Ізидор (Ісидор, Сидір) Білак (Біляк), (мад.) Bilák Izidor, 26 травня 1889, Лисичово, жупа Берег, Австро-Угорщина — 3 січня 1944, Пицел коло Будапешту, Угорське королівство — український педагог, фольклорист, публіцист, етнограф.
Ізидор Білак | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 травня 1889 Лисичово | |||
Помер | 3 січня 1944 (54 роки) Пецель[d], d, d, Угорське королівство | |||
Країна | Угорське королівство Чехословаччина | |||
Діяльність | журналіст | |||
| ||||
Біографія
Ізидор Білак походив з лисичовської селянської родини, але дід його був грекокатолицьким кантором в тому селі, а бабуся походила з родини священника. В Лисичові закінчив народну школу, потім учительску семінарію в Унгварі, а в Будапешті закінчив педагогічне училище для викладачів горожанських шкіл. В січні 1919 р. отримав в Мінистерстві Руської Країни в Будапешті посаду інспектора шкіл Руської Країни. Після ліквідації регіону і входження Підкарпатської Руси до складу Чехословаччини быв професором горожанської школи в Пицелу під Будапештом, а потім її директором.
Творчість
Почав писати з 1908 р., ще під час навчання в семінарії, статті, етнографічні дописи, оповідання, поезію, збирати народні співанки, публікувати свою творчість в газеті «Наука», яку тоді видавав А. Волошин, а також в календарях. Активно виступав також в газеті «Görögkatholikus Szemle» (Греко-католицький огляд) із статтями на русино-українську тематику. а також в інших угорських періодичних виданнях (Nemzeti Újság, Új Nemzedék, Budapesti Környék), у тому числі у фахових педагогічних періодиках (Néptanítók Lapja, Orsz. Polg. Iskol. Tanáregyes. Kőzlőny).
Окрім угорської преси, писав також у російсько-, україно- та русиномовні видання — («Нова Недѣля», «Карпатска Недѣля», «Руська Правда», «Руська Молодежь», «Литературна Недѣля»).
Вибрані твори
- Dolha és vidékének néprajza (Народопис Довгого и околицѣ) // Néprajzi Értesítő XVI. 1915, XVII. 1916 (співавтор Г. Стрипський)
- Жаворонокъ. Собраніе русскихъ пѣсней и пословицъ подкарпатскаго народа. Собралъ Исидоръ Билякъ, школьный инспекторъ. Ужгород, 1926.
Література
- Изидоръ Бѣлакъ. (Посмертна згадка). //Литературна недѣля, 1944, с. 47.
- Мишанич О. В.: Сидір Білак. //На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття /Упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., приміт. та слов. О. В. Мишанича. — Ужгород: Карпати, 1984—528 с. С. 508
- Поп, Іван: Білак Ізидор. //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. Сс. 53–54.
- Іштван Удварі: Зберька жерел про студії русинського писемства. ІІІ. Гіадор Стрипськый, народописник, бібліограф, языкознатель, товмач. Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia 21. Nyíregyháza, 2007. С. 18.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilak U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilyak Izidor Isidor Sidir Bilak Bilyak mad Bilak Izidor 26 travnya 1889 Lisichovo zhupa Bereg Avstro Ugorshina 3 sichnya 1944 Picel kolo Budapeshtu Ugorske korolivstvo ukrayinskij pedagog folklorist publicist etnograf Izidor BilakNarodivsya26 travnya 1889 1889 05 26 LisichovoPomer3 sichnya 1944 1944 01 03 54 roki Pecel d d d Ugorske korolivstvoKrayina Ugorske korolivstvo ChehoslovachchinaDiyalnistzhurnalistBiografiyaIzidor Bilak pohodiv z lisichovskoyi selyanskoyi rodini ale did jogo buv grekokatolickim kantorom v tomu seli a babusya pohodila z rodini svyashennika V Lisichovi zakinchiv narodnu shkolu potim uchitelsku seminariyu v Ungvari a v Budapeshti zakinchiv pedagogichne uchilishe dlya vikladachiv gorozhanskih shkil V sichni 1919 r otrimav v Ministerstvi Ruskoyi Krayini v Budapeshti posadu inspektora shkil Ruskoyi Krayini Pislya likvidaciyi regionu i vhodzhennya Pidkarpatskoyi Rusi do skladu Chehoslovachchini byv profesorom gorozhanskoyi shkoli v Picelu pid Budapeshtom a potim yiyi direktorom TvorchistPochav pisati z 1908 r she pid chas navchannya v seminariyi statti etnografichni dopisi opovidannya poeziyu zbirati narodni spivanki publikuvati svoyu tvorchist v gazeti Nauka yaku todi vidavav A Voloshin a takozh v kalendaryah Aktivno vistupav takozh v gazeti Gorogkatholikus Szemle Greko katolickij oglyad iz stattyami na rusino ukrayinsku tematiku a takozh v inshih ugorskih periodichnih vidannyah Nemzeti Ujsag Uj Nemzedek Budapesti Kornyek u tomu chisli u fahovih pedagogichnih periodikah Neptanitok Lapja Orsz Polg Iskol Tanaregyes Kozlony Okrim ugorskoyi presi pisav takozh u rosijsko ukrayino ta rusinomovni vidannya Nova Nedѣlya Karpatska Nedѣlya Ruska Pravda Ruska Molodezh Literaturna Nedѣlya Vibrani tvoriDolha es videkenek neprajza Narodopis Dovgogo i okolicѣ Neprajzi Ertesito XVI 1915 XVII 1916 spivavtor G Stripskij Zhavoronok Sobranie russkih pѣsnej i poslovic podkarpatskago naroda Sobral Isidor Bilyak shkolnyj inspektor Uzhgorod 1926 LiteraturaIzidor Bѣlak Posmertna zgadka Literaturna nedѣlya 1944 s 47 Mishanich O V Sidir Bilak Na Verhovini Zbirnik tvoriv pismennikiv doradyanskogo Zakarpattya Uporyad pidgot tekstiv vstup st primit ta slov O V Mishanicha Uzhgorod Karpati 1984 528 s S 508 Pop Ivan Bilak Izidor Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv Ukladachi Magochij P R Pop I Uzhgorod Vid vo V Padyaka 2010 856 c HHHII s ISBN 978 966 387 044 1 Ss 53 54 Ishtvan Udvari Zberka zherel pro studiyi rusinskogo pisemstva III Giador Stripskyj narodopisnik bibliograf yazykoznatel tovmach Studia Ukrainica et Rusinica Nyiregyhaziensia 21 Nyiregyhaza 2007 ISBN 963 9385 16 6 O ISBN 978 963 7336 70 6 S 18 Primitki