Селе́ста Альбаре́, уроджена Оґюсти́на Селесті́на Жине́ст (фр. Céleste Albaret, née Augustine Célestine Gineste; 17 травня 1891, [fr] — 25 квітня 1984, Монфор-л'Аморі, Франція) — економка, покоївка і секретарка Марселя Пруста від 1913 до 1922 року. Авторка книги спогадів про письменника «Пан Пруст».
Селеста Альбаре | |
---|---|
фр. Céleste Albaret | |
Ім'я при народженні | фр. Augustine Célestine Gineste[1] |
Народилася | 17 травня 1891[2][1] Q23013216?[1] |
Померла | 25 квітня 1984[2][1] (92 роки) Мере[1] |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | доморобітниця |
Знання мов | французька[2] |
Нагороди | |
|
Біографія
Селеста Альбаре народилася 17 травня 1891 року у французькій комуні [fr] (департамент Лозер). Її батькам належали ферма з сімома акрами землі і водяний млин. Селеста здобула початкову освіту в школі, відкритій черницями в сусідньому містечку Канурге. 28 березня 1913 року вона вийшла заміж за Оділона Альбаре, який працював таксистом у Парижі, і переїхала разом з ним до столиці. Її чоловік тоді був особистим шофером Марселя Пруста, і письменник надіслав молодятам вітальну телеграму з побажаннями щастя. Селеста не мала досвіду життя у великому місті, тому спочатку вона, попри любов і турботу чоловіка, почувалася, за її власними словами, «зовсім загубленою». Коли Пруст дізнався про це від Оділона, то запропонував зайняти Селесту, щоб та не сиділа весь час удома. Тоді якраз вийшла книга Пруста «У напрямку до Свану», і він сказав, що якщо Селеста захоче, то може брати у нього екземпляри, підписані для друзів, і розносити за адресами. Незабаром Селеста з письменником познайомилася особисто, і деякий час вона виконувала для нього обов'язки «кур'єра». Пізніше Селеста взяла на себе роль покоївки Пруста, а 1914 року, після мобілізації Оділона і тодішнього камердинера Пруста Ніколя, фактично переселилася в його квартиру на бульварі Осман, 102. Андре Моруа у своїй книзі «У пошуках пана Пруста» пише, що це була «молода, гарна, добре складена жінка, яка розмовляла приємною французькою, характер якої відрізнявся спокійною владністю».
У воєнні та повоєнні роки Селеста Альбаре повністю присвятила себе тяжко хворому письменнику, який жив самітником. Вона вела його господарство, виконувала доручення, відвозила рукописи до видавця і розсилала надруковані книги. Інтуїтивно усвідомлюючи винятковість людини, з якою її звело життя, Селеста зуміла пристосуватися до його нічного способу життя і стала для Пруста воістину незамінною. У листі пані Гастон де Каяве письменник характеризував її так «чарівна і чудова покоївка, яка ось уже кілька місяців є одночасно моїм камердинером, доглядальницею — я не кажу куховаркою тільки лише тому, що нічого не їм».
Селеста брала участь і в літературній роботі Пруста. Вона писала під його диктовку і переписувала набіло його чернетки. Вважається, що саме вона підказала Прусту, якому постійно не вистачало місця для додаткових позначок і правок, підклеювати до чернеток складені гармошкою аркуші. Пізніше Селеста залучила до роботи з рукописами свою сестру Марі Жінест і племінницю Івонну Альбарі, яка друкувала на машинці. 1921 року Пруст так підписав для Селести свою книгу «Ґермантська сторона»:
Моїй дорогій Селесті, вірній подрузі восьми моїх років, але настільки постійно присутній у моїх думках, що точніше було б назвати її споконвічною моєю подругою: я й уявити вже не можу, що колись її не знав, вгадуючи її минуле розпещеної дитини в її сьогоднішніх примхах; Селесті — воєнному хресту, адже вона пережила [en]» і «берти»; Селесті, яка несла хрест моєї вдачі; Селесті — почесному хресту. Її друг Марсель.
Оригінальний текст (фр.)A ma chère Céleste, à ma fidèle amie de huit années, mais en réalité si unie à ma pensée que je dirai plus vrai en l'appe!ant mon amie de toujours, ne pouvant plus imaginer que je ne l'ai pas toujours connue, connaissant son passé d'enfant gâtée dans ses caprices d'aujourd'hui, à Céleste croix de guerre car elle a supporté gothas et berthas, à Céleste qui a supporté la croix de mon humeur à Céleste croix d'honneur. Son ami Marcel.
Селеста залишалася з Прустом до самої його смерті 1922 року. 1925 року вона народила дочку Оділь. Разом із чоловіком вона відкрила готель у V окрузі Парижа. 1954 року, після смерті Оділона, Селеста оселилася в колишньому будинку Моріса Равеля в Монфор-л'Аморі, в той час неофіційному музеї композитора, де виконувала функції доглядачки, хоча, за її власними словами, розповідала відвідувачам про Пруста більше ніж про Равеля.
Протягом п'ятдесяти років Селеста Альбаре, безпосередня свідчиця останніх років життя Пруста, зберігала мовчання і відмовлялася ділитися спогадами про письменника, кажучи, що її життя «пішло разом із Прустом». Їй здавалося, що намагатися «невміло і незграбно» розповідати про письменника означає зрадити його. Лише у віці 82 років вона передумала, бачачи, як інші люди які не настільки близько знали Пруста, пишуть і говорять про нього. Розповідь Селести записав і опрацював журналіст [fr], який писав потім у передмові до книги «Пан Пруст» (1973): «я… ніколи не погодився б стати відлунням пані Альбаре, якби вже після кількох бесід із нею — а вони тривали протягом п'яти місяців — не переконався в абсолютній достовірності її оповідей. < … > Якщо читач почує в цій книзі почуте мною, я не сумніваюся, що він розрізнить тут найпроникливіший з усіх голосів — голос серця».
1981 року Селеста Альбаре стала командором Ордена Мистецтв та літератури. Вона померла в Монфор-л'Аморі 25 квітня 1984 року у віці 92 років. Після її смерті дочка Селести, Оділь Жеводан-Альбаре, подарувала меблі з квартири Пруста на бульварі Осман [ru] в Ільє-Комбре.
Персонаж у «Пошуках утраченого часу»
Один з персонажів епопеї Пруста «У пошуках утраченого часу» має ім'я Селести Альбаре. З усіх [ru] роману лише її образ запозичено з реальності без зміни імені. Селеста — посильна з Гранд-Готелю в [ru] — детально описана в романі «»; під справжнім ім'ям згадується також і сестра реальної Селести Марі Жинест: Дослідники творчості Пруста підкреслюють, проте, що не слід сприймати це як буквальне перенесення образу Селести Альбаре в роман. Крім того, зазначається, що багатьма рисами своєї покоївки Пруст наділив іншого персонажа «Пошуків» — [ru] (перш за все це стосується своєрідної мови і манери мовлення).
Премія Селести Альбаре
2015 року літературний готель Le Swann і книжковий магазин Fontaine Haussmann заснували [fr]. Премію вручають щорічно за твір, пов'язаний із життям і епохою Марселя Пруста. До журі входять сім осіб. У числі лауреатів премії — [fr], [fr], [fr], [fr] та ін.
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Borrel, 1989, с. 2.
- Альбаре, 2002.
- Borrel, 1989, с. 1.
- Моруа, 2000, с. 306.
- Михайлов, 2012, с. 352.
- Borrel, 1989, с. 9.
- Бельмон, 2002.
- Моруа, 2000, с. 307.
- Elsa Mourgues.
- Михайлов, 2012, с. 118.
- Моруа, 2000, с. 309.
- Proust (Marcel). Binoche et Giquello.
