Вілла Гермес або Гермесвілла (нім. Hermesvilla) — палац у віденському парку Лайнцер Тіргартен, колишнє мисливське господарство габсбурзької знаті. Імператор Франц Йосиф I подарував його своїй дружині імператриці Єлизаветі (на прізвисько Сісі) і називав «замком мрій». Назва вілли походить від статуї Гермеса з білого мармуру, яка знаходиться в саду вілли. Сьогодні Гермесвілла відома своїм мистецтвом і природним оточенням, а також використовується Віденським музеєм для проведення спеціальних виставок з історії культури.
Гермесвілла нім. Hermesvilla | |
---|---|
Гермесвілла Гермесвілла (Австрія) | |
Країна | Австрія[1][2] |
Територіальна одиниця | d[2] Гітцінг |
48°10′14″ пн. ш. 16°14′46″ сх. д. / 48.17068055558333128° пн. ш. 16.24616944447222266° сх. д.Координати: 48°10′14″ пн. ш. 16°14′46″ сх. д. / 48.17068055558333128° пн. ш. 16.24616944447222266° сх. д. | |
Стиль | необароко |
Архітектор | d |
Сучасний стан | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Гермесвілла у Вікісховищі |
Історія
Імператор Франц Йосиф I вирішив побудувати віллу Гермес, яка спочатку називалася Вілла Вальдрух, влітку 1881 року. Імператор сподівався, що це заохотить його дружину, яка багато подорожувала, залишитися у Відні. За проектом архітектора Карла Фрайхерра фон Газенауера будівництво тривало з 1882 до 1886 року.
У 1885 році було прийнято рішення перейменувати будівлю на «Віллу Гермес». Сама імператриця замовила берлінському скульптору Ернсту Гертеру створити скульптуру під назвою Hermés der Wächter («Гермес Охоронець») і розпорядилася, щоб її розмістили в саду вілли. Документи з фонду Stadterweiterungsfond описують численні поставки мармуру Sterzinger, Laaser та Wöllersdorfer для облицювання сходів у головній будівлі. У навколишніх будівлях використовували твердий камінь Маннерсдорфер, камінь Альмасер, камінь Ліндабруннер, камінь Сент-Маргаретенер, а також «Кайзерштайн» з Кайзерштайнбруха.
У 1886 році віллу та всі прилеглі будівлі, включно з манежем і стайнею для коней імператриці Єлизавети, було завершено. З 1887 року і до її вбивства в 1898 році імператорське подружжя регулярно проводило тут час щороку наприкінці весни, від кількох днів до кількох тижнів.
Розбудовуючи територію, імператор Франц Йосиф наказав вирівняти всі луки і прибрати всі кротовини, висловлюючи занепокоєння, що в іншому випадку імператриця «не зможе рубати там своїх коней». Біля невеликого ставка неподалік була побудована альтанка для імператриці, якої сьогодні вже немає. Вулиця, що веде до вілли, була однією з перших вулиць Відня з електричним освітленням, а сама вілла — однією з перших будівель у Відні з телефонним зв'язком.
Під час післявоєнної радянської окупації Відня у 1945–1955 роках вілла була розграбована радянською владою, занепала і кілька років перебувала у занедбаному стані. Однак, у 1963 році фільм Діснея «Диво білих жеребців» повернув інтерес до будівлі. Це призвело до приватної ініціативи, яка спонукала австрійську владу відреставрувати віллу, і процес реконструкції тривав з 1968 до 1974 року. Перша виставка відкрилася в 1971 році як внесок Австрії у «Всесвітню виставку полювання» в Будапешті. Відтоді Гермесвілла стала «перлиною» в серці 2500-гектарного природного заповідника і є популярним місцем для відвідування, особливо для людей, які цікавляться габсбурзькою культурою, історією та «міфом Сісі» про красиву і нещасливу імператрицю, яку спіткала трагічна доля.
Інтер'єр
Фрески Ганса Макарта, Густава Клімта та Віктора Тільгнера є невід'ємною частиною дизайну інтер'єру. На другому поверсі розташовані особисті покої імператриці. Стосовно тіла, можливо, анорексичка «імператриця Сісі» щодня тренувалася у «турціммері» (гімнастичному залі). Кімната спочатку була обладнана балкою для балансування, перекладиною для підтягування та кільцями. Тут також є фрески в помпейському стилі Августа Айзенменгера, Гуго Шарлемона та Адольфа Фалькенштайнера, на яких зображені різні види спорту.
За вбиральнею імператриці знаходиться спальня імператриці. На відміну від інших кімнат, тут збереглися численні історичні предмети, зокрема гігантське барокове «парадне ліжко» часів Марії Терезії, яке колись стояло в імператорській залі поштової станції в Штірберзі біля Амштеттена в Нижній Австрії. Фрески в спальні виконані Гансом Макартом за мотивами шекспірівського «Сну літньої ночі». Зі спальні гвинтові сходи ведуть на перший поверх і в сад. У салоні висить відреставрована картина «Весна» Франца Мача, Густава Клімта та Георга Клімта.
Галерея
- Подвір'я Гермесвілли
- Гермесвілла
- Гермесвілла
- Фонтан Тільгнербруннен
- Статуя Гермеса
- Фонтан Гінтерербруннен
- Фонтан Гермесбруннен
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- "Hermesvilla" Wien Museum. [ 2011-06-13 у Wayback Machine.] Web site, accessed 2 April 2010]
- "The Sisi Myth" Tour of the Hofburg Web site. Accessed 25 March 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Villa Germes abo Germesvilla nim Hermesvilla palac u videnskomu parku Lajncer Tirgarten kolishnye mislivske gospodarstvo gabsburzkoyi znati Imperator Franc Josif I podaruvav jogo svoyij druzhini imperatrici Yelizaveti na prizvisko Sisi i nazivav zamkom mrij Nazva villi pohodit vid statuyi Germesa z bilogo marmuru yaka znahoditsya v sadu villi Sogodni Germesvilla vidoma svoyim mistectvom i prirodnim otochennyam a takozh vikoristovuyetsya Videnskim muzeyem dlya provedennya specialnih vistavok z istoriyi kulturi Germesvilla nim HermesvillaGermesvillaGermesvilla Avstriya Krayina Avstriya 1 2 Teritorialna odinicyad 2 Gitcing48 10 14 pn sh 16 14 46 sh d 48 17068055558333128 pn sh 16 24616944447222266 sh d 48 17068055558333128 16 24616944447222266 Koordinati 48 10 14 pn sh 16 14 46 sh d 48 17068055558333128 pn sh 16 24616944447222266 sh d 48 17068055558333128 16 24616944447222266StilneobarokoArhitektordSuchasnij stanpam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Germesvilla u VikishovishiIstoriyaImperator Franc Josif I virishiv pobuduvati villu Germes yaka spochatku nazivalasya Villa Valdruh vlitku 1881 roku Imperator spodivavsya sho ce zaohotit jogo druzhinu yaka bagato podorozhuvala zalishitisya u Vidni Za proektom arhitektora Karla Frajherra fon Gazenauera budivnictvo trivalo z 1882 do 1886 roku Statuya Germesa U 1885 roci bulo prijnyato rishennya perejmenuvati budivlyu na Villu Germes Sama imperatricya zamovila berlinskomu skulptoru Ernstu Gerteru stvoriti skulpturu pid nazvoyu Hermes der Wachter Germes Ohoronec i rozporyadilasya shob yiyi rozmistili v sadu villi Dokumenti z fondu Stadterweiterungsfond opisuyut chislenni postavki marmuru Sterzinger Laaser ta Wollersdorfer dlya oblicyuvannya shodiv u golovnij budivli U navkolishnih budivlyah vikoristovuvali tverdij kamin Mannersdorfer kamin Almaser kamin Lindabrunner kamin Sent Margaretener a takozh Kajzershtajn z Kajzershtajnbruha Fontan u dvori villi U 1886 roci villu ta vsi prilegli budivli vklyuchno z manezhem i stajneyu dlya konej imperatrici Yelizaveti bulo zaversheno Z 1887 roku i do yiyi vbivstva v 1898 roci imperatorske podruzhzhya regulyarno provodilo tut chas shoroku naprikinci vesni vid kilkoh dniv do kilkoh tizhniv Rozbudovuyuchi teritoriyu imperator Franc Josif nakazav virivnyati vsi luki i pribrati vsi krotovini vislovlyuyuchi zanepokoyennya sho v inshomu vipadku imperatricya ne zmozhe rubati tam svoyih konej Bilya nevelikogo stavka nepodalik bula pobudovana altanka dlya imperatrici yakoyi sogodni vzhe nemaye Vulicya sho vede do villi bula odniyeyu z pershih vulic Vidnya z elektrichnim osvitlennyam a sama villa odniyeyu z pershih budivel u Vidni z telefonnim zv yazkom Pid chas pislyavoyennoyi radyanskoyi okupaciyi Vidnya u 1945 1955 rokah villa bula rozgrabovana radyanskoyu vladoyu zanepala i kilka rokiv perebuvala u zanedbanomu stani Odnak u 1963 roci film Disneya Divo bilih zherebciv povernuv interes do budivli Ce prizvelo do privatnoyi iniciativi yaka sponukala avstrijsku vladu vidrestavruvati villu i proces rekonstrukciyi trivav z 1968 do 1974 roku Persha vistavka vidkrilasya v 1971 roci yak vnesok Avstriyi u Vsesvitnyu vistavku polyuvannya v Budapeshti Vidtodi Germesvilla stala perlinoyu v serci 2500 gektarnogo prirodnogo zapovidnika i ye populyarnim miscem dlya vidviduvannya osoblivo dlya lyudej yaki cikavlyatsya gabsburzkoyu kulturoyu istoriyeyu ta mifom Sisi pro krasivu i neshaslivu imperatricyu yaku spitkala tragichna dolya Inter yerFreski v spalni imperatrici zobrazhuyut sceni zi Snu litnoyi nochi Freski Gansa Makarta Gustava Klimta ta Viktora Tilgnera ye nevid yemnoyu chastinoyu dizajnu inter yeru Na drugomu poversi roztashovani osobisti pokoyi imperatrici Stosovno tila mozhlivo anoreksichka imperatricya Sisi shodnya trenuvalasya u turcimmeri gimnastichnomu zali Kimnata spochatku bula obladnana balkoyu dlya balansuvannya perekladinoyu dlya pidtyaguvannya ta kilcyami Tut takozh ye freski v pompejskomu stili Avgusta Ajzenmengera Gugo Sharlemona ta Adolfa Falkenshtajnera na yakih zobrazheni rizni vidi sportu Za vbiralneyu imperatrici znahoditsya spalnya imperatrici Na vidminu vid inshih kimnat tut zbereglisya chislenni istorichni predmeti zokrema gigantske barokove paradne lizhko chasiv Mariyi Tereziyi yake kolis stoyalo v imperatorskij zali poshtovoyi stanciyi v Shtirberzi bilya Amshtettena v Nizhnij Avstriyi Freski v spalni vikonani Gansom Makartom za motivami shekspirivskogo Snu litnoyi nochi Zi spalni gvintovi shodi vedut na pershij poverh i v sad U saloni visit vidrestavrovana kartina Vesna Franca Macha Gustava Klimta ta Georga Klimta GalereyaPodvir ya Germesvilli Germesvilla Germesvilla Fontan Tilgnerbrunnen Statuya Germesa Fontan Gintererbrunnen Fontan GermesbrunnenPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Hermesvilla Wien Museum 2011 06 13 u Wayback Machine Web site accessed 2 April 2010 The Sisi Myth Tour of the Hofburg Web site Accessed 25 March 2010