Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґебгард I Трухзес фон Вальдбург Траухбург нім Gebhard I Truchseß von Waldburg Trauchburg 10 листопада 1547 31 травня 160

Ґебгард I фон Вальдбург

Ґебгард I фон Вальдбург

Ґебгард I Трухзес фон Вальдбург-Траухбург (нім. Gebhard I. Truchseß von Waldburg-Trauchburg; 10 листопада 1547 — 31 травня 1601) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 56-й архієпископ Кельна-курфюрст і 28-й герцог Вестфалії в 1577—1583 роках. Низкою дослідників рахується як Ґебгард II.

Ґебгард I фон Вальдбург
нім. Gebhard Truchseß von Waldburg-Trauchburg
image
Народився10 листопада 1547
d, Гайлігенберг
Помер21 травня 1601(1601-05-21)[1] (53 роки) або 31 травня 1601(1601-05-31)[3][…] (53 роки)
Страсбург, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція
ПохованняСтрасбурзький собор
КраїнаНімеччина
Діяльністькатолицький священник
Alma materd[5], d[5], d[5], d[5] і Старий Левенський університет[d][5]
Знання мовнімецька
УчасникВісімдесятирічна війна
Посадаd і Курфюрст
Конфесіякатолицька церква[7]
Рідd
Батькоd
Брати, сестриd
У шлюбі зd

Життєпис

Молоді роки

Походив зі швабського шляхетського роду Вальдбургів, його Якобитської гілки (відома як Вальдбург-Траухбург). Предки були спадковими імперськими трухзесами (на кшталт сенешалів) Верхньої Швабії. Другий син Вільгельма фон Вальдбург-Траухбурга, фрайгерра в Фрідберзі, Шеєрі та Траухбурзі, і Йоганни фон Фюрстенберг. Народився 1547 року в Гайлігенберзі. Замолоду визначено для нього церковну кар'єру. 1558 року його стрийко кардинал Отто фон Вальдбург, єпископ Аугсбургу, взяв Ґебгарда до себе на виховання. Навчався в університетах Діллінгену, Інгольштадту, Левену та Перуджі.

1561 стає членом капітулу Кельнського собору. 1562 року призначено каноніком базиліки Св. Гереона в Кельні. 1566 року помирає його батько. 1567 року Ґебгарда фон Вальдбурга було висвячено на іподиякона і призначено каноніком собору в Страсбурзі та каноніком собору в Еллвангені. 1569 року стає каноніком Вюрцбурзького собору. Втім весь цей час він мешкав в Аугсбурзі.

1571 року призначається дияконом Страсбурзького собору. 1574 року обирається пробстом Аугсбурзького собору. Того ж року отримує посаду декана собору Страсбургу. Згодом долучився до соборного капітулу Кельна в протистоянні з архієпископом Залентіном фон Ізенбургом.

Архієпископ

1577 року після відставки останнього фон Вальбург став кандидатувати на вакантну посаду. Йому протистояв Ернст Баварський. Втім більшість місцевих станів та міст побоювалися посилення Баварії в Кельнському курфюрстві, посилення більш жорсткої лінії католицької партії. Тому перемогу здобув Ґебгард фон Вальдбург з невеликою перевагою 12 проти 10.

У березні 1578 року отримав папське підтвердження, склавши Тридентський символ віри. Спочатку надав підтримку єзуїтам в Кельні проти волі тамтешнього магистрату. У квітні того ж року отримав регалії від імператора Рудольфа II Габсбурга, увійшовши до колегії курфюрстів. 1580 року отримав паллій. 1579 року допоміг імператорові організувати в Кельні мирний конгрес між представниками Іспанії та повсталими Нідерландами. Тут Ґебгард I фон Вальдбург підтримував політичні та релігійні вимоги іспанців. Внаслідок цього в архієпископа погіршилися стосунки з Вільгельмом Оранським та його родичами з Нассауського дому.

1580 року закохався в лютеранку Агнес фон Мансфельд. Але та не бажала бути лише коханкою. Тому виник план одруження архієпископа. Для цього потрібно було навернутися до лютеранства. Спочатку фон Вальдбург звернувся до капітулу щодо видання наказу про вільне сповідування віри, але наштовхнувся на спротив. Також папа римський Григорій XIII спрямував архієпископу Кельна лист з зостереженням.

1582 року відбувся відкритий конфлікт з капітулом та католицькою партією на чолі із Фрідріхом фон Саксен-Лауенбург. Тоді Ґебгард I фон Вальдбург відступив до Бонна, де став збирати війська. Його підтримала частина міст й станів, а також впливові графи Веттерау. 19 грудня 1582 року Ґебгард I фон Вальдбург публічно відмовився від католицької церкви та перейшов до кальвінізму. Він надав право підданих бути вільними у виборі конфесії. 2 лютого 1583 року в Бонні одружився з Агнес фон Мансфельд. Разом з тим більшість духівництва залишалася католицькою. В свою чергу фон Вальдбург оголосив, що залишається архієпископом. Втім такі рішення порушували принципи Аугсбурзького миру, де постулат «cuius regio, eius religio» — «чия влада, того і віра» не торкався духовних князів. У випадку переходу архієпископа до протестантизму, він мав би зректися сану і влади. Але Ґебгард фон Вальдбург бажав провести секуляризацію Кельнської архієпархії, перетворивши її на герцогства. Втім католики імперії не бажали цього, оскільки в колегії курфюрстів збільшувалася б кількість протестантів.

Спочатку військове протистояння відбувалося в землях уздовж Рейну. Зрештою на бік католиків перейшли стани герцогства Вестфальського. Втім доволі швидко Ґебгард фон Вальдбург відновив владу в Вестфалії, вигнавши лідера католиків Ебергарда цу Зольм-Ліха до Дортмунду. У Вестфалії розпочав впровадження протестантських канонів, які зустріли частковий опір.

1 квітня 1583 року Ґебгарда було відлучено від церкви та позбавлено сану і посади папою римським Григорієм XIII. Капітул Кельнського собору обрав архієпископом Ернста Баварського. Останньому на допомогу прийшов брат Вільгельм V Віттельсбах, герцог Баварії, а потім підтримку надала Іспанія. В свою чергу фон Вальдбург отримав військову допомогу від Йоганна Казимира Віттельсбаха, пфальцграфа Лаутерна і регента курфюрства Пфальц. Завдяки цьому було завдано поразки кельнським католикам в битві біля Гюльса. За допомоги графа Адольфа фон Мерса було захоплено місто Райннберг. Аде 7 грудня 1583 року іспано-баварські війська захопили Годесбург поблизу Бонну. Ґебгард фон Вальдбург втік до Верля в Вестфалії. Втім й тут зустрів опір, вннаслідок чого 1584 року вимушений був відступити до Нідерландів. Тут деякий час вів перемовини з представниками Єлизавети I, королеви Англії, стосовно отримання військової допомоги, втім марно. Наступним архієпископом став Ернст.

Останні роки

Отримавши допомогу від Вільгельма Оранського 1585 року вдерся до Кельнського курфюрства. Того ж року став претендувати на спадщину свого померлого брата Крістофа — панство Калленберг і місто Нусплінген, які зайняли війська Вюртембергу. Втім не досяг успіху. 1587 року захопив Бонн, який було суттєво зруйновано. 1588 року зазнав остаточної поразки, хоча окремі сутички тривали до 1589 року. 1589 року перебрався до Страсбургу, де став деканом місцевого собору. Помер тут у 1601 році.

