Кінці́вка (лат. membra) — частина тіла тварин, що слугує, як правило, органом пересування. У білатеральних тварин різних груп мають різне походження і будову.
Кінцівка | |
Досліджується в | анатомія |
---|---|
Ідентифікатор NCI Thesaurus | C12429 |
Кінцівка у Вікісховищі |
Кінцівки у безхребетних тварин
Прості кінцівки безхребетних — параподії . Кінцівки членистоногих сполучені з тулубом суглобами і утворюють рухомі багаточленні важелі, керовані власною мускулатурою; первинно були на кожному сегменті тіла, надалі частиною зникли, частиною перетворилися на органи з іншою функцією — щелепи, , дотикові придатки, копулятивні органи тощо.
Число кінцівок сильно варіює (від декількох десятків пар у багатоніжок до 4 пар ходільних ніг у більшості павукоподібних, 3 пар у комах і 2 пар у ).
Придатки тіла інших безхребетних тварин, навіть виконуючі рухову функцію (щупальця головоногих молюсків, амбулакральні ніжки і промені голкошкірих), не називаються кінцівками.
Кінцівки у хордових
У хордових тварин кінцівки можуть бути непарними і парними. Непарні є у ланцетника, безщелепних і риб; у останніх вперше з'являються парні плавці. Кінцівки кистеперих дали початок типовим п'ятипалим переднім і заднім кінцівкам наземних хребетних тварин, які утворюють складні важелі, пристосовані для ходіння, — ноги. В ході еволюції хребетних парні кінцівки піддалися значним перетворенням: у форм, що літають, передні кінцівки перетворилися на крила (птерозаври, птахи, кажани), у тих, що повернулися до життя у воді — в ласти.
Часто кінцівки набувають додаткові функції: у кротів передні кінцівки стали органами риття, у мавп — хапання, у людини — органами універсального призначення — руками. У тварин, що застосовують при русі по суші хвилеподібні вигинання тулуба, тазовий і , кінцівки редукуються, а потім зникають (безногі земноводні, деякі ящірки, змії).
Див. також
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinci vka lat membra chastina tila tvarin sho sluguye yak pravilo organom peresuvannya U bilateralnih tvarin riznih grup mayut rizne pohodzhennya i budovu Kincivka Doslidzhuyetsya vanatomiya Identifikator NCI ThesaurusC12429 Kincivka u VikishovishiKincivka komahiKincivki u bezhrebetnih tvarinProsti kincivki bezhrebetnih parapodiyi Kincivki chlenistonogih spolucheni z tulubom suglobami i utvoryuyut ruhomi bagatochlenni vazheli kerovani vlasnoyu muskulaturoyu pervinno buli na kozhnomu segmenti tila nadali chastinoyu znikli chastinoyu peretvorilisya na organi z inshoyu funkciyeyu shelepi dotikovi pridatki kopulyativni organi tosho Chislo kincivok silno variyuye vid dekilkoh desyatkiv par u bagatonizhok do 4 par hodilnih nig u bilshosti pavukopodibnih 3 par u komah i 2 par u Pridatki tila inshih bezhrebetnih tvarin navit vikonuyuchi ruhovu funkciyu shupalcya golovonogih molyuskiv ambulakralni nizhki i promeni golkoshkirih ne nazivayutsya kincivkami Kincivki u hordovihU hordovih tvarin kincivki mozhut buti neparnimi i parnimi Neparni ye u lancetnika bezshelepnih i rib u ostannih vpershe z yavlyayutsya parni plavci Kincivki kisteperih dali pochatok tipovim p yatipalim perednim i zadnim kincivkam nazemnih hrebetnih tvarin yaki utvoryuyut skladni vazheli pristosovani dlya hodinnya nogi V hodi evolyuciyi hrebetnih parni kincivki piddalisya znachnim peretvorennyam u form sho litayut peredni kincivki peretvorilisya na krila pterozavri ptahi kazhani u tih sho povernulisya do zhittya u vodi v lasti Chasto kincivki nabuvayut dodatkovi funkciyi u krotiv peredni kincivki stali organami rittya u mavp hapannya u lyudini organami universalnogo priznachennya rukami U tvarin sho zastosovuyut pri rusi po sushi hvilepodibni viginannya tuluba tazovij i kincivki redukuyutsya a potim znikayut beznogi zemnovodni deyaki yashirki zmiyi Div takozhGolinkaDzherelaBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Baev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi