Яр Лиманський Балка Лиманська балка річка в Україні у Борівському районі Харківської області Ліва притока річки Осколу б

Яр Лиманський (Балка Лиманська) — балка (річка) в Україні у Борівському районі Харківської області. Ліва притока річки Осколу (басейн Дону).

Яр Лиманський
Витік	на північно-західній стороні від села Лозова
• координати	49°26′20″ пн. ш. 37°47′09″ сх. д. / 49.43889° пн. ш. 37.78583° сх. д. / 49.43889; 37.78583
Гирло	Оскол
• координати	49°25′16″ пн. ш. 37°35′25″ сх. д. / 49.42111° пн. ш. 37.59028° сх. д. / 49.42111; 37.59028
Басейн	Дону
Країни:	Україна Харківська область
Довжина	~17,31 км

Опис

Довжина річки 17 км., похил річки — 2,2 м/км. Площа басейну 107 км². Формується багатьма ярами та загатами. На деяких ділянках балка пересихає.

Бере початок в урочищі Верхня Журавка. Спочатку тече на південний захід через село Борівську Андріївку, а потім — на північний захід і на південно-західній стороні від села Новоплатонівки впадає у річку Оскіл (Оскільське водосховище), ліву притоку Сіверського Донця

У пригирловій частині балку перетинає автошлях витоку річки пролягає автошлях Р79 (регіональний автомобільний шлях в Україні, E105 М18 — Сахновщина — Ізюм — Борова — Куп'янськ — Дворічна — Піски. Проходить територією Красноградського, Кегичівського, Сахновщинського, Лозівського, Барвінківського, Ізюмського, Борівського, Куп'янського, Дворічанського районів Харківської області.).
У XX столітті на балці існували молочно,-птице,- вівце-тваринні ферми (МТФ, ПТФ, ВТФ), природні джерела та декілька газових свердловин.

Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 16. Показаны территории: Харьковской губернии.
Топографічна карта Главного штабу М-37-088. Куп'янськ-Вузловий. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
Балка Яр Лиманський на Google.Maps

. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 145. — (№ 2476).
Словник гідронімів України [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / К.: Наукова думка, 1979. – С. 313