Сіддіга Маме́дова (азерб. Siddiqə Məmmədova; 8 березня 1925, — 5 серпня 2017) — радянський і азербайджанський учений-ентомолог, доктор біологічних наук з 1971 року, професор з 1993 року, дійсний член Національної академії наук Азербайджену з 2001 року.
Сіддіга Мамедова | |
---|---|
азерб. Siddiqə Məmmədova | |
Народилася | 8 березня 1925 d, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР |
Померла | 5 серпня 2017 (92 роки) Баку, Азербайджан |
Поховання | Q108628054? |
Країна | Азербайджан СРСР |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | Азербайджанський державний аграрний університет |
Галузь | ентомологія і ботаніка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Партія | Партія «Новий Азербайджан» |
Нагороди |
Біографія
Народилася 8 березня 1925 року в селі Іллічівського району Нахічеванської АРСР (тепер Шарурського району Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджану). 1940 року поступила до сільськогосподарського технікуму в Гянджі, який закінчила 1943 року. 1947 року з відзнакою закінчила агрономічний факультет Азербайджанського сільськогосподарського інституту. У 1948 році вступила до аспірантури в Інституті ентомології, а в 1952 році отримала ступінь кандидата сільськогосподарських наук, захистивши дисертацію на тему «Шкідники насіння в Азербайджані та заходи боротьби з ним». З 1952 по 1963 рік працювала асистентом, доцентом в Азербайджанському сільськогосподарському інституті. Член КПРС з 1959 року.
З 1963 року директор . У 1971 році захистила докторську дисертацію. У 1983 році обрана членом-кореспондентом АН Азербайджанської РСР. 1985 року обрана депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР.
Наукова діяльність
Основні наукові праці присвячені питанням захисту виноградної лози, бавовнику, плодоовочевих культур і лісових насаджень. Автор понад 220 наукових публікацій, 5-ти навчальних посібників, в тому числі навчального посібника по сільськогосподарській ентомології, 2-х підручників, 3-х монографій, 7-ми винаходів, 3-х каталогів пестицидів. Серед робіт:
- Сільськогосподарська ентомологія. — Баку, 1964 (у співавторстві)(азерб.);
- Система ведення сільського господарства Азербайджану. — Баку, 1976. (у співавторстві)(азерб.).
Відзнаки
- ;
- Нагороджена двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани».
Примітки
- Інститут нафтохімічних процесів(азерб.)
Література
- В авангарде коммунистического строительства. — Защита растений, 1974, № 3;
- Заслуженный деятель науки — Защита растений, 1982, № 3;
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siddiga Mame dova azerb Siddiqe Memmedova 8 bereznya 1925 19250308 5 serpnya 2017 radyanskij i azerbajdzhanskij uchenij entomolog doktor biologichnih nauk z 1971 roku profesor z 1993 roku dijsnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhenu z 2001 roku Siddiga Mamedovaazerb Siddiqe MemmedovaNarodilasya8 bereznya 1925 1925 03 08 d Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSRPomerla5 serpnya 2017 2017 08 05 92 roki Baku AzerbajdzhanPohovannyaQ108628054 Krayina Azerbajdzhan SRSRDiyalnistnaukovicyaAlma materAzerbajdzhanskij derzhavnij agrarnij universitetGaluzentomologiya i botanikaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukPartiyaPartiya Novij Azerbajdzhan Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mamedova BiografiyaNarodilasya 8 bereznya 1925 roku v seli Illichivskogo rajonu Nahichevanskoyi ARSR teper Sharurskogo rajonu Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Azerbajdzhanu 1940 roku postupila do silskogospodarskogo tehnikumu v Gyandzhi yakij zakinchila 1943 roku 1947 roku z vidznakoyu zakinchila agronomichnij fakultet Azerbajdzhanskogo silskogospodarskogo institutu U 1948 roci vstupila do aspiranturi v Instituti entomologiyi a v 1952 roci otrimala stupin kandidata silskogospodarskih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Shkidniki nasinnya v Azerbajdzhani ta zahodi borotbi z nim Z 1952 po 1963 rik pracyuvala asistentom docentom v Azerbajdzhanskomu silskogospodarskomu instituti Chlen KPRS z 1959 roku Z 1963 roku direktor U 1971 roci zahistila doktorsku disertaciyu U 1983 roci obrana chlenom korespondentom AN Azerbajdzhanskoyi RSR 1985 roku obrana deputatom Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Pomerla 5 serpnya 2017 roku Naukova diyalnistOsnovni naukovi praci prisvyacheni pitannyam zahistu vinogradnoyi lozi bavovniku plodoovochevih kultur i lisovih nasadzhen Avtor ponad 220 naukovih publikacij 5 ti navchalnih posibnikiv v tomu chisli navchalnogo posibnika po silskogospodarskij entomologiyi 2 h pidruchnikiv 3 h monografij 7 mi vinahodiv 3 h katalogiv pesticidiv Sered robit Silskogospodarska entomologiya Baku 1964 u spivavtorstvi azerb Sistema vedennya silskogo gospodarstva Azerbajdzhanu Baku 1976 u spivavtorstvi azerb Vidznaki Nagorodzhena dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Znak Poshani PrimitkiInstitut naftohimichnih procesiv azerb LiteraturaV avangarde kommunisticheskogo stroitelstva Zashita rastenij 1974 3 Zasluzhennyj deyatel nauki Zashita rastenij 1982 3 Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij