Acer whitebirdense — вимерлий вид клена, описаний на основі ряду викопних листків і самарів. Вид відомий з міоценових відкладень, відкритих в Айдахо, Орегоні та Вашингтоні в США. Це один із кількох вимерлих видів, що належать до живої секції Rubra.
Acer whitebirdense | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
Рід: | Клен (Acer) |
Секція: | |
Вид: | †A. whitebirdense |
Біноміальна назва | |
†Acer whitebirdense (Ashlee) Wolfe & Tanai, 1987 | |
Синоніми | |
Viburnum whitebirdense |
Опис
Листки A. whitebirdense прості за будовою, з ідеально актинодромною жилковою структурою та мають округлий контур. Листя п'ятилопатеві з верхньо-середніми бічними частками, довжина яких становить три чверті середньої частки. Листки мають загальний розмір приблизно від 7 см до приблизно 20 см, а ширина коливається від 7.0 до 29.0 см. Листки мають п'ять первинних жилок, п'ять-сім вторинних жилок, які відходять від самих верхівкових первинних жилок, і шість-вісім пар середніх вторинних жилок. Жилки третього порядку розташовані на відстані 0.2–1.0 см одна від одної, а жилки четвертого порядку утворюють структуру з неправильних багатокутників. Жилки п'ятого порядку, що відходять від жилок четвертого порядку, утворюють чотирикутні ареоли.
Плоди — самара з горішком біля основи і крилом, що йде вгору від горішка. Еліптичний горішок коливається в довжину від 1.0 до 2.7 см із рубчиком прикріплення довжиною 0.2–0.7 см уздовж основи крила. П'ять-сім жилок поширюються від шраму прикріплення через горішок, а потім злегка сходяться на кінчику горіха, перш ніж поширитися на крило. Крила мають довжину від 1.0 до 4.0 см і мають широко загнуту верхню сторону. Довжина горішка становить близько третини довжини всієї самари, а співвідношення горішка до крила становить 1:2. Через це крила могли мати центр маси занадто близько до основи крила. Це змусило Вулфа і Танаї припустити, що плоди, можливо, були розсіяні тваринами і впали прямо на землю, а не оберталися на вітрі.
Примітки
- Wolfe, J.A.; Tanai, T. (1987). Systematics, Phylogeny, and Distribution of Acer (maples) in the Cenozoic of Western North America. Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 4, Geology and Mineralogy. 22 (1): 1—246.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acer whitebirdense vimerlij vid klena opisanij na osnovi ryadu vikopnih listkiv i samariv Vid vidomij z miocenovih vidkladen vidkritih v Ajdaho Oregoni ta Vashingtoni v SShA Ce odin iz kilkoh vimerlih vidiv sho nalezhat do zhivoyi sekciyi Rubra Acer whitebirdense Period isnuvannya serednij miocen PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Sapindovi Sapindaceae Rid Klen Acer Sekciya Vid A whitebirdense Binomialna nazva Acer whitebirdense Ashlee Wolfe amp Tanai 1987 Sinonimi Viburnum whitebirdenseOpisListki A whitebirdense prosti za budovoyu z idealno aktinodromnoyu zhilkovoyu strukturoyu ta mayut okruglij kontur Listya p yatilopatevi z verhno serednimi bichnimi chastkami dovzhina yakih stanovit tri chverti serednoyi chastki Listki mayut zagalnij rozmir priblizno vid 7 sm do priblizno 20 sm a shirina kolivayetsya vid 7 0 do 29 0 sm Listki mayut p yat pervinnih zhilok p yat sim vtorinnih zhilok yaki vidhodyat vid samih verhivkovih pervinnih zhilok i shist visim par serednih vtorinnih zhilok Zhilki tretogo poryadku roztashovani na vidstani 0 2 1 0 sm odna vid odnoyi a zhilki chetvertogo poryadku utvoryuyut strukturu z nepravilnih bagatokutnikiv Zhilki p yatogo poryadku sho vidhodyat vid zhilok chetvertogo poryadku utvoryuyut chotirikutni areoli Plodi samara z gorishkom bilya osnovi i krilom sho jde vgoru vid gorishka Eliptichnij gorishok kolivayetsya v dovzhinu vid 1 0 do 2 7 sm iz rubchikom prikriplennya dovzhinoyu 0 2 0 7 sm uzdovzh osnovi krila P yat sim zhilok poshiryuyutsya vid shramu prikriplennya cherez gorishok a potim zlegka shodyatsya na kinchiku goriha persh nizh poshiritisya na krilo Krila mayut dovzhinu vid 1 0 do 4 0 sm i mayut shiroko zagnutu verhnyu storonu Dovzhina gorishka stanovit blizko tretini dovzhini vsiyeyi samari a spivvidnoshennya gorishka do krila stanovit 1 2 Cherez ce krila mogli mati centr masi zanadto blizko do osnovi krila Ce zmusilo Vulfa i Tanayi pripustiti sho plodi mozhlivo buli rozsiyani tvarinami i vpali pryamo na zemlyu a ne obertalisya na vitri PrimitkiWolfe J A Tanai T 1987 Systematics Phylogeny and Distribution of Acer maples in the Cenozoic of Western North America Journal of the Faculty of Science Hokkaido University Series 4 Geology and Mineralogy 22 1 1 246