Філіппінсько-американська війна (англ. Philippine–American War) — військовий конфлікт між Першою філіппінською республікою та Сполученими Штатами Америки у 1899—1902 роках, який завершився після того, як філіппінське керівництво офіційно визнало американську владу. Утім, незначні воєнні дії тривали й надалі, деякі дослідники вважають неофіційною датою їх завершення 1913 рік.
Філіппінсько-американська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Американські солдати поблизу Маніли під час Філіппінсько-американської війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Сполучені Штати | Перша Філіппінська Республіка Катіпунан Султанат Сулу Моро | ||||||
Командувачі | |||||||
Вільям Мак-Кінлі Теодор Рузвельт Джон Першинг | Еміліо Агінальдо |
Привід до війни
У 1896 році на Філіппінах почалися масові повстання проти іспанського панування. Але філіппінським патріотам бракувало підтримки сильної країни. Така знайшлася в особі США. Американський уряд пообіцяв філіппінському народу проголосити Філіппіни незалежною державою. У квітні 1898 року США розпочали військові дії проти Іспанії під приводом допомоги повсталим націоналістам Куби, Філіппін і Пуерто-Рико. Іспанія, яка тримала під своїм пануванням ці країни з XVI століття, програла війну. США багато в чому допомогли країнам, які хотіли здобути незалежність від Іспанії, розгромивши іспанські війська та змусивши вивести їх із території колоній. Однак після війни США насправді не планували надавати цим країнам обіцяної незалежності. Філіппіни проголосили свою незалежність від Іспанії 12 червня 1898 року (рівно за 2 місяці до закінчення Іспано-американської війни), іспанці реально контролювали тільки столицю і її околиці. Однак США не визнали незалежність Філіппін і 10 грудня 1898 року купили в Іспанії Філіппіни за 20 млн доларів, згідно з Паризькою мирною угодою 1898 року, підписаною після закінчення іспано-американської війни. Тепер Філіппіни були цілком юридично та законно територією США, що не входило в плани філіппінських республіканців.
Одією з найвідоміших провокацій до війни зі сторони Філіппін став інцидент, що стався вночі 4 лютого 1899 року на Сан-Хуанському мосту, поблизу Маніла. Американський солдат застрелив філіппінця, котрий проник на військову базу США. Американський солдат намагався зупинити філіппінця, але той ігнорував його команди, навіть ті, які він віддавав жестами. Філіппінець був розпізнаний як диверсант і був ліквідований.
У підсумку Філіппіни стали залежною територією США, і лише 1935 року вони набули статусу автономії в складі США. Філіппінам було остаточно надано незалежність у 1946 році.
Див. також
- Канонерські човни типу «Баско» — трофейні іспанські, використовувались ВМС США проти філіппінських сил.
Посилання
- http://users.erols.com/mwhite28/warstat3.htm#Phil-Am [Архівовано 21 серпня 2011 у WebCite]
- «Imperial Amnesia» [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.] by John B. Judis, Foreign Policy, July/August 2004
- Philippine Revolutionary Records at .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіппінсько-американська війна |
Література
- Bradley, James. (2009). The Imperial Cruise: A Secret History of Empire and War. Little, Brown and Company. .
- Delmendo, Sharon (2004), The Star-Entangled Banner: One Hundred Years of America in the Philippines, Rutgers University Press, ISBN
- Legarda, Benito J. Jr. (2001). The Hills of Sampaloc: the Opening Actions of the Philippine-American War, February 4-5, 1899. Makati: Bookmark. .
- Linn, Brian McAllister. The Philippine War 1899—1902. University Press of Kansas, 2000. .
- The (a.k.a. Philippine Investigating Committee) hearings and a great deal of documentation were published in three volumes (3000 pages) as S. Doc. 331, 57th Cong., 1st Session An abridged version of the oral testimony can be found in: American Imperialism and the Philippine Insurrection: Testimony Taken from Hearings on Affairs in the Philippine Islands before the Senate Committee on the Philippines—1902; edited by Henry F Graff; Publisher: Little, Brown; 1969. ASIN: B0006BYNI8
- Stewart, Richard W. General Editor, Ch. 16, Transition, Change, and the Road to war, 1902—1917" [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.], in «American Military History, Volume I: The United States Army and the Forging of a Nation, 1775—1917» [ 27 грудня 2011 у Wayback Machine.], Center of Military History, United States Army, .
- and legal counsel for the . (1902). Secretary Root's Record:"Marked Severities" in Philippine Warfare — Wikisource.
- Wilcox, Marrion. Harper's History of the War. Harper, New York and London 1900, reprinted 1979. [Alternate title: Harper's History of the War in the Philippines]. Also reprinted in the Philippines by Vera-Reyes.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіппінсько-американська війна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filippinsko amerikanska vijna angl Philippine American War vijskovij konflikt mizh Pershoyu filippinskoyu respublikoyu ta Spoluchenimi Shtatami Ameriki u 1899 1902 rokah yakij zavershivsya pislya togo yak filippinske kerivnictvo oficijno viznalo amerikansku vladu Utim neznachni voyenni diyi trivali j nadali deyaki doslidniki vvazhayut neoficijnoyu datoyu yih zavershennya 1913 rik Filippinsko amerikanska vijna Amerikanski soldati poblizu Manili pid chas Filippinsko amerikanskoyi vijni Amerikanski soldati poblizu Manili pid chas Filippinsko amerikanskoyi vijni Data 1898 1902 Misce Filippini Rezultat Peremoga Spoluchenih Shtativ Storoni Spolucheni Shtati Persha Filippinska Respublika Katipunan Sultanat Sulu Moro Komanduvachi Vilyam Mak Kinli Teodor Ruzvelt Dzhon Pershing Emilio AginaldoPrivid do vijniU 1896 roci na Filippinah pochalisya masovi povstannya proti ispanskogo panuvannya Ale filippinskim patriotam brakuvalo pidtrimki silnoyi krayini Taka znajshlasya v osobi SShA Amerikanskij uryad poobicyav filippinskomu narodu progolositi Filippini nezalezhnoyu derzhavoyu U kvitni 1898 roku SShA rozpochali vijskovi diyi proti Ispaniyi pid privodom dopomogi povstalim nacionalistam Kubi Filippin i Puerto Riko Ispaniya yaka trimala pid svoyim panuvannyam ci krayini z XVI stolittya prograla vijnu SShA bagato v chomu dopomogli krayinam yaki hotili zdobuti nezalezhnist vid Ispaniyi rozgromivshi ispanski vijska ta zmusivshi vivesti yih iz teritoriyi kolonij Odnak pislya vijni SShA naspravdi ne planuvali nadavati cim krayinam obicyanoyi nezalezhnosti Filippini progolosili svoyu nezalezhnist vid Ispaniyi 12 chervnya 1898 roku rivno za 2 misyaci do zakinchennya Ispano amerikanskoyi vijni ispanci realno kontrolyuvali tilki stolicyu i yiyi okolici Odnak SShA ne viznali nezalezhnist Filippin i 10 grudnya 1898 roku kupili v Ispaniyi Filippini za 20 mln dolariv zgidno z Parizkoyu mirnoyu ugodoyu 1898 roku pidpisanoyu pislya zakinchennya ispano amerikanskoyi vijni Teper Filippini buli cilkom yuridichno ta zakonno teritoriyeyu SShA sho ne vhodilo v plani filippinskih respublikanciv Odiyeyu z najvidomishih provokacij do vijni zi storoni Filippin stav incident sho stavsya vnochi 4 lyutogo 1899 roku na San Huanskomu mostu poblizu Manila Amerikanskij soldat zastreliv filippincya kotrij pronik na vijskovu bazu SShA Amerikanskij soldat namagavsya zupiniti filippincya ale toj ignoruvav jogo komandi navit ti yaki vin viddavav zhestami Filippinec buv rozpiznanij yak diversant i buv likvidovanij U pidsumku Filippini stali zalezhnoyu teritoriyeyu SShA i lishe 1935 roku voni nabuli statusu avtonomiyi v skladi SShA Filippinam bulo ostatochno nadano nezalezhnist u 1946 roci Div takozhKanonerski chovni tipu Basko trofejni ispanski vikoristovuvalis VMS SShA proti filippinskih sil Posilannyahttp users erols com mwhite28 warstat3 htm Phil Am Arhivovano 21 serpnya 2011 u WebCite Imperial Amnesia 23 chervnya 2015 u Wayback Machine by John B Judis Foreign Policy July August 2004 Philippine Revolutionary Recordsat Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filippinsko amerikanska vijnaLiteraturaBradley James 2009 The Imperial Cruise A Secret History of Empire and War Little Brown and Company ISBN 978 0 316 00895 2 Delmendo Sharon 2004 The Star Entangled Banner One Hundred Years of America in the Philippines Rutgers University Press ISBN 0813534119 Legarda Benito J Jr 2001 The Hills of Sampaloc the Opening Actions of the Philippine American War February 4 5 1899 Makati Bookmark ISBN 978 971 569 418 6 Linn Brian McAllister The Philippine War 1899 1902 University Press of Kansas 2000 ISBN 0 7006 0990 3 The a k a Philippine Investigating Committee hearings and a great deal of documentation were published in three volumes 3000 pages as S Doc 331 57th Cong 1st Session An abridged version of the oral testimony can be found in American Imperialism and the Philippine Insurrection Testimony Taken from Hearings on Affairs in the Philippine Islands before the Senate Committee on the Philippines 1902 edited by Henry F Graff Publisher Little Brown 1969 ASIN B0006BYNI8 Stewart Richard W General Editor Ch 16 Transition Change and the Road to war 1902 1917 12 sichnya 2012 u Wayback Machine in American Military History Volume I The United States Army and the Forging of a Nation 1775 1917 27 grudnya 2011 u Wayback Machine Center of Military History United States Army ISBN 0 16 072362 0 and legal counsel for the 1902 Secretary Root s Record Marked Severities in Philippine Warfare Wikisource Wilcox Marrion Harper s History of the War Harper New York and London 1900 reprinted 1979 Alternate title Harper s History of the War in the Philippines Also reprinted in the Philippines by Vera Reyes Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filippinsko amerikanska vijna