u mayetkah K Rozumovskogo hlibiv eksportuvalasya cherez Chorne j Seredzemne more j davala veliki dohodi Znachnu chastinu hlibiv za poruchitelstvo v borg i za gotivku prodavali j in veliki zemlevlasniki zokrema pomishiki Bazilevski Velo torgivlyu j Zaporozhzhya osoblivo v period Novoyi Sichi Torgivlya velasya z Livoberezhnoyu Ukrayinoyu Pravoberezhnoyu Ukrayinoyu Rosiyeyu Krimskim hanstvom Osmanskoyu imperiyeyu Zaporozhci prodavali gorilku ribu sil produkti zemlerobstva hudobu konej smushki hutro yagnyat tosho Pro rozmah torgivli u Volnostyah Vijska Zaporozkogo nizovogo svidchat napr taki slova ochevidcya kozaka I Rozsolodi Usyaki groshi treba bulo zavoditi sogodni zaporozhec torguyetsya z moskalem treba moskovski groshi zavtra z lyahom treba lyacki a tam z turkom treba turecki usyaki groshi trebuvalis Chornomorska torgivlyaPislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 sho zavershilasya Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 pochinayut dovoli intensivno naroshuvatisya chornomorski torgovi zv yazki pivdennih ukrayinskih zemel z yevropejskimi krayinami Rozvivayetsya chornomorska torgivlya z Avstriyeyu derzhavami Italiyi zokrema z Veneciyeyu Ispaniyeyu Franciyeyu Na pivdennih ukrayinskih zemlyah vinikayut novi mista i same syudi potyagnuvsya velikij inozemnij kapital Tak nevdovzi pislya zasnuvannya Hersona 1778 tut stvoriv svoyu torgovu kompaniyu j pochav vivoziti do Franciyi korabelnij lis francuzkij komersant Antuan Pritokovi inozemnogo kapitalu spriyalo vidannya carskim uryadom zakonu pro zmenshennya mita v usih chornomorskih portah na privizni ta vidpuskni tovari a takozh postanov pro bezmitne zberigannya tovariv sho dostavlyayutsya v chornomorski porti v osoblivih magazinah protyagom trivalogo stroku She bilshe stimulyuvalo vviz inozemnogo kapitalu ogoloshennya Odesi mistom porto franko div Porto franko v portah Ukrayini za manifestom vid 16 kvitnya 1817 Prichinoyu vidannya cogo manifestu buv brak dostatnih kapitaliv u rosijskih ta ukrayinskih kupciv tak tavrijski gubernatori u svoyih povidomlennyah do uryadu neodnorazovo vkazuvali na te sho u miscevih kupciv zamalo groshej i ce ye golovnoyu pereshkodoyu rozvitkovi torgivli ta majzhe povna vidsutnist torgovogo flotu Pislya vvedennya v Odesi poryadku porto franko torgovi operaciyi z inozemcyami zdijsnyuvalisya tut u mezhah chitko viznachenoyi chastini teritoriyi mista ta jogo okolic kordoni ciyeyi teritoriyi buli ogorodzheni j suvoro ohoronyalisya za nizhchimi cinami nizh v inshih miscyah Rosijskoyi imperiyi Sered inozemnih kupciv kotri torguvali v Odesi perevazhali greki virmeni ta italijci menshe bulo francuziv avstrijciv ta anglijciv Vzhe naprikinci 18 st torgovi operaciyi yaki ranishe na ukr zemlyah ukr kupectvo provodilo samostijno pochali perehoditi do ruk chuzhozemciv Cej proces she bilshe posilivsya z poch 19 st todi zh v ukr mistah pochav zbilshuvatisya vidsotok neukrayinciv Napriklad ochevidci fiksuvali znachnu kilkisnu perevagu nad ukrayincyami rosiyan v Yelizavetgradi nini m Kirovograd grekiv virmen polyakiv francuziv u Hersoni grekiv u Mariupoli Na Pravoberezhzhi bilshist kupectva skladalasya z polyakiv ta yevreyiv Uryad Ros imperiyi navit primusovo pereselyav na ukr zemli ros kupciv tak u 1830 h rr za ukazom imp Mikoli I z Rosiyi do Kiyeva bulo pereseleno ros kupciv yaki mali chimali kapitali zokrema Bogatirova I i P Degterovih div Degterovi Yelisyeyeva Masalitinova Folomina U Kiyevi zh tim chasom kupciv ukrayinciv viprovadzhuvali z centru mista na okolici a yihni miscya viddavali kupcyam z Rosiyi Promislovij perevorot u Franciyi sho buv priskorenij Francuzkoyu revolyuciyeyu kincya 18 stolittya ta vijnami Napoleona div Napoleon I sprichiniv posilennya interesu Franciyi do chornomorskoyi torgivli 1816 u Franciyi bulo organizovano akcionernu Chornomorsku kompaniyu z kerivnim centrom u Parizhi torg agentstvom u Marseli ta dvoma kontorami v Odesi ta Stambuli Z metoyu populyarizaciyi Chornomorskoyi kompaniyi obov yazki timchasovogo yiyi kaznacheya vzyav na sebe vplivovij francuzkij bankir Zh Laffit poshiryuvavsya list dlya zboru pidpisiv bazhayuchih brati uchast v yiyi diyalnosti Pershim hto postaviv pid listom svij pidpis i pridbav bilet u 10 akcij buv A E Rishelye vin dobre rozumiv perspektivi proektu oskilki nezadovgo do cogo obijmav posadu gradonachalnika Odesi j general gubernatora Novorosijskogo krayu Doba pobudovi zaliznicPislya porazki Rosiyi v Krimskij vijni 1853 1856 ta pochatku eri reform 1860 h rr v Rosijskij imperiyi pochalasya doba pobudovi zaliznic Pershe zaliznichne akcionerne tovaristvo Golovne tovaristvo rosijskih zaliznichnih shlyahiv bulo zasnovane francuzkim bankirskim domom brativ Perejra Za vidnosno korotkij chas z 1865 do 1890 Harkiv Kiyiv Kremenchuk Katerinoslav nini m Dnipro Odesa peretvorilisya na veliki zaliznichni vuzli a vsogo todi bulo prokladeno 6350 verst zaliznic div Zaliznichni shlyahi v Ukrayini Ce spriyalo rozvitkovi vnutrishnogo rinku j posilennyu torgovih zv yazkiv iz zovnishnim svitom a takozh formuvannyu na ukrayinskih zemlyah krupnih promislovih centriv zagalnoimperskogo znachennya Doneckogo vugilno metalurgijnogo Krivorizkogo zalizorudnogo Nikopolskogo margancevogo ta Pivdenno Zahidnogo cukrovogo Na kinec 19 st ukrayinski zemli stayut odnimi iz najrozvinenishih teritorij u Rosijskij imperiyi Stimulyuyuchi rozvitok miscevoyi promislovosti ta vrahovuyuchi ekonomichni tendenciyi v peredovih kapitalistichnih krayinah dlya yakih viviz kapitalu stav osnovnim dzherelom pributkiv carskij uryad obklav visokimi tarifnimi stavkami importni tovari Ce privelo do togo sho stalo vigidnim vvoziti v Rosijsku imperiyu ne tovari a kapitali Priplivovi inozemnogo kapitalu v Rosiyu spriyala takozh groshova reforma 1895 97 vnaslidok yakoyi bulo dosyagnuto stabilizaciyi valyuti j vstanovleno zolotij monometalizm div Zolotij rubl Inozemni investori skupovuvali v Rosijskij imperiyi akciyi vzhe diyuchih pidpriyemstv i zasnovuvali tut novi zavodi j fabriki Anglijski francuzki ta belgijski kapitalisti zahopili klyuchovi poziciyi v girnicho metalurgijnij industriyi Donbasu Krivorizhzhya Pridnistrov ya Girnicha promislovistNaprikinci 19 st ukrayinski zemli stayut centrom vidobutku zaliznoyi rudi i kam yanogo vugillya Znachnu rol zigrala v comu Katerininska zaliznicya zbudovana 1884 kotra spoluchila zalizorudni kopalni z vugilnimi kopalnyami Donbasu Yaksho 1860 v usij Rosijskij imperiyi bulo vidobuto 18 2 mln pudiv vugillya a v Donbasi 6 mln pudiv 32 8 zagalnoros vidobutku to vzhe 1900 v usij imperiyi bulo vidobuto 10 mlrd pudiv pri chastci v nomu vugillya Donbasu 68 9 Hocha za potuzhnistyu zavodiv usya chorna metalurgiya Rosiyi postupalasya peredovim kapitalistichnim krayinam v 2 3 razi metalurgiya skoncentrovana na ukrayinskih terenah perevishuvala serednyu zahidnoyevropejsku 1913 na chastku inozemnogo kapitalu pripadalo 70 zagalnogo vidobutku vugillya v Donbasi j 86 usogo vidobutku rudi v Krivorizkomu basejni Inozemnij kapital kontrolyuvav velichezni sindikati Prodvugillya Prodameta Urozhaj mav znachnu chastku akcij cukrovogo sindikatu tosho Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Ukrayini diyalo 83 inozemni kompaniyi yihnij kapital vkladenij v miscevu promislovist skladav 413 8 mln rub ce bulo bilshe 30 zagalnoyi sumi inozemnih kapitaliv vkladenih u promislovist usiyeyi Rosijskoyi imperiyi Inozemni kapitalisti oderzhuvali velichezni pributki Napriklad anglijskij pidpriyemec Dzhon Yuz yakij vid 1872 volodiv metalurgijnim zavodom u Bahmutskomu poviti Katerinoslavskoyi guberniyi za jogo prizvishem zavod bulo nazvano Yuzivskim a robitniche selishe poblizu nogo Yuzivkoyu nini ce m Doneck za 25 rokiv svoyeyi pidpriyemnickoyi diyalnosti viviz do Angliyi 25 mln rubliv zolotom Galichina Bukovina j Zakarpatska UkrayinaGalichina Bukovina j Zakarpatska Ukrayina u 18 19 st zalishalisya v osnovnomu agrarnimi regionami nayavna v nih promislovist bula perevazhno dribnoyu Lishe naprikinci 19 st v Galichini v t ch j u Shidnij Galichini pochala formuvatisya velika fabrichno zavodska promislovist Rol inozemnogo kapitalu v comu rozvitkovi bula znachnoyu Krim miscevoyi promislovosti j s g sirovini uvagu inozemnih investoriv privertali tut boroshnomelna lisopilna j naftovo ozokeritna galuzi Majzhe takimi samimi yak u Sh Galichini buli napryami investuvannya inozemnogo kapitalu v ekonomici Bukovini Pivnichnoyi ta Zakarpattya V 1880 h rr kanadski pidpriyemci Berggejm i Mak Garvej pid vplivom zbilshennya svitovogo popitu na naftoprodukti zastosuvali v Sh Galichini udoskonalenij metod burinnya glibokih sverdlovin Ce privelo do znachnogo rostu vidobutku tut nafti 1895 u Vidni bulo stvoreno Galicko Karpatske naftove tovaristvo z kapitalom u 10 mln kron cherez 19 rokiv kapital tovaristva zbilshivsya vdvichi Osoblivij interes do nafti viyavlyali nimecki anglijski ta amerikanski naftovi kompaniyi V Galichini diyali filiyi amerikanskih naftovih koncerniv Sokoni vakuum ojl ta Standart ojl of Nyu Dzhersi Usi himichni zavodi na Zakarpatti nalezhali inozemcyam Optova torgivlya v zahidnih ukrayinskih regionah tezh bula v yihnih rukah Vid 1908 u Lvovi aktivno diyalo Anglo polske torgove tovaristvo Shiroke proniknennya inozemnogo kapitalu v ekonomiku ukrayinskih zemel 19 poch 20 st malo viraznij kolonialnij harakter Vono spriyalo rozvitkovi tut lishe tih galuzej ekonomiki produkciya yakih bula potribnoyu dlya inozemnih derzhav sho v pidsumku istotno porushuvalo optimalnij dlya miscevogo lyudu balans gospodarskogo ta kulturnogo postupu Ne mayuchi vlasnoyi derzhavi ta silnoyi nacionalnoyi burzhuaziyi ukrayinskij narod zmushenij buv postupatisya svoyimi potrebami ta interesami na korist potreb ta interesiv chuzhih derzhav ta inshih narodiv Razom z tim inozemnij kapital spriyav prishvidshennyu industrializaciyi ukrayinskih zemel ta priluchennyu yih do togochasnih novitnih civilizacijnih procesiv Dzherela ta literaturaGolobuckij P V Inozemnij kapital v Ukrayini 18 pochatku 20 stolit 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1