Acer taggarti — вимерлий вид клена, описаний на основі низки викопних листків і самарів. Вид відомий з міоценових відкладень, відкритих у центральному Орегоні, США. Це один із кількох вимерлих видів, що належать до живої секції Rubra.
Acer taggarti | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
Рід: | Клен (Acer) |
Секція: | |
Вид: | †A. taggarti |
Біноміальна назва | |
†Acer taggarti Wolfe & Tanai, 1987 |
Опис
Листки A. taggarti прості за будовою, з ідеально актинодромною жилковою структурою та мають асиметричний яйцюватий контур. Асиметрія призводить до того, що основи листя мають серцеподібну та округлу форму з обох боків 0.9–1.4 см листкової ніжки. Листя має три-п'ять лопатей, хоча зазвичай вони трилопатеві. Верхньо-середні бічні частки мають принаймні дві третини довжини середньої частки, тоді як крайні бічні частки малі, якщо вони присутні. Загальний розмір листя становить приблизно від 2.5 см до приблизно 6 см, а ширина — від 3.2 до 7.5 см. Листки мають від трьох до п'яти вторинних жилок, які відходять від самих апікальних первинних жилок, і від трьох до п'яти пар середніх вторинних жилок, що проходять між частками. Є жилки третього порядку, а жилки четвертого порядку утворюють структуру з неправильних багатокутників. Жилки п'ятого порядку в скам'янілостях не збереглися.
Плід — самара з горішком біля основи і крильцем, що йде вгору від горішка. Довжина еліптичного горішка становить 0.6–1.2 см. Крила мають довжину від 2.2 до 3.5 см з прямим верхнім краєм, який широко вигинається до верхівки крила, а дистальний край утворює широку v-подібну борозну. Чейні та Аксельрод припустили, що плоди належали до секції Acer Saccharina, але Вулф і Танаї зауважили, що відсутність сітчастого жилкування на горішку виключає таке розміщення, і помістили плоди до секції Acer Rubra. Багато плодів демонструють неправильні складки на горішку, які, на думку Вулфа і Танаї, були результатом тонкого ендокарпію.
Примітки
- Wolfe, J.A.; Tanai, T. (1987). Systematics, Phylogeny, and Distribution of Acer (maples) in the Cenozoic of Western North America. Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 4, Geology and Mineralogy. 22 (1): 1—246.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Acer taggarti vimerlij vid klena opisanij na osnovi nizki vikopnih listkiv i samariv Vid vidomij z miocenovih vidkladen vidkritih u centralnomu Oregoni SShA Ce odin iz kilkoh vimerlih vidiv sho nalezhat do zhivoyi sekciyi Rubra Acer taggarti Period isnuvannya serednij miocen PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Sapindovi Sapindaceae Rid Klen Acer Sekciya Vid A taggarti Binomialna nazva Acer taggarti Wolfe amp Tanai 1987OpisListki A taggarti prosti za budovoyu z idealno aktinodromnoyu zhilkovoyu strukturoyu ta mayut asimetrichnij yajcyuvatij kontur Asimetriya prizvodit do togo sho osnovi listya mayut sercepodibnu ta okruglu formu z oboh bokiv 0 9 1 4 sm listkovoyi nizhki Listya maye tri p yat lopatej hocha zazvichaj voni trilopatevi Verhno seredni bichni chastki mayut prinajmni dvi tretini dovzhini serednoyi chastki todi yak krajni bichni chastki mali yaksho voni prisutni Zagalnij rozmir listya stanovit priblizno vid 2 5 sm do priblizno 6 sm a shirina vid 3 2 do 7 5 sm Listki mayut vid troh do p yati vtorinnih zhilok yaki vidhodyat vid samih apikalnih pervinnih zhilok i vid troh do p yati par serednih vtorinnih zhilok sho prohodyat mizh chastkami Ye zhilki tretogo poryadku a zhilki chetvertogo poryadku utvoryuyut strukturu z nepravilnih bagatokutnikiv Zhilki p yatogo poryadku v skam yanilostyah ne zbereglisya Plid samara z gorishkom bilya osnovi i krilcem sho jde vgoru vid gorishka Dovzhina eliptichnogo gorishka stanovit 0 6 1 2 sm Krila mayut dovzhinu vid 2 2 do 3 5 sm z pryamim verhnim krayem yakij shiroko viginayetsya do verhivki krila a distalnij kraj utvoryuye shiroku v podibnu boroznu Chejni ta Akselrod pripustili sho plodi nalezhali do sekciyi Acer Saccharina ale Vulf i Tanayi zauvazhili sho vidsutnist sitchastogo zhilkuvannya na gorishku viklyuchaye take rozmishennya i pomistili plodi do sekciyi Acer Rubra Bagato plodiv demonstruyut nepravilni skladki na gorishku yaki na dumku Vulfa i Tanayi buli rezultatom tonkogo endokarpiyu PrimitkiWolfe J A Tanai T 1987 Systematics Phylogeny and Distribution of Acer maples in the Cenozoic of Western North America Journal of the Faculty of Science Hokkaido University Series 4 Geology and Mineralogy 22 1 1 246