Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Алігер велетенський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Aliger gigas (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||
 Поширення алігера велетенського | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Алігер велетенський (Aliger gigas) — вид черевоногих молюсків роду Алігер родини . Інші назви «стромбус велетенський» (названо К.Ліннеєм, «євстромбус велетенський», «лобатус королівський» (переназвано у 2008 році), «пірамеа світлоносна». Своютеперішню назву отримав у 2020 році.
Опис
Є одним з найбільших представників своєї родини. Розмір становить 15-35,2 см. Помітний статевий диморфізм: самиці більші за самців. Мушля масивна, овально-конічної форми, складається з 95 % карбонату кальцію та 5 % органічної речовини. Оболонка дуже міцна і важка, має від 9 до 11 завитків і широко розширену і потовщену зовнішню губу. Осьова основа утворена широкими лопатоподібними ребрами і жорсткими лініями наростання. Товщина оболонки постійно збільшується. Окістя, шар білка (конхіолін), що є зовнішньою частиною поверхні оболонки, тонкий. Оболонки молодих особин відрізняються за зовнішнім виглядом від оболонок дорослих. Помітною є повна відсутність розширеної зовнішньої губи, молоді мушлі мають звичайну гостру губу, яка надає панцирові конічний або біконічний контур.
Устя мушлі з широкою зовнішньої губою, що має в нижній частині виїмку. Губа мушлі з хвилястим краєм, особливо у молодих особин. Верхня частина губи в міру зростання молюска витягується до верхівки мушлі і часом практично досягає її, набагато рідше може бувати навіть вище. Як і у інших видів роду, на мушлі, поруч з коротким відкритим сифональним каналом є вузька, але глибока «стромбоїдна» виїмка.
Має довгу розтяжну морду з двома очними стеблинами (омматофорами), які виходять від її основи. Очі добре розвинені, з чорною зіницею і жовтою райдужною оболонкою та невеликим, трохи заднім, сенсорним щупальцем. Ампутовані очі повністю регенеруються. Усередині пащі є радула таніоглосанового типу. Серпоподібний оперкул служить додатковою опорою при пересуванні. Внутрішні органи складаються з нирки, нефіридіальної залози, перикарду, статевої залози, шлунку, травної залози, у дорослих самців помітний статевий орган. Має велику і потужну стопу. Основа переднього кінця стопи має чітку виїмку, яка містить отвір педальної залози. Основа задніх 2/3 стопи округла. Колумелла (центральний стовп всередині оболонки) служить точкою кріплення колюмелярного м'язу. Його скорочення дозволяє м'яким частинам сховатися у панцирі у відповідь на загрозу.
Забарвлення мушлі коливається від світло-бежевого до коричневого. Устя мушлі біле або яскраво-рожеве. Окістя блідо-коричневого або коричневого кольору. Мантія темно забарвлена в передній області, світло-сірого кольору на задньому кінці, комір мантії зазвичай помаранчевий. Стопа з коричневими цятками та позначками до краю, але біла ближче до вісцерального горба.
-
![image]()
Мушля -
![image]()
-
![image]()
Око алігера велетенського -
![image]()
Спосіб життя
Воліє до піщаного ґрунта і заростей водоростей та морських трав родів , й Syringodium. Може утворювати групи до декількох тисяч особин. Тримається на глибині 0,3-35 м.
Живиться морськими водоростями, насамперед червоними, морською травою й одноклітинними організмами. Зазвичай пересувається різкими стрибками — спочатку фіксує задній кінець стопи, просуваючи опуркулум в субстрат, потім висуває стопу увперед, піднімаючи та кидаючи панцир вперед. При цьому ліва стеблинка з оком виходить через гирло раковини, а права — через «стромбоїдну» виїмку на зовнішньої губі. Утворює сімбіоз з крабом і рибами-кардиналами, що допомагають позбавитися паразитів типу Апікомплексні.
Статева зрілість настає увіці 3—4 роки, довжині мушлі18 см. Розмножуються цілий рік. Зазвичай з березня по жовтень, а піки активності припадають на липень-вересень. В одній кладці ікри може нароховуватися до 700 тис. яєць на рік. Після внутрішнього запліднення самиця відкладає яйця желатиновими нитками, довжина яких може досягати 23 м. Вони шаруються на ділянках оголеного піску або морської трави. Клейка поверхня цих довгих яєчних ниток дозволяє їм згортатися, змішуючись з навколишнім піском, утворюючи компактні яєчні маси, форма яких визначається передньою частиною зовнішньої губи оболонки самиці, поки вони шаруються. Кожна з яєчних мас може бути запліднена кількома самцями. Кількість яєць на яєчну масу сильно коливається в залежності від умов навколишнього середовища, зокрема наявності їжі та температури. Зазвичай самиця виробляє 8–9 яєчних мас за сезон, кожна з яких містить 180—460 тис. яєць.
Ембріони вилуплюються через 3–5 днів. Мають напівпрозорий і кремовий, майже білий колір з невеликими цятками. Згодом перетворюються на дволопатеві велігери. Протягом кількох днів розвивається у планктоні, харчуючись переважно фітопланктоном. Зміни відбуваються десь через 16–40 днів після вилуплення, коли досягає 1,2 мм.
Тривалість життя близько 7 років, а на глибині — до 20—30 років. Максимально зафіксована тривалістьжиття — 40 років. Природні хижаками є молюски з родини Мурексові, морські зірки, восьминоги, морські краби, колючі омари, раки-самітники, морські черепахи і акули.
Господарське значення
Є цінним об'єктом вилову для місцевого населення. що століттями споживає м'ясо цього молюска. Існують чимало рецептів та видів приготування. У Домініканській Республіці м'ясо велетенського алігера відоме як «ламбі».
Давні індіанці (кариби, таїно і араваки) використовували мушлі молюска для виготовлення музичних інструментів, прикрас, посуду; ацтеки — для виготовлення мозаїк та виготвлення військових та імператорських труб (горнів); майя використовували мушлі для захисту рук (на кшталт боксерських рукавичок) під час бою. Наприкінці XVII ст. широко використовувалися європейцями як прикраса для камінних полиць. Сьогодні найчастіше виготовляють камеї, браслети та світильники, а також продаються як сувеніри. На 1 з10 тис. мушель припадає перлина, найцінніша з яких має рожевий колір. Ці перлини вважаються напівкоштовними.
Найбільший ввідомий вилов був у 1998 році — 7369344 кг. За наступній 20 років він скоротився на 80 % через суттєве зменшення популяції.
Занесено до переліку видів, чиї вивоз та імпорт регулюється відповідно до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС). Мушля даного молюска дуже популярна серед колекціонерів через свою красу.
Розповсюдження
Поширено від штату Південна Кароліна (США), скрізь на островах Карибського моря та біля узбережжя Центральної Америки до Венесуели, Колумбії, Французької Гвіани, Суринаму, Гаяни, частково північної Бразилії.
Джерела
- Stoner, A.W.; Waite, J.M. (1991). «Trophic biology of Strombus gigas in nursery habitats: diets and food sources in seagrass meadows». Journal of Molluscan Studies. 57 (4): 451—460
- Spade, D.J.; Griffitt, R.J.; Liu, L.; Brown-Peterson, N.J.; Kroll, K.J.; et al. (2010). «Queen Conch (Strombus gigas) Testis Regresses during the Reproductive Season at Nearshore Sites in the Florida Keys». PLoS ONE. 5 (9): e12737.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aliger veletenskij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Molyuski Mollusca Klas Cherevonogi Gastropoda Pidklas Cenogastropodi Caenogastropoda Ryad Hypsogastropoda Infraryad Littorinimorpha Nadrodina Rodina Rid Aliger Vid Aliger veletenskij Binomialna nazva Aliger gigas Linnaeus 1758 Poshirennya aligera veletenskogo Posilannya Vikishovishe Aliger gigas Vikividi Aliger gigas Fossilworks 146697 Aliger veletenskij Aliger gigas vid cherevonogih molyuskiv rodu Aliger rodini Inshi nazvi strombus veletenskij nazvano K Linneyem yevstrombus veletenskij lobatus korolivskij perenazvano u 2008 roci piramea svitlonosna Svoyuteperishnyu nazvu otrimav u 2020 roci OpisYe odnim z najbilshih predstavnikiv svoyeyi rodini Rozmir stanovit 15 35 2 sm Pomitnij statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Mushlya masivna ovalno konichnoyi formi skladayetsya z 95 karbonatu kalciyu ta 5 organichnoyi rechovini Obolonka duzhe micna i vazhka maye vid 9 do 11 zavitkiv i shiroko rozshirenu i potovshenu zovnishnyu gubu Osova osnova utvorena shirokimi lopatopodibnimi rebrami i zhorstkimi liniyami narostannya Tovshina obolonki postijno zbilshuyetsya Okistya shar bilka konhiolin sho ye zovnishnoyu chastinoyu poverhni obolonki tonkij Obolonki molodih osobin vidriznyayutsya za zovnishnim viglyadom vid obolonok doroslih Pomitnoyu ye povna vidsutnist rozshirenoyi zovnishnoyi gubi molodi mushli mayut zvichajnu gostru gubu yaka nadaye pancirovi konichnij abo bikonichnij kontur Ustya mushli z shirokoyu zovnishnoyi guboyu sho maye v nizhnij chastini viyimku Guba mushli z hvilyastim krayem osoblivo u molodih osobin Verhnya chastina gubi v miru zrostannya molyuska vityaguyetsya do verhivki mushli i chasom praktichno dosyagaye yiyi nabagato ridshe mozhe buvati navit vishe Yak i u inshih vidiv rodu na mushli poruch z korotkim vidkritim sifonalnim kanalom ye vuzka ale gliboka stromboyidna viyimka Maye dovgu roztyazhnu mordu z dvoma ochnimi steblinami ommatoforami yaki vihodyat vid yiyi osnovi Ochi dobre rozvineni z chornoyu ziniceyu i zhovtoyu rajduzhnoyu obolonkoyu ta nevelikim trohi zadnim sensornim shupalcem Amputovani ochi povnistyu regeneruyutsya Useredini pashi ye radula tanioglosanovogo tipu Serpopodibnij operkul sluzhit dodatkovoyu oporoyu pri peresuvanni Vnutrishni organi skladayutsya z nirki nefiridialnoyi zalozi perikardu statevoyi zalozi shlunku travnoyi zalozi u doroslih samciv pomitnij statevij organ Maye veliku i potuzhnu stopu Osnova perednogo kincya stopi maye chitku viyimku yaka mistit otvir pedalnoyi zalozi Osnova zadnih 2 3 stopi okrugla Kolumella centralnij stovp vseredini obolonki sluzhit tochkoyu kriplennya kolyumelyarnogo m yazu Jogo skorochennya dozvolyaye m yakim chastinam shovatisya u panciri u vidpovid na zagrozu Zabarvlennya mushli kolivayetsya vid svitlo bezhevogo do korichnevogo Ustya mushli bile abo yaskravo rozheve Okistya blido korichnevogo abo korichnevogo koloru Mantiya temno zabarvlena v perednij oblasti svitlo sirogo koloru na zadnomu kinci komir mantiyi zazvichaj pomaranchevij Stopa z korichnevimi cyatkami ta poznachkami do krayu ale bila blizhche do visceralnogo gorba Mushlya Oko aligera veletenskogoSposib zhittyaZamaskovanij u morskij travi Voliye do pishanogo grunta i zarostej vodorostej ta morskih trav rodiv j Syringodium Mozhe utvoryuvati grupi do dekilkoh tisyach osobin Trimayetsya na glibini 0 3 35 m Zhivitsya morskimi vodorostyami nasampered chervonimi morskoyu travoyu j odnoklitinnimi organizmami Zazvichaj peresuvayetsya rizkimi stribkami spochatku fiksuye zadnij kinec stopi prosuvayuchi opurkulum v substrat potim visuvaye stopu uvpered pidnimayuchi ta kidayuchi pancir vpered Pri comu liva steblinka z okom vihodit cherez girlo rakovini a prava cherez stromboyidnu viyimku na zovnishnoyi gubi Utvoryuye simbioz z krabom i ribami kardinalami sho dopomagayut pozbavitisya parazitiv tipu Apikompleksni Stateva zrilist nastaye uvici 3 4 roki dovzhini mushli18 sm Rozmnozhuyutsya cilij rik Zazvichaj z bereznya po zhovten a piki aktivnosti pripadayut na lipen veresen V odnij kladci ikri mozhe narohovuvatisya do 700 tis yayec na rik Pislya vnutrishnogo zaplidnennya samicya vidkladaye yajcya zhelatinovimi nitkami dovzhina yakih mozhe dosyagati 23 m Voni sharuyutsya na dilyankah ogolenogo pisku abo morskoyi travi Klejka poverhnya cih dovgih yayechnih nitok dozvolyaye yim zgortatisya zmishuyuchis z navkolishnim piskom utvoryuyuchi kompaktni yayechni masi forma yakih viznachayetsya perednoyu chastinoyu zovnishnoyi gubi obolonki samici poki voni sharuyutsya Kozhna z yayechnih mas mozhe buti zaplidnena kilkoma samcyami Kilkist yayec na yayechnu masu silno kolivayetsya v zalezhnosti vid umov navkolishnogo seredovisha zokrema nayavnosti yizhi ta temperaturi Zazvichaj samicya viroblyaye 8 9 yayechnih mas za sezon kozhna z yakih mistit 180 460 tis yayec Embrioni viluplyuyutsya cherez 3 5 dniv Mayut napivprozorij i kremovij majzhe bilij kolir z nevelikimi cyatkami Zgodom peretvoryuyutsya na dvolopatevi veligeri Protyagom kilkoh dniv rozvivayetsya u planktoni harchuyuchis perevazhno fitoplanktonom Zmini vidbuvayutsya des cherez 16 40 dniv pislya viluplennya koli dosyagaye 1 2 mm Trivalist zhittya blizko 7 rokiv a na glibini do 20 30 rokiv Maksimalno zafiksovana trivalistzhittya 40 rokiv Prirodni hizhakami ye molyuski z rodini Mureksovi morski zirki vosminogi morski krabi kolyuchi omari raki samitniki morski cherepahi i akuli Gospodarske znachennyaSalat z aligera veletenskogo Ye cinnim ob yektom vilovu dlya miscevogo naselennya sho stolittyami spozhivaye m yaso cogo molyuska Isnuyut chimalo receptiv ta vidiv prigotuvannya U Dominikanskij Respublici m yaso veletenskogo aligera vidome yak lambi Davni indianci karibi tayino i aravaki vikoristovuvali mushli molyuska dlya vigotovlennya muzichnih instrumentiv prikras posudu acteki dlya vigotovlennya mozayik ta vigotvlennya vijskovih ta imperatorskih trub gorniv majya vikoristovuvali mushli dlya zahistu ruk na kshtalt bokserskih rukavichok pid chas boyu Naprikinci XVII st shiroko vikoristovuvalisya yevropejcyami yak prikrasa dlya kaminnih polic Sogodni najchastishe vigotovlyayut kameyi brasleti ta svitilniki a takozh prodayutsya yak suveniri Na 1 z10 tis mushel pripadaye perlina najcinnisha z yakih maye rozhevij kolir Ci perlini vvazhayutsya napivkoshtovnimi Najbilshij vvidomij vilov buv u 1998 roci 7369344 kg Za nastupnij 20 rokiv vin skorotivsya na 80 cherez suttyeve zmenshennya populyaciyi Zaneseno do pereliku vidiv chiyi vivoz ta import regulyuyetsya vidpovidno do Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya SITES Mushlya danogo molyuska duzhe populyarna sered kolekcioneriv cherez svoyu krasu RozpovsyudzhennyaPoshireno vid shtatu Pivdenna Karolina SShA skriz na ostrovah Karibskogo morya ta bilya uzberezhzhya Centralnoyi Ameriki do Venesueli Kolumbiyi Francuzkoyi Gviani Surinamu Gayani chastkovo pivnichnoyi Braziliyi DzherelaStoner A W Waite J M 1991 Trophic biology of Strombus gigas in nursery habitats diets and food sources in seagrass meadows Journal of Molluscan Studies 57 4 451 460 Spade D J Griffitt R J Liu L Brown Peterson N J Kroll K J et al 2010 Queen Conch Strombus gigas Testis Regresses during the Reproductive Season at Nearshore Sites in the Florida Keys PLoS ONE 5 9 e12737