Rhopalocera Час існування: Еоцен - до нашого часу | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Метелик Данаїда монарх (Danaus plexippus). | ||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Надродини | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Rhopalocera, або ж так звані «булавовусі метелики» — переважно денні комахи ряду Лускокрилі. Більшість видів відносять до так званих «денних метеликів», оскільки їх можна зустріти у світлі години доби. Вони часто мають великі, яскраво забарвлені, крила і особливий політ. Метелик є здатною до польоту дорослою формою комахи (імаґо), тобто фазою індивідуального розвитку, на якій відбувається розмноження. Як і в інших комах з повним перетворенням, життєвий цикл Rhopalocera складається з чотирьох фаз: яйце, личинка, лялечка і доросла особина (імаґо).
До Rhopalocera відносять власне денних метеликів — косатцюватих (надродина Papilionoidea), (надродина Hesperiidae) — і п'ядунцюватих (надродина ).
Характерні ознаки
Антени булавчастої або головчастої, іноді гачкуватої форми. Прості вічка відсутні, наявні лише добре розвинуті складні фасеткові очі.
Крила широкі, апарат заціпки редукований, кількість жилок зменшена. На крилах наявний яскравий пігментний або оптичний малюнок. У спокої крила складаються перпендикулярно до площини тіла.
Генітальний апарат спрощений. Активні вдень.
Будова тіла
Голова
Голова округла або поперечна, малорухома. Очі великі, іноді вкриті довгими чи короткими волосками, частіше голі. Ротовий апарат складається з довгого скрученого хоботку та тричленних парних полапків. У полапки гіпертрофовано, вони довші за голову і навіть часто за груди.
Кінцівки
Гомілка і лапка булавовусих звичайно мають шипи, крім того гомілка може нести пару (у головчаків дві пари) шпор. На передній гомілці часто наявний характерний лопатеподібний утвір — епіфіз, що слугує для чищення очей і антен. Лапка складається з 4-5 члеників. Дистальний членик озброєний парою кігтиків і несправжніх кігтиків — подовжених придатків, вкритих війками і волосками. Між кігтиками розташована подушечка. Передні лапки часто редуковані, втрачають сегментацію, придатки дистального членика, що характерно для самців соневиків та синявців.
Крила
Передні крила приблизно трикутної форми, заднє більш овальне. У крилі вирізняють три краї: передній (костальний), зовнішній та задній (анальний). Також на передньому крилі виділяють корінь, вершину та задній (анальний) кут. На крилах розрізняють верхню і нижню поверхню, або сторону. Деякі види (синявці, косатці) на задньому крилі мають хвостик, або кісочку. Зовнішній край крил часто має торочку.
Жилкування крил редуковане. Жилки переднього і заднього крила не збігаються. На передньому крилі нерозгалужена субкостальна жилка йде вздовж переднього краю і виходить на нього за серединою. Радіальний стовбур має 5 гілок, медіальний розгалужується всього на 3 жилки. Також є 2 кубітальні і 1-2 анальні жилки.
Верхня сторона крил звичайно забарвлена яскравіше за нижню. Самці часто забарвлені яскравіше, ніж самиці. Крила складаються вертикально за спиною. Із складеними крилами метелик зливається з субстратом (листком, корою дерева тощо).
Спосіб життя
Представники цього таксона є яскравими прикладами прояву процесів поліформізму, мімікрії та апосематизму. Деякі, наприклад монархи на значні відстані. Деякі метелики розвинули симбіотичні і паразитарні відносини з таким соціальними комахами як мурахи. Деякі види є шкідниками, бо у стадії личинок вони можуть пошкоджувати садові чи городні культури; однак, деякі види є суб'єктами запилення деяких рослин, а гусениці деяких метеликів (наприклад, ) поїдають шкідливих комах. У культурному відношенні — вони є популярним мотивом у візуальному і літературному мистецтвах.
Викопні представники і еволюція
Найдавніші викопні рештки Rhopalocera датуються середнім Еоценом (близько 40-50 млн років тому).
Примітки
- Hall, J.P.W., Robbins, R.K. and Harvey, D.J. (2004). «Extinction and biogeography in the Caribbean: new evidence from a fossil riodinid butterfly in Dominican amber.» Proceedings of the Royal Society of London B, 271: 797—801. DOI:10.1098/rspb.2004.2691
Джерела
- Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005), Денні метелики України, Київ: Вид-во Раєвського, с. 232
- Некрутенко Ю. П. Булавоусые чешуекрылые Крыма. Определитель. Киев: Наукова думка, 1985. — 152 с.
- Плавильщиков Н. Н. Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. 1994. — 544 с., ил.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rhopalocera Chas isnuvannya Eocen do nashogo chasu Metelik Danayida monarh Danaus plexippus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Tip Chlenistonogi Klas Komahi Ryad Luskokrili Rhopalocera Nadrodini Nadrodina Nadrodina Golovchakuvati Hesperioidea Hesperiidae Nadrodina Kosatcyuvati Papilionoidea Kosatcevi Bilanovi Sonceviki Sinyavcevi Posilannya Vikishovishe Butterflies Rhopalocera abo zh tak zvani bulavovusi meteliki perevazhno denni komahi ryadu Luskokrili Bilshist vidiv vidnosyat do tak zvanih dennih metelikiv oskilki yih mozhna zustriti u svitli godini dobi Voni chasto mayut veliki yaskravo zabarvleni krila i osoblivij polit Metelik ye zdatnoyu do polotu dorosloyu formoyu komahi imago tobto fazoyu individualnogo rozvitku na yakij vidbuvayetsya rozmnozhennya Yak i v inshih komah z povnim peretvorennyam zhittyevij cikl Rhopalocera skladayetsya z chotiroh faz yajce lichinka lyalechka i dorosla osobina imago Do Rhopalocera vidnosyat vlasne dennih metelikiv kosatcyuvatih nadrodina Papilionoidea nadrodina Hesperiidae i p yaduncyuvatih nadrodina Harakterni oznakiAnteni bulavchastoyi abo golovchastoyi inodi gachkuvatoyi formi Prosti vichka vidsutni nayavni lishe dobre rozvinuti skladni fasetkovi ochi Krila shiroki aparat zacipki redukovanij kilkist zhilok zmenshena Na krilah nayavnij yaskravij pigmentnij abo optichnij malyunok U spokoyi krila skladayutsya perpendikulyarno do ploshini tila Genitalnij aparat sproshenij Aktivni vden Budova tilaGolova Golova okrugla abo poperechna maloruhoma Ochi veliki inodi vkriti dovgimi chi korotkimi voloskami chastishe goli Rotovij aparat skladayetsya z dovgogo skruchenogo hobotku ta trichlennih parnih polapkiv U polapki gipertrofovano voni dovshi za golovu i navit chasto za grudi Kincivki Gomilka i lapka bulavovusih zvichajno mayut shipi krim togo gomilka mozhe nesti paru u golovchakiv dvi pari shpor Na perednij gomilci chasto nayavnij harakternij lopatepodibnij utvir epifiz sho sluguye dlya chishennya ochej i anten Lapka skladayetsya z 4 5 chlenikiv Distalnij chlenik ozbroyenij paroyu kigtikiv i nespravzhnih kigtikiv podovzhenih pridatkiv vkritih vijkami i voloskami Mizh kigtikami roztashovana podushechka Peredni lapki chasto redukovani vtrachayut segmentaciyu pridatki distalnogo chlenika sho harakterno dlya samciv sonevikiv ta sinyavciv Krila Peredni krila priblizno trikutnoyi formi zadnye bilsh ovalne U krili viriznyayut tri krayi perednij kostalnij zovnishnij ta zadnij analnij Takozh na perednomu krili vidilyayut korin vershinu ta zadnij analnij kut Na krilah rozriznyayut verhnyu i nizhnyu poverhnyu abo storonu Deyaki vidi sinyavci kosatci na zadnomu krili mayut hvostik abo kisochku Zovnishnij kraj kril chasto maye torochku Zhilkuvannya kril redukovane Zhilki perednogo i zadnogo krila ne zbigayutsya Na perednomu krili nerozgaluzhena subkostalna zhilka jde vzdovzh perednogo krayu i vihodit na nogo za seredinoyu Radialnij stovbur maye 5 gilok medialnij rozgaluzhuyetsya vsogo na 3 zhilki Takozh ye 2 kubitalni i 1 2 analni zhilki Verhnya storona kril zvichajno zabarvlena yaskravishe za nizhnyu Samci chasto zabarvleni yaskravishe nizh samici Krila skladayutsya vertikalno za spinoyu Iz skladenimi krilami metelik zlivayetsya z substratom listkom koroyu dereva tosho Sposib zhittyaPredstavniki cogo taksona ye yaskravimi prikladami proyavu procesiv poliformizmu mimikriyi ta aposematizmu Deyaki napriklad monarhi na znachni vidstani Deyaki meteliki rozvinuli simbiotichni i parazitarni vidnosini z takim socialnimi komahami yak murahi Deyaki vidi ye shkidnikami bo u stadiyi lichinok voni mozhut poshkodzhuvati sadovi chi gorodni kulturi odnak deyaki vidi ye sub yektami zapilennya deyakih roslin a gusenici deyakih metelikiv napriklad poyidayut shkidlivih komah U kulturnomu vidnoshenni voni ye populyarnim motivom u vizualnomu i literaturnomu mistectvah Vikopni predstavniki i evolyuciyaNajdavnishi vikopni reshtki Rhopalocera datuyutsya serednim Eocenom blizko 40 50 mln rokiv tomu PrimitkiHall J P W Robbins R K and Harvey D J 2004 Extinction and biogeography in the Caribbean new evidence from a fossil riodinid butterfly in Dominican amber Proceedings of the Royal Society of London B 271 797 801 DOI 10 1098 rspb 2004 2691DzherelaNekrutenko Yu P Chikolovec V V 2005 Denni meteliki Ukrayini Kiyiv Vid vo Rayevskogo s 232 Nekrutenko Yu P Bulavousye cheshuekrylye Kryma Opredelitel Kiev Naukova dumka 1985 152 s Plavilshikov N N Opredelitel nasekomyh Kratkij opredelitel naibolee rasprostranyonnyh nasekomyh evropejskoj chasti Rossii M Topikal 1994 544 s il