Округ | Перемиський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Яворів |
Створений | 1854 |
Площа | 1012,2 км² (1869) |
Населення | 61 007 (1869) |
Найбільші міста | Яворів, Краківець, Великі Очі |
Яворівський повіт (нім. Bezirk Jaworów, пол. Powiat jaworowski) — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Яворів.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Яворів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Яворівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі Перемиського округу.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Яворівського повіту (з 25 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Краківець (з 29 гмін) і 3 гміни (Воля-Старицька, Курники і Вишенька) Янівського повіту, однак залишились 2 повітові суди в Яворові та Краківці.
Повіт Рава-Руська складався (за переписом населення 1910 року) з 73 гмін (самоврядних громад) і 52 фільварків та займав площу 1005 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 78002 особи, у 1910 році тут проживало 86720 осіб. В повіті, переважали українці греко-католики (78 %), євреї становили близько 7 % населення.
Поділ громад повіту між судами 1910 року:
Судовий повіт Яворів:
- Бердихув (Бердихів)
- Брухналь
- Цетуля
- Черчик
- Чернилява
- Чолгині (складалася з сіл Чолгині та Рулів)
- місто Яворів
- Язів Новий
- Язів Старий
- Курники
- Ляшки (складалася з сіл Чорнокунці та Ляшки)
- Молошковичі
- Мосберґ (складалася з сіл і )
- Мужиловичі Колонія
- Мужиловичі Народові
- Новосілки
- Вільшаниця
- Віжомля
- Підлуби Великі
- Поруденко
- Порудно
- Прилбичі
- Рогізно
- Сідлиська
- Стажиська
- Шкло
- Тросцянєц (Тростянець)
- Тучапи
- Вербляни
- Воля-Старицька
- Залужжя
- Завадів
- Збадинь
Судовий повіт Краківець:
- Бунів
- Божа Воля
- Будомир
- Будзинь
- Хотинець
- Чапляки
- Дрогомишль
- Гнойниці
- Грушів
- Грушовичі
- Гуки
- Колониці
- Кобильниця Руська
- Кобильниця Волоська
- Коханівка
- містечко Краківець
- Любєнє (Любині)
- Млини
- Мор'янці
- Нагачів
- Пшедбуже
- Реберґ
- Руда Коханівська
- Руда-Краковецька
- Сарни
- Семирівка
- Сколин
- Свидниця
- Щеплоти
- містечко Великі Очі
- Вовча Гора
- Воля Гнійницька
- Вілька Роснівська
- Вілька Зміївська
- Змієвиська
У складі ЗУНР
Повітовим комісаром спочатку був професор гімназії Михайло Білик, його змінив учитель гімназії Дмитро Ліськевич, якого змінив адвокат Михайло Крижанівський. Головою міської УНРади (бургомістром) був обраний управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич, головою Повітової УНРади — вчитель гімназії Онуфрій Власійчук, делегатом до УНРади — о. Теодор Чайковський, сотрудник у Яворові.
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР, повітовим військовим комендантом був Хархаліс Микола.
Під польською окупацією
У 1920 році був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками земель ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).
Яворівський повіт | |
---|---|
пол. Powiat jaworowski | |
| |
Місто | Яворів |
Найбільше місто | Яворів |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Львівське воєводство |
Населення | |
- повне | 86 800 (1921) |
- густота | 89 |
Площа | |
- повна | 977 км² |
Зміни адміністративного поділу
1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту.
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві» села Будомир і Грушів вилучено зі складу Яворівського повіту та приєднано до Любачівського повіту, натомість приєднано село Липовець (з присілками Лінденав і Майдан).
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.
Міста (Міські ґміни)
- місто Яворов
- містечко Краковєц — місто з 1934 року.
Сільські ґміни
- Кількість
- 1920—1929 рр. — 68;
- 1929—1930 рр. — 69;
- 1930—1934 рр. — 67;
- 1934 р. — 66;
- 1934—1939 рр. — 8.
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-греко-католики становили 79 % населення повіту.
У 1939 році в повіті мешкало 92900 осіб (73 945 українців-греко-католиків — 79,6 %, 5255 українців-латинників — 5,3 %, 6545 поляків — 7,05 %, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14 %, 5185 євреїв — 5,58 % і 970 німців та інших національностей — 0,1 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86762 населення ніби-то було аж 26938 (31,03 %) поляків при 55868 (64,36 %) українців, 3044 (3,5 %) євреїв і 590 (0,68 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
Перейменування
Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
СРСР
Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 року до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на райони — кожен із кількох ґмін:
- Краковецький — з міської ґміни Краківець та сільських ґмін Великі Очі, Ґнойниці, Нагачув і Шутова;
- Яворівський — з міської ґміни Яворів та сільських ґмін Брухналь, Вежбяни, Ожомля Мала і Шкло.
Третій Райх
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 року відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Яворівський повіт 11.08.1941 року разом з Городоцьким повітом підпорядковано окружному староству і об'єднанню гмін Лемберг-Гродек (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land) — складовій частині Дистрикту Галичина. На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. В окружному старостві Лемберг-Гродек цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був крайсгауптманом крайскомісаріату Судова Вишня. Адміністративним центром було місто Львів.
Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).
Після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.
Сучасність
В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:
- Яворівський район, Львівської області, Україна — майже уся територія колишнього Яворівського повіту: міські ґміни Краковець та Яворів, сільські ґміни Брухналь, Вежбяни, Нагачув (крім села Майдан-Липовецький), Ожомля Мала, Шкло, Шутова повністю, ґміна Велькі Очі — села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця, ґміна Ґнойніце — села Глининці та Глиницька Воля;
- частково Ярославський та Любачівський повіти, Підкарпатського воєводства, Польщі.
Примітки
- Олег Павлишин // Україна Модерна. — Число 2—3. — 1999.
- Гуцуляк М. Перший листопада 1918 на Західних землях України… — С. 397, 399.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 grudnia 1929 r. o zmianie granic powiatów: Jaworów i Gródek Jagielloński w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1929. — nr. 87. — poz. 655. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 29 listopada 1929 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Szutowa» w powiecie jaworowskim, województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1929. — nr. 90. — poz. 675. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 48. — poz. 425. — S. 766. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 64. — poz. 544. — S. 766. — S. 1121. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 28. — poz. 232. — S. 473. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів. wikimedia.org. Wikimedia.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 8 грудня 2022.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32. — .
- Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim // Monitor Polski. — 1939. — nr. 108. — poz. 252. (пол.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945: Kreishauptmannschaft Lemberg-Land. territorial.de (нім.). Процитовано 8 грудня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — . (пол.)
- Jaworowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 524. (пол.)
Посилання
- Eastern Borderlands Places (англ.)
- Gminy województwa lwowskiego 1930 (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 64. — poz. 544. — S. 766. — S. 1121. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 48. — poz. 425. — S. 766. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yavorivskij povit Okrug Peremiskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Yavoriv Stvorenij 1854 Plosha 1012 2 km 1869 Naselennya 61 007 1869 Najbilshi mista Yavoriv Krakivec Veliki Ochi Yavorivskij povit nim Bezirk Jaworow pol Powiat jaworowski istorichna administrativna odinicya u skladi Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Yavoriv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Yavoriv administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Yavorivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi Peremiskogo okrugu Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Yavorivskogo povitu z 25 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Krakivec z 29 gmin i 3 gmini Volya Staricka Kurniki i Vishenka Yanivskogo povitu odnak zalishilis 2 povitovi sudi v Yavorovi ta Krakivci Povit Rava Ruska skladavsya za perepisom naselennya 1910 roku z 73 gmin samovryadnih gromad i 52 filvarkiv ta zajmav ploshu 1005 km Yaksho v 1900 roci naselennya nalichuvalo 78002 osobi u 1910 roci tut prozhivalo 86720 osib V poviti perevazhali ukrayinci greko katoliki 78 yevreyi stanovili blizko 7 naselennya Podil gromad povitu mizh sudami 1910 roku Sudovij povit Yavoriv Berdihuv Berdihiv Bruhnal Cetulya Cherchik Chernilyava Cholgini skladalasya z sil Cholgini ta Ruliv misto Yavoriv Yaziv Novij Yaziv Starij Kurniki Lyashki skladalasya z sil Chornokunci ta Lyashki Moloshkovichi Mosberg skladalasya z sil i Muzhilovichi Koloniya Muzhilovichi Narodovi Novosilki Vilshanicya Vizhomlya Pidlubi Veliki Porudenko Porudno Prilbichi Rogizno Sidliska Stazhiska Shklo Troscyanyec Trostyanec Tuchapi Verblyani Volya Staricka Zaluzhzhya Zavadiv Zbadin Sudovij povit Krakivec Buniv Bozha Volya Budomir Budzin Hotinec Chaplyaki Drogomishl Gnojnici Grushiv Grushovichi Guki Kolonici Kobilnicya Ruska Kobilnicya Voloska Kohanivka mistechko Krakivec Lyubyenye Lyubini Mlini Mor yanci Nagachiv Pshedbuzhe Reberg Ruda Kohanivska Ruda Krakovecka Sarni Semirivka Skolin Svidnicya Sheploti mistechko Veliki Ochi Vovcha Gora Volya Gnijnicka Vilka Rosnivska Vilka Zmiyivska ZmiyeviskaU skladi ZUNRPovitovim komisarom spochatku buv profesor gimnaziyi Mihajlo Bilik jogo zminiv uchitel gimnaziyi Dmitro Liskevich yakogo zminiv advokat Mihajlo Krizhanivskij Golovoyu miskoyi UNRadi burgomistrom buv obranij upravitel tovaristva Narodnij Dim Ivan Zagayevich golovoyu Povitovoyi UNRadi vchitel gimnaziyi Onufrij Vlasijchuk delegatom do UNRadi o Teodor Chajkovskij sotrudnik u Yavorovi Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR povitovim vijskovim komendantom buv Harhalis Mikola Pid polskoyu okupaciyeyuU 1920 roci buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva pislya okupaciyi polyakami zemel ZUNR Administrativnim centrom povitu bulo misto Yavoriv z naselennyam 10690 osib a zagalna chiselnist naselennya povitu skladala 86800 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku Yavorivskij povit pol Powiat jaworowski Misto Yavoriv Najbilshe misto Yavoriv Krayina Polska Respublika Region Lvivske voyevodstvo Naselennya povne 86 800 1921 gustota 89 Plosha povna 977 km Zmini administrativnogo podilu 1 kvitnya 1930 roku sela Tuchapi i Zbadin Kutenberg vilucheni z Yavorivskogo povitu i vklyucheni do Grudeckogo ta utvorene selo Shutova rishennyam Radi ministriv 29 listopada 1929 roku shlyahom viddilennya chastin vid sil Buniv i Porudno Yavorivskogo povitu Vidpovidno do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 28 travnya 1934 roku Pro zminu kordoniv Lyubachivskogo ta Yavorivskogo povitiv u Lvivskomu voyevodstvi sela Budomir i Grushiv vilucheno zi skladu Yavorivskogo povitu ta priyednano do Lyubachivskogo povitu natomist priyednano selo Lipovec z prisilkami Lindenav i Majdan Vidpovidno do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 14 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Yavorivskogo u Lvivskomu voyevodstvi na silski gmini 1 serpnya 1934 roku u Yavorivskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini Mista Miski gmini misto Yavorov mistechko Krakovyec misto z 1934 roku Silski gmini Kilkist 1920 1929 rr 68 1929 1930 rr 69 1930 1934 rr 67 1934 r 66 1934 1939 rr 8 Yavorivskij povit Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bruhnal Berdihuv Berdihiv Bruhnal Moloshkovice Moloshkovichi Muzhilovice Kolonya Muzhilovichi Muzhilovice Narodove Muzhilovichi Podlubi Velkye Pidlubi Pshilbice Prilbichi Cholginye Cholgini 9 2 Gmina Vyelkye Ochi Bozha Volya Vyelkye Ochi Vulka Zhmijovska Zhmijoviska Kobilnica Ruska Kobilnica Voloska Pshedbuzhe Ruda Kohanovska Ruda Krakovyecka Skolin Svidnica Chaplaki 13 3 Gmina Vezhbyani Vyezhbyani Verblyani Zavaduv Zavadiv Troscyanyec Trostyanec Sheploti Yazhuv Stari Starij Yar 5 4 Gmina Gnojnice Budzin Volya Gnojnicka Gnojnice Glinici Grushovice Grushovichi Mlini Hotinyec 6 5 Gmina Nagachuv Vilcha Gura Vovcha Gora Guki Drogomisl Drogomishl Kolonici Kohanuvka Kohanivka Lipovyec Lipovec z 15 06 1934 Nagachuv Nagachiv Semeruvka Semirivka Chernilyava Chernilava 9 6 Gmina Ozhomlya Mala Lyashki Novosyulki Novosilki Ozhomlya Vizhomlya Ozhomlya Mala Vizhomlya Roguzno Rogizno Syedliska Oselya Cherchik 7 7 Gmina Shklo Volya Stazhiska Volya Staricka Zaluzhe Zaluzhzhya Kurniki Kurniki Olshanica Vilshanicya Stazhiska Starichi Shklo Cetulya Yazhuv Novi Novij Yar 8 8 Gmina Shutova Bonuv Boniv Vulka Rosnovska Rosnivka Lyubyenye Lyubini Morance Morʼyanci Porudenko Porudno Pishuvka Pishivka Sarni Shutova z 29 11 1929 9 peredano do Grudeckogo povitu Zbadin Kutenberg do 01 04 1930 Tuchapi do 01 04 1930 2 peredano do Lyubachuvskogo povitu Budomyezh Budomir do 15 06 1934 Grushuv Grushiv do 15 06 1934 2 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1907 roci ukrayinci greko katoliki stanovili 79 naselennya povitu U 1939 roci v poviti meshkalo 92900 osib 73 945 ukrayinciv greko katolikiv 79 6 5255 ukrayinciv latinnikiv 5 3 6545 polyakiv 7 05 1060 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 14 5185 yevreyiv 5 58 i 970 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 1 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 86762 naselennya nibi to bulo azh 26938 31 03 polyakiv pri 55868 64 36 ukrayinciv 3044 3 5 yevreyiv i 590 0 68 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1942 zvitami Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Potok Yavorovski zamist nim Fehlbach Stanislavuvka zamist nim Moosberg Mihaluvka zamist nim Berdikau Lipovchik zamist nim Lindenau SRSRPislya priyednannya zahidno ukrayinskih zemel do Ukrayinskoyu RSR povit vklyuchenij 27 listopada 1939 roku do skladu novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti Povit likvidovanij vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 17 sichnya 1940 roku u zv yazku z podilom na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Krakoveckij z miskoyi gmini Krakivec ta silskih gmin Veliki Ochi Gnojnici Nagachuv i Shutova Yavorivskij z miskoyi gmini Yavoriv ta silskih gmin Bruhnal Vezhbyani Ozhomlya Mala i Shklo Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 roku vidnovlenij povit vidnovlenij buv takozh i podil na gmini Yavorivskij povit 11 08 1941 roku razom z Gorodockim povitom pidporyadkovano okruzhnomu starostvu i ob yednannyu gmin Lemberg Grodek nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg Land skladovij chastini Distriktu Galichina Na choli stoyav okruzhnij starosta krajsgauptman V okruzhnomu starostvi Lemberg Grodek cyu posadu z 15 veresnya 1941 zajmav advokat Shtokgek nim Stockhoeck yakij vodnochas buv krajsgauptmanom krajskomisariatu Sudova Vishnya Administrativnim centrom bulo misto Lviv Piznishe okruzhne starostvo Lemberg Grodek bulo perejmenovano na okruzhne starostvo Lemberg Land Shid nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land Ost 1 kvitnya 1942 shlyahom ob yednannya okruzhnih starostv Lemberg Land Shid i Lemberg Land Zahid ta krajskomisariatu Sudova Vishnya bulo utvoreno t zv Lvivsku zamisku okrugu nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land abo zh Lvivske okruzhne starostvo Z 1 chervnya 1943 kerivnikom ob yednanogo okruzhnogo starostva stav oberlandrat baron Joahim fon der Layen 1 lipnya 1943 stvoreno Bibrkivskij Gorodockij Sudovovishnyanskij i Zhovkivskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Bobrka Grodek Sadowa Wisznia Zolkiew Pislya povtornogo zahoplennya teritoriyi povitu radyanskimi vijskami jogo znovu podileno na ti zh rajoni SuchasnistV danij chas na teritoriyi Yavorivskogo povitu roztashovani nastupni administrativni odinici Yavorivskij rajon Lvivskoyi oblasti Ukrayina majzhe usya teritoriya kolishnogo Yavorivskogo povitu miski gmini Krakovec ta Yavoriv silski gmini Bruhnal Vezhbyani Nagachuv krim sela Majdan Lipoveckij Ozhomlya Mala Shklo Shutova povnistyu gmina Velki Ochi sela Bozha Volya Peredvir ya Ruda Ruda Krakovecka Svidnicya gmina Gnojnice sela Glininci ta Glinicka Volya chastkovo Yaroslavskij ta Lyubachivskij poviti Pidkarpatskogo voyevodstva Polshi PrimitkiOleg Pavlishin Ukrayina Moderna Chislo 2 3 1999 Guculyak M Pershij listopada 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini S 397 399 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 4 grudnia 1929 r o zmianie granic powiatow Jaworow i Grodek Jagiellonski w wojewodztwie lwowskiem Dziennik Ustaw 1929 nr 87 poz 655 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 29 listopada 1929 r o utworzeniu gminy wiejskiej Szutowa w powiecie jaworowskim wojewodztwie lwowskiem Dziennik Ustaw 1929 nr 90 poz 675 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow lubaczowskiego i jaworowskiego w wojewodztwie lwowskiem Dziennik Ustaw 1934 nr 48 poz 425 S 766 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu jaworowskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 64 poz 544 S 766 S 1121 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r Dziennik Ustaw 1934 nr 28 poz 232 S 473 pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv wikimedia org Wikimedia org Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 8 grudnya 2022 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 32 ISBN 3 447 02376 7 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim Monitor Polski 1939 nr 108 poz 252 pol Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 Kreishauptmannschaft Lemberg Land territorial de nim Procitovano 8 grudnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaMielcarek A Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa Neriton 2008 231 s ISBN 978 83 7543 400 2 pol Jaworowski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 524 pol PosilannyaEastern Borderlands Places angl Gminy wojewodztwa lwowskiego 1930 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu jaworowskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 64 poz 544 S 766 S 1121 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow lubaczowskiego i jaworowskiego w wojewodztwie lwowskiem Dziennik Ustaw 1934 nr 48 poz 425 S 766 pol