Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чіпрі'ано де Р'оре (італ. Cipriano de Rore), також Кипріан де Роре (1515 або 1516, Ронсе — між 11 вересня та 20 вересня 1565, Парма) — фламандський та італійський композитор та викладач музики.
| Чіпріано де Роре | |
|---|---|
| нід. Cipriano de Rore | |
 | |
| Cipriano de Rore | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1515 або 1516 |
| Місце народження | Ронсе |
| Дата смерті | між 11 вересня та 20 вересня 1565 |
| Місце смерті | Парма, Герцогство Парми та П'яченци |
| Роки активності | з 1542 |
| Громадянство |  Бельгія,  Італія |
| Національність | фламандець |
| Професія | композитор, капельмейстер, викладач музики |
| Вчителі | Адріан Вілларт |
| Відомі учні | d |
| Жанр | мадригал, мотет, літургічна музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Був представником франко-фламандської школи після Жоскена Депре. Переїхав до Італії і взяв дуже активну участь у розвитку музики пізнього Відродження. Один з найвидатніших композиторів-мадригалістів другої половини XVI століття.
Біографія
Недавні дослідження встановили, що Чіпріано де Роре народився у Ронсе (фр. Renaix), фламандському місті, що розташувалось на кордоні франко-бельгійського та фламандського мовних та культурних ареалів, тобто у самому серці території, де розвинулась франко-фламандська школа. Здається певним, що він походить з дуже заможної родини, про його ж студії у молоді літа нічого невідомо; останні дослідження однак виявили його присутність у групі сановників, пажів та слуг, які у 1533 році супроводжували до Неаполя Маргариту, герцогиню Пармську, де вона мусила виконати шлюбні обіцяння щодо Алессандро Медічі, герцога Флоренції.
Чіпріано де Роре міг супроводжувати герцогиню, отримуючи при цьому освіту в Італії. В іншому випадку він міг отримати її у Антверпені. Довго вважалося, що він навчався у Венеції з Адріаном Віллартом і співав у капелі Базиліки св. Марка, але джерел для обґрунтування цих гіпотез замало. Проте молодий півчий у Сан Марко міг не залишити слідів своєї присутності.
У 1542 році він перебував у Брешії, де певно залишався до 1546 року; в цей період він починає здобувати славу як композитор, опублікувавши книгу мадригалів та дві книги мотетів.
У 1547 році переїхав до Феррари на службу до герцога Феррари, Модени та Реджо Ерколе II д'Есте як хормейстер. Тут він мав таких учнів як та Луццаско Луццаскі, які стали основоположниками однієї з найважливіших авангардних течій пізнього Відродження в Італії. По смерті герцога у 1559 році він запропонував свої послуги його наступнику Альфонсо II д'Есте, але новий герцог відхилив його пропозицію і призначив на його місце .
З 1560 до 1563 роки перебував на службі у Маргарити Пармської у Брюсселі та її чоловіка Оттавіо Фарнезе герцога Парми, у Емільському місті. У 1562 році був призначений капельмейстером Базиліки св. Марка у Венеції, але у 1564 році звільнився й повернувся до Парми, де залишався до смерті.
Творчість та впливи
Духовна музика
Роре знаменитий своїми мадригалами в італійському стилі, але він також був плідним композитором і в сакральній музиці, пишучи меси та мотети.
Вихідним пунктом його творчості була музика Жоскена Депре, яку він розвивав у старовинному стилі.
Світська музика
Роре був найвидатнішим мадригалістом середини XVI століття, написав понад 120 мадригалів, які опублікував у 10 книгах між 1542 та 1565 роками; інші мадригали публікувалися нарізно. Вони є переважно на 4 або 5 голосів, один на 6 та один на вісім; написані здебільша на вірші Петрарки, Аріосто та інших, менш відомих поетів. Тон цих творів схиляється до серйозності та сильно контрастує з працями перших мадригалістів на кшталт Жака Аркадельта та .
Окрім того, Роре вдався до хроматизму, що стало новацією середини століття. Він був вигадливим контрапунктистом і використовував канони та техніку імітації, застосовував усі ресурси поліфонії, що розвинулась у першій половині століття в світській музиці. Вплив стилю Роре явно спостерігається у працях Орландо ді Лассо, Джованні П'єрлуїджі да Палестріна, , , а також Клаудіо Монтеверді. писав у «The Italian Madrigal» (Італійський мадригал) (1949): «Справжнім духовним спадкоємцем Роре був Монтеверді, але Роре зберігав у себе ключ усього розвитку італійського мадригалу після 1550».
Роре компонував також світські мотети латиною на противагу духовним мадригалам, написаним у зв'язку з виконанням сакральних обов'язків. З точки зору стилістики, ці мотети подібні до мадригалів.
Твори
Секулярні
- I madrigali (Мадригали) (Венеція, 1542, п'ять голосів)
- Il primo libro de madregali cromatici ((Перша книга хроматичних мадригалів) (Венеція, 1544, п'ять голосів; розширення публікації 1542)
- Il secondo libro de madregali (Друга книга мадригалів) (Венеція, 1544, п'ять голосів)
- Il terzo libro di madrigali (Третя книга мадригалів) (Венеція, 1548, п'ять голосів)
- Musica … sopra le stanze del Petrarcha … libro terzo ((Музика … на станці Петрарки … книга третя) (Венеція, 1548, п'ять голосів)
- Il primo libro de madrigali (Перша книга мадригалів) (Феррара, 1550, п'ять голосів) (також містить канцони французькою)
- Il quarto libro d'imadregali (Четверта книга мадригалів) (Венеція, п'ять голосів)
- Il secondo libro de madregali (Друга книга мадригалів) (Венеція, 1557, чотири голоси)
- Li madrigali libro quarto (Мадригали книга четверта) (Венеція, 1562, п'ять голосів)
- Le vive fiamme de' vaghi e dilettevoli madrigali (Живі пломені вишуканих та осолодних мадригалів) (Венеція, 1565, чотири та п'ять голосів) (також містить світскі латинські твори)
- Il quinto libro de madrigali (П'ята книга мадригалів) (1566, п'ять голосів) (також містить світскі латинські твори)
- Численні додаткові праці в збірках, між 1547 та 1570
Сакральні
- Motectorum liber primus (Венеція, 1544, п'ять голосів)
- Motetta (Венеція, 1545, п'ять голосів)
- Il terzo libro di motetti (Третя книга мотетів) (Венеція, 1549, п'ять голосів)
- Passio Domini Nostri Jesu Christi secundum Joannem (Paris, 1557; два — шість голосів)
- Motetta (Венеція, 1563, чотири голоси)
- Sacrae cantiones (Венеція, 1595; п'ять — сім голосів)
Бібліографія
- Alvin H. Johnson, «Cipriano de Rore», in The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980.
- Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954.
- Alfred Einstein, The Italian Madrigal. Princeton, N.J., 1949.
- Patrick Macey, Bonfire Songs: Savonarola's Musical Legacy. Oxford, Clarendon Press. 1998.
Посилання
- O SONNO (О СОНе), Cipriano De Rore — YouTube
- Ноти в архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chipri ano de R ore ital Cipriano de Rore takozh Kiprian de Rore 1515 abo 1516 Ronse mizh 11 veresnya ta 20 veresnya 1565 Parma flamandskij ta italijskij kompozitor ta vikladach muziki Chipriano de Rorenid Cipriano de RoreCipriano de RoreCipriano de RoreOsnovna informaciyaData narodzhennya1515 abo 1516Misce narodzhennyaRonseData smertimizh 11 veresnya ta 20 veresnya 1565Misce smertiParma Gercogstvo Parmi ta P yachenciRoki aktivnostiz 1542Gromadyanstvo Belgiya ItaliyaNacionalnistflamandecProfesiyakompozitor kapelmejster vikladach muzikiVchiteliAdrian VillartVidomi uchnidZhanrmadrigal motet liturgichna muzika Fajli u Vikishovishi Buv predstavnikom franko flamandskoyi shkoli pislya Zhoskena Depre Pereyihav do Italiyi i vzyav duzhe aktivnu uchast u rozvitku muziki piznogo Vidrodzhennya Odin z najvidatnishih kompozitoriv madrigalistiv drugoyi polovini XVI stolittya BiografiyaNedavni doslidzhennya vstanovili sho Chipriano de Rore narodivsya u Ronse fr Renaix flamandskomu misti sho roztashuvalos na kordoni franko belgijskogo ta flamandskogo movnih ta kulturnih arealiv tobto u samomu serci teritoriyi de rozvinulas franko flamandska shkola Zdayetsya pevnim sho vin pohodit z duzhe zamozhnoyi rodini pro jogo zh studiyi u molodi lita nichogo nevidomo ostanni doslidzhennya odnak viyavili jogo prisutnist u grupi sanovnikiv pazhiv ta slug yaki u 1533 roci suprovodzhuvali do Neapolya Margaritu gercoginyu Parmsku de vona musila vikonati shlyubni obicyannya shodo Alessandro Medichi gercoga Florenciyi Chipriano de Rore mig suprovodzhuvati gercoginyu otrimuyuchi pri comu osvitu v Italiyi V inshomu vipadku vin mig otrimati yiyi u Antverpeni Dovgo vvazhalosya sho vin navchavsya u Veneciyi z Adrianom Villartom i spivav u kapeli Baziliki sv Marka ale dzherel dlya obgruntuvannya cih gipotez zamalo Prote molodij pivchij u San Marko mig ne zalishiti slidiv svoyeyi prisutnosti U 1542 roci vin perebuvav u Breshiyi de pevno zalishavsya do 1546 roku v cej period vin pochinaye zdobuvati slavu yak kompozitor opublikuvavshi knigu madrigaliv ta dvi knigi motetiv U 1547 