Примітки

  1. verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
    d:Track:Q2079d:Track:Q2818964d:Track:Q316626d:Track:Q14565672d:Track:Q590208
  2. Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
    d:Track:Q867541
  3. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  4. verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
    d:Track:Q222784d:Track:Q1419226d:Track:Q2818964
  5. https://resource.database.rag-online.org/ngYO8P971XG7hnuosYHnjWkv9ZB
  6. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  7. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • August Franzen: Gebhard Freiherr zu Waldburg. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, , S. 113 f.
  • Wilhelm Kohl: Waldburg, Gebhard Truchseß v. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 13, Bautz, Herzberg 1998, , Sp. 189—191.
  • Bumiller, Casimir (2006). Adel im Wandel; 200 Jahre Mediatisierung in Oberschwaben, Ausstellungskatalog. Ostfildern: Thorbecke. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gebgard I Truhzes fon Valdburg Trauhburg nim Gebhard I Truchsess von Waldburg Trauchburg 10 listopada 1547 31 travnya 1601 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 56 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 28 j gercog Vestfaliyi v 1577 1583 rokah Nizkoyu doslidnikiv rahuyetsya yak Gebgard II Gebgard I fon Valdburgnim Gebhard Truchsess von Waldburg TrauchburgNarodivsya10 listopada 1547 d GajligenbergPomer21 travnya 1601 1601 05 21 1 53 roki abo 31 travnya 1601 1601 05 31 3 53 roki Strasburg Q22010895 Metropoliya Franciyi FranciyaPohovannyaStrasburzkij soborKrayinaNimechchinaDiyalnistkatolickij svyashennikAlma materd 5 d 5 d 5 d 5 i Starij Levenskij universitet d 5 Znannya movnimeckaUchasnikVisimdesyatirichna vijnaPosadad i KurfyurstKonfesiyakatolicka cerkva 7 RiddBatkodBrati sestridU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi shvabskogo shlyahetskogo rodu Valdburgiv jogo Yakobitskoyi gilki vidoma yak Valdburg Trauhburg Predki buli spadkovimi imperskimi truhzesami na kshtalt seneshaliv Verhnoyi Shvabiyi Drugij sin Vilgelma fon Valdburg Trauhburga frajgerra v Fridberzi Sheyeri ta Trauhburzi i Joganni fon Fyurstenberg Narodivsya 1547 roku v Gajligenberzi Zamolodu viznacheno dlya nogo cerkovnu kar yeru 1558 roku jogo strijko kardinal Otto fon Valdburg yepiskop Augsburgu vzyav Gebgarda do sebe na vihovannya Navchavsya v universitetah Dillingenu Ingolshtadtu Levenu ta Perudzhi 1561 staye chlenom kapitulu Kelnskogo soboru 1562 roku priznacheno kanonikom baziliki Sv Gereona v Kelni 1566 roku pomiraye jogo batko 1567 roku Gebgarda fon Valdburga bulo visvyacheno na ipodiyakona i priznacheno kanonikom soboru v Strasburzi ta kanonikom soboru v Ellvangeni 1569 roku staye kanonikom Vyurcburzkogo soboru Vtim ves cej chas vin meshkav v Augsburzi 1571 roku priznachayetsya diyakonom Strasburzkogo soboru 1574 roku obirayetsya probstom Augsburzkogo soboru Togo zh roku otrimuye posadu dekana soboru Strasburgu Zgodom doluchivsya do sobornogo kapitulu Kelna v protistoyanni z arhiyepiskopom Zalentinom fon Izenburgom Arhiyepiskop 1577 roku pislya vidstavki ostannogo fon Valburg stav kandidatuvati na vakantnu posadu Jomu protistoyav Ernst Bavarskij Vtim bilshist miscevih staniv ta mist poboyuvalisya posilennya Bavariyi v Kelnskomu kurfyurstvi posilennya bilsh zhorstkoyi liniyi katolickoyi partiyi Tomu peremogu zdobuv Gebgard fon Valdburg z nevelikoyu perevagoyu 12 proti 10 U berezni 1578 roku otrimav papske pidtverdzhennya sklavshi Tridentskij simvol viri Spochatku nadav pidtrimku yezuyitam v Kelni proti voli tamteshnogo magistratu U kvitni togo zh roku otrimav regaliyi vid imperatora Rudolfa II Gabsburga uvijshovshi do kolegiyi kurfyurstiv 1580 roku otrimav pallij 1579 roku dopomig imperatorovi organizuvati v Kelni mirnij kongres mizh predstavnikami Ispaniyi ta povstalimi Niderlandami Tut Gebgard I fon Valdburg pidtrimuvav politichni ta religijni vimogi ispanciv Vnaslidok cogo v arhiyepiskopa pogirshilisya stosunki z Vilgelmom Oranskim ta jogo rodichami z Nassauskogo domu 1580 roku zakohavsya v lyuteranku Agnes fon Mansfeld Ale ta ne bazhala buti lishe