- . Musées de la région Centre (фр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- Альбаре Селеста // Большая энциклопедия литературных героев / Н. Трауберг. — Терра-Книжный Клуб, 2001. — Т. 1. — С. 75.
- Erman M. Françoise // Bottins proustiens. Personnages et lieux dans «À la recherche du temps perdu». — Paris : Gallimard, 2016. — P. 21.
- . cocktailetculture.fr (фр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2022.
Література
- Альбаре Селеста. Господин Пруст. Воспоминания, записанные Жоржем Бельмоном / пер. с фр. Д. Соловьева. — С-Пб. : Модерн, 2002. — 368 с.
- Бельмон Жорж. Предисловие // Господин Пруст. Воспоминания, записанные Жоржем Бельмоном / пер. с фр. Д. Соловьева. — С-Пб. : Модерн, 2002. — 368 с.
- Михайлов А. Д. Поэтика Пруста / Т. М. Николаева. — М. : Языки славянской культуры, 2012. — 504 с.
- Моруа Андре. В поисках Марселя Пруста / пер. с фр. Л. Н. Ефимова. — С-Пб. : Лимбус Пресс, 2000. — 382 с.
- Borrel Anne. Céleste and the Genius // The UAB Marcel Proust Symposium: In Celebration of the 75th Anniversary of Swann's Way (1913-1988) / William C. Carter. — Summa Publications, 1989. — P. 1—15.
Посилання
- Céleste Albaret. France Culture (фр.). Процитовано 11 березня 2020.
- Elsa Mourgues (16/08/2019). Céleste Albaret, l'indispensable gouvernante de Marcel Proust. France Culture (фр.). Процитовано 11 березня 2020.
- Путеводитель по Прусту: Имена (31).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sele sta Albare urodzhena Ogyusti na Selesti na Zhine st fr Celeste Albaret nee Augustine Celestine Gineste 17 travnya 1891 fr 25 kvitnya 1984 Monfor l Amori Franciya ekonomka pokoyivka i sekretarka Marselya Prusta vid 1913 do 1922 roku Avtorka knigi spogadiv pro pismennika Pan Prust Selesta Albarefr Celeste AlbaretIm ya pri narodzhennifr Augustine Celestine Gineste 1 Narodilasya17 travnya 1891 1891 05 17 2 1 Q23013216 1 Pomerla25 kvitnya 1984 1984 04 25 2 1 92 roki Mere 1 PohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistdomorobitnicyaZnannya movfrancuzka 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSelesta Albare narodilasya 17 travnya 1891 roku u francuzkij komuni fr departament Lozer Yiyi batkam nalezhali ferma z simoma akrami zemli i vodyanij mlin Selesta zdobula pochatkovu osvitu v shkoli vidkritij chernicyami v susidnomu mistechku Kanurge 28 bereznya 1913 roku vona vijshla zamizh za Odilona Albare yakij pracyuvav taksistom u Parizhi i pereyihala razom z nim do stolici Yiyi cholovik todi buv osobistim shoferom Marselya Prusta i pismennik nadislav molodyatam vitalnu telegramu z pobazhannyami shastya Selesta ne mala dosvidu zhittya u velikomu misti tomu spochatku vona popri lyubov i turbotu cholovika pochuvalasya za yiyi vlasnimi slovami zovsim zagublenoyu Koli Prust diznavsya pro ce vid Odilona to zaproponuvav zajnyati Selestu shob ta ne sidila ves chas udoma Todi yakraz vijshla kniga Prusta U napryamku do Svanu i vin skazav sho yaksho Selesta zahoche to mozhe brati u nogo ekzemplyari pidpisani dlya druziv i roznositi za adresami Nezabarom Selesta z pismennikom poznajomilasya osobisto i deyakij chas vona vikonuvala dlya nogo obov yazki kur yera Piznishe Selesta vzyala na sebe rol pokoyivki Prusta a 1914 roku pislya mobilizaciyi Odilona i todishnogo kamerdinera Prusta Nikolya faktichno pereselilasya v jogo kvartiru na bulvari Osman 102 Andre Morua u svoyij knizi U poshukah pana Prusta pishe sho ce bula moloda garna dobre skladena zhinka yaka rozmovlyala priyemnoyu francuzkoyu harakter yakoyi vidriznyavsya spokijnoyu vladnistyu U voyenni ta povoyenni roki Selesta Albare povnistyu prisvyatila sebe tyazhko hvoromu pismenniku yakij zhiv samitnikom Vona vela jogo gospodarstvo vikonuvala doruchennya vidvozila rukopisi do vidavcya i rozsilala nadrukovani knigi Intuyitivno usvidomlyuyuchi vinyatkovist lyudini z yakoyu yiyi zvelo zhittya Selesta zumila pristosuvatisya do jogo nichnogo sposobu zhittya i stala dlya Prusta voistinu nezaminnoyu U listi pani Gaston de Kayave pismennik harakterizuvav yiyi tak charivna i chudova pokoyivka yaka os uzhe kilka misyaciv ye odnochasno moyim kamerdinerom doglyadalniceyu ya ne kazhu kuhovarkoyu tilki lishe tomu sho nichogo ne yim Selesta brala uchast i v literaturnij roboti Prusta Vona pisala pid jogo diktovku i perepisuvala nabilo jogo chernetki Vvazhayetsya sho same vona pidkazala Prustu yakomu postijno ne vistachalo miscya dlya dodatkovih poznachok i pravok pidkleyuvati do chernetok skladeni garmoshkoyu arkushi Piznishe Selesta zaluchila do roboti z rukopisami svoyu sestru Mari Zhinest i pleminnicyu Ivonnu Albari yaka drukuvala na mashinci 1921 roku Prust tak pidpisav dlya Selesti svoyu knigu Germantska storona Moyij dorogij Selesti virnij podruzi vosmi moyih rokiv ale nastilki postijno prisutnij u moyih dumkah sho tochnishe bulo b nazvati yiyi spokonvichnoyu moyeyu podrugoyu ya j uyaviti vzhe ne mozhu sho kolis yiyi ne znav vgaduyuchi yiyi minule rozpeshenoyi ditini v yiyi sogodnishnih primhah Selesti voyennomu hrestu adzhe vona perezhila en i berti Selesti yaka nesla hrest moyeyi vdachi Selesti pochesnomu hrestu Yiyi drug Marsel Originalnij tekst fr A ma chere Celeste a ma fidele amie de huit annees mais en realite si unie a ma pensee que je dirai plus vrai en l appe ant mon amie de toujours ne pouvant plus imaginer que je ne l ai pas toujours connue connaissant son passe d enfant gatee dans ses caprices d aujourd hui a Celeste croix de guerre car elle a supporte gothas et berthas a Celeste qui a supporte la croix de mon humeur a Celeste croix d honneur Son ami Marcel Selesta zalishalasya z Prustom do samoyi jogo smerti 1922 roku 1925 roku vona narodila dochku Odil Razom iz cholovikom vona vidkrila gotel u V okruzi Parizha 1954 roku pislya smerti Odilona Selesta oselilasya v kolishnomu budinku Morisa Ravelya v Monfor l Amori v toj chas neoficijnomu muzeyi kompozitora de vikonuvala funkciyi doglyadachki hocha za yiyi vlasnimi slovami rozpovidala vidviduvacham pro Prusta bilshe nizh pro Ravelya Protyagom p yatdesyati rokiv Selesta Albare bezposerednya svidchicya ostannih rokiv zhittya Prusta zberigala movchannya i vidmovlyalasya dilitisya spogadami pro pismennika kazhuchi sho yiyi zhittya pishlo razom iz Prustom Yij zdavalosya sho namagatisya nevmilo i nezgrabno rozpovidati pro pismennika oznachaye zraditi jogo Lishe u vici 82 rokiv vona peredumala bachachi yak inshi lyudi yaki ne nastilki blizko znali Prusta pishut i govoryat pro nogo Rozpovid Selesti zapisav i opracyuvav zhurnalist fr yakij pisav potim u peredmovi do knigi Pan Prust 1973 ya nikoli ne pogodivsya b stati vidlunnyam pani Albare yakbi vzhe pislya kilkoh besid iz neyu a voni trivali protyagom p yati misyaciv ne perekonavsya v absolyutnij dostovirnosti yiyi opovidej lt gt Yaksho chitach pochuye v cij knizi pochute mnoyu ya ne sumnivayusya sho vin rozriznit tut najproniklivishij z usih golosiv golos sercya 1981 roku Selesta Albare stala komandorom Ordena Mistectv ta literaturi Vona pomerla v Monfor l Amori 25 kvitnya 1984 roku u vici 92 rokiv Pislya yiyi smerti dochka Selesti Odil Zhevodan Albare podaruvala mebli z kvartiri Prusta na bulvari Osman ru v Ilye Kombre Personazh u Poshukah utrachenogo chasu Odin z personazhiv epopeyi Prusta U poshukah utrachenogo chasu maye im ya Selesti Albare Z usih ru romanu lishe yiyi obraz zapozicheno z realnosti bez zmini imeni Selesta posilna z Grand Gotelyu v ru detalno opisana v romani pid spravzhnim im yam zgaduyetsya takozh i sestra realnoyi Selesti Mari Zhinest Doslidniki tvorchosti Prusta pidkreslyuyut prote sho ne slid sprijmati ce yak bukvalne perenesennya obrazu Selesti Albare v roman Krim togo zaznachayetsya sho bagatma risami svoyeyi pokoyivki Prust nadiliv inshogo personazha Poshukiv ru persh za vse ce stosuyetsya svoyeridnoyi movi i maneri movlennya Premiya Selesti Albare2015 roku literaturnij gotel Le Swann i knizhkovij magazin Fontaine Haussmann zasnuvali fr Premiyu vruchayut shorichno za tvir pov yazanij iz zhittyam i epohoyu Marselya Prusta Do zhuri vhodyat sim osib U chisli laureativ premiyi fr fr fr fr ta in PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Borrel 1989 s 2 Albare 2002 Borrel 1989 s 1 Morua 2000 s 306 Mihajlov 2012 s 352 Borrel 1989 s 9 Belmon 2002 Morua 2000 s 307 Elsa Mourgues Mihajlov 2012 s 118 Morua 2000 s 309 Proust Marcel Binoche et Giquello Musees de la region Centre fr Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2019 Albare Selesta Bolshaya enciklopediya literaturnyh geroev N Trauberg Terra Knizhnyj Klub 2001 T 1 S 75 Erman M Francoise Bottins proustiens Personnages et lieux dans A la recherche du temps perdu Paris Gallimard 2016 P 21 cocktailetculture fr fr Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 4 kvitnya 2022 LiteraturaAlbare Selesta Gospodin Prust Vospominaniya zapisannye Zhorzhem Belmonom per s fr D Soloveva S Pb Modern 2002 368 s Belmon Zhorzh Predislovie Gospodin Prust Vospominaniya zapisannye Zhorzhem Belmonom per s fr D Soloveva S Pb Modern 2002 368 s Mihajlov A D Poetika Prusta T M Nikolaeva M Yazyki slavyanskoj kultury 2012 504 s Morua Andre V poiskah Marselya Prusta per s fr L N Efimova S Pb Limbus Press 2000 382 s Borrel Anne Celeste and the Genius The UAB Marcel Proust Symposium In Celebration of the 75th Anniversary of Swann s Way 1913 1988 William C Carter Summa Publications 1989 P 1 15 PosilannyaCeleste Albaret France Culture fr Procitovano 11 bereznya 2020 Elsa Mourgues 16 08 2019 Celeste Albaret l indispensable gouvernante de Marcel Proust France Culture fr Procitovano 11 bereznya 2020 Putevoditel po Prustu Imena 31