roci pereyihav do Ferrari na sluzhbu do gercoga Ferrari Modeni ta Redzho Erkole II d Este yak hormejster Tut vin mav takih uchniv yak ta Luccasko Luccaski yaki stali osnovopolozhnikami odniyeyi z najvazhlivishih avangardnih techij piznogo Vidrodzhennya v Italiyi Po smerti gercoga u 1559 roci vin zaproponuvav svoyi poslugi jogo nastupniku Alfonso II d Este ale novij gercog vidhiliv jogo propoziciyu i priznachiv na jogo misce Z 1560 do 1563 roki perebuvav na sluzhbi u Margariti Parmskoyi u Bryusseli ta yiyi cholovika Ottavio Farneze gercoga Parmi u Emilskomu misti U 1562 roci buv priznachenij kapelmejsterom Baziliki sv Marka u Veneciyi ale u 1564 roci zvilnivsya j povernuvsya do Parmi de zalishavsya do smerti Tvorchist ta vpliviDuhovna muzika Rore znamenitij svoyimi madrigalami v italijskomu stili ale vin takozh buv plidnim kompozitorom i v sakralnij muzici pishuchi mesi ta moteti Vihidnim punktom jogo tvorchosti bula muzika Zhoskena Depre yaku vin rozvivav u starovinnomu stili Svitska muzika Rore buv najvidatnishim madrigalistom seredini XVI stolittya napisav ponad 120 madrigaliv yaki opublikuvav u 10 knigah mizh 1542 ta 1565 rokami inshi madrigali publikuvalisya narizno Voni ye perevazhno na 4 abo 5 golosiv odin na 6 ta odin na visim napisani zdebilsha na virshi Petrarki Ariosto ta inshih mensh vidomih poetiv Ton cih tvoriv shilyayetsya do serjoznosti ta silno kontrastuye z pracyami pershih madrigalistiv na kshtalt Zhaka Arkadelta ta Okrim togo Rore vdavsya do hromatizmu sho stalo novaciyeyu seredini stolittya Vin buv vigadlivim kontrapunktistom i vikoristovuvav kanoni ta tehniku imitaciyi zastosovuvav usi resursi polifoniyi sho rozvinulas u pershij polovini stolittya v svitskij muzici Vpliv stilyu Rore yavno sposterigayetsya u pracyah Orlando di Lasso Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina a takozh Klaudio Monteverdi pisav u The Italian Madrigal Italijskij madrigal 1949 Spravzhnim duhovnim spadkoyemcem Rore buv Monteverdi ale Rore zberigav u sebe klyuch usogo rozvitku italijskogo madrigalu pislya 1550 Rore komponuvav takozh svitski moteti latinoyu na protivagu duhovnim madrigalam napisanim u zv yazku z vikonannyam sakralnih obov yazkiv Z tochki zoru stilistiki ci moteti podibni do madrigaliv TvoriSekulyarni I madrigali Madrigali Veneciya 1542 p yat golosiv Il primo libro de madregali cromatici Persha kniga hromatichnih madrigaliv Veneciya 1544 p yat golosiv rozshirennya publikaciyi 1542 Il secondo libro de madregali Druga kniga madrigaliv Veneciya 1544 p yat golosiv Il terzo libro di madrigali Tretya kniga madrigaliv Veneciya 1548 p yat golosiv Musica sopra le stanze del Petrarcha libro terzo Muzika na stanci Petrarki kniga tretya Veneciya 1548 p yat golosiv Il primo libro de madrigali Persha kniga madrigaliv Ferrara 1550 p yat golosiv takozh mistit kanconi francuzkoyu Il quarto libro d imadregali Chetverta kniga madrigaliv Veneciya p yat golosiv Il secondo libro de madregali Druga kniga madrigaliv Veneciya 1557 chotiri golosi Li madrigali libro quarto Madrigali kniga chetverta Veneciya 1562 p yat golosiv Le vive fiamme de vaghi e dilettevoli madrigali Zhivi plomeni vishukanih ta osolodnih madrigaliv Veneciya 1565 chotiri ta p yat golosiv takozh mistit svitski latinski tvori Il quinto libro de madrigali P yata kniga madrigaliv 1566 p yat golosiv takozh mistit svitski latinski tvori Chislenni dodatkovi praci v zbirkah mizh 1547 ta 1570 Sakralni Motectorum liber primus Veneciya 1544 p yat golosiv Motetta Veneciya 1545 p yat golosiv Il terzo libro di motetti Tretya kniga motetiv Veneciya 1549 p yat golosiv Passio Domini Nostri Jesu Christi secundum Joannem Paris 1557 dva shist golosiv Motetta Veneciya 1563 chotiri golosi Sacrae cantiones Veneciya 1595 p yat sim golosiv BibliografiyaAlvin H Johnson Cipriano de Rore in The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Gustave Reese Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4 Alfred Einstein The Italian Madrigal Princeton N J 1949 Patrick Macey Bonfire Songs Savonarola s Musical Legacy Oxford Clarendon Press 1998 ISBN 0 19 816669 9PosilannyaO SONNO O SONe Cipriano De Rore YouTube Noti v arhivi