kohankoyu Tomu vinik plan odruzhennya arhiyepiskopa Dlya cogo potribno bulo navernutisya do lyuteranstva Spochatku fon Valdburg zvernuvsya do kapitulu shodo vidannya nakazu pro vilne spoviduvannya viri ale nashtovhnuvsya na sprotiv Takozh papa rimskij Grigorij XIII spryamuvav arhiyepiskopu Kelna list z zosterezhennyam 1582 roku vidbuvsya vidkritij konflikt z kapitulom ta katolickoyu partiyeyu na choli iz Fridrihom fon Saksen Lauenburg Todi Gebgard I fon Valdburg vidstupiv do Bonna de stav zbirati vijska Jogo pidtrimala chastina mist j staniv a takozh vplivovi grafi Vetterau 19 grudnya 1582 roku Gebgard I fon Valdburg publichno vidmovivsya vid katolickoyi cerkvi ta perejshov do kalvinizmu Vin nadav pravo piddanih buti vilnimi u vibori konfesiyi 2 lyutogo 1583 roku v Bonni odruzhivsya z Agnes fon Mansfeld Razom z tim bilshist duhivnictva zalishalasya katolickoyu V svoyu chergu fon Valdburg ogolosiv sho zalishayetsya arhiyepiskopom Vtim taki rishennya porushuvali principi Augsburzkogo miru de postulat cuius regio eius religio chiya vlada togo i vira ne torkavsya duhovnih knyaziv U vipadku perehodu arhiyepiskopa do protestantizmu vin mav bi zrektisya sanu i vladi Ale Gebgard fon Valdburg bazhav provesti sekulyarizaciyu Kelnskoyi arhiyeparhiyi peretvorivshi yiyi na gercogstva Vtim katoliki imperiyi ne bazhali cogo oskilki v kolegiyi kurfyurstiv zbilshuvalasya b kilkist protestantiv Spochatku vijskove protistoyannya vidbuvalosya v zemlyah uzdovzh Rejnu Zreshtoyu na bik katolikiv perejshli stani gercogstva Vestfalskogo Vtim dovoli shvidko Gebgard fon Valdburg vidnoviv vladu v Vestfaliyi vignavshi lidera katolikiv Ebergarda cu Zolm Liha do Dortmundu U Vestfaliyi rozpochav vprovadzhennya protestantskih kanoniv yaki zustrili chastkovij opir 1 kvitnya 1583 roku Gebgarda bulo vidlucheno vid cerkvi ta pozbavleno sanu i posadi papoyu rimskim Grigoriyem XIII Kapitul Kelnskogo soboru obrav arhiyepiskopom Ernsta Bavarskogo Ostannomu na dopomogu prijshov brat Vilgelm V Vittelsbah gercog Bavariyi a potim pidtrimku nadala Ispaniya V svoyu chergu fon Valdburg otrimav vijskovu dopomogu vid Joganna Kazimira Vittelsbaha pfalcgrafa Lauterna i regenta kurfyurstva Pfalc Zavdyaki comu bulo zavdano porazki kelnskim katolikam v bitvi bilya Gyulsa Za dopomogi grafa Adolfa fon Mersa bulo zahopleno misto Rajnnberg Ade 7 grudnya 1583 roku ispano bavarski vijska zahopili Godesburg poblizu Bonnu Gebgard fon Valdburg vtik do Verlya v Vestfaliyi Vtim j tut zustriv opir vnnaslidok chogo 1584 roku vimushenij buv vidstupiti do Niderlandiv Tut deyakij chas viv peremovini z predstavnikami Yelizaveti I korolevi Angliyi stosovno otrimannya vijskovoyi dopomogi vtim marno Nastupnim arhiyepiskopom stav Ernst Ostanni roki Otrimavshi dopomogu vid Vilgelma Oranskogo 1585 roku vdersya do Kelnskogo kurfyurstva Togo zh roku stav pretenduvati na spadshinu svogo pomerlogo brata Kristofa panstvo Kallenberg i misto Nusplingen yaki zajnyali vijska Vyurtembergu Vtim ne dosyag uspihu 1587 roku zahopiv Bonn yakij bulo suttyevo zrujnovano 1588 roku zaznav ostatochnoyi porazki hocha okremi sutichki trivali do 1589 roku 1589 roku perebravsya do Strasburgu de stav dekanom miscevogo soboru Pomer tut u 1601 roci Primitkiverschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie Hrsg Historische Commission bei der konigl Akademie der Wissenschaften L Duncker amp Humblot 1875 d Track Q2079d Track Q2818964d Track Q316626d Track Q14565672d Track Q590208 Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 d Track Q867541 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 https resource database rag online org ngYO8P971XG7hnuosYHnjWkv9ZB Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaAugust Franzen Gebhard Freiherr zu Waldburg In Neue Deutsche Biographie NDB Band 6 Duncker amp Humblot Berlin 1964 ISBN 3 428 00187 7 S 113 f Wilhelm Kohl Waldburg Gebhard Truchsess v In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 13 Bautz Herzberg 1998 ISBN 3 88309 072 7 Sp 189 191 Bumiller Casimir 2006 Adel im Wandel 200 Jahre Mediatisierung in Oberschwaben Ausstellungskatalog Ostfildern Thorbecke ISBN 978 3 7995 0216 0

Дата публікації:
Топ