Вінаго африканський Африканський вінаго підвид T c sharpei Гана Африканський вінаго підвид T c delalandii Національний п

Вінаго африканський

Африканський вінаго (підвид T. c. sharpei, Гана)

Африканський вінаго (підвид T. c. delalandii, Національний парк Крюгер, ПАР)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Вінаго (Treron)
Вид:	Вінаго африканський

Біноміальна назва

Treron calvus
(Temminck, 1811)

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Treron calvus
Віківиди:	Treron calvus
EOL:	1064959
ITIS:	676919
МСОП:	45433492
NCBI:	262130

Віна́го африканський (Treron calvus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 25-30 см. Забарвлення переважно оливково-зелене. Голова, груди і живіт жовтуваті, спина і задня частина тіла сірі. Дзьоб яскравий, червоний, на кінці світліший, лапи червоні. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення, восковиці у них менші, ніж у самців.

Підвиди

Виділяють п'ятнадцять підвидів:

T. c. nudirostris (Swainson, 1837) — від Сенегалу до Гвінеї;
T. c. sharpei (Reichenow, 1902) — від Сьєрра-Леоне до північного Камеруну;
T. c. calvus (Temminck, 1811) — від східної Нігерії до центральної Анголи, сходу і півдня ДР Конго;
T. c. poensis Hartert, E & Goodson, 1918 — острів Біоко;
T. c. virescens Amadon, 1953 — Сан-Томе і Принсіпі;
T. c. uellensis (Reichenow, 1912) — від півночі ДР Конго до Південного Судану і південно-західної Ефіопії;
T. c. gibberifrons (Madarász, 1915) — від Південного Судану до басейну озера Вікторія;
T. c. brevicera Hartert, E & Goodson, 1918 — від південної Ефіопії до північної Танзанії;
T. c. wakefieldii Sharpe, 1874 — узбережжя Кенії і північно-східної Танзанії;
T. c. granti (Van Someren, 1919) — східна Танзанія;
T. c. salvadorii (Dubois, AJC, 1897) — від південного сходу ДР Конго до західної Танзанії і Мозамбіку;
T. c. ansorgei Hartert, E & Goodson, 1918 — західна Ангола;
T. c. schalowi Reichenow, 1880 — від східної Анголи до північно-східної Намібії, північної Ботсвани і західного Зімбабве;
T. c. vylderi Gyldenstolpe, 1924 — північно-західна Намібія;
T. c. delalandii (Bonaparte, 1854) — від південного сходу Танзанії до ПАР.

Поширення і екологія

Африканські вінаго живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в сухих чагарникових заростях, рідколіссях і саванах, в мангрових лісах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Ведуть деревний спосіб життя, живляться плодами, зокрема плодами фікусу Ficus sur, сикомори, шафрану Cassine, сливи Pappea, буйволової шипшини Ziziphus mucronata, водяної ягоди Syzygium cordatum і африканського чорного дерева Diospyros mespiliformis. Гніздяться на деревах, гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Посилання

(African) green pigeon - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.