Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Червонокостянти́нівка (початкова назва — Костянтинівка) — село в Україні, в Олександрійському районі Кіровоградської області. Входить до складу Петрівської селищної громади. Населення становить 641 осіб. Орган місцевого самоврядування — Петрівська селищна рада.
| село Червонокостянтинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Громада | Петрівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA35080110370096793 |
| Облікова картка | Червонокостянтинівка |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Костянтинівка |
| Населення | 641 |
| Поштовий індекс | 28333 |
| Телефонний код | +380 5237 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°13′10″ пн. ш. 33°12′50″ сх. д. / 48.21944° пн. ш. 33.21389° сх. д.Координати: 48°13′10″ пн. ш. 33°12′50″ сх. д. / 48.21944° пн. ш. 33.21389° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 28333, с.Червонокостянтинівка, вул.Перемоги, 1 |
| Сільський голова | Осипов Олексій Миколайович |
| Карта | |
  Червонокостянтинівка | |
 Червонокостянтинівка | |
| Мапа | |
Червонокостянтинівка - степове село, що розташоване на території Олександрійського району Кіровоградської області. Воно знаходиться за 14 км на південний захід від колишнього райцентру Петрового, за 30 км від залізничної станції Рядова, за 120 км від обласного центру м. Кропивницький.
За давніми літописами ці території у давнину заселяли уличі, які згодом разом з іншими слов'янськими племенами об'єдналися у державу Київська Русь. Давніші часи краю в археологічному відношенні не вивчені. До складу Київської держави входила лісостепова зона - частина теперішньої Кіровоградської області, степова частина, в тому числі і наша Петрівщина. Всі ці території залишалися „диким полем", незаселеними землями, що контролювалися кочівниками. Після битви на Синій Воді (р. Синюха) у 1362 р на чолі з литовським князем Ольгердом Київщина та Поділля переходять до складу Великого князівства Литовського, пізніше до складу Речі Посполитої. Території навколишніх сіл залишалися прикордонними.
Козацька доба нашого краю вивчена недостатньо, але імовірно, вона пов'язана з нашими селами. Протягом XVII- XVIII ст. на території теперішньої області виникають козацькі зимівники. Так виникли зимівники Зелений (село Зелене Петрівського району), Зозулинський та Совиний хутір (в районі села Молодіжне Долинського району), Верблюжський (колишнього Новгородківського району). Ці сучасні села знаходяться неподалік нашого села. Можливо, і наше село виникло на місці якогось зимівника, але документального підтвердження цього не має.
У І пол. XVIII ст. було засноване теперішнє село Червонокостянтинівка (Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область, с. 699). На основі аналізу «Результатов подворной переписи Александрийского уезда 1886 г.» (Александрия, 1888, с 42) у 1886 році на місці села Червонокостянтинівка був маєток Василя Шапошникова. Отже, навколишні землі, що прилягали до села, належали йому. Цей маєток не був основним. За переказами старожилів основний панський маєток містився поблизу Новогеоргіївська (колишній Світловодський район). Сама ж садиба розміщувалася на околиці нинішнього села, на території сучасної молочно-товарної ферми. У центрі садиби містився одноповерховий будинок пана, який був оточений садом. У саду росли фруктові і декоративні дерева, була горіхова алея. Неподалік будинку знаходилися добротні господарські споруди та льох. Прикрасою садиби був ставок. Поблизу нього розміщувалися спиртовий та цегельний заводи. До цього часу жителі села знаходять міцну цеглу з клеймом „Ш" на ній (Шапошников). Лишки панського саду і ставок збереглися і донині.
Єдиної версії щодо походження села Червонокостянтинівка немає. За однією легендою село назване на честь сина Шапошникова - Костянтина, але в пана були лише доньки. Можливо це був племінник, онук, позашлюбний син? За іншою легендою назва села походить від імені чи прізвища управляючого панським маєтком. Ще інша — від імені чи прізвища першого жителя, і остання - від імені чи прізвища землевпорядника, який після встановлення радянської влади наділяв селянам землю.
Радянська окупація в селі встановлена у лютому 1918 року (Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область). На той час наше село перебувало у складі Олександрійського повіту.
