Шарль Рена́р (фр. Louis-Marie-Joseph-Charles-Clément Renard); 23 листопада 1847, Дамблен, Вогези (департамент) — 13 квітня 1905, Медон) — французький повітроплавець, один з піонерів дирижаблебудування.
Шарль Ренар | |
---|---|
фр. Charles Renard | |
Шарль Ренар (1884) | |
Ім'я при народженні | фр. Louis-Marie-Joseph-Charles-Clément Renard |
Народився | 23 листопада 1847 Дамблен, Вогези (департамент), Франція |
Помер | 13 квітня 1905 (57 років) Медон (О-де-Сен), Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | військовий інженер, винахідник |
Alma mater | Політехнічна школа (1869) |
Знання мов | французька[1] |
Військове звання | полковник |
Нагороди | |
|
Біографічні дані
Син судді, він успішно склав вступні іспити в Політехнічну школу в 1866 році і після закінчення її потрапив у військовий інженерний корпус.
1871 — член комісії військового міністерства з повітроплавання. Тут він присвятив своє життя повітроплаванню та авіації і дослужився до звання полковника і обіймав посаду директора важливої військової дослідницької установи.
Створення дослідницької установи
У 1877 році він заснував Центральний інститут військового повітроплавання Шале-Медон, який згодом став першою у світі лабораторією випробування літаків. У 1879 році він добився будівництва ангару («Ангар Y»; фр. «Hangar Y»), необхідного для оснащення та зберігання повітряних куль і дирижаблів.
На створених Ренаром експериментальному устаткуванні досліджувався аеродинамічний опір дирижаблів залежно від швидкості обтікання й форми корпуса. На основі цих досліджень Ренар розробив теорію статичної стійкості дирижабля в польоті.
Ряди переважних чисел
У 1877—1879 роках Шарль Ренар розробив сортамент канатів, що використовувались при конструюванні аеростатів, з таким розрахунком, щоб їх можна було виготовляти заздалегідь для різних аеростатів. Ренар прийняв за основний параметр масу канату на 1 м довжини, і побудував ряд за законом геометричної прогресії із знаменником, котрий забезпечував десятикратне збільшення маси через кожні п'ять членів ряду. Знаменник такого ряду дорівнює . На базі побудованого Ренаром ряду, який умовно позначили R5, були згодом побудовані ряди R10, R20, R40 і т. д., названі рядами Ренара або рядами переважних чисел були стандартизовані у 1952 році ISO 3. В Україні діє ГОСТ 8032-84, що відповідає міжнародним рекомендаціям.
Перший у світі повністю керований політ
У 1884 за фінансування військового міністерства Ш. Ренар разом з А. Кребсом (фр. Arthur H.C. Krebs) розробив і побудував дирижабль «Франція» (фр. «La France») з електродвигуном конструкції З. Ґрамма потужністю 6,6 кВт й акумуляторною батареєю, за довжиною більший ніж перший дирижабль А. Жіффара, що використовував паровий двигун потужністю 2,2 кВт. Двигун приводив у рух чотирилопастевий повітряний гвинт діаметром 7,01 м. Довжина дирижабля склала 52 м, об'єм — 1 900 м³. Загальна маса силової установки 0,6 т, маса дирижабля 2 т. 9 серпня 1884 у безвітряну погоду дирижабль зробив політ з довжиною траси близько 7,6 км з поверненням на місце старту за 23 хв.
У 1884—1885 роках виконано було ще 6 польотів.
На основі досвіду польотів дирижабля «Франція» Ренар визначив необхідну площу оперення дирижабля. Він першим розробив методику оцінки власної швидкості дирижабля з урахуванням швидкості вітру, створив конструкції прив'язних аеростатів спостереження, що застосовувалися у французькій армії. Наскільки було важливим повітроплавання для військових цілей, доводить та обставина, що французи забезпечили загоном повітроплавців у 1884 р. свої війська, відправлені у Тонкінську експедицію у франко-китайській війні.
Автопоїзди
У 1903—1905 роках Ш. Ренар розробив і побудував декілька багатоланкових активних армійських автопоїздів. Вони складалися з тягача з паровою або бензиновою силовою установкою, від якої крутний момент за допомогою системи карданних валів передавався на колеса декількох причепів з керованими за допомогою важільних механізмів передніми осями так, що всі складові автопоїзда рухались в одній колії. Останні конструкції оснащувались 16,1-літровим двигуном фірми Daimler але останній вагон завжди зрізував кут повороту.
Трагічний кінець
Пригнічений відмовою французького уряду у фінансуванні його експериментів і відмовою у прийнятті його кандидатури в члени Французької академії наук він покінчив життя самогубством у квітні 1905 року.
Публікації
- Société de secours des amis des sciences. Conférence sur la navigation aérienne, faite par M. commandant Ch. Renard, dans la séance publique annuelle du 8 avril 1886 (1886) (фр.)
- Charles Renard Les Piles légères (piles chlorochromiques) du ballon dirigeable La France [ 13 грудня 2015 у Wayback Machine.] Paris: G. Masson 1890. — 35 p. (фр.)
- Notice sur les travaux scientifiques de M. Ch. Renard (1904) (фр.)
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ouvrage "Funérailles de Louis-Marie-Joseph-Charles-Clément Renard, colonel du génie". Google Books. Процитовано 14 février 2010.
- Hangar Y [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.], ЮНЕСКО.
- ISO 17:1973, Guide to the Use of Preferred Numbers and of Series of Preferred Numbers.
- ГОСТ 8032-84 Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел
- The Commercial Motor-vehicle And Boat Exhibition. The Times, Monday, Mar 11, 1907; pg. 4; Issue 38277
- Lord Montagu and David Burgess-Wise Daimler Century ; Stephens 1995
- Hallion, Richard P. Taking Flight. New York: Oxford University Press, 2003
Посилання
(англ.)
- The pioneers: An anthology: Charles Renard [ 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Charles Renard [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Rena r fr Louis Marie Joseph Charles Clement Renard 23 listopada 1847 Damblen Vogezi departament 13 kvitnya 1905 Medon francuzkij povitroplavec odin z pioneriv dirizhablebuduvannya Sharl Renarfr Charles RenardSharl Renar 1884 Im ya pri narodzhennifr Louis Marie Joseph Charles Clement RenardNarodivsya23 listopada 1847 1847 11 23 Damblen Vogezi departament FranciyaPomer13 kvitnya 1905 1905 04 13 57 rokiv Medon O de Sen FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistvijskovij inzhener vinahidnikAlma materPolitehnichna shkola 1869 Znannya movfrancuzka 1 Vijskove zvannyapolkovnikNagorodipremiya Ponsele 1907 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Renar Dirizhabl Franciya fr La France v angari Y Angar Y u vidnovlenomu viglyadi 2009 Biografichni daniSin suddi vin uspishno sklav vstupni ispiti v Politehnichnu shkolu v 1866 roci i pislya zakinchennya yiyi potrapiv u vijskovij inzhenernij korpus 1871 chlen komisiyi vijskovogo ministerstva z povitroplavannya Tut vin prisvyativ svoye zhittya povitroplavannyu ta aviaciyi i dosluzhivsya do zvannya polkovnika i obijmav posadu direktora vazhlivoyi vijskovoyi doslidnickoyi ustanovi Stvorennya doslidnickoyi ustanovi U 1877 roci vin zasnuvav Centralnij institut vijskovogo povitroplavannya Shale Medon yakij zgodom stav pershoyu u sviti laboratoriyeyu viprobuvannya litakiv U 1879 roci vin dobivsya budivnictva angaru Angar Y fr Hangar Y neobhidnogo dlya osnashennya ta zberigannya povitryanih kul i dirizhabliv Na stvorenih Renarom eksperimentalnomu ustatkuvanni doslidzhuvavsya aerodinamichnij opir dirizhabliv zalezhno vid shvidkosti obtikannya j formi korpusa Na osnovi cih doslidzhen Renar rozrobiv teoriyu statichnoyi stijkosti dirizhablya v poloti Ryadi perevazhnih chisel U 1877 1879 rokah Sharl Renar rozrobiv sortament kanativ sho vikoristovuvalis pri konstruyuvanni aerostativ z takim rozrahunkom shob yih mozhna bulo vigotovlyati zazdalegid dlya riznih aerostativ Renar prijnyav za osnovnij parametr masu kanatu na 1 m dovzhini i pobuduvav ryad za zakonom geometrichnoyi progresiyi iz znamennikom kotrij zabezpechuvav desyatikratne zbilshennya masi cherez kozhni p yat chleniv ryadu Znamennik takogo ryadu dorivnyuye 10 5 displaystyle sqrt 5 10 Na bazi pobudovanogo Renarom ryadu yakij umovno poznachili R5 buli zgodom pobudovani ryadi R10 R20 R40 i t d nazvani ryadami Renara abo ryadami perevazhnih chisel buli standartizovani u 1952 roci ISO 3 V Ukrayini diye GOST 8032 84 sho vidpovidaye mizhnarodnim rekomendaciyam Pershij u sviti povnistyu kerovanij polit U 1884 za finansuvannya vijskovogo ministerstva Sh Renar razom z A Krebsom fr Arthur H C Krebs rozrobiv i pobuduvav dirizhabl Franciya fr La France z elektrodvigunom konstrukciyi Z Gramma potuzhnistyu 6 6 kVt j akumulyatornoyu batareyeyu za dovzhinoyu bilshij nizh pershij dirizhabl A Zhiffara sho vikoristovuvav parovij dvigun potuzhnistyu 2 2 kVt Dvigun privodiv u ruh chotirilopastevij povitryanij gvint diametrom 7 01 m Dovzhina dirizhablya sklala 52 m ob yem 1 900 m Zagalna masa silovoyi ustanovki 0 6 t masa dirizhablya 2 t 9 serpnya 1884 u bezvitryanu pogodu dirizhabl zrobiv polit z dovzhinoyu trasi blizko 7 6 km z povernennyam na misce startu za 23 hv U 1884 1885 rokah vikonano bulo she 6 polotiv Na osnovi dosvidu polotiv dirizhablya Franciya Renar viznachiv neobhidnu ploshu operennya dirizhablya Vin pershim rozrobiv metodiku ocinki vlasnoyi shvidkosti dirizhablya z urahuvannyam shvidkosti vitru stvoriv konstrukciyi priv yaznih aerostativ sposterezhennya sho zastosovuvalisya u francuzkij armiyi Naskilki bulo vazhlivim povitroplavannya dlya vijskovih cilej dovodit ta obstavina sho francuzi zabezpechili zagonom povitroplavciv u 1884 r svoyi vijska vidpravleni u Tonkinsku ekspediciyu u franko kitajskij vijni Avtopoyizdi U 1903 1905 rokah Sh Renar rozrobiv i pobuduvav dekilka bagatolankovih aktivnih armijskih avtopoyizdiv Voni skladalisya z tyagacha z parovoyu abo benzinovoyu silovoyu ustanovkoyu vid yakoyi krutnij moment za dopomogoyu sistemi kardannih valiv peredavavsya na kolesa dekilkoh prichepiv z kerovanimi za dopomogoyu vazhilnih mehanizmiv perednimi osyami tak sho vsi skladovi avtopoyizda ruhalis v odnij koliyi Ostanni konstrukciyi osnashuvalis 16 1 litrovim dvigunom firmi Daimler ale ostannij vagon zavzhdi zrizuvav kut povorotu Tragichnij kinec Prignichenij vidmovoyu francuzkogo uryadu u finansuvanni jogo eksperimentiv i vidmovoyu u prijnyatti jogo kandidaturi v chleni Francuzkoyi akademiyi nauk vin pokinchiv zhittya samogubstvom u kvitni 1905 roku PublikaciyiSociete de secours des amis des sciences Conference sur la navigation aerienne faite par M commandant Ch Renard dans la seance publique annuelle du 8 avril 1886 1886 fr Charles Renard Les Piles legeres piles chlorochromiques du ballon dirigeable La France 13 grudnya 2015 u Wayback Machine Paris G Masson 1890 35 p fr Notice sur les travaux scientifiques de M Ch Renard 1904 fr Div takozhPerevazhni chislaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ouvrage Funerailles de Louis Marie Joseph Charles Clement Renard colonel du genie Google Books Procitovano 14 fevrier 2010 Hangar Y 12 listopada 2013 u Wayback Machine YuNESKO ISO 17 1973 Guide to the Use of Preferred Numbers and of Series of Preferred Numbers GOST 8032 84 Predpochtitelnye chisla i ryady predpochtitelnyh chisel The Commercial Motor vehicle And Boat Exhibition The Times Monday Mar 11 1907 pg 4 Issue 38277 Lord Montagu and David Burgess Wise Daimler Century Stephens 1995 ISBN 1 85260 494 8 Hallion Richard P Taking Flight New York Oxford University Press 2003 ISBN 0 19 516035 5Posilannya angl The pioneers An anthology Charles Renard 1 kvitnya 2018 u Wayback Machine Charles Renard 17 lipnya 2012 u Wayback Machine