Коровайка | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Plegadis falcinellus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Ареал P. falcinellus гніздування зимування осіле проживання шляхи міграції | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коровайка бура (Plegadis falcinellus) — птах родини ібісових. Один з 3-х видів роду і єдиний вид роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Опис
Птах з довгим, вигнутим дзьобом довжиною близько 100—140 мм. Довжина тіла в середньому: у самок — 553 мм, самців — 635 мм. Розмах крил в середньому: у самців — 1014 мм, самок — 917 мм. Вага — 530—768 г. У шлюбному вбранні голова, шия, тулуб і частина покривних пер крил шоколадно-коричневі з пурпуровим металічним полиском; махові і великі покривні пера крил темно-зелені з полиском, хвіст чорний з пурпуровим полиском; дзьоб і ноги бурі. У позашлюбному вбранні голова, шия, тулуб темно-бурі з білими рисками
Екологія
Перелітний птах. До України прилітає у квітні. Оселяється в заплавах з заростями очерету, луками та лісами, вербовими чагарниками. Гніздиться колоніями разом з чаплями й бакланами. Своє гніздо мостить на заломах очерету або на деревах чи кущах. Кладку робить в травні з 3—5 блакитно-зеленкуватих яєць які насиджують самець і самка 21 добу. Пташенята вилітають з гнізд у червні-липні. Відлітає в серпні-вересні. Живиться коровайка водяними комахами та іншими безхребетними, яких здобуває на мілководді, рідше мальками риб, пуголовками, дрібними жабами.
Розповсюдження
Коровайка поширена в Південній Європі, Північній Африці, Південно-Західній, Середній Азії, Австралії, Америці. Зимує в країнах Тропічної Африки, на півострові Індостан. В Україні гніздиться на озерах Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, дельтах Дністра та Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заплаві Інгула, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті Молочної.
Чисельність та причини її зміни
Чисельність в Європі становить 16—22 тис. пар. На території України гніздиться близько 1,5-2 тисяч пар, найбільші колонії в дельті Дунаю та на Сиваші. Чисельність виду скорочується через забір води для зрошування, випалювання очерету, забудову прибережних смуг, влаштування рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактора непокою в період розмноження та браконьєрство.
Охорона
Вид включено до Конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) (Додаток II), Конвенцію про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979) (Додаток II).
В Україні нечисленна, полювати на неї заборонено і занесено до Червоної книги України (2009) де має природоохоронний статус вразливий.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Червона книга України [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korovajka source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Ibisovi Threskiornithidae Rid Korovajka Plegadis Vid Korovajka Binomialna nazva Plegadis falcinellus Linnaeus 1766 Areal P falcinellus gnizduvannya zimuvannya osile prozhivannya shlyahi migraciyi Posilannya Vikishovishe Plegadis falcinellus Vikividi Plegadis falcinellus EOL 45509053 ITIS 174924 MSOP 22697422 NCBI 52788 Fossilworks 372358 Korovajka bura Plegadis falcinellus ptah rodini ibisovih Odin z 3 h vidiv rodu i yedinij vid rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisKorovajka v Indiyi Ptah z dovgim vignutim dzobom dovzhinoyu blizko 100 140 mm Dovzhina tila v serednomu u samok 553 mm samciv 635 mm Rozmah kril v serednomu u samciv 1014 mm samok 917 mm Vaga 530 768 g U shlyubnomu vbranni golova shiya tulub i chastina pokrivnih per kril shokoladno korichnevi z purpurovim metalichnim poliskom mahovi i veliki pokrivni pera kril temno zeleni z poliskom hvist chornij z purpurovim poliskom dzob i nogi buri U pozashlyubnomu vbranni golova shiya tulub temno buri z bilimi riskamiEkologiyaYajcya korovajki v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Perelitnij ptah Do Ukrayini prilitaye u kvitni Oselyayetsya v zaplavah z zarostyami ocheretu lukami ta lisami verbovimi chagarnikami Gnizditsya koloniyami razom z chaplyami j baklanami Svoye gnizdo mostit na zalomah ocheretu abo na derevah chi kushah Kladku robit v travni z 3 5 blakitno zelenkuvatih yayec yaki nasidzhuyut samec i samka 21 dobu Ptashenyata vilitayut z gnizd u chervni lipni Vidlitaye v serpni veresni Zhivitsya korovajka vodyanimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih zdobuvaye na milkovoddi ridshe malkami rib pugolovkami dribnimi zhabami RozpovsyudzhennyaKorovajka poshirena v Pivdennij Yevropi Pivnichnij Africi Pivdenno Zahidnij Serednij Aziyi Avstraliyi Americi Zimuye v krayinah Tropichnoyi Afriki na pivostrovi Indostan V Ukrayini gnizditsya na ozerah Kugurluj Kartal Kitaj ostrovi Malij Tataru v Stencivsko Zhebriyanskih plavnyah deltah Dnistra ta Dnipra verhiv yah Tiligulskogo limanu zaplavi Ingula na Lebedinih ostrovah Sivashi v delti Molochnoyi Chiselnist ta prichini yiyi zminiChiselnist v Yevropi stanovit 16 22 tis par Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya blizko 1 5 2 tisyach par najbilshi koloniyi v delti Dunayu ta na Sivashi Chiselnist vidu skorochuyetsya cherez zabir vodi dlya zroshuvannya vipalyuvannya ocheretu zabudovu priberezhnih smug vlashtuvannya ribnickih stavkiv na misci kormovih biotopiv zastosuvannya pesticidiv posilennya faktora nepokoyu v period rozmnozhennya ta brakonyerstvo OhoronaVid vklyucheno do Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori ta fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 1979 Dodatok II Konvenciyu pro zberezhennya migruyuchih vidiv dikih tvarin Bonn 1979 Dodatok II V Ukrayini nechislenna polyuvati na neyi zaboroneno i zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 de maye prirodoohoronnij status vrazlivij PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chervona kniga Ukrayini 7 grudnya 2010 u Wayback Machine