У квітні 1918 р. всю Петрівщину займають австро-німецькі війська (за умовами Берестейського договору), які були вигнані в листопаді 1918 року. На початку 1919 року починається відновлення радянської окупації. її було відновлено в Олександрії, Петровому та навколишніх селах. 1919 рік був дуже складним в історії країни. Таким він був і на території області. Тут діяли численні партизанські з'єднання: батька Махна, отамана Григор'єва. За свідченням очевидців (спогади О. Губенка „Перебування Махна в нашому краї" - „Єлизавет", випуск № 13 від 12 вересня 1993 р" базою отамана Григор'єва було село Верблюжка (колишній Новгородківський район). М. Григор'єв - людина суперечлива. Отаман військ УНР, згодом переходить на радянську службу, стає кавалером бойових нагород, пізніше очолює повстання проти більшовиків.
Остаточно радянську окупацію було встановлено в навколишніх селах у січні 1920 року. Після жорстокої кровопролитної боротьби в ході Української революції перемогли більшовики, які почали здійснювати політику соціалістичного будівництва.
У 1925 році деякі жителі с. Петрове почали переселятися до Червонокостянтинівки. До 1929 року мешканці села жили одноосібно. У 1929 році,під час примусової колективізації, було організовано колгосп „Веселе поле" (архів Петрівського райвиконкому). Організаторами колгоспу були: Коломієць П., Свинострига Павло, Мойса Трохим, Коляда Андрій, Марченко Яків та інші. Першим головою колгоспу був Трохим Іванович Мойса. У березні 1931 року колгосп „Веселе поле" об'єднався з колгоспом „Доброволець", одержавши назву „Комсомолець". У склад даного колгоспу входили села: Мишоловки, Байраки, Костянтинівна. У селі Друга Лелеківка було організовано колгосп „Червоний степ", в Петропіллі -.. «Шлях до перебудови», в Першій Лелеківці - „ХТЗ". Перший трактор в районі одержав колгосп „Комсомолець". Першим трактористом був Петро Стець. Тривалий час цей трактор був виставлений на постаменті в Петровому біля старої „Сільгосптехніки". Були великі плани і перспективи на майбутнє, перші успіхи, але мирне життя було перерване війною.
У серпні 1941 року село Червонокостянтинівка було окуповане нацистами. Окупація тривала майже три роки. За цей час село повністю було спалено. Гітлерівці вивезли частину мешканців до Німеччини, інших жителів вигнали з села. У період Другої світової війни з жовтня 1943 по березень 1944 років поблизу села проходила лінія фронту, йшли жорстокі бої.
У визволенні навколишніх сіл брали участь військові стрілецькі дивізії - 80, 73, 52, 58, 19, воїни танкісти 32 танкової бригади 29 танкового корпусу 5 танкової армії. Восени грізного 1943 року в боях за наші землі загинув Герой Радянського Союзу, герой битви під Прохорівкою гвардії лейтенант Віктор Степанович Паршин. Він пройшов з боями від Курської дуги до Петрівщини. Тут, поблизу села Мишоловки, герой-танкіст виконував важливе завдання - розвідку боєм, за що був посмертно удостоєний високої державної нагороди. На братській могилі села Червонокостянтинівка у 1978 році йому встановлено меморіальну плиту. Порівняно недавно була встановлена меморіальна плита ще одному Герою Радянського Союзу — майору Бабаченку Ф. З., який загинув під Байраками. У визволенні навколишніх сіл особливо відзначилися воїни 52 стрілецької Шуменсько-Віденської двічі Червонопрапорної ордена Суворова 2-го ступеня дивізії 57 армії. Ця дивізія займала бойові рубежі поблизу сіл Байраки, Червонокостянтинівка. Ветеран цієї дивізії І. Бариш згадує: „У моїй пам'яті на все життя закарбувалися бої за звільнення Петрівщини, зокрема Червонокостянтинівки. І не випадково. Понад п'ять місяців ворог з люттю приреченого оборонявся і кидався в контратаки, не бажаючи залишати багатющої української землі. Поле перед селом назвали „залізним". У тому не було перебільшення. Його покривав метал (осколки снарядів, мін, бомб). Пригадалось, як у цьому селі мені довелось ходити в розвідку „взяти язика"". До речі, за нього командування нагородило мене орденом Червоної Зірки." („Присядьмо, як було" - газета „Трудова слава" від 16 травня 1995 року.)
Визволено було Червонокостянтинівку о шостій годині ранку 8 березня 1944 року воїнами 58 ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова Червоноградсько-Празької стрілецької дивізії. Після Другої світової війни село було перейменовано у Червонокостянтинівку. 157 наших земляків залишилися лежати в братських могилах, якими так рясно усіяна вся Європа. 50 чоловік загинули від фашистів у своїх селах. Батьківщина не забула своїх захисників. 79 з них було нагороджено орденами і медалями. Уродженець села Баштине Олексій Іванович Галуган став Героєм Радянського Союзу. Гвардії старший лейтенант командував ротою 337-го гвардійського стрілецького Ярцевського полку 121 -ї гвардійської дивізії, яка першою ввірвалась до міста Раудтена і розчистила шлях радянським воїнам для подальших наступальних дій. За вмілі дії капітану було присвоєно високе звання.
На честь воїнів, які полягли в боях з фашистами, у селах Червонокостянтинівка, Краснопілля (до війни Перша Лелеківка), Баштине було споруджено пам'ятники на братських могилах. Після війни всі поверталися додому. Потрібно було починати все спочатку. Село, яке повністю було зруйноване за роки війни, відроджувалося з труднощами. Все робили вручну, не було навіть худоби. Очолив місцевий колгосп Павло Федорович Левченко. За роки окупації господарствам місцевої сільської Ради нанесено збитки в сумі 32 млн. 411 тис. 386 крб. Відроджені колгоспи сіл Петропілля, Другої Лелеківки, Краснопілля об'єдналися в 1951 році в один - ім. Сталіна. У 1953 році було перенесено сільську Раду з Другої Лелеківки до Краснопілля. В її склад входили села: Друга Лелеківка, Краснопілля, Мишоловки, Байраки, Раївка, Червонокостянинівка. Головою сільської Ради був Іван Юхимович Сиротюк. Колгоспом імені Сталіна керував Микола Степанович Дуда, з 1954 року став головою Віктор Григорович Косолапов, повний кавалер орденів Слави. У 1955 році було проведено перепис населення, який виявив, що у Краснопіллі було на 927 жителів більше ніж у Червонокостянтинівці. Йшли роки, населення збільшувалося, територія сільської Ради розширювалася. У 1962 році сільська Рада була переведена до Червонокостянтинівки, її очолив Олександр Федорович Трибухов. Під порядкування Червонокостянтинівської сільської Ради, крім зазначених вище сіл, увійшли ще й села Братське та Луганка (до 1981 року). У 1956 році (по інших даних - 1962 р.) колгосп імені Сталіна було перейменовано в колгосп „Росія", його очолював протягом 30 років Георгій Герасимович Максімов. У хронологічному порядку місцевим колгоспом після Другої світової війни керували: Шевченко Петро Федорович, Стрижак Володимир Семенович, Дуда Микола Степанович, Косолапов Віктор Григорович, Максімов Георгій Герасимович, Мовчан Петро Степанович, Плічко Віктор Іванович, Давидовський Анатолій Олексійович (двічі), Компанієць Олександр Миколайович. На кінець 60-х - 70 -і рр.. припадає період найбільшого піднесення господарства і культури села. Протягом наступних років у селі будуються: адміністративний будинок, будинок культури, дитячий садок, школа, магазини, нові ферми, відкривається швейна майстерня, поповнюється машинно-тракторний парк, асфальтуються вулиці села.
У 1974 році місцеві господарства, колгосп „Росія" та ім. Ульянова (с. Баштине), об'єднуються в один колгосп „Росія", а у 1987 році - роз'єдналися. У 1975 році ввійшла до ладу новозбудована школа-восьмирічка (до цього діяла з 1945 року початкова школа). Перші випускники-десятикласники її закінчили у 1987 році. Її директорами були: Малиця Г. І., Москалець Г.Л., Сайко В.Ф., Богун В.І., Баканьов Г.С, Біленко А.М.. Бренчук Н.В., Коннік Г.О., Гавриленко Н.А.
З 2017 року директором школи є Сайко С.В., з 2022 року т.в.о.Масюк Ю.І.
У 2020 році введено в експлуатацію багатофункціональний спортивний та дитячий ігровий майданчики на території школи, яка стала центром відпочинку для жителів села.
У 2022 році Червонокостянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була перейменована на Червонокостянтинівський ліцей Петрівської селищної ради.
Жителі люблять своє село, дбають про його благоустрій, озеленення, пишуть вірші, складають пісні. Улюбленою стала „Пісня про Червонокостянтинівку", яку написали учителі місцевої школи Пилипчук Н. Д. та Антоненко С. М..
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 605 осіб, з яких 288 чоловіків та 317 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 640 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,13 % |
| російська | 0,78 % |
| білоруська | 0,47 % |
| молдовська | 0,47 % |
| угорська | 0,16 % |
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Червонокостянтинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonokostyanti nivka pochatkova nazva Kostyantinivka selo v Ukrayini v Oleksandrijskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti Vhodit do skladu Petrivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 641 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Petrivska selishna rada selo Chervonokostyantinivka Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Oleksandrijskij rajon Gromada Petrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA35080110370096793 Oblikova kartka Chervonokostyantinivka Osnovni dani Kolishnya nazva Kostyantinivka Naselennya 641 Poshtovij indeks 28333 Telefonnij kod 380 5237 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 13 10 pn sh 33 12 50 sh d 48 21944 pn sh 33 21389 sh d 48 21944 33 21389 Koordinati 48 13 10 pn sh 33 12 50 sh d 48 21944 pn sh 33 21389 sh d 48 21944 33 21389 Misceva vlada Adresa radi 28333 s Chervonokostyantinivka vul Peremogi 1 Silskij golova Osipov Oleksij Mikolajovich Karta Chervonokostyantinivka Chervonokostyantinivka Mapa Chervonokostyantinivka stepove selo sho roztashovane na teritoriyi Oleksandrijskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Vono znahoditsya za 14 km na pivdennij zahid vid kolishnogo rajcentru Petrovogo za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Ryadova za 120 km vid oblasnogo centru m Kropivnickij Za davnimi litopisami ci teritoriyi u davninu zaselyali ulichi yaki zgodom razom z inshimi slov yanskimi plemenami ob yednalisya u derzhavu Kiyivska Rus Davnishi chasi krayu v arheologichnomu vidnoshenni ne vivcheni Do skladu Kiyivskoyi derzhavi vhodila lisostepova zona chastina teperishnoyi Kirovogradskoyi oblasti stepova chastina v tomu chisli i nasha Petrivshina Vsi ci teritoriyi zalishalisya dikim polem nezaselenimi zemlyami sho kontrolyuvalisya kochivnikami Pislya bitvi na Sinij Vodi r Sinyuha u 1362 r na choli z litovskim knyazem Olgerdom Kiyivshina ta Podillya perehodyat do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo piznishe do skladu Rechi Pospolitoyi Teritoriyi navkolishnih sil zalishalisya prikordonnimi Kozacka doba nashogo krayu vivchena nedostatno ale imovirno vona pov yazana z nashimi selami Protyagom XVII XVIII st na teritoriyi teperishnoyi oblasti vinikayut kozacki zimivniki Tak vinikli zimivniki Zelenij selo Zelene Petrivskogo rajonu Zozulinskij ta Sovinij hutir v rajoni sela Molodizhne Dolinskogo rajonu Verblyuzhskij kolishnogo Novgorodkivskogo rajonu Ci suchasni sela znahodyatsya nepodalik nashogo sela Mozhlivo i nashe selo viniklo na misci yakogos zimivnika ale dokumentalnogo pidtverdzhennya cogo ne maye U I pol XVIII st bulo zasnovane teperishnye selo Chervonokostyantinivka Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast s 699 Na osnovi analizu Rezultatov podvornoj perepisi Aleksandrijskogo uezda 1886 g Aleksandriya 1888 s 42 u 1886 roci na misci sela Chervonokostyantinivka buv mayetok Vasilya Shaposhnikova Otzhe navkolishni zemli sho prilyagali do sela nalezhali jomu Cej mayetok ne buv osnovnim Za perekazami starozhiliv osnovnij panskij mayetok mistivsya poblizu Novogeorgiyivska kolishnij Svitlovodskij rajon Sama zh sadiba rozmishuvalasya na okolici ninishnogo sela na teritoriyi suchasnoyi molochno tovarnoyi fermi U centri sadibi mistivsya odnopoverhovij budinok pana yakij buv otochenij sadom U sadu rosli fruktovi i dekorativni dereva bula gorihova aleya Nepodalik budinku znahodilisya dobrotni gospodarski sporudi ta loh Prikrasoyu sadibi buv stavok Poblizu nogo rozmishuvalisya spirtovij ta cegelnij zavodi Do cogo chasu zhiteli sela znahodyat micnu ceglu z klejmom Sh na nij Shaposhnikov Lishki panskogo sadu i stavok zbereglisya i donini Yedinoyi versiyi shodo pohodzhennya sela Chervonokostyantinivka nemaye Za odniyeyu legendoyu selo nazvane na chest sina Shaposhnikova Kostyantina ale v pana buli lishe donki Mozhlivo ce buv pleminnik onuk pozashlyubnij sin Za inshoyu legendoyu nazva sela pohodit vid imeni chi prizvisha upravlyayuchogo panskim mayetkom She insha vid imeni chi prizvisha pershogo zhitelya i ostannya vid imeni chi prizvisha zemlevporyadnika yakij pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi nadilyav selyanam zemlyu Radyanska okupaciya v seli vstanovlena u lyutomu 1918 roku Istoriya mist i sil URSR Kirovogradska oblast Na toj chas nashe selo perebuvalo u skladi Oleksandrijskogo povitu U kvitni 1918 r vsyu Petrivshinu zajmayut avstro nimecki vijska za umovami Berestejskogo dogovoru yaki buli vignani v listopadi 1918 roku Na pochatku 1919 roku pochinayetsya vidnovlennya radyanskoyi okupaciyi yiyi bulo vidnovleno v Oleksandriyi Petrovomu ta navkolishnih selah 1919 rik buv duzhe skladnim v istoriyi krayini Takim vin buv i na teritoriyi oblasti Tut diyali chislenni partizanski z yednannya batka Mahna otamana Grigor yeva Za svidchennyam ochevidciv spogadi O Gubenka Perebuvannya Mahna v nashomu krayi Yelizavet vipusk 13 vid 12 veresnya 1993 r bazoyu otamana Grigor yeva bulo selo Verblyuzhka kolishnij Novgorodkivskij rajon M Grigor yev lyudina superechliva Otaman vijsk UNR zgodom perehodit na radyansku sluzhbu staye kavalerom bojovih nagorod piznishe ocholyuye povstannya proti bilshovikiv Ostatochno radyansku okupaciyu bulo vstanovleno v navkolishnih selah u sichni 1920 roku Pislya zhorstokoyi krovoprolitnoyi borotbi v hodi Ukrayinskoyi revolyuciyi peremogli bilshoviki yaki pochali zdijsnyuvati politiku socialistichnogo budivnictva U 1925 roci deyaki zhiteli s Petrove pochali pereselyatisya do Chervonokostyantinivki Do 1929 roku meshkanci sela zhili odnoosibno U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo organizovano kolgosp Vesele pole arhiv Petrivskogo rajvikonkomu Organizatorami kolgospu buli Kolomiyec P Svinostriga Pavlo Mojsa Trohim Kolyada Andrij Marchenko Yakiv ta inshi Pershim golovoyu kolgospu buv Trohim Ivanovich Mojsa U berezni 1931 roku kolgosp Vesele pole ob yednavsya z kolgospom Dobrovolec oderzhavshi nazvu Komsomolec U sklad danogo kolgospu vhodili sela Misholovki Bajraki Kostyantinivna U seli Druga Lelekivka bulo organizovano kolgosp Chervonij step v Petropilli Shlyah do perebudovi v Pershij Lelekivci HTZ Pershij traktor v rajoni oderzhav kolgosp Komsomolec Pershim traktoristom buv Petro Stec Trivalij chas cej traktor buv vistavlenij na postamenti v Petrovomu bilya staroyi Silgosptehniki Buli veliki plani i perspektivi na majbutnye pershi uspihi ale mirne zhittya bulo perervane vijnoyu U serpni 1941 roku selo Chervonokostyantinivka bulo okupovane nacistami Okupaciya trivala majzhe tri roki Za cej chas selo povnistyu bulo spaleno Gitlerivci vivezli chastinu meshkanciv do Nimechchini inshih zhiteliv vignali z sela U period Drugoyi svitovoyi vijni z zhovtnya 1943 po berezen 1944 rokiv poblizu sela prohodila liniya frontu jshli zhorstoki boyi U vizvolenni navkolishnih sil brali uchast vijskovi strilecki diviziyi 80 73 52 58 19 voyini tankisti 32 tankovoyi brigadi 29 tankovogo korpusu 5 tankovoyi armiyi Voseni griznogo 1943 roku v boyah za nashi zemli zaginuv Geroj Radyanskogo Soyuzu geroj bitvi pid Prohorivkoyu gvardiyi lejtenant Viktor Stepanovich Parshin Vin projshov z boyami vid Kurskoyi dugi do Petrivshini Tut poblizu sela Misholovki geroj tankist vikonuvav vazhlive zavdannya rozvidku boyem za sho buv posmertno udostoyenij visokoyi derzhavnoyi nagorodi Na bratskij mogili sela Chervonokostyantinivka u 1978 roci jomu vstanovleno memorialnu plitu Porivnyano nedavno bula vstanovlena memorialna plita she odnomu Geroyu Radyanskogo Soyuzu majoru Babachenku F Z yakij zaginuv pid Bajrakami U vizvolenni navkolishnih sil osoblivo vidznachilisya voyini 52 strileckoyi Shumensko Videnskoyi dvichi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova 2 go stupenya diviziyi 57 armiyi Cya diviziya zajmala bojovi rubezhi poblizu sil Bajraki Chervonokostyantinivka Veteran ciyeyi diviziyi I Barish zgaduye U moyij pam yati na vse zhittya zakarbuvalisya boyi za zvilnennya Petrivshini zokrema Chervonokostyantinivki I ne vipadkovo Ponad p yat misyaciv vorog z lyuttyu prirechenogo oboronyavsya i kidavsya v kontrataki ne bazhayuchi zalishati bagatyushoyi ukrayinskoyi zemli Pole pered selom nazvali zaliznim U tomu ne bulo perebilshennya Jogo pokrivav metal oskolki snaryadiv min bomb Prigadalos yak u comu seli meni dovelos hoditi v rozvidku vzyati yazika Do rechi za nogo komanduvannya nagorodilo mene ordenom Chervonoyi Zirki Prisyadmo yak bulo gazeta Trudova slava vid 16 travnya 1995 roku Vizvoleno bulo Chervonokostyantinivku o shostij godini ranku 8 bereznya 1944 roku voyinami 58 ordena Lenina Chervonoprapornoyi ordena Suvorova Chervonogradsko Prazkoyi strileckoyi diviziyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo perejmenovano u Chervonokostyantinivku 157 nashih zemlyakiv zalishilisya lezhati v bratskih mogilah yakimi tak ryasno usiyana vsya Yevropa 50 cholovik zaginuli vid fashistiv u svoyih selah Batkivshina ne zabula svoyih zahisnikiv 79 z nih bulo nagorodzheno ordenami i medalyami Urodzhenec sela Bashtine Oleksij Ivanovich Galugan stav Geroyem Radyanskogo Soyuzu Gvardiyi starshij lejtenant komanduvav rotoyu 337 go gvardijskogo strileckogo Yarcevskogo polku 121 yi gvardijskoyi diviziyi yaka pershoyu vvirvalas do mista Raudtena i rozchistila shlyah radyanskim voyinam dlya podalshih nastupalnih dij Za vmili diyi kapitanu bulo prisvoyeno visoke zvannya Na chest voyiniv yaki polyagli v boyah z fashistami u selah Chervonokostyantinivka Krasnopillya do vijni Persha Lelekivka Bashtine bulo sporudzheno pam yatniki na bratskih mogilah Pislya vijni vsi povertalisya dodomu Potribno bulo pochinati vse spochatku Selo yake povnistyu bulo zrujnovane za roki vijni vidrodzhuvalosya z trudnoshami Vse robili vruchnu ne bulo navit hudobi Ocholiv miscevij kolgosp Pavlo Fedorovich Levchenko Za roki okupaciyi gospodarstvam miscevoyi silskoyi Radi naneseno zbitki v sumi 32 mln 411 tis 386 krb Vidrodzheni kolgospi sil Petropillya Drugoyi Lelekivki Krasnopillya ob yednalisya v 1951 roci v odin im Stalina U 1953 roci bulo pereneseno silsku Radu z Drugoyi Lelekivki do Krasnopillya V yiyi sklad vhodili sela Druga Lelekivka Krasnopillya Misholovki Bajraki Rayivka Chervonokostyaninivka Golovoyu silskoyi Radi buv Ivan Yuhimovich Sirotyuk Kolgospom imeni Stalina keruvav Mikola Stepanovich Duda z 1954 roku stav golovoyu Viktor Grigorovich Kosolapov povnij kavaler ordeniv Slavi U 1955 roci bulo provedeno perepis naselennya yakij viyaviv sho u Krasnopilli bulo na 927 zhiteliv bilshe nizh u Chervonokostyantinivci Jshli roki naselennya zbilshuvalosya teritoriya silskoyi Radi rozshiryuvalasya U 1962 roci silska Rada bula perevedena do Chervonokostyantinivki yiyi ocholiv Oleksandr Fedorovich Tribuhov Pid poryadkuvannya Chervonokostyantinivskoyi silskoyi Radi krim zaznachenih vishe sil uvijshli she j sela Bratske ta Luganka do 1981 roku U 1956 roci po inshih danih 1962 r kolgosp imeni Stalina bulo perejmenovano v kolgosp Rosiya jogo ocholyuvav protyagom 30 rokiv Georgij Gerasimovich Maksimov U hronologichnomu poryadku miscevim kolgospom pislya Drugoyi svitovoyi vijni keruvali Shevchenko Petro Fedorovich Strizhak Volodimir Semenovich Duda Mikola Stepanovich Kosolapov Viktor Grigorovich Maksimov Georgij Gerasimovich Movchan Petro Stepanovich Plichko Viktor Ivanovich Davidovskij Anatolij Oleksijovich dvichi Kompaniyec Oleksandr Mikolajovich Na kinec 60 h 70 i rr pripadaye period najbilshogo pidnesennya gospodarstva i kulturi sela Protyagom nastupnih rokiv u seli buduyutsya administrativnij budinok budinok kulturi dityachij sadok shkola magazini novi fermi vidkrivayetsya shvejna majsternya popovnyuyetsya mashinno traktornij park asfaltuyutsya vulici sela U 1974 roci miscevi gospodarstva kolgosp Rosiya ta im Ulyanova s Bashtine ob yednuyutsya v odin kolgosp Rosiya a u 1987 roci roz yednalisya U 1975 roci vvijshla do ladu novozbudovana shkola vosmirichka do cogo diyala z 1945 roku pochatkova shkola Pershi vipuskniki desyatiklasniki yiyi zakinchili u 1987 roci Yiyi direktorami buli Malicya G I Moskalec G L Sajko V F Bogun V I Bakanov G S Bilenko A M Brenchuk N V Konnik G O Gavrilenko N A Z 2017 roku direktorom shkoli ye Sajko S V z 2022 roku t v o Masyuk Yu I U 2020 roci vvedeno v ekspluataciyu bagatofunkcionalnij sportivnij ta dityachij igrovij majdanchiki na teritoriyi shkoli yaka stala centrom vidpochinku dlya zhiteliv sela U 2022 roci Chervonokostyantinivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv bula perejmenovana na Chervonokostyantinivskij licej Petrivskoyi selishnoyi radi Zhiteli lyublyat svoye selo dbayut pro jogo blagoustrij ozelenennya pishut virshi skladayut pisni Ulyublenoyu stala Pisnya pro Chervonokostyantinivku yaku napisali uchiteli miscevoyi shkoli Pilipchuk N D ta Antonenko S M NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 605 osib z yakih 288 cholovikiv ta 317 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 640 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 13 rosijska 0 78 biloruska 0 47 moldovska 0 47 ugorska 0 16 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Chervonokostyantinivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kirovogradsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi