Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кононі́вка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади.
| село Кононівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Шрамківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040210100077852 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 1680 |
| Населення | 841 (на 2001 рік) |
| Поштовий індекс | 19810 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′30″ пн. ш. 32°05′31″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 32.09194° сх. д.Координати: 50°11′30″ пн. ш. 32°05′31″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 32.09194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 110—121 м |
| Водойми | річка Чумгак |
| Відстань до обласного центру | 82,7 (фізична) км |
| Найближча залізнична станція | Кононівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шрамківка |
| Карта | |
  Кононівка | |
 Кононівка | |
| Мапа | |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2018) |
Населення — 841 особа (на 2001 рік).
Село розташоване на півночі області, на рівнинному просторі, у верхній течії річки Чумгак за 27 км від селища Драбів.
На території села розташована залізнична станція Кононівка.
Історія
Місцем, де зараз с. Кононівка, в середині XVII століття володів мешканець с. Коломієць на ім'я Конон. Займанщина ця була відома під назвою "Кононового Яру". Оцей Яр Конон продав за 50 талярів Лубенському полковнику Леонтію Назаровичу Свічці за актом, засвідченим на Пирятинському уряді 3 квітня 1658 р. Після Леонтія Свічки Кононівським Яром довгий час володів його син Лук'ян. 1731 р. вересня 3 дня Лук'ян Л. Свічка продав цей Яр за 1200 золотих генеральному обозному Якову Лизогубу. В акті зазначено, що проданий Кононівський яр з прилеглими до нього розділами знаходиться в Лубенському полку, Пирятинській сотні, простягається він від гатки Леонтія Полуботка, що знаходиться під Шелехівкою, яку він вигатив для свого переїзду, аж до гребельки Кононівської, а від гребельки до самої вершини того яру. При кінці яр, від с. Журавки Переяславського монастиря, ченці того монастиря та інші люди за дозволом Лук'яна Свічки було косять сіно. Купивши Кононів яр Лизогуб в скорому часі, напевно населив сучасне село Кононівку.
У час революційних подій 1905—1907 років тут мали місце селянські виступи проти поміщика.
Кононівка в радянські часи
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947 роках.
В боях проти нацистів у роки радянсько-німецької війни брали участь 255 жителів села, з них 155 відзначено бойовими нагородами. На честь 148 загиблих односельців споруджено обеліск Слави. На могилі воїнів, які полягли під час відвоювання Кононівки у гітлерівців, встановлено пам'ятник.
Станом на 1972 рік селі проживало 1194 особи. Тут була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Коцюбинського, який мав в користуванні 1,8 тисяч га земельних угідь, у тому числі орної землі — 1,5 тисяч га. Напрям господарства був зерновий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Працювали відділення «Сільгосптехніки», цегельний завод, хлібоприймальний пункт.
На той час у селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 158 учнів, будинок культури на 350 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 11 тисяч примірників, філія зв'язку, медпункт, 2 магазини, чайна, майстерня пошиття одягу.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 827 | 98.34% |
| російська | 13 | 1.54% |
| інші/не вказали | 1 | 0.12% |
| Усього | 841 | 100% |
Видатні люди
Тарас Шевченко
У XIX ст. Кононівка, з її землями, маєтністю і душами до царського указу про розкріпачення 1861 року включно, належала потомку української козацького старшини Платону Лукашевичу. Володів він, зокрема, чотирма тисячами десятин землі, і перед рівними йому хотів виглядати освіченою, культурною людиною. Якось навіть перебуваючи в Яготині, що за 20 верств від Кононівки, у тамтешнього поміщика — князя Репніна, де гостював Тарас Шевченко, малюючи портрети дочки вельможі, пан Лукашевич умовив поета відвідати його Кононівку. Коли хазяїн та гість увійшли до передпокою маєтку, молодий слуга заснув на ослоні, і не кинувся по-лакейськи запопадливо зустрічати панів. Гнівний Лукашевич тут же заходився лупцювати винуватця по щоках. Побачивши усе це, Шевченко спохмурнів, миттю розвернувся і вийшов з покоїв. Лукашевич кинувся навздогін за ним, перехопив аж біля воріт обійстя, уклінно просив пробачити його недостойний учинок, повернутися до маєтку. Одначе, Т. Шевченко спересердя зло махнув рукою і подався до Яготина пішки.
Євген Чикаленко
Про цей випадок у своїй біографії згадував великий поет, проте не вказав, де це сталося конкретно. 1924 року вперше опублікувавши свій твір, озаглавлений «Спогади, щоденники, листуваннє», визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, видавець і публіцист Євген Харламович Чикаленко, який на початку 1890-х років відкупив у дочки Лукашевича, котра мешкала у Петербурзі, 1200 десятин землі, а також маєток на десять кімнат, і поселився у Кононівці, розповів, що, за переказами його односельців, ця курйозна пригода сталася саме тут, у Кононівці. Вправний господарник, Є. Чикаленко дуже швидко свої нові володіння перетворив у зразкові, де почали родити високі врожаї зернових і технічних культур, високою стала рентабельність тваринництва. Колосисті кононівські поля вражали всіх своєю красою і урожайною силою. Вони надихнули письменника Михайла Коцюбинського, який приїздив у гості до Євгена Чикаленка, на створення унікальної за своєю художньою, образною, настроєвою силою ліричної-психологічної новели «Intermezzo», яка є шедевром української художньої літератури. Це зразок поезії в прозі.
Частим гостем тодішньої Кононівки і її господаря бував відомий громадсько-культурний діяч, письменник, лексикограф, етнограф, історик, автор «Словника української мови» Борис Грінченко. До маєтку Є. Чикаленка навідувалися етнограф, фольклорист, громадський діяч Олександр Русов, редактор «Киевской старины» Володимир Науменко, редактор газет «Громадська думка», а потім «Рада» — Федір Матушевський. Приїздив на відпочинок до Кононівки великий поет Олександр Олесь. Гостювали — меценати Василь Симиренко, Леонід Жебуньов, Володимир Леонтович. У кононівському маєтку Є. Чикаленка провідували історик, письменник, майбутній міністр закордонних справ УНР в уряді Павла Скоропадського — Дмитро Дорошенко, майбутній письменник та інші відомі люди першої половини двадцятого століття.
Саме у Кононівці, на основі закладених тут дослідів у полях і на фермах Євген Чикаленко написав заключну частину матеріалів свого п'ятитомника сільськогосподарських порад . 1897 р. ця популярна хліборобська енциклопедія видана 500-тисячним накладом і роздана сільським хазяям. В своїх «Спогадах» Євген Чикаленко розповів про багатьох з селян Кононівки.
Див. також
Джерела
Примітки
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Записки Полтавського І. Н. О., 1925. Т. ІІ. ст. 112–154. Матеріали до історії заселення колишнього «вільного степу Яготинського» Стаття Козубенко К. І.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чикаленко Є. Х. Зібрання творів: У 7 т. — Т. 1: Спогади. Уривки з моїх споминів за 1917 р. — К.: ТОВ «Рада», 2003. — 432 с.
- Чикаленко Є. Листи до М. Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В. Мазного. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003. — Т. IV: Науменко-Яновська. — С. 296—335.
- Чикаленко Є. Спогади (1861—1907). — Нью-Йорк: УВАН, 1955. −504 с.
- Чикаленко Є. Х. Спогади (1861—1907): Док.-худ. вид. / Передм. В. Шевчука. — К.: Темпора,2003. — 416 с.
- Чикаленко Є. Х. Щоденник (1907—1917). — Львів: Червона калина, 1931. — 496 с.
- «Горе наше, що і колись, і тепер ми не можем одностайно стати до праці, до боротьби». Листи мецената Євгена Чикаленка до класика Михайла Коцюбинського // Дивослово. — 2001. — № 12. -С. 17-19.
Посилання
- Олександр Горобець Кумир українців Дід Чикаленко [ 19 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Олександр Горобець Кумир українців дід Чикаленко — 2 [ 19 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Олександр Горобець Постамент для Чикаленка — 3 [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Олександр Горобець Чи буде в Києві сквер імені Євгена Чикаленка? [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kononi vka selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Shramkivskoyi silskoyi gromadi selo Kononivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Shramkivska silska gromada Kod KATOTTG UA71040210100077852 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 1680 Naselennya 841 na 2001 rik Poshtovij indeks 19810 Telefonnij kod 380 4738 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 30 pn sh 32 05 31 sh d 50 19167 pn sh 32 09194 sh d 50 19167 32 09194 Koordinati 50 11 30 pn sh 32 05 31 sh d 50 19167 pn sh 32 09194 sh d 50 19167 32 09194 Serednya visota nad rivnem morya 110 121 m Vodojmi richka Chumgak Vidstan do oblasnogo centru 82 7 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kononivka Misceva vlada Adresa radi s Shramkivka Karta Kononivka Kononivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kononivka Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2018 Naselennya 841 osoba na 2001 rik Selo roztashovane na pivnochi oblasti na rivninnomu prostori u verhnij techiyi richki Chumgak za 27 km vid selisha Drabiv Na teritoriyi sela roztashovana zaliznichna stanciya Kononivka IstoriyaMiscem de zaraz s Kononivka v seredini XVII stolittya volodiv meshkanec s Kolomiyec na im ya Konon Zajmanshina cya bula vidoma pid nazvoyu Kononovogo Yaru Ocej Yar Konon prodav za 50 talyariv Lubenskomu polkovniku Leontiyu Nazarovichu Svichci za aktom zasvidchenim na Piryatinskomu uryadi 3 kvitnya 1658 r Pislya Leontiya Svichki Kononivskim Yarom dovgij chas volodiv jogo sin Luk yan 1731 r veresnya 3 dnya Luk yan L Svichka prodav cej Yar za 1200 zolotih generalnomu oboznomu Yakovu Lizogubu V akti zaznacheno sho prodanij Kononivskij yar z prileglimi do nogo rozdilami znahoditsya v Lubenskomu polku Piryatinskij sotni prostyagayetsya vin vid gatki Leontiya Polubotka sho znahoditsya pid Shelehivkoyu yaku vin vigativ dlya svogo pereyizdu azh do grebelki Kononivskoyi a vid grebelki do samoyi vershini togo yaru Pri kinci yar vid s Zhuravki Pereyaslavskogo monastirya chenci togo monastirya ta inshi lyudi za dozvolom Luk yana Svichki bulo kosyat sino Kupivshi Kononiv yar Lizogub v skoromu chasi napevno naseliv suchasne selo Kononivku U chas revolyucijnih podij 1905 1907 rokiv tut mali misce selyanski vistupi proti pomishika Kononivka v radyanski chasi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SRSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah V boyah proti nacistiv u roki radyansko nimeckoyi vijni brali uchast 255 zhiteliv sela z nih 155 vidznacheno bojovimi nagorodami Na chest 148 zagiblih odnoselciv sporudzheno obelisk Slavi Na mogili voyiniv yaki polyagli pid chas vidvoyuvannya Kononivki u gitlerivciv vstanovleno pam yatnik Stanom na 1972 rik seli prozhivalo 1194 osobi Tut bula rozmishena centralna sadiba kolgospu im Kocyubinskogo yakij mav v koristuvanni 1 8 tisyach ga zemelnih ugid u tomu chisli ornoyi zemli 1 5 tisyach ga Napryam gospodarstva buv zernovij z rozvinutim m yaso molochnim tvarinnictvom Pracyuvali viddilennya Silgosptehniki cegelnij zavod hliboprijmalnij punkt Na toj chas u seli pracyuvali vosmirichna shkola de navchalosya 158 uchniv budinok kulturi na 350 misc 2 biblioteki z knizhkovim fondom 11 tisyach primirnikiv filiya zv yazku medpunkt 2 magazini chajna majsternya poshittya odyagu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 827 98 34 rosijska 13 1 54 inshi ne vkazali 1 0 12 Usogo 841 100 Vidatni lyudiTaras Shevchenko U XIX st Kononivka z yiyi zemlyami mayetnistyu i dushami do carskogo ukazu pro rozkripachennya 1861 roku vklyuchno nalezhala potomku ukrayinskoyi kozackogo starshini Platonu Lukashevichu Volodiv vin zokrema chotirma tisyachami desyatin zemli i pered rivnimi jomu hotiv viglyadati osvichenoyu kulturnoyu lyudinoyu Yakos navit perebuvayuchi v Yagotini sho za 20 verstv vid Kononivki u tamteshnogo pomishika knyazya Repnina de gostyuvav Taras Shevchenko malyuyuchi portreti dochki velmozhi pan Lukashevich umoviv poeta vidvidati jogo Kononivku Koli hazyayin ta gist uvijshli do peredpokoyu mayetku molodij sluga zasnuv na osloni i ne kinuvsya po lakejski zapopadlivo zustrichati paniv Gnivnij Lukashevich tut zhe zahodivsya lupcyuvati vinuvatcya po shokah Pobachivshi use ce Shevchenko spohmurniv mittyu rozvernuvsya i vijshov z pokoyiv Lukashevich kinuvsya navzdogin za nim perehopiv azh bilya vorit obijstya uklinno prosiv probachiti jogo nedostojnij uchinok povernutisya do mayetku Odnache T Shevchenko spereserdya zlo mahnuv rukoyu i podavsya do Yagotina pishki Yevgen Chikalenko Pro cej vipadok u svoyij biografiyi zgaduvav velikij poet prote ne vkazav de ce stalosya konkretno 1924 roku vpershe opublikuvavshi svij tvir ozaglavlenij Spogadi shodenniki listuvannye viznachnij gromadskij diyach blagodijnik mecenat ukrayinskoyi kulturi vidavec i publicist Yevgen Harlamovich Chikalenko yakij na pochatku 1890 h rokiv vidkupiv u dochki Lukashevicha kotra meshkala u Peterburzi 1200 desyatin zemli a takozh mayetok na desyat kimnat i poselivsya u Kononivci rozpoviv sho za perekazami jogo odnoselciv cya kurjozna prigoda stalasya same tut u Kononivci Vpravnij gospodarnik Ye Chikalenko duzhe shvidko svoyi novi volodinnya peretvoriv u zrazkovi de pochali roditi visoki vrozhayi zernovih i tehnichnih kultur visokoyu stala rentabelnist tvarinnictva Kolosisti kononivski polya vrazhali vsih svoyeyu krasoyu i urozhajnoyu siloyu Voni nadihnuli pismennika Mihajla Kocyubinskogo yakij priyizdiv u gosti do Yevgena Chikalenka na stvorennya unikalnoyi za svoyeyu hudozhnoyu obraznoyu nastroyevoyu siloyu lirichnoyi psihologichnoyi noveli Intermezzo yaka ye shedevrom ukrayinskoyi hudozhnoyi literaturi Ce zrazok poeziyi v prozi Chastim gostem todishnoyi Kononivki i yiyi gospodarya buvav vidomij gromadsko kulturnij diyach pismennik leksikograf etnograf istorik avtor Slovnika ukrayinskoyi movi Boris Grinchenko Do mayetku Ye Chikalenka naviduvalisya etnograf folklorist gromadskij diyach Oleksandr Rusov redaktor Kievskoj stariny Volodimir Naumenko redaktor gazet Gromadska dumka a potim Rada Fedir Matushevskij Priyizdiv na vidpochinok do Kononivki velikij poet Oleksandr Oles Gostyuvali mecenati Vasil Simirenko Leonid Zhebunov Volodimir Leontovich U kononivskomu mayetku Ye Chikalenka providuvali istorik pismennik majbutnij ministr zakordonnih sprav UNR v uryadi Pavla Skoropadskogo Dmitro Doroshenko majbutnij pismennik ta inshi vidomi lyudi pershoyi polovini dvadcyatogo stolittya Same u Kononivci na osnovi zakladenih tut doslidiv u polyah i na fermah Yevgen Chikalenko napisav zaklyuchnu chastinu materialiv svogo p yatitomnika silskogospodarskih porad 1897 r cya populyarna hliborobska enciklopediya vidana 500 tisyachnim nakladom i rozdana silskim hazyayam V svoyih Spogadah Yevgen Chikalenko rozpoviv pro bagatoh z selyan Kononivki Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Dityachij istorichnij tabir imeni mecenata Yevgena ChikalenkaDzherelaKononivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini PrimitkiPogoda v Ukrayini maps vlasenko net ros Zapiski Poltavskogo I N O 1925 T II st 112 154 Materiali do istoriyi zaselennya kolishnogo vilnogo stepu Yagotinskogo Stattya Kozubenko K I Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Chikalenko Ye H Zibrannya tvoriv U 7 t T 1 Spogadi Urivki z moyih spominiv za 1917 r K TOV Rada 2003 432 s Chikalenko Ye Listi do M Kocyubinskogo Listi do Mihajla Kocyubinskogo Uporyadk ta koment V Maznogo Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2003 T IV Naumenko Yanovska S 296 335 Chikalenko Ye Spogadi 1861 1907 Nyu Jork UVAN 1955 504 s Chikalenko Ye H Spogadi 1861 1907 Dok hud vid Peredm V Shevchuka K Tempora 2003 416 s Chikalenko Ye H Shodennik 1907 1917 Lviv Chervona kalina 1931 496 s Gore nashe sho i kolis i teper mi ne mozhem odnostajno stati do praci do borotbi Listi mecenata Yevgena Chikalenka do klasika Mihajla Kocyubinskogo Divoslovo 2001 12 S 17 19 PosilannyaOleksandr Gorobec Kumir ukrayinciv Did Chikalenko 19 lipnya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Gorobec Kumir ukrayinciv did Chikalenko 2 19 lipnya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Gorobec Postament dlya Chikalenka 3 6 serpnya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Gorobec Chi bude v Kiyevi skver imeni Yevgena Chikalenka 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi