Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гераньо́нський за́мок — пам'ятка палацово-замкової архітектури кінця XV — XVIII століть. біля села в Ів'євському районі Гродненської області Білорусі.
| Гераньонський замок | |
|---|---|
 | |
| 54°06′ пн. ш. 25°34′ сх. д. / 54.100° пн. ш. 25.567° сх. д.Координати: 54°06′ пн. ш. 25°34′ сх. д. / 54.100° пн. ш. 25.567° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Розташування | d |
| Тип | замок |
  Гераньонський замок Гераньонський замок (Білорусь) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Замок, ймовірно, був побудований на рубежі 15-16 століть, коли Гераньони належали канцлеру Великого Князівства Литовського та віленському воєводі Альбрахту Гаштольду. Гераньони в документах почали називати «мурованими» (мурата) не пізніше 1510 р. До 1542 року замок належав Гаштовтам, потім — великим князям литовським і польським королям Сигізмунду І Старому і Сигізмунду II Августу, до 1588 року — різним особам, пізніше Сапігам, із 1643 року — скарбнику Миколі Кішці. Під час війни між Росією та Річчю Посполитою в 1654-67 роках замок був зруйнований російською армією. З кінця XVII ст. запаси свідчать про поступове подальше знищення. 3 1670 р. замок та с. Гераньони на державному утриманні. У 1708 році у замку з загоном шведських військ перебував польський король Станіслав Лещинський. Після Північної війни 1700-21 років замок занепав.
На початку ХІХ ст. в Гераньонському замку вже не жили, в середині століття значна частина руїн була розібрана для будівництва в селі різних господарських будівель. Наполеон Орда намалював у середині XIX століття лише руїни замку до 1-го поверху.
Архітектура
Замок був розташований на штучному острові, наповненому землею, викинутою з рову, що оточував замок. Перед ровом був земляний вал заввишки 9-10 м, завширшки близько 15 м і завдовжки по периметру понад 700 м. Вал у плані нагадував витягнутий прямокутник із закругленими кутами. Захист замку не був розроблений для природних перешкод і не мав штучного поливу. Лише зовнішній оборонний рів у деяких районах міг бути наповнений водою під час весняного танення снігу або восени, коли йшов дощ. Природа оригінальних об'ємних споруд Гераньонського замку не з'ясована, але, мабуть, це були звичайні дерев'яні стіни. Замок мав вигляд квадрата (27х27 м), біля кожного кута якого височіла цегляна циліндрична вежа (діаметр 8 м).
Дослідження (1972 р. ) збережених залишків стін і веж свідчило, що вони були виконані в традиційній для Білорусі техніці смугастої кладки з широким використанням каменю та цегли, яка використовувалася переважно для облицювання веж. Вапняний розчин має незначний домішок подрібненої глини і відзначається міцністю. Стіни замку завтовшки 1,4 м в деяких ділянках нині сягають висоти 4 м. Спочатку вони були не набагато вище зовнішнього оборонного валу, який мав на меті, мабуть, насамперед прикрити замок від прямого вогню. Добудова стін замку, очевидно, була цегляною. Фундаменти заввишки 1 м зроблені з великих каменів (70х50 см), покладених на вапно. Проміжки між ними ретельно заштукатурені шматками цегли та розчину.
Двометрові стіни веж кам'яні (луската кладка) та облицьовані цеглою (готична кладка). Товщина вапняного розчину 2-3,5 см. Цегла велика, борозниста, розмірами 29,5 х 13 (14) х 6 (8,5) см. Глибина фундаментів веж і стін близько 1 м. Фундаменти перев'язані, а кам'яні лінії та цегляна кладка збігаються. Однакова техніка кладки та розмір цегли свідчать про одночасне будівництво стін та веж. Північно-західна вежа мала склепінчасту стелю, що розділяла 2 нижні поверхи (збережений віконний отвір нижнього поверху заввишки 1 м та завширшки 0,6 м із готичною аркою).
Окрім самого замку, на зовнішньому валу, що оточував замок, були цегляні ранделі та брама. Пізніше вздовж внутрішньої частини валу була побудована підпірна стіна.
Питання про житлові приміщення замку до кінця не вивчене. Іноді згадка про двоповерховий частково цегляний будинок в інвентарі 1765 р., однак розглядається як опис замкового палацу, але в порівнянні з іншими інвентаризаціями Гераньонів цього періоду представляється більш вірогідним, що розмови про окрему будівлю поза межами замкового валу. Те саме не стосувалося, ймовірно, замку та дерев'яного житлового будинку, згаданого в 1560-х роках.
Під час розкопок була знайдена пласка і коритоподібна черепиця, яка покривала дахи веж, а також дахи над зубчастими стінами стін і палацу.
Фортифікація
Гераньонський замок був побудований у той час, коли роль артилерії значно зросла. У зв'язку з цим основний тягар охорони почав перекладатися на зовнішні укріплення — рови та вали. Замок був однією з перших у ВКЛ спроб укріпити за допомогою вогнепальної зброї; вважається, що замок у лінії оборони мав прототип бастіону.
Вали були зроблені настільки високо, що вони надійно закривали основну частину будівлі замку і на значній відстані від неї. Наприклад, у Гераньонському замку вали встановлені за 80 м. Центр оборони тут зосереджений на зовнішньому валу (зараз він сягає висоти 10 м). З внутрішнього боку вона виконана з цегляної стіни завтовшки 1,25 м та заввишки 4,5 м, яка слугувала підпірною стіною та надійно запобігала зсуванню валу всередині замкового подвір'я. Воїни гарнізону могли пересуватися під його прихистком під час облоги, про що свідчить брукована стежка біля дна стіни. Після одного з насипів будівельники були змушені зміцнити стіну невеликими контрфорсами — «биками», зведеними майже кожні 3-3,5 м. Підпірна стінка і «бики» виконані в техніці смугастої кладки з використанням величезних (близько 1 м) тесаних каменів та цегли, покладених на вапно. Цегла, як і в замку, борознувата. Сегменти підпірної стінки сходилися по кутах валу і переходили у 7-крайові вежі-ронделі (товщина стін 1,75 м), які були важливими вогневими точками. Можна припустити, що вони були 2-поверховими, з білковим перекриттям, нижній поверх (висота близько 4,5 м) був повністю в товщі валу. Тут, мабуть, були заховані військові припаси та обладнання. 2-й поверх починався від поверхні валу і нагадував 7-крайовий цегляний бастіон із периметром близько 25 м. Це дозволяло розмістити тут кілька гармат або кілька десятків солдатів. На 2-му поверсі були цегляні сходи, що починалися біля самого низу підпірної стіни, на стику її з ронделлю. Значна вогнева міць могла бути зосереджена на самому земляному валу. У деяких ділянках, особливо зі сходу, де був вхід до замку, ширина вершини валу зараз сягає 6-7 м. На такій ділянці можна було розмістити або традиційні дерев'яні віночні стіни, або конструкцію огорожі характерну для XVI—XVII ст. земляні бруствери. Оборонний рів тут сягає глибини 4 м і ширини 15 м.
Вхідна замкова брама розташовувалася на першому поверсі південно-західної ронделі, стіни якої були завтовшки близько 2,2 м. До брами йшов легкий дерев'яний міст через рів. Частина мосту перед нею, можливо, піднімалася ланцюгами. Вхід у замок утримувався від обстрілів із верхньої частини брами та з прилеглих садів. Праворуч від воріт був схожий на бастіон виступ, який фланкував міст вогнем та найближчими під'їздами до воріт. Такий елемент захисту є одним із перших відомих у Білорусі і бере свій початок із самого початку XVI століття Це як прототип тих бастіонів та бастіонної системи укріплень, які були поширені в Білорусі у 2-й половині XVI—XVII ст.
Додатковою перешкодою на шляху до замку була мурована (побудований у 1519 році). Оточений стіною, він примикав безпосередньо до оборонного рову перед брамою.
Із військової точки зору Гераньонський замок на поч. XVI століття була потужною структурою. Він увібрав майже всі відомі на той час елементи фортифікації, що дозволило тривалий час протистояти тактиці та техніці облоги.
Примітки
- Назва «Murata Gyeranony» ў дакументах 1510—1523 гг. і датыроўка геранёнскага замка // Studia Historica Europae Orientalis. — Минск: РИВШ, 2014. — С. 201—203.
- Брыль А. Палац Геранёнскага замка ў святле інвентароў XVI—XVIII стст. // Архіварыус. Выпуск 14. Мінск, 2016. С. 127—132.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гераньонський замок |
Література
 | Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 412Г000292 |
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.1. — Мн., 2006.
- Ткачоў М. А. Абарончыя збудаванні заходніх зямель Беларусі XIII—XVIII стст. Мн., 1978.
- Ткачоў М. А. Геранёнскі замак // ЭГБ у 6 т. Т. 2. Мн., 1994.
- Страчаная спадчына / Т. В. Габрусь, А. М. Кулагін, Ю. У. Чантурыя і інш. Уклад. Габрусь Т. В. — Мн.: Полымя, 1998. — 351 с.: іл. — — С. 17-19.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 5: Гальцы — Дагон / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 1997. — Т. 5. — С. 407. — 576 с. — 10 000 экз. — , С. 167—168.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerano nskij za mok pam yatka palacovo zamkovoyi arhitekturi kincya XV XVIII stolit bilya sela v Iv yevskomu rajoni Grodnenskoyi oblasti Bilorusi Geranonskij zamok54 06 pn sh 25 34 sh d 54 100 pn sh 25 567 sh d 54 100 25 567 Koordinati 54 06 pn sh 25 34 sh d 54 100 pn sh 25 567 sh d 54 100 25 567Krayina BilorusRoztashuvannyadTipzamokGeranonskij zamokGeranonskij zamok Bilorus Mediafajli u Vikishovishi Geranonskij zamok N Orda Zalishki zamkuIstoriyaZamok jmovirno buv pobudovanij na rubezhi 15 16 stolit koli Geranoni nalezhali kancleru Velikogo Knyazivstva Litovskogo ta vilenskomu voyevodi Albrahtu Gashtoldu Geranoni v dokumentah pochali nazivati murovanimi murata ne piznishe 1510 r Do 1542 roku zamok nalezhav Gashtovtam potim velikim knyazyam litovskim i polskim korolyam Sigizmundu I Staromu i Sigizmundu II Avgustu do 1588 roku riznim osobam piznishe Sapigam iz 1643 roku skarbniku Mikoli Kishci Pid chas vijni mizh Rosiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu v 1654 67 rokah zamok buv zrujnovanij rosijskoyu armiyeyu Z kincya XVII st zapasi svidchat pro postupove podalshe znishennya 3 1670 r zamok ta s Geranoni na derzhavnomu utrimanni U 1708 roci u zamku z zagonom shvedskih vijsk perebuvav polskij korol Stanislav Leshinskij Pislya Pivnichnoyi vijni 1700 21 rokiv zamok zanepav Na pochatku HIH st v Geranonskomu zamku vzhe ne zhili v seredini stolittya znachna chastina ruyin bula rozibrana dlya budivnictva v seli riznih gospodarskih budivel Napoleon Orda namalyuvav u seredini XIX stolittya lishe ruyini zamku do 1 go poverhu ArhitekturaZamok buv roztashovanij na shtuchnomu ostrovi napovnenomu zemleyu vikinutoyu z rovu sho otochuvav zamok Pered rovom buv zemlyanij val zavvishki 9 10 m zavshirshki blizko 15 m i zavdovzhki po perimetru ponad 700 m Val u plani nagaduvav vityagnutij pryamokutnik iz zakruglenimi kutami Zahist zamku ne buv rozroblenij dlya prirodnih pereshkod i ne mav shtuchnogo polivu Lishe zovnishnij oboronnij riv u deyakih rajonah mig buti napovnenij vodoyu pid chas vesnyanogo tanennya snigu abo voseni koli jshov dosh Priroda originalnih ob yemnih sporud Geranonskogo zamku ne z yasovana ale mabut ce buli zvichajni derev yani stini Zamok mav viglyad kvadrata 27h27 m bilya kozhnogo kuta yakogo visochila ceglyana cilindrichna vezha diametr 8 m Doslidzhennya 1972 r zberezhenih zalishkiv stin i vezh svidchilo sho voni buli vikonani v tradicijnij dlya Bilorusi tehnici smugastoyi kladki z shirokim vikoristannyam kamenyu ta cegli yaka vikoristovuvalasya perevazhno dlya oblicyuvannya vezh Vapnyanij rozchin maye neznachnij domishok podribnenoyi glini i vidznachayetsya micnistyu Stini zamku zavtovshki 1 4 m v deyakih dilyankah nini syagayut visoti 4 m Spochatku voni buli ne nabagato vishe zovnishnogo oboronnogo valu yakij mav na meti mabut nasampered prikriti zamok vid pryamogo vognyu Dobudova stin zamku ochevidno bula ceglyanoyu Fundamenti zavvishki 1 m zrobleni z velikih kameniv 70h50 sm pokladenih na vapno Promizhki mizh nimi retelno zashtukatureni shmatkami cegli ta rozchinu Dvometrovi stini vezh kam yani luskata kladka ta oblicovani cegloyu gotichna kladka Tovshina vapnyanogo rozchinu 2 3 5 sm Cegla velika boroznista rozmirami 29 5 h 13 14 h 6 8 5 sm Glibina fundamentiv vezh i stin blizko 1 m Fundamenti perev yazani a kam yani liniyi ta ceglyana kladka zbigayutsya Odnakova tehnika kladki ta rozmir cegli svidchat pro odnochasne budivnictvo stin ta vezh Pivnichno zahidna vezha mala sklepinchastu stelyu sho rozdilyala 2 nizhni poverhi zberezhenij vikonnij otvir nizhnogo poverhu zavvishki 1 m ta zavshirshki 0 6 m iz gotichnoyu arkoyu Okrim samogo zamku na zovnishnomu valu sho otochuvav zamok buli ceglyani randeli ta brama Piznishe vzdovzh vnutrishnoyi chastini valu bula pobudovana pidpirna stina Pitannya pro zhitlovi primishennya zamku do kincya ne vivchene Inodi zgadka pro dvopoverhovij chastkovo ceglyanij budinok v inventari 1765 r odnak rozglyadayetsya yak opis zamkovogo palacu ale v porivnyanni z inshimi inventarizaciyami Geranoniv cogo periodu predstavlyayetsya bilsh virogidnim sho rozmovi pro okremu budivlyu poza mezhami zamkovogo valu Te same ne stosuvalosya jmovirno zamku ta derev yanogo zhitlovogo budinku zgadanogo v 1560 h rokah Pid chas rozkopok bula znajdena plaska i koritopodibna cherepicya yaka pokrivala dahi vezh a takozh dahi nad zubchastimi stinami stin i palacu FortifikaciyaGeranonskij zamok buv pobudovanij u toj chas koli rol artileriyi znachno zrosla U zv yazku z cim osnovnij tyagar ohoroni pochav perekladatisya na zovnishni ukriplennya rovi ta vali Zamok buv odniyeyu z pershih u VKL sprob ukripiti za dopomogoyu vognepalnoyi zbroyi vvazhayetsya sho zamok u liniyi oboroni mav prototip bastionu Vali buli zrobleni nastilki visoko sho voni nadijno zakrivali osnovnu chastinu budivli zamku i na znachnij vidstani vid neyi Napriklad u Geranonskomu zamku vali vstanovleni za 80 m Centr oboroni tut zoseredzhenij na zovnishnomu valu zaraz vin syagaye visoti 10 m Z vnutrishnogo boku vona vikonana z ceglyanoyi stini zavtovshki 1 25 m ta zavvishki 4 5 m yaka sluguvala pidpirnoyu stinoyu ta nadijno zapobigala zsuvannyu valu vseredini zamkovogo podvir ya Voyini garnizonu mogli peresuvatisya pid jogo prihistkom pid chas oblogi pro sho svidchit brukovana stezhka bilya dna stini Pislya odnogo z nasipiv budivelniki buli zmusheni zmicniti stinu nevelikimi kontrforsami bikami zvedenimi majzhe kozhni 3 3 5 m Pidpirna stinka i biki vikonani v tehnici smugastoyi kladki z vikoristannyam velicheznih blizko 1 m tesanih kameniv ta cegli pokladenih na vapno Cegla yak i v zamku boroznuvata Segmenti pidpirnoyi stinki shodilisya po kutah valu i perehodili u 7 krajovi vezhi rondeli tovshina stin 1 75 m yaki buli vazhlivimi vognevimi tochkami Mozhna pripustiti sho voni buli 2 poverhovimi z bilkovim perekrittyam nizhnij poverh visota blizko 4 5 m buv povnistyu v tovshi valu Tut mabut buli zahovani vijskovi pripasi ta obladnannya 2 j poverh pochinavsya vid poverhni valu i nagaduvav 7 krajovij ceglyanij bastion iz perimetrom blizko 25 m Ce dozvolyalo rozmistiti tut kilka garmat abo kilka desyatkiv soldativ Na 2 mu poversi buli ceglyani shodi sho pochinalisya bilya samogo nizu pidpirnoyi stini na stiku yiyi z rondellyu Znachna vogneva mic mogla buti zoseredzhena na samomu zemlyanomu valu U deyakih dilyankah osoblivo zi shodu de buv vhid do zamku shirina vershini valu zaraz syagaye 6 7 m Na takij dilyanci mozhna bulo rozmistiti abo tradicijni derev yani vinochni stini abo konstrukciyu ogorozhi harakternu dlya XVI XVII st zemlyani brustveri Oboronnij riv tut syagaye glibini 4 m i shirini 15 m Vhidna zamkova brama roztashovuvalasya na pershomu poversi pivdenno zahidnoyi rondeli stini yakoyi buli zavtovshki blizko 2 2 m Do brami jshov legkij derev yanij mist cherez riv Chastina mostu pered neyu mozhlivo pidnimalasya lancyugami Vhid u zamok utrimuvavsya vid obstriliv iz verhnoyi chastini brami ta z prileglih sadiv Pravoruch vid vorit buv shozhij na bastion vistup yakij flankuvav mist vognem ta najblizhchimi pid yizdami do vorit Takij element zahistu ye odnim iz pershih vidomih u Bilorusi i bere svij pochatok iz samogo pochatku XVI stolittya Ce yak prototip tih bastioniv ta bastionnoyi sistemi ukriplen yaki buli poshireni v Bilorusi u 2 j polovini XVI XVII st Dodatkovoyu pereshkodoyu na shlyahu do zamku bula murovana pobudovanij u 1519 roci Otochenij stinoyu vin primikav bezposeredno do oboronnogo rovu pered bramoyu Iz vijskovoyi tochki zoru Geranonskij zamok na poch XVI stolittya bula potuzhnoyu strukturoyu Vin uvibrav majzhe vsi vidomi na toj chas elementi fortifikaciyi sho dozvolilo trivalij chas protistoyati taktici ta tehnici oblogi PrimitkiNazva Murata Gyeranony y dakumentah 1510 1523 gg i datyroyka geranyonskaga zamka Studia Historica Europae Orientalis Minsk RIVSh 2014 S 201 203 Bryl A Palac Geranyonskaga zamka y svyatle inventaroy XVI XVIII stst Arhivaryus Vypusk 14 Minsk 2016 S 127 132 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geranonskij zamokLiteraturaOb yekt Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus 412G000292 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 2 t T 1 Mn 2006 ISBN 985 11 0314 4 Tkachoy M A Abaronchyya zbudavanni zahodnih zyamel Belarusi XIII XVIII stst Mn 1978 Tkachoy M A Geranyonski zamak EGB u 6 t T 2 Mn 1994 Strachanaya spadchyna T V Gabrus A M Kulagin Yu U Chanturyya i insh Uklad Gabrus T V Mn Polymya 1998 351 s il ISBN 985 07 0036 X S 17 19 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 5 Galcy Dagon Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1997 T 5 S 407 576 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0090 0 S 167 168