Павло Федорович Сиволапенко (13 (26) грудня 1913, Пирогів — 15 липня 1987, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни штурман ескадрильї 19-го гвардійського авіаційного полку 8-ї авіаційної дивізії дальньої дії, гвардії майор.
Павло Федорович Сиволапенко | |
---|---|
Народження | 13 (26) грудня 1913 Пирогів (нині в межах Києва) |
Смерть | 15 липня 1987 (73 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Авіація далекої дії |
Роки служби | 1933—1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Сиволапенко Павло Федорович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 13 грудня 1913 року в селі Пирогові (нині в межах Києва) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1946 року. Вчився і працював в Пирогові. Закінчив вісім класів середньої школи, навчався в Київському енерготехнікумі.
У 1933 році призваний до лав Червоної Армії. У 1935 році закінчив танкотехнічні курси, в 1936 році — курси молодших лейтенантів, в 1939 році — Чкаловське військово-авіаційне училище.
З червня 1941 року брав участь у боях проти німецько-фашистських загарбників як штурман ланки дальньобомбардувальної авіації. До жовтня 1944 року гвардії майор П. Ф. Сиволапенко здійснив 219 бойових вильотів (з них 211 — вночі) на бомбардування залізничних вузлів, військово-промислових центрів противника, завдавши йому значних втрат.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року за успішну бомбардування військово-промислових об'єктів противника в Данцигу, Бухаресті, Варшаві, Кенігсберзі, Гельсінкі, Тільзіті гвардії майору Павлу Федоровичу Сіволапенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5101).
Свій останній бойовий виліт штурман далекого бомбардувальника зробив у квітні 1945 року на Берлін. У 1954 році за станом здоров'я звільнився з Армії. Жив у Києві. Помер 15 липня 1987 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
Посилання
- Біографія П. Ф. Сиволапенка на сайті «Герои страны» (рос.)
Література
- Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Fedorovich Sivolapenko 13 26 grudnya 1913 19131226 Pirogiv 15 lipnya 1987 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 u roki nimecko radyanskoyi vijni shturman eskadrilyi 19 go gvardijskogo aviacijnogo polku 8 yi aviacijnoyi diviziyi dalnoyi diyi gvardiyi major Pavlo Fedorovich SivolapenkoNarodzhennya13 26 grudnya 1913 1913 12 26 Pirogiv nini v mezhah Kiyeva Smert15 lipnya 1987 1987 07 15 73 roki KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskAviaciya dalekoyi diyiRoki sluzhbi1933 1954PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 5101 Sivolapenko Pavlo Fedorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 grudnya 1913 roku v seli Pirogovi nini v mezhah Kiyeva v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1946 roku Vchivsya i pracyuvav v Pirogovi Zakinchiv visim klasiv serednoyi shkoli navchavsya v Kiyivskomu energotehnikumi U 1933 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1935 roci zakinchiv tankotehnichni kursi v 1936 roci kursi molodshih lejtenantiv v 1939 roci Chkalovske vijskovo aviacijne uchilishe Z chervnya 1941 roku brav uchast u boyah proti nimecko fashistskih zagarbnikiv yak shturman lanki dalnobombarduvalnoyi aviaciyi Do zhovtnya 1944 roku gvardiyi major P F Sivolapenko zdijsniv 219 bojovih vilotiv z nih 211 vnochi na bombarduvannya zaliznichnih vuzliv vijskovo promislovih centriv protivnika zavdavshi jomu znachnih vtrat Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 listopada 1944 roku za uspishnu bombarduvannya vijskovo promislovih ob yektiv protivnika v Dancigu Buharesti Varshavi Kenigsberzi Gelsinki Tilziti gvardiyi majoru Pavlu Fedorovichu Sivolapenku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5101 Mogila P Sivolapenka Svij ostannij bojovij vilit shturman dalekogo bombarduvalnika zrobiv u kvitni 1945 roku na Berlin U 1954 roci za stanom zdorov ya zvilnivsya z Armiyi Zhiv u Kiyevi Pomer 15 lipnya 1987 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medalyami PosilannyaBiografiya P F Sivolapenka na sajti Geroi strany ros LiteraturaBoevye zvyozdy kievlyan Kiev Politizdat Ukrainy 1983 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988