Кратеропа аравійська Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Кратеропа аравійська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Leiothrichidae
Рід:	Argya
Вид:	Кратеропа аравійська

Біноміальна назва

Argya squamiceps
(Cretzschmar, 1827)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Malurus squamiceps Cretzschmar, 1827
Turdoides squamiceps (Cretzschmar, 1827)

Посилання

Вікісховище:	Argya squamiceps
Віківиди:	Argya squamiceps
МСОП:	22716364
NCBI:	1156349

Кратеро́па аравійська (Argya squamiceps) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає на Близькому Сході.

Опис

Довжина птаха становить 28 см, з яких на хвіст припадає 14,5–15,5 см. Вага 65-85 г. Забарвлення сіро-коричневе, маскувальне. Дзьоб довгий, вигнутий, хвіст довгий, крила округлі, лапи міцні. У молодих птахів очі темно-сірі, на першому році життя вони стають світло-жовтими у самців і темно-коричневими у самиць.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

A. s. squamiceps (Cretzschmar, 1827) — від сходу Синаю, південного Ізраїлю і західної Йорданії до центральної Саудівської Аравії;
A. s. yemensis Neumann, 1904 — південний захід Саудівської Аравії і Ємен;
A. s. muscatensis (Meyer de Schauensee & Ripley, 1953) — схід ОАЕ і північ Оману.

Поширення і екологія

Аравійські кратеропи живуть в чагарникових заростях, на пасовищах і луках, на морських узбережяях, на полях, плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 2800 м над рівнем моря. Віддають перевагу чагарникових заростях у ваді. Ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться безхребетними, дрібними хребетними, зокрема плазунами, а також нектаром, ягодами і насінням. В кладці від 3 до 5 бірюзових яєць. Інкубаційний період триваж 13-14 днів, пташенята покидають гніздо на 14 день. Аравійські кратеропи живуть в зграях до 22 птахів. Їм притаманний колективний догляд за пташенятами.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Cramp, S. and Perrins, C. (1993) Handbook of the birds of Europe, the Middle East and North Africa: the birds of the Western Palearctic: Flycatchers to Shrikes. Volume 8. Oxford, Oxford University Press.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
Ostreiher, R. (1997). Food division in the Arabian babbler nest: adult choice or nestling competition?. Behavioral Ecology. 8 (2): 233—238. doi:10.1093/beheco/8.2.233.
Zahavi, A. (1990). "Arabian Babblers: The quest for social status in a cooperative Breeder", pp. 105–130 in Cooperative Breeding in Birds, P. B. Stacey and W. D. Koenig (eds.), Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom
Lundy, K.J.; Parker, P.G.; Zahavi, A. (1998). Reproduction by subordinates in cooperatively breeding Arabian babblers is uncommon but predictable. Behavioral Ecology and Sociobiology. 43 (3): 173—180. doi:10.1007/s002650050478.
Anava, A.; Kam, M.; Shkolnik, A.; Degen, A.A. (2001). . The Auk. 118 (2): 525—528. doi:10.1093/auk/118.2.525. JSTOR 4089815. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
Ostreiher, R. (2001). The importance of nestling location for obtaining food in open cup-nests. Behavioral Ecology and Sociobiology. 49 (5): 340—347. doi:10.1007/s002650000308.
Zahavi A. (1974). Communal nesting by the Arabian Babbler: A case of individual selection. Ibis. 116: 84—87. doi:10.1111/j.1474-919X.1974.tb00225.x.

Джерела

Hollom, P. A. D.; Porter, R. F.; Christensen, S. & Willis, Ian (1988) Birds of the Middle East and North Africa, T & AD Poyser, Calton, England.
Snow, D. W. & Perrins, C. M. (1998) Birds of the Western Palearctic: Concise Edition, Vol. 2, Oxford University Press, Oxford.

Посилання

Despret, Vinciane, (in Alliage, 1997)

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Cramp-3] Cramp, S. and Perrins, C. (1993) Handbook of the birds of Europe, the Middle East and North Africa: the birds of the Western Palearctic: Flycatchers to Shrikes. Volume 8. Oxford, Oxford University Press.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.

[Ostreiher1997-5] Ostreiher, R. (1997). Food division in the Arabian babbler nest: adult choice or nestling competition?. Behavioral Ecology. 8 (2): 233—238. doi:10.1093/beheco/8.2.233.

[Zahavi1990-6] Zahavi, A. (1990). "Arabian Babblers: The quest for social status in a cooperative Breeder", pp. 105–130 in Cooperative Breeding in Birds, P. B. Stacey and W. D. Koenig (eds.), Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom

[7] Lundy, K.J.; Parker, P.G.; Zahavi, A. (1998). Reproduction by subordinates in cooperatively breeding Arabian babblers is uncommon but predictable. Behavioral Ecology and Sociobiology. 43 (3): 173—180. doi:10.1007/s002650050478.

[8] Anava, A.; Kam, M.; Shkolnik, A.; Degen, A.A. (2001). . The Auk. 118 (2): 525—528. doi:10.1093/auk/118.2.525. JSTOR 4089815. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

[Ostreiher2001-9] Ostreiher, R. (2001). The importance of nestling location for obtaining food in open cup-nests. Behavioral Ecology and Sociobiology. 49 (5): 340—347. doi:10.1007/s002650000308.

[Zahavi1974-10] Zahavi A. (1974). Communal nesting by the Arabian Babbler: A case of individual selection. Ibis. 116: 84—87. doi:10.1111/j.1474-919X.1974.tb00225.x.