Єдність Олександра Омельченка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єдність.

Єдність Олександра Омельченка (попередня назва: Українська партія «Єдність») — створена 16 жовтня 1999 на Установчому з'їзді в м. Київ. Зареєстрована Міністерством юстиції України 4 лютого 2000.

Єдність Олександра Омельченка
Заснована / зареєстрована	4 лютого 2000
Штаб-квартира	Київ
Кольори
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР	0 / 450
Обласні ради та рада м. Києва	14 / 1780
Вебсторінка	ednist.in.ua
Політика України Політичні партії Вибори

Історія

16 жовтня 1999 в Києві відбувся Установчий з'їзд партії, на якому затверджено назву партії, Програмний маніфест і Статут, обрані керівні органи. Головою партії обраний генерал А. Лопата, заступники Юрій Гнаткевич, Віталій Карпенко, Юрій Пальчуковський, . З'їзд вирішив підтримати на президентських виборах Є. Марчука.

Партія зареєстрована Міністерством юстиції України 4 лютого 2000, видано свідоцтво 1324.

Згідно з програмною метою партії проголошувалось об'єднання зусиль усіх національно-патріотичних сил і згуртування всього українського народу для участі в розбудові та зміцненні незалежної д-ви Україна на основі державності українського народу і української мови.

З 2000 і до березня 2001 в. о. голови партії був голов Київського об'єднання «Просвіта» Ю. Гнаткевич. Після виходу з партії Ю.Гнаткевича нею керував перший заступник голови партії Ю. Пальчуковський (з березня до вересня 2001). 8 вересня 2001 на засіданні центральної ради партії в. о. голови партії одноголосно був обраний київський міський голова О. Омельченко.

28 листопада 2001 у Верховній Раді України було створено фракцію партії, до якої в лютому 2002 входив 21 нар. депутат.

1 грудня 2001 на 1-му етапі 3-го (позачергового) з'їзду партії О.Омельченка було переобрано головою партії. На з'їзді була затверджена програма партії в новій редакції. Партія значно збільшила свій кадровий та орг. потенціал: осередки з'явилися у всіх областях України, а кількість членів досягла 120 тис. осіб.

22 грудня 2001 відбувся 2-й етап 3-го з'їзду партії (були присутні 596 делегатів), на якому було ухвалено рішення про створення виборчого міжпарт. блоку спільно з партією «Соціал-демократичний союз» (нині — партія «Громадська сила»), Укр. партією справедливості — Союзом ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців і Політ. партією «Молода Україна». Блок очолив О.Омельченко. Результатом участі у виборах до ВР України 2002 стала підтримка блоку понад 280 тис. виборців.

24 липня 2004 4-й (позачерговий) партійний з'їзд знову обрав головою партії О. Омельченка та висунув його кандидатом на посаду Президента України. Його підтримали 0,48 % виборців.

У березні 2005 О. Омельченко прийняв пропозицію ввійти до керівного складу Політичної партії «Народний Союз Наша Україна» (нині — Політ. партія «Наша Україна»). В. о. голови партії було обрано (заст. голови партії, голову Київ. міської парт. орг-ції), якого 2 липня 2005 в м. Київ на 5-му позачерговому з'їзді партії було обрано головою партії. З'їзд обрав новий склад президії центр. ради та голову центр. контрольно-ревізійної комісії. Партія заявила про участь у виборах до рад усіх рівнів 2006.

4 серпня 2007 (Київ) черговий з'їзд партії, розглядаючи питання участі у позачергових парламентських виборах 2007, запропонував членам партії підтримати виборчі списки демократ. партій, які своєю діяльністю пропагують розвиток місц. самоврядування, демократизацію сусп-ва, поліпшення соціальних стандартів життя. О. Омельченко припинив членство у партії для того, щоби балотуватися у ВР України за списком Блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Головою партії був обраний .

8-й (позачерговий) з'їзд 1 серпня 2009 обрав головою О. Омельченка. Щоправда, у ЗМІ була інформація про те, що центр. рада партії виключила О. Омельченка, В. Ялового та ін. осіб з партії за узурпацію влади в партії, за грубі порушення статуту та підтримку Партії регіонів.

Тривалий час з'їзди партії не проводилися. 2015 за ініціативи О. Омельченка було скликано з'їзд для висунення кандидатів для участі у виборах до місцевих органів влади. За результатами виборів партія отримала 15 місць (12,5 %) у Київській міській раді.

На парламентських виборах 2019 року «Єдність» висунула трьох кандидатів, усі у виборчих округах Києва. Жоден не отримав депутатського мандату. Олександр Омельченко посів 5 місце у своєму окрузі, набравши більш як 8 %.

Напередодні місцевих виборів у Києві 2020 року партія змінила назву на «Єдність Олександра Омельченка».

Примітки

1. Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
2. Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
3. . Мін'юст України. 6 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 липня 2020.
4. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
5. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 18 листопада 2021.

Посилання

• Політична партія Єдність Олександра Омельченка [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Джерело

1. Бевз Т. А. УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ «ЄДНІСТЬ» [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=ukrajinska_partija_jednist