Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Betula leopoldae — вимерлий вид берези, відомий із викопних листків, сережок і суцвіть, знайдених у ранніх еоценових відкладеннях на півночі штату Вашингтон, Сполучені Штати, та подібних вікових утвореннях у Британській Колумбії, Канада. Вид розміщено як базальний у складі Betula.
| Betula leopoldae | |
|---|---|
 | |
| викопний лист | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Береза (Betula) |
| Підрід: | |
| Вид: | †B. leopoldae |
| Біноміальна назва | |
| †Betula leopoldae Wolfe & Wehr | |
Опис
Загалом листя B. leopoldae має еліптичну або круглу форму, довжиною до 145 мм, хоча в середньому вони становлять 60–90 мм, шириною до 65 мм, але зазвичай 30–50 мм. Листкова ніжка довжиною 7–18 мм, звужуються від основи до листкової пластинки. Край зубчастий з більшими первинними зубами, які розділені 7 або менше меншими допоміжними зубами, усі з яких мають різну морфологію. Зуби не є залозистими. Листки мають перисті жилки з тонкою середньою жилкою, від якої вторинні жилки почергово або супротивно відходять між 40–80°. Існує від 7 до 13 вторинних вен, які проходять паралельно одна одній і вигинаються вгору біля кінчиків перед тим, як закінчитися зубцями. Третинні жилки зазвичай розгалужуються біля краю і рідше не розгалужуються біля середньої жилки. Четвертинні жилки повністю проходять між третинними жилками як з розгалуженими, так і з нерозгалуженими жилками, утворюючи ареоли багатокутної форми. Нижня сторона листя, краї листя і ніжки запушені численними простими волосками довжиною 0.1–0.35 мм. На дрібних листках волоски помітно щільні. Плодові головки розвиваються на плодоніжках. Плодові головки 20–35 мм завдовжки і 9–12 мм завширшки, з еліптичним профілем.
Примітки
- Crane, P. R.; Stockey, R. A. (1987). Betula leaves and reproductive structures from the Middle Eocene of British Columbia, Canada. Canadian Journal of Botany. 65 (12): 2490—2500. doi:10.1139/b87-338.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Betula leopoldae vimerlij vid berezi vidomij iz vikopnih listkiv serezhok i sucvit znajdenih u rannih eocenovih vidkladennyah na pivnochi shtatu Vashington Spolucheni Shtati ta podibnih vikovih utvorennyah u Britanskij Kolumbiyi Kanada Vid rozmisheno yak bazalnij u skladi Betula Betula leopoldae Period isnuvannya ipr PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N vikopnij list Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Berezovi Betulaceae Rid Bereza Betula Pidrid Vid B leopoldae Binomialna nazva Betula leopoldae Wolfe amp WehrOpisZagalom listya B leopoldae maye eliptichnu abo kruglu formu dovzhinoyu do 145 mm hocha v serednomu voni stanovlyat 60 90 mm shirinoyu do 65 mm ale zazvichaj 30 50 mm Listkova nizhka dovzhinoyu 7 18 mm zvuzhuyutsya vid osnovi do listkovoyi plastinki Kraj zubchastij z bilshimi pervinnimi zubami yaki rozdileni 7 abo menshe menshimi dopomizhnimi zubami usi z yakih mayut riznu morfologiyu Zubi ne ye zalozistimi Listki mayut peristi zhilki z tonkoyu serednoyu zhilkoyu vid yakoyi vtorinni zhilki pochergovo abo suprotivno vidhodyat mizh 40 80 Isnuye vid 7 do 13 vtorinnih ven yaki prohodyat paralelno odna odnij i viginayutsya vgoru bilya kinchikiv pered tim yak zakinchitisya zubcyami Tretinni zhilki zazvichaj rozgaluzhuyutsya bilya krayu i ridshe ne rozgaluzhuyutsya bilya serednoyi zhilki Chetvertinni zhilki povnistyu prohodyat mizh tretinnimi zhilkami yak z rozgaluzhenimi tak i z nerozgaluzhenimi zhilkami utvoryuyuchi areoli bagatokutnoyi formi Nizhnya storona listya krayi listya i nizhki zapusheni chislennimi prostimi voloskami dovzhinoyu 0 1 0 35 mm Na dribnih listkah voloski pomitno shilni Plodovi golovki rozvivayutsya na plodonizhkah Plodovi golovki 20 35 mm zavdovzhki i 9 12 mm zavshirshki z eliptichnim profilem PrimitkiCrane P R Stockey R A 1987 Betula leaves and reproductive structures from the Middle Eocene of British Columbia Canada Canadian Journal of Botany 65 12 2490 2500 doi 10 1139 b87 338