Інститут білоруської культури, скорочено — Інбілку́льт (біл. Інстытут беларускай культуры — Інбелкульт) — перша білоруська наукова організація, яка існувала у 1922–1928 роках і була реорганізована в Білоруську академію наук.
Інститут білоруської культури | |
---|---|
Тип | інститут |
Засновано | 1922 |
Розпущено | 1928 |
Попередник | Q115568473? |
Керівник | Некрашевич Степан Михайлович і Ігнатовський Всеволод Макарович |
Штат працівників | 400 осіб (1926) |
Інститут білоруської культури у Вікісховищі |
Історія
В лютому 1921 року при Наркоматі просвіти БРСР було створено Науково-термінологічну комісію, до завдань якої входила розробка наукової термінології білоруською мовою. Паралельно готувався статут науково-дослідницької установи, який був готовий до листопада.
30 січня 1922 року на базі Науково-термінологічної комісії було створено Інститут білоруської культури. Першим головою Інбілкульту був призначений Степан Некрашевич. 1925 року його замінив Всеволод Ігнатовський, який також став першим президентом Інбілкульту із започаткуванням цієї посади 1927 року. Серед перших працівників Інбілкульту були Євфимій Карський, Вацлав Ластовський, , Іван Луцевич (Янка Купала), Костянтин Міцкевич (Якуб Колас), .
25 липня 1924 року було затверджено статут Інбелкульту, відповідно до якого його було проголошено вищою державною науковою організацією БРСР, основними завданнями якої були організація вивчення суспільних наук та координація всієї наукової роботи в БРСР.
1924 року в Інбілкульті було проведено реорганізацію, були створені секції: історико-археологічна, білоруської мови та літератури (з комісією з реформи правопису), білоруського мистецтва (голова Язеп Дила, секретар , з підсекціями: музейною, театральною й образотворчого мистецтва), вивчення революційного руху (з комісією зі створення біографічного словника революціонерів), етнографічна, правова (з термінологічною комісією). Окрім того, працювало кілька постійних наукових комісій: словникова, термінологічна, літературна, бібліографічна, з вивчення природних виробничих сил, з охорони пам'яток давнини, мистецтва й природи. До 1926 року були засновані також природознавча, медична й сільськогосподарська секції. 16 лютого 1925 року при Інбілкульті було відкрито . 1927 року при Інбілкульті було відкрито аспірантуру. 29 червня 1927 року Інбілкульт знову було реорганізовано. Було створено два відділи — гуманітарний, а також природи й господарства. Замість секцій були створені кафедри.
У 1920-их роках основним напрямком діяльності Інбілкульту були дослідження в галузі історії, археології, лінгвістики, літературознавства й етнографії. Зі створенням 1924 року земельно-геологічної комісії активізувались дослідження в галузі ґрунтознавства й геології. Активно працювала медична секція Інбілкульту, яка мала 65 співробітників.
1926 року Інбілкульт було виведено з підпорядкування Наркомпросу БРСР і був перепідпорядкований РНК. З липня 1926 року проводилась підготовка до перетворення Інбілкульту на Академію наук, для чого було проведено реорганізацію 1927 року. 13 жовтня 1928 року було прийнято рішення про перетворення Інбілкульту на Білоруську академію наук.
До 28 квітня 1928 року в Інбілкульті працювало 115 чоловік.
За час роботи Інбілкульт випускав журнал «Наш край» і «Запіскі аддзела гуманітарных навук», «Запіскі аддзела прыроды і народнай гаспадаркі».
Видано праці:
- «Беларуская навуковая тэрміналогія» (вып. 1-24, 1922—1930)
- «Белорусско-российский словарь» Байкова і Некрашевича (1925)
- «Четырёхсотлетие белорусской печати» (1926)
- «Социалистическое движение в Белоруссии в прокламациях 1905 года» (1927)
- «Белорусская этнография в исследованиях и материалах» (кн. 1-5, 1926—1928)
- «Материалы по изучению флоры и фауны Белоруссии» (т.1-2, 1927—1928)
- «Опыт лингвистической географии Белоруссии» П. Бузука (1928)
- «Белорусский архив» (т. 1-2, 1927—1928)
- «Труды и материалы по истории и археологии Белоруссии» (кн. 1-3, 1926—1927)
- «Труды первой Всебелорусской почвоведческой конференции 1924 года» (1926)
- «Нарысы гісторыі беларуская літаратуры» М. Піятуховича (1928)
- «Нарысы з гісторыі беларускага мастацтва» М. Щекотихіна (1928)
Література
- Васілеўская Н.. Развіццё адукацыі і навукі // Гісторыя Беларусі. — Т. 5 (1917—1945) — Мн.: Современная школа, Экоперспектива, 2007. — С. 225—236.
- Інстытут беларускай культуры / Пад рэд. і інш. — Мн.: Навука і тэхніка, 1993.
- Гісторыя культуры Беларусі ў 1920-1930-я гг. — Мн.: БДУ, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut biloruskoyi kulturi skorocheno Inbilku lt bil Instytut belaruskaj kultury Inbelkult persha biloruska naukova organizaciya yaka isnuvala u 1922 1928 rokah i bula reorganizovana v Bilorusku akademiyu nauk Institut biloruskoyi kulturiTipinstitutZasnovano1922Rozpusheno1928PoperednikQ115568473 KerivnikNekrashevich Stepan Mihajlovich i Ignatovskij Vsevolod MakarovichShtat pracivnikiv400 osib 1926 Institut biloruskoyi kulturi u VikishovishiIstoriyaV lyutomu 1921 roku pri Narkomati prosviti BRSR bulo stvoreno Naukovo terminologichnu komisiyu do zavdan yakoyi vhodila rozrobka naukovoyi terminologiyi biloruskoyu movoyu Paralelno gotuvavsya statut naukovo doslidnickoyi ustanovi yakij buv gotovij do listopada 30 sichnya 1922 roku na bazi Naukovo terminologichnoyi komisiyi bulo stvoreno Institut biloruskoyi kulturi Pershim golovoyu Inbilkultu buv priznachenij Stepan Nekrashevich 1925 roku jogo zaminiv Vsevolod Ignatovskij yakij takozh stav pershim prezidentom Inbilkultu iz zapochatkuvannyam ciyeyi posadi 1927 roku Sered pershih pracivnikiv Inbilkultu buli Yevfimij Karskij Vaclav Lastovskij Ivan Lucevich Yanka Kupala Kostyantin Mickevich Yakub Kolas 25 lipnya 1924 roku bulo zatverdzheno statut Inbelkultu vidpovidno do yakogo jogo bulo progolosheno vishoyu derzhavnoyu naukovoyu organizaciyeyu BRSR osnovnimi zavdannyami yakoyi buli organizaciya vivchennya suspilnih nauk ta koordinaciya vsiyeyi naukovoyi roboti v BRSR 1924 roku v Inbilkulti bulo provedeno reorganizaciyu buli stvoreni sekciyi istoriko arheologichna biloruskoyi movi ta literaturi z komisiyeyu z reformi pravopisu biloruskogo mistectva golova Yazep Dila sekretar z pidsekciyami muzejnoyu teatralnoyu j obrazotvorchogo mistectva vivchennya revolyucijnogo ruhu z komisiyeyu zi stvorennya biografichnogo slovnika revolyucioneriv etnografichna pravova z terminologichnoyu komisiyeyu Okrim togo pracyuvalo kilka postijnih naukovih komisij slovnikova terminologichna literaturna bibliografichna z vivchennya prirodnih virobnichih sil z ohoroni pam yatok davnini mistectva j prirodi Do 1926 roku buli zasnovani takozh prirodoznavcha medichna j silskogospodarska sekciyi 16 lyutogo 1925 roku pri Inbilkulti bulo vidkrito 1927 roku pri Inbilkulti bulo vidkrito aspiranturu 29 chervnya 1927 roku Inbilkult znovu bulo reorganizovano Bulo stvoreno dva viddili gumanitarnij a takozh prirodi j gospodarstva Zamist sekcij buli stvoreni kafedri U 1920 ih rokah osnovnim napryamkom diyalnosti Inbilkultu buli doslidzhennya v galuzi istoriyi arheologiyi lingvistiki literaturoznavstva j etnografiyi Zi stvorennyam 1924 roku zemelno geologichnoyi komisiyi aktivizuvalis doslidzhennya v galuzi gruntoznavstva j geologiyi Aktivno pracyuvala medichna sekciya Inbilkultu yaka mala 65 spivrobitnikiv 1926 roku Inbilkult bulo vivedeno z pidporyadkuvannya Narkomprosu BRSR i buv perepidporyadkovanij RNK Z lipnya 1926 roku provodilas pidgotovka do peretvorennya Inbilkultu na Akademiyu nauk dlya chogo bulo provedeno reorganizaciyu 1927 roku 13 zhovtnya 1928 roku bulo prijnyato rishennya pro peretvorennya Inbilkultu na Bilorusku akademiyu nauk Do 28 kvitnya 1928 roku v Inbilkulti pracyuvalo 115 cholovik Za chas roboti Inbilkult vipuskav zhurnal Nash kraj i Zapiski addzela gumanitarnyh navuk Zapiski addzela pryrody i narodnaj gaspadarki Vidano praci Belaruskaya navukovaya terminalogiya vyp 1 24 1922 1930 Belorussko rossijskij slovar Bajkova i Nekrashevicha 1925 Chetyryohsotletie belorusskoj pechati 1926 Socialisticheskoe dvizhenie v Belorussii v proklamaciyah 1905 goda 1927 Belorusskaya etnografiya v issledovaniyah i materialah kn 1 5 1926 1928 Materialy po izucheniyu flory i fauny Belorussii t 1 2 1927 1928 Opyt lingvisticheskoj geografii Belorussii P Buzuka 1928 Belorusskij arhiv t 1 2 1927 1928 Trudy i materialy po istorii i arheologii Belorussii kn 1 3 1926 1927 Trudy pervoj Vsebelorusskoj pochvovedcheskoj konferencii 1924 goda 1926 Narysy gistoryi belaruskaya litaratury M Piyatuhovicha 1928 Narysy z gistoryi belaruskaga mastactva M Shekotihina 1928 LiteraturaVasileyskaya N Razviccyo adukacyi i navuki Gistoryya Belarusi T 5 1917 1945 Mn Sovremennaya shkola Ekoperspektiva 2007 S 225 236 Instytut belaruskaj kultury Pad red i insh Mn Navuka i tehnika 1993 Gistoryya kultury Belarusi y 1920 1930 ya gg Mn BDU 2001