Вікул Микола

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вікул.

Мико́ла Па́влович Віку́л (псевдо: «Райгородський»; 3 січня 1888, Тбілісі — 14 травня 1935, Прага) — український хімік, громадський діяч, учасник 1-го Конгресу ОУН.

Микола Вікул
Загальна інформація
Народження	3 січня 1888(1888-01-03) Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія
Смерть	4 травня 1935(1935-05-04) (47 років) Прага, Чехословаччина
Поховання	Ольшанський цвинтар
Alma Mater	Подільська духовна семінарія
Псевдо	«Райгородський»
Військова служба
Вікул Микола Павлович у Вікісховищі

Життєпис

Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Навчався у духовному училищі та семінарії Кам'янця-Подільського, а згодом у Київському комерційному інституті (1908). Продовжив навчання на природничому відділі Варшавського університету (неорганічна хімія)(1909-13), де був активним членом Української громади.

Працює лаборантом у технічній школі Кам'янця-Подільського (1913-17), вчителем математики у місцевій вчительській семінарії (1918), а у 1919—1920 роках — старшим асистентом кафедри неорганічної хімії в Кам'янець-Подільському державному українському університеті: прийнято на посаду 1 серпня 1919 року, у грудні 1920 року поїхав лікуватися за кордон .

На еміграції очолює департамент в міністерстві віровизнань УНР (1920), працює доцентом (1922) і професор (1928) на кафедрі неорганічної хімії в Українській господарській академії в Подєбрадах.

Автор підручників, а також низки наукових розвідок, опублікаваних переважно в німецьких журналах.

Учасник першого Конгресу українських націоналістів 28 січня — 3 лютого 1929 року у Відні .

Укладач «Російсько-українського словничка термінів фізики і хімії» (Гадяч, 1918).

Родина

Батько — православний священик та краєзнавець Павло Вікул. Брат — демограф Іван Вікул. Донька — балерина Оксана Вікул.

Примітки

1. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С. 398.
2. Мірчук Петро. Нарис історії ОУН. — Т. 1. [ 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
3. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 16 січня 2016.

Література

• Антонович М. Проф. д-р Микола Вікул 1888—1935. Його життя й ідеологічна діяльність [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.] // Розбудова Держави. — 1955. — ч. 1(16).
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 1. — С. 280.
• Мацько В. П. Віку́л Микола Павлович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Мацько В. Світочі подільської культури // Кам'янеччина в контексті історії Поділля. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1997. — С. 120—121.