Симхе Бінем Трахтер пол Symche Binem Trachter нар у 1883 році в Любліні пом у 1942 році в Треблінці польський художник є

Симхе-Бінем Трахтер (пол. Symche-Binem Trachter); нар. у 1883 році в Любліні, пом. у 1942 році в Треблінці — польський художник єврейського походження.

Симхе Трахтер
Symche-Binem Trachter


Пейзаж із містечка Казімеж-Дольни.

Народження	1893(1893) Польща, Люблін
Смерть	1942(1942)
	Треблінка
Національність	єврей
Країна	Польща
Жанр	живопис
Навчання	^[pl] Академія образотворчих мистецтв у Кракові Академія образотворчих мистецтв у Відні
Діяльність	художник
Напрямок	постімпресіонізм
Вчитель	Станіслав Дембіцький



Симхе Трахтер у Вікісховищі

Біографія

Симхе Трахтер народився в Любліні у родині заможних міщан. Потяг до малювання виник у нього вже в юних роках. У 1911 році Трахтер переїхав до Варшави. Протягом 1916–1920 років навчався образотворчому мистецтву в ^[pl], потім продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові під керівництвом Яцека Мальчевського, Теодора Аксентовича та Станіслава Дембіцького. Згодом виїхав до Відня, де шість місяців навчався у Віденьській академії образотворчих мистецтв. Кілька років (починаючи з 1927 року) провів у Парижі, навчаючись в ^[en]. Тут Трахтер зустрівся з багатьма представниками École de Paris. Саме в Парижі він здружився з ^[pl]. Після повернення до Польщі у 1929 році знову почав жити в Любліні, краєвиди якого втілював у своїх роботах.

Результатом частих відвідин художником Казімежа стали малюнки, на яких зображені образи цього міжвоєнного штетла.

Симхе Трахтер був членом ^[pl], а його роботи виставлялися в Любліні, Варшаві, Лодзі, Кракові та інших містах.

У 1938 році знову переїхав до Варшави. Під час нацистської окупації Симхе Трахтер опинився у Варшавському гетто. Там разом із Феліксом Фридманом створив фрески у залі засідань варшавського Юденрату (на найбільшому образі зображений Йов Багатостраждальний). На життя заробляв працею в майстерні, де виготовлялися точильні камені та абразивні порошки.

У ніч із 26 на 27 серпня 1942 року разом із іншими працівниками майстерні був вивезений до табору смерті у Треблінці.

Із творчості Трахтера збереглося небагато картин, переважно в люблінських колекціях (зокрема, в Люблінському музеї). За переказами, він нібито замурував десь частину своїх праць перед тим, як покинути Люблін, але їх так ніколи і не було знайдено.

Примітки

Ewa Podhorizer-Sandel. Symche Trachter // Fołks Sztyme, 1974 (?) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
Renata Bartnik. Zapomniani artyści // Na przykład. — 1997, Nr 45 [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
Ewa Małkowska-Bieniek. Polskie judaika jako magnes turystyczny // Turystyka Kulturowa, Nr 4/2009 (Kwiecień 2009) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симхе Трахтер

Джерела

Michał Weinzieher, wstęp do: Symche Trachter: katalog wystawy, Warszawa, Żydowskie Towarzystwo Krzewienia Sztuk Pięknych, 1930. (пол.)
Jerzy Malinowski, Malarstwo i rzeźba Żydów polskich w XIX i XX wieku, vol. 1, Warszawa, Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. . (пол.)

[dlibra-1] Ewa Podhorizer-Sandel. Symche Trachter // Fołks Sztyme, 1974 (?) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)

[Bartnik-2] Renata Bartnik. Zapomniani artyści // Na przykład. — 1997, Nr 45 [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)

[3] Ewa Małkowska-Bieniek. Polskie judaika jako magnes turystyczny // Turystyka Kulturowa, Nr 4/2009 (Kwiecień 2009) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](пол.)