Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́рівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у центрі села Шарівка Хмельницького району Хмельницької області.
 | |
| 49°12′54″ пн. ш. 26°56′44″ сх. д. / 49.215222° пн. ш. 26.945806° сх. д.Координати: 49°12′54″ пн. ш. 26°56′44″ сх. д. / 49.215222° пн. ш. 26.945806° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шарівка |
| Найближче місто | Хмельницький |
| Площа | 12,8 га |
| Засновано | 1994 р. |
| Оператор | Шарівська сільська рада |
  Шарівський парк (Хмельницька область) (Хмельницька область) | |
 Шарівський парк у Вікісховищі | |
Площа 12,8 га. Заповідний статус парку від 1994 року. Перебуває у віданні: Шарівська сільська рада.
Парк побудований на переважно рівнинному рельєфі, з південного та західного боків до нього прилягає став довгастої форми площею 20,2 га.
Історія парку
У 1810 р. Шарівку отримує у власність польська поміщиця Олена Хемемінська. Вона починає будівництво палацу і закладає великий парк, де висаджує велику кількість різноманітних дерев. Швидка смерть від туберкульозу завадила поміщиці закінчити будівничі справи. Шарівка переходить у спадок синові, який постійно проживав у Польщі й приїздив до подільського маєтку лише декілька разів на рік. Молодий Хемемінський залишив про себе згадку як про добру людину з щедрою вдачею. Після смерті матері він скасував усі борги селян, а за кожний відпрацьований день розраховувався ввечері.
У 1857 році Хемемінський закінчує, розпочате матір'ю, будівництво палацу. Архітектором-декоратором став польський майстер. Будівля була триповерховою, містила 60 кімнат. Верхній поверх був оздоблений фігурною жовтою жестю, тому при яскравому освітленні палац світився і віддзеркалювався на всі околиці. Крім палацу, було побудовано господарські будівлі; всю садибу обнесено кам'яним муром, а головні ворота і хвіртку оздоблено. В той час розбудовується і парк, де поповнюються колекції деревних та трав'янистих рослин. Зокрема, алеї та галявини обсаджуються різними сортами жасмину і бузку, іншими красивоквітучими кущами; висаджуються різні форми ялини колючої, туї західної; модрини, сосни, тюльпанові дерева, декоративні яблуні. На найкращих ділянках парку спорудили альтанки для відпочинку господарів та гостей, велику оранжерею.
Біля підніжжя пагорба було два ставки з всипаним піском дном, де діяли купальні й невеликий пляж. Тут плавали лебеді, для яких на воді побудували невеликі хатинки; їх годували та доглядали. На човнах з навісами проводилися водні прогулянки господарів та гостей маєтку. У великому саду зростали різноманітні сорти яблунь, груш, слив, черешень, вишень, смородини, аґрусу та суниць. На галявинах парку походжали павичі, на деревах кричали папуги, вимагаючи грошей і цукру.
Постійний старанний догляд за рослинами парку здійснював садівничий, якому допомагали вісім чоловік, що проходили навчання в Польщі та Австрії. Вони були в привілейованому становищі, носили білі рукавички та спеціальний одяг.
Для духовних потреб селян православної віри Олена Хемемінська 1832 року ремонтує церкву Різдва Богородиці, а її син 1861 року виділяє значні кошти для будівництва костелу та синагоги. Він же віддає євреям незаселений величезний пагорб, які перетворили його у своє містечко з 800 жителями. Тут поміщик побудував млин та влаштував великий базар.
Пан Хемемінський успадкував від матері слабке здоров'я. Він довгий час лікувався за кордоном, а коли 1901 року помер, то селяни, в знак поваги і вдячності, поховали його в костелі. У 1902 р. маєток купує німець Станіслав Антонович Тітенбрун, якому належало 1098 десятин землі у Шарівській волості. У 1903 р. разом з сім'єю він оселяється в Шарівці. Новий власник був людиною скупою та жорстокою. На території парку вирубує багато дерев, а на звільнених землях будує кам'яні комори для зберігання зерна, стайні для утримання коней і худоби, величезну псарню, де розводить собак різних порід. З початком революційних подій 1917 року поміщицький палац і маєток руйнують. Станіслав Тітенбрун з дружиною втікає за кордон, їх сина вбивають у місті Кам'янці-Подільському. За роки радянської влади на місці палацу побудували приміщення, яке слугувало конторою колгоспу, згодом його віддали для користування дільничній лікарні; колишній будинок для челяді став кухнею лікарні; комори і стайні виконують свої функції дотепер. У радянські роки на території парку влаштували танцювальний та волейбольний майданчики. Багато деревних рослин було знищено, первинне планування парку втратилося. До кінця 1960-х рр. парк інтенсивно використовувався місцевими жителями та приїжджими як місце відпочинку, — людей приваблювали красиві пейзажі, водойми та зручне розташування (поблизу центральної траси). Під час «зеленої хвилі» на початку 1960-х років на території було підсаджено багато деревних рослин, — садили яблуні, дуби, ялини, сосни, робінію псевдоакацію, оксамит амурський (пробкове дерево), ялину колючу, але вони не відповідали первинному композиційному плануванню парку.
Сьогодні в парку зростає близько сотні понадвікових дерев, особливу цінність становлять сосна Веймутова (5 дерев, діаметр стовбура — 40–48 см, висота — 20–24 м; ялина звичайна — 10 дерев, діаметр стовбура — 42,9–64,3 см, висота — 20–24 м, стан — суховершинність, сухостійність, дуплявість деяких дерев; ялина колюча, форма сиза — 3 дерева, діаметр стовбура — 36–53,2 см, висота — 26–29 м, стан — суховершинність, сухостійність, ушкодження грибками; дуб звичайний росте поодиноко біля головного входу, діаметр стовбура — 103,8 см, висота — 25 м. У деревостані є старі клени гостролисті та ясенелисті, липи серцелисті, робінії псевдоакації; зустрічаються туя західна, барбарис звичайний, липа кавказька та ясен звичайний плакучої форми.
Прикрашає парк красивий пейзаж з Покровською церквою-замком XIV—XIX ст. — унікальною пам'яткою мурованої архітектури. Заповідний статус парку — пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк отримав рішенням другої сесії обласної ради народних депутатів від 28.10.1994 р. № 7.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарівський парк (Хмельницька область) |
Джерела
- Казімірова Л. П. Верхнє Побожжя / Л. П. Казімірова. — Хмельницький: Інтрада, 2012. — 288 с. — (Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина»).
- Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.— Природно-заповідний фонд Хмельницької області. Природно-заповідний фонд України. [ 13 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha rivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u centri sela Sharivka Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Sharivskij park49 12 54 pn sh 26 56 44 sh d 49 215222 pn sh 26 945806 sh d 49 215222 26 945806 Koordinati 49 12 54 pn sh 26 56 44 sh d 49 215222 pn sh 26 945806 sh d 49 215222 26 945806Krayina UkrayinaRoztashuvannyaHmelnicka oblast Hmelnickij rajon s SharivkaNajblizhche mistoHmelnickijPlosha12 8 gaZasnovano1994 r OperatorSharivska silska radaSharivskij park Hmelnicka oblast Hmelnicka oblast Sharivskij park u Vikishovishi Plosha 12 8 ga Zapovidnij status parku vid 1994 roku Perebuvaye u vidanni Sharivska silska rada Park pobudovanij na perevazhno rivninnomu relyefi z pivdennogo ta zahidnogo bokiv do nogo prilyagaye stav dovgastoyi formi plosheyu 20 2 ga Istoriya parkuU 1810 r Sharivku otrimuye u vlasnist polska pomishicya Olena Hememinska Vona pochinaye budivnictvo palacu i zakladaye velikij park de visadzhuye veliku kilkist riznomanitnih derev Shvidka smert vid tuberkulozu zavadila pomishici zakinchiti budivnichi spravi Sharivka perehodit u spadok sinovi yakij postijno prozhivav u Polshi j priyizdiv do podilskogo mayetku lishe dekilka raziv na rik Molodij Hememinskij zalishiv pro sebe zgadku yak pro dobru lyudinu z shedroyu vdacheyu Pislya smerti materi vin skasuvav usi borgi selyan a za kozhnij vidpracovanij den rozrahovuvavsya vvecheri U 1857 roci Hememinskij zakinchuye rozpochate matir yu budivnictvo palacu Arhitektorom dekoratorom stav polskij majster Budivlya bula tripoverhovoyu mistila 60 kimnat Verhnij poverh buv ozdoblenij figurnoyu zhovtoyu zhestyu tomu pri yaskravomu osvitlenni palac svitivsya i viddzerkalyuvavsya na vsi okolici Krim palacu bulo pobudovano gospodarski budivli vsyu sadibu obneseno kam yanim murom a golovni vorota i hvirtku ozdobleno V toj chas rozbudovuyetsya i park de popovnyuyutsya kolekciyi derevnih ta trav yanistih roslin Zokrema aleyi ta galyavini obsadzhuyutsya riznimi sortami zhasminu i buzku inshimi krasivokvituchimi kushami visadzhuyutsya rizni formi yalini kolyuchoyi tuyi zahidnoyi modrini sosni tyulpanovi dereva dekorativni yabluni Na najkrashih dilyankah parku sporudili altanki dlya vidpochinku gospodariv ta gostej veliku oranzhereyu Bilya pidnizhzhya pagorba bulo dva stavki z vsipanim piskom dnom de diyali kupalni j nevelikij plyazh Tut plavali lebedi dlya yakih na vodi pobuduvali neveliki hatinki yih goduvali ta doglyadali Na chovnah z navisami provodilisya vodni progulyanki gospodariv ta gostej mayetku U velikomu sadu zrostali riznomanitni sorti yablun grush sliv chereshen vishen smorodini agrusu ta sunic Na galyavinah parku pohodzhali pavichi na derevah krichali papugi vimagayuchi groshej i cukru Postijnij starannij doglyad za roslinami parku zdijsnyuvav sadivnichij yakomu dopomagali visim cholovik sho prohodili navchannya v Polshi ta Avstriyi Voni buli v privilejovanomu stanovishi nosili bili rukavichki ta specialnij odyag Dlya duhovnih potreb selyan pravoslavnoyi viri Olena Hememinska 1832 roku remontuye cerkvu Rizdva Bogorodici a yiyi sin 1861 roku vidilyaye znachni koshti dlya budivnictva kostelu ta sinagogi Vin zhe viddaye yevreyam nezaselenij velicheznij pagorb yaki peretvorili jogo u svoye mistechko z 800 zhitelyami Tut pomishik pobuduvav mlin ta vlashtuvav velikij bazar Pan Hememinskij uspadkuvav vid materi slabke zdorov ya Vin dovgij chas likuvavsya za kordonom a koli 1901 roku pomer to selyani v znak povagi i vdyachnosti pohovali jogo v kosteli U 1902 r mayetok kupuye nimec Stanislav Antonovich Titenbrun yakomu nalezhalo 1098 desyatin zemli u Sharivskij volosti U 1903 r razom z sim yeyu vin oselyayetsya v Sharivci Novij vlasnik buv lyudinoyu skupoyu ta zhorstokoyu Na teritoriyi parku virubuye bagato derev a na zvilnenih zemlyah buduye kam yani komori dlya zberigannya zerna stajni dlya utrimannya konej i hudobi velicheznu psarnyu de rozvodit sobak riznih porid Z pochatkom revolyucijnih podij 1917 roku pomishickij palac i mayetok rujnuyut Stanislav Titenbrun z druzhinoyu vtikaye za kordon yih sina vbivayut u misti Kam yanci Podilskomu Za roki radyanskoyi vladi na misci palacu pobuduvali primishennya yake sluguvalo kontoroyu kolgospu zgodom jogo viddali dlya koristuvannya dilnichnij likarni kolishnij budinok dlya chelyadi stav kuhneyu likarni komori i stajni vikonuyut svoyi funkciyi doteper U radyanski roki na teritoriyi parku vlashtuvali tancyuvalnij ta volejbolnij majdanchiki Bagato derevnih roslin bulo znisheno pervinne planuvannya parku vtratilosya Do kincya 1960 h rr park intensivno vikoristovuvavsya miscevimi zhitelyami ta priyizhdzhimi yak misce vidpochinku lyudej privablyuvali krasivi pejzazhi vodojmi ta zruchne roztashuvannya poblizu centralnoyi trasi Pid chas zelenoyi hvili na pochatku 1960 h rokiv na teritoriyi bulo pidsadzheno bagato derevnih roslin sadili yabluni dubi yalini sosni robiniyu psevdoakaciyu oksamit amurskij probkove derevo yalinu kolyuchu ale voni ne vidpovidali pervinnomu kompozicijnomu planuvannyu parku Sogodni v parku zrostaye blizko sotni ponadvikovih derev osoblivu cinnist stanovlyat sosna Vejmutova 5 derev diametr stovbura 40 48 sm visota 20 24 m yalina zvichajna 10 derev diametr stovbura 42 9 64 3 sm visota 20 24 m stan suhovershinnist suhostijnist duplyavist deyakih derev yalina kolyucha forma siza 3 dereva diametr stovbura 36 53 2 sm visota 26 29 m stan suhovershinnist suhostijnist ushkodzhennya gribkami dub zvichajnij roste poodinoko bilya golovnogo vhodu diametr stovbura 103 8 sm visota 25 m U derevostani ye stari kleni gostrolisti ta yasenelisti lipi sercelisti robiniyi psevdoakaciyi zustrichayutsya tuya zahidna barbaris zvichajnij lipa kavkazka ta yasen zvichajnij plakuchoyi formi Prikrashaye park krasivij pejzazh z Pokrovskoyu cerkvoyu zamkom XIV XIX st unikalnoyu pam yatkoyu murovanoyi arhitekturi Zapovidnij status parku pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya park otrimav rishennyam drugoyi sesiyi oblasnoyi radi narodnih deputativ vid 28 10 1994 r 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharivskij park Hmelnicka oblast DzherelaKazimirova L P Verhnye Pobozhzhya L P Kazimirova Hmelnickij Intrada 2012 288 s Seriya Terra in cognita Hmelnichchina Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Prirodno zapovidnij fond Hmelnickoyi oblasti Prirodno zapovidnij fond Ukrayini 13 listopada 2015 u Wayback Machine