Дейнотерій | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Динотерій в ННПМ | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Deinotherium Kaup, 1829 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Дейнотерій також динотерій, Deinotherium — вимерла тварина, рід великих викопних ссавців із ряду хоботних, які з'явилися в середині міоцену і проіснували до раннього плейстоцену. Ці тварини мало змінилися протягом часу свого існування. Живі тварини найімовірніше нагадували сучасних слонів, за винятком того що вони мали коротший хобот, а бивні були загнуті донизу та росли з нижньої щелепи.
Назва
Українська назва «дейнотерій» є калькою з наукової (латинізованої грецької) і означає «жахлива тварюка». Назва утворена від давньогрецьких слів δεινός [деінос], що означає «жахливий» та θηρίον [теріон], що означає «звір»)
Таксономія та еволюція
Дейнотерії є типовим родом родини і еволюціонували з меншого за розмірами продейнотерія, що існував в ранньому міоцені. Ці хоботні утворюють цілком окрему еволюціонну гілку, яка суттєво відрізняється від решти хоботних, і ймовірно відокремилася від інших представників ряду досить рано.
Ряд хоботних, до якого належать сучасні слони, раніше включав кілька інших груп тварин: окрім , інували також гомфотерії, мастодонти та інші. З усіх них в сучасному світі живими існують лише слони.
Відомо три види дейнотеріїв і всі вони мали великі розміри.
є типовим видом, і його опис наведено ниже. Вид був поширений в Європі переважно в кінці Міоцену. Наймолодші залишки цього виду походять з середини Пліоцену з території сучасної Румунії (від 2 до 4 мілйонів років тому). Повний череп цієї тварини, який було знайдено у пізньопліоценових відкладах в Еппельсгаймі, в 1836, мав 1.2 м довжини та 0.9 м ширини, це свідчить, що тварина була більшою за сучасних слонів.
є азійським видом, залишки якого знайдено в Індії та Пакистані. Цей вид характеризується більш потужним зубним рядом. D. indicum з'явився в середині і досяг найбільшого поширення в кінці Міоцену. Викопні залишки виду не виявлено у відкладах молодших за 7 мільйонів років (пізній Міоцен).
є африканським видом, і відрізняється від вище згаданих видів більш вузьким та високим черепом. D. bozasi з'явився на початку пізнього Міоцену, і існував після того як інші два види зникли. Наймолодші викопні рештки походять з формації Канджера, Кенія і мають вік приблизно 1 мільйон років (ранній Плейстоцен).
Опис
Дейнотерії були дуже великими хоботними. Дорослі особи D. giganteum досягали щонайменше 3.6 — 4.0 метрів висоти та важили 8.8 — 12 тон.
Зубна формула постійних зубів D. giganteum є 0-0-2-3/1-0-2-3 (формула молочних зубів 0-0-3/1-0-3).
Череп короткий, низький, та плаский у верхній частині (на відміну від інших хоботних, які мають більш високий та випуклий череп). Носові отвори великі і втягнуті, що передбачає потужний хобот.
Нижня щелепа видовжена та вигнута донизу, що, разом з вигнутими униз бивнями, є характерними ознаками всієї родини. Дейнотерії не мали бивнів верхньої щелепи.
Палеоекологія
Не існує однозначної думки, щодо того як дейнотерії використовували свої бивні. Припускається, що вони могли або розкопувати землю в пошуках коренів та коренеплодів, або пригинати гілки, щоб обдерти листя, чи здирали за їх допомогою кору з дерев.
Рештки дейнотреріїв було знайдено в кількох місцях в Африці в яких також було знайдено залишки доісторичних гомінід, споріднених з сучасними людьми.
Поширення
Дейнотерії були поширені в частинах Європи (в тому числі на території сучасної України), Африки та Азії. Дослідження динотеріїв в України проводив , і завдяки його роботі в Національному науково-природничому музеї є повний скелет динотерія.
Джерела
- , Дідковський В. Я. Нова знахідка динотерія на Україні // Доповіді АН УРСР. — 1964. — № 12. — С. 1635—1637.
- Динотерии Украины. — Киев: Наукова думка, 1974. — 70 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dejnoterij Dinoterij v NNPM Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Hobotni Proboscidea Rodina Deinotheriidae Bonaparte 1845 Rid Dejnoterij Deinotherium Binomialna nazva Deinotherium Kaup 1829 Posilannya Vikishovishe Deinotherium Vikividi Deinotherium EOL 4529125 Fossilworks 43280 Dejnoterij takozh dinoterij Deinotherium vimerla tvarina rid velikih vikopnih ssavciv iz ryadu hobotnih yaki z yavilisya v seredini miocenu i proisnuvali do rannogo plejstocenu Ci tvarini malo zminilisya protyagom chasu svogo isnuvannya Zhivi tvarini najimovirnishe nagaduvali suchasnih sloniv za vinyatkom togo sho voni mali korotshij hobot a bivni buli zagnuti donizu ta rosli z nizhnoyi shelepi NazvaUkrayinska nazva dejnoterij ye kalkoyu z naukovoyi latinizovanoyi greckoyi i oznachaye zhahliva tvaryuka Nazva utvorena vid davnogreckih sliv deinos deinos sho oznachaye zhahlivij ta 8hrion terion sho oznachaye zvir Taksonomiya ta evolyuciyaSkeleti D thraceiensis dvoh zrazkiv D giganteum ta D proavum zliva napravo Deinotherium giganteum u Nacionalnomu muzeyi istoriyi prirodi imeni Grigora Antipi u Buharesti Rumuniya Dejnoteriyi ye tipovim rodom rodini i evolyucionuvali z menshogo za rozmirami prodejnoteriya sho isnuvav v rannomu mioceni Ci hobotni utvoryuyut cilkom okremu evolyucionnu gilku yaka suttyevo vidriznyayetsya vid reshti hobotnih i jmovirno vidokremilasya vid inshih predstavnikiv ryadu dosit rano Ryad hobotnih do yakogo nalezhat suchasni sloni ranishe vklyuchav kilka inshih grup tvarin okrim inuvali takozh gomfoteriyi mastodonti ta inshi Z usih nih v suchasnomu sviti zhivimi isnuyut lishe sloni Vidomo tri vidi dejnoteriyiv i vsi voni mali veliki rozmiri ye tipovim vidom i jogo opis navedeno nizhe Vid buv poshirenij v Yevropi perevazhno v kinci Miocenu Najmolodshi zalishki cogo vidu pohodyat z seredini Pliocenu z teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi vid 2 do 4 miljoniv rokiv tomu Povnij cherep ciyeyi tvarini yakij bulo znajdeno u piznopliocenovih vidkladah v Eppelsgajmi v 1836 mav 1 2 m dovzhini ta 0 9 m shirini ce svidchit sho tvarina bula bilshoyu za suchasnih sloniv ye azijskim vidom zalishki yakogo znajdeno v Indiyi ta Pakistani Cej vid harakterizuyetsya bilsh potuzhnim zubnim ryadom D indicum z yavivsya v seredini i dosyag najbilshogo poshirennya v kinci Miocenu Vikopni zalishki vidu ne viyavleno u vidkladah molodshih za 7 miljoniv rokiv piznij Miocen ye afrikanskim vidom i vidriznyayetsya vid vishe zgadanih vidiv bilsh vuzkim ta visokim cherepom D bozasi z yavivsya na pochatku piznogo Miocenu i isnuvav pislya togo yak inshi dva vidi znikli Najmolodshi vikopni reshtki pohodyat z formaciyi Kandzhera Keniya i mayut vik priblizno 1 miljon rokiv rannij Plejstocen OpisDeinotherium giganteum rekonstrukciya Dejnoteriyi buli duzhe velikimi hobotnimi Dorosli osobi D giganteum dosyagali shonajmenshe 3 6 4 0 metriv visoti ta vazhili 8 8 12 ton Zubna formula postijnih zubiv D giganteum ye 0 0 2 3 1 0 2 3 formula molochnih zubiv 0 0 3 1 0 3 Cherep korotkij nizkij ta plaskij u verhnij chastini na vidminu vid inshih hobotnih yaki mayut bilsh visokij ta vipuklij cherep Nosovi otvori veliki i vtyagnuti sho peredbachaye potuzhnij hobot Nizhnya shelepa vidovzhena ta vignuta donizu sho razom z vignutimi uniz bivnyami ye harakternimi oznakami vsiyeyi rodini Dejnoteriyi ne mali bivniv verhnoyi shelepi PaleoekologiyaIlyustraciya dejnoteriya vikonana Genrihom Harderom Ne isnuye odnoznachnoyi dumki shodo togo yak dejnoteriyivikoristovuvali svoyi bivni Pripuskayetsya sho voni mogli abo rozkopuvati zemlyu v poshukah koreniv ta koreneplodiv abo priginati gilki shob obderti listya chi zdirali za yih dopomogoyu koru z derev Reshtki dejnotreriyiv bulo znajdeno v kilkoh miscyah v Africi v yakih takozh bulo znajdeno zalishki doistorichnih gominid sporidnenih z suchasnimi lyudmi PoshirennyaDejnoteriyibuli poshireni v chastinah Yevropi v tomu chisli na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Afriki ta Aziyi Doslidzhennya dinoteriyiv v Ukrayini provodiv i zavdyaki jogo roboti v Nacionalnomu naukovo prirodnichomu muzeyi ye povnij skelet dinoteriya Dzherela Didkovskij V Ya Nova znahidka dinoteriya na Ukrayini Dopovidi AN URSR 1964 12 S 1635 1637 Dinoterii Ukrainy Kiev Naukova dumka 1974 70 s Primitki