Устюжна (рос. Устюжна) — місто в Росії, адміністративний центр Устюженського району Вологодської області, що розташоване на обох берегах річки Молога за 244 км (автошляхами) на захід від Вологди, за 54 км від залізничної станції у місті Пестово. Центр міста розташовано на правому, південному березі, на західній околиці міста у Мологу впадає права притока , а в центрі міста річка .
Місто Устюжна
Координати H G O
Устюжна у Вікісховищі |
Утворює міське поселення «Місто Устюжна».
Історія
Вперше місто згадується в 1252 року під назвою Устюг-Желєзний, що пов'язано з розташуванням міста на Залізному полі, місцевості, що багата болотною залізною рудою та пов'язано з початком розвитку металургії на Русі. Назву Устюг-Железный (або Железный устюг) місто носило в 13-16 ст..
Історичним центром міста є городище, побудоване на березі Мологи, в гирлі річки , що впадає в неї, що і визначило назву поселення:Усть-Іжина—Устюжна або Устюжна Желєзопольська.
У XVI сторіччі Устюжна, з населенням близько 6000 осіб, стає найбільшим центром металообробки та зброярської справи Московії.
У середині XVI століття Устюжна стає в один ряд з такими великими торгово-промисловими центрами, як Новгород, Псков, Твер, Рязань, Ладога тощо. Уже в 1544 місто отримує від імені Івана IV Грозного.
До кінця XVI століття місто сильно змінилося. В 1597 посад за кількістю дворів запустів майже на 70 відсотків, а чисельність населення скоротилася приблизно в 3 рази. Основними причинами був мор та події в країні — Лівонська війна, опричнина, розорення Новгорода та північно-західних земель і, як наслідок, господарська криза.
У Смутний час жителі міста боролися проти інтервентів. Місто кілька разів зазнало нападів, але жодного разу не було захоплено.
У XVII столітті, Устюжна другий (після Тули) центр російської металургії та зброярської справи у Московії.
В 1702—1714 роках, за вказівкою Петра Великого, у місті було побудовано , що отримав державне замовлення на забезпечення армії зброєю (виготовляв гармати, пищалі, мушкети, гарматні ядра та ін.).
З 1727 Устюжна входить до складу Новгородської губернії, з 1738 — повітове місто .
В 1781 спеціальна «Комісія для будівель», розробила план забудови міста. Герб міста було затверджено Катериною II — 16 серпня 1781 року. У другій половині XVII століття почалося кам'яне будівництво, і до 1870 у місті налічувалося вже 13 кам'яних церков, що значно змінило вигляд міста.
Пам'ятки
Місто включено до , багатих пам'ятками історії та культури.
У місті діє Устюженський краєзнавчий музей (колишній собор Різдва Богородиці) в якому представлені давньоруський іконопис — п'ятиярусний іконостас кінця XVII століття з 95 іконами, виконаними московськими майстрами з майстерень Оружейної Палати (серед них були та — одні з найвідоміших російських живописців того часу); 18-20 століть, у тому числі твори І. К. Айвазовського, Б. М. Кустодієва; місцеве декоративно-прикладне та народне мистецтво, різьба по дереву 17-18 століть, литво 18-19 століть, вишивка XIX — початку XX століття, фаянсові вироби 2-ї половини XIX століття тощо.
Храми Устюжне
- Собор Різдва Богородиці (нині Краєзнавчий музей) (1685—1690 рр.);
- Казанська церква (1694 р.) з шатровою дзвіницею (1764—1767 рр.);
- Благовіщенська церква (1762 р.);
- Воскресенська церква (1771 р.);
- Покровська церква (1780 р.) на лівому березі Мологи;
- Успенська церква (1781 р.) на лівому березі Мологи;
- Казанська церква
- Дзвіниця Казанської церкви
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
- Церква Воскресіння Христова
- Дзвіниця Казанської церкви
- Казанська церква, ворота
-
Устюжна в художній літературі
Устюжна — батьківщина героїв Гоголівського «Ревізора».
Міста-побратими
Устюжна є містом-побратимом для міст:
Галерея
- Устюженське городище (2012)
- Вид з мосту вгору за течією Мологи
- Пам'ятник "Захисникам Вітчизни 1609"
- Міні-отель (2012)
- Згорілий будинок Курбатова (навпроти міні-отелю)
- Телевежа (вид з вулиці Леніна; 2012)
- Автостанція Устюжне 2012 року
- Міст через Мологу
- Вид на Мологу від підніжжя городища
- Радіомаяк авіації Північного флоту
Примітки
- . — 2-е издание, перераб. и доп. — М.: «Большая Российская энциклопедия»; СПб.: «Норинт», 2002. — 1456 с.: ил.; , . Стр. 397.
Література
- Устюжна: Очерки истории города и района. — Архангельск, 1979.
- Устюжна. Череповец. Вытегра./Рыбаков А. А. — Л., Искусство, 1981. ().
- Брумфилд, Вильям К. Устюжна. Фотоальбом. — М., Три квадрата, 2010. (рос.) (англ.)
Посилання
- Муніципальний район Устюженський, офіційний сайт
- Устюженський міський портал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustyuzhna ros Ustyuzhna misto v Rosiyi administrativnij centr Ustyuzhenskogo rajonu Vologodskoyi oblasti sho roztashovane na oboh beregah richki Mologa za 244 km avtoshlyahami na zahid vid Vologdi za 54 km vid zaliznichnoyi stanciyi u misti Pestovo Centr mista roztashovano na pravomu pivdennomu berezi na zahidnij okolici mista u Mologu vpadaye prava pritoka a v centri mista richka Misto Ustyuzhna Gerb Koordinati 58 50 pn sh 36 26 sh d H G O Krayina RosiyaRosiyaRegion Vologodska oblastMunicipalnij rajon Ustyuzhenskij rajonMiske poselennyaVorobjov Mikola VolodimirovichPersha zgadka 1252Plosha 7 km Visota centru 120 mNaselennya 8942 osobi 2014 Chasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 81737Poshtovij indeks 162 840Kod ZKATU 19250501000GeoNames 477795Oficijnij sajt admgorust ru UstyuzhnaUstyuzhna Rosiya UstyuzhnaUstyuzhna Vologodska oblast UstyuzhnaUstyuzhna Ustyuzhenskij rajon Ustyuzhna u Vikishovishi Miske poselennya misto Ustyuzhna na karti rajonu Utvoryuye miske poselennya Misto Ustyuzhna IstoriyaSobor Rizdva Bogorodici Vpershe misto zgaduyetsya v 1252 roku pid nazvoyu Ustyug Zhelyeznij sho pov yazano z roztashuvannyam mista na Zaliznomu poli miscevosti sho bagata bolotnoyu zaliznoyu rudoyu ta pov yazano z pochatkom rozvitku metalurgiyi na Rusi Nazvu Ustyug Zheleznyj abo Zheleznyj ustyug misto nosilo v 13 16 st Istorichnim centrom mista ye gorodishe pobudovane na berezi Mologi v girli richki sho vpadaye v neyi sho i viznachilo nazvu poselennya Ust Izhina Ustyuzhna abo Ustyuzhna Zhelyezopolska U XVI storichchi Ustyuzhna z naselennyam blizko 6000 osib staye najbilshim centrom metaloobrobki ta zbroyarskoyi spravi Moskoviyi U seredini XVI stolittya Ustyuzhna staye v odin ryad z takimi velikimi torgovo promislovimi centrami yak Novgorod Pskov Tver Ryazan Ladoga tosho Uzhe v 1544 misto otrimuye vid imeni Ivana IV Groznogo Do kincya XVI stolittya misto silno zminilosya V 1597 posad za kilkistyu dvoriv zapustiv majzhe na 70 vidsotkiv a chiselnist naselennya skorotilasya priblizno v 3 razi Osnovnimi prichinami buv mor ta podiyi v krayini Livonska vijna oprichnina rozorennya Novgoroda ta pivnichno zahidnih zemel i yak naslidok gospodarska kriza U Smutnij chas zhiteli mista borolisya proti interventiv Misto kilka raziv zaznalo napadiv ale zhodnogo razu ne bulo zahopleno U XVII stolitti Ustyuzhna drugij pislya Tuli centr rosijskoyi metalurgiyi ta zbroyarskoyi spravi u Moskoviyi V 1702 1714 rokah za vkazivkoyu Petra Velikogo u misti bulo pobudovano sho otrimav derzhavne zamovlennya na zabezpechennya armiyi zbroyeyu vigotovlyav garmati pishali mushketi garmatni yadra ta in Gerb 1781 Z 1727 Ustyuzhna vhodit do skladu Novgorodskoyi guberniyi z 1738 povitove misto V 1781 specialna Komisiya dlya budivel rozrobila plan zabudovi mista Gerb mista bulo zatverdzheno Katerinoyu II 16 serpnya 1781 roku U drugij polovini XVII stolittya pochalosya kam yane budivnictvo i do 1870 u misti nalichuvalosya vzhe 13 kam yanih cerkov sho znachno zminilo viglyad mista Pam yatkiMisto vklyucheno do bagatih pam yatkami istoriyi ta kulturi U misti diye Ustyuzhenskij krayeznavchij muzej kolishnij sobor Rizdva Bogorodici v yakomu predstavleni davnoruskij ikonopis p yatiyarusnij ikonostas kincya XVII stolittya z 95 ikonami vikonanimi moskovskimi majstrami z majsteren Oruzhejnoyi Palati sered nih buli ta odni z najvidomishih rosijskih zhivopisciv togo chasu 18 20 stolit u tomu chisli tvori I K Ajvazovskogo B M Kustodiyeva misceve dekorativno prikladne ta narodne mistectvo rizba po derevu 17 18 stolit litvo 18 19 stolit vishivka XIX pochatku XX stolittya fayansovi virobi 2 yi polovini XIX stolittya tosho Hrami Ustyuzhne Sobor Rizdva Bogorodici nini Krayeznavchij muzej 1685 1690 rr Kazanska cerkva 1694 r z shatrovoyu dzviniceyu 1764 1767 rr Blagovishenska cerkva 1762 r Voskresenska cerkva 1771 r Pokrovska cerkva 1780 r na livomu berezi Mologi Uspenska cerkva 1781 r na livomu berezi Mologi Kazanska cerkva Dzvinicya Kazanskoyi cerkvi Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Voskresinnya Hristova Dzvinicya Kazanskoyi cerkvi Kazanska cerkva vorotaUstyuzhna v hudozhnij literaturiUstyuzhna batkivshina geroyiv Gogolivskogo Revizora Mista pobratimiUstyuzhna ye mistom pobratimom dlya mist Kannus fin Kannus 1995 Bezheck 2005 GalereyaUstyuzhenske gorodishe 2012 Vid z mostu vgoru za techiyeyu Mologi Pam yatnik Zahisnikam Vitchizni 1609 Mini otel 2012 Zgorilij budinok Kurbatova navproti mini otelyu Televezha vid z vulici Lenina 2012 Avtostanciya Ustyuzhne 2012 roku Mist cherez Mologu Vid na Mologu vid pidnizhzhya gorodisha Radiomayak aviaciyi Pivnichnogo flotuPrimitki 2 e izdanie pererab i dop M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya SPb Norint 2002 1456 s il ISBN 5 85270 160 2 ISBN 5 7711 0004 8 Str 397 LiteraturaUstyuzhna Ocherki istorii goroda i rajona Arhangelsk 1979 Ustyuzhna Cherepovec Vytegra Rybakov A A L Iskusstvo 1981 Brumfild Vilyam K Ustyuzhna Fotoalbom M Tri kvadrata 2010 ros angl PosilannyaMunicipalnij rajon Ustyuzhenskij oficijnij sajt Ustyuzhenskij